Повідомлення в номер / Люди зробили свій вибір

Антоніна Олексіївна Комісарук – людина знана не тільки на Ковельщині, а й на Волині, в Україні і навіть за її межами. Вона активна й непосидюча, постійно перебуває у вирі громадсько-політичного життя. За її плечима – робота в системі охорони здоров’я, органах міської і районної виконавчої влади.

На місцевих виборах, які відбулися 25 жовтня 2020 року, вона очолювала Колодяжненську сільську територіальну  виборчу комісію. З пані Антоніною як із людиною багатого життєвого досвіду, вмілим організатором і знавцем сучасних виборчих технологій – наша сьогоднішня розмова.

ххх

— Антоніно Олексіївно, недавні нотатки редактора під заголовком «Місцеві вибори –2020: торжество демократії чи її занепад?», опубліковані у «Вістях Ковельщини» 29 жовтня ц. р., я присвятив темі, яка тривалий час була дуже актуальною в суспільстві і яка, на жаль, сьогодні дещо відходить на другий план у зв’язку з відомими подіями в Україні (конституційна криза, пандемія коронавірусу, загострення  суперечностей в правлячій  еліті тощо).

На мою думку, це не зовсім правильно. Ми повинні уважно проаналізувати підсумки цьогорічної виборчої кампанії, відзначити, образно кажучи, її «плюси» і «мінуси» з тим, щоб надалі «плюсів» було більше. Ви згодні?

— Так. Підсумки цієї кампанії справді неоднозначні, які змушують всіх, хто до неї причетний, особливо лідерів партій, серйозно проаналізувати і здобутки,  і прорахунки, щоб у майбутньому недоліків не повторювати. А їх було немало. 

Це і недосконалий Виборчий Кодекс України, і поспішні Постанови ЦВК, які часто-густо не відповідали Виборчому Кодексу і постійно доповнювалися  змінами.

Недостатніми були  інформація виборців про підготовку до виборів, новини в законодавстві, форму бюлетенів і правила голосування.

Найбільше, що мене здивувало, а ще більше обурило, це те, що виборець до самого дня голосування  мало що знав про своїх кандидатів (крім кандидатів від партії «За Майбутнє»). Проте  мільйони бюджетних коштів були витрачені на буклети і плакати кандидатів у депутати до районних, обласних рад, які видали на дільниці разом з бюлетенями  в останні два дні та й то  на дільницях було всього до 30 примірників. Хто і коли міг з ними ознайомитися?!

Тому, звичайно, виборцю в умовах карантину та ще при такій організації виборів було нелегко визначитися. 

На майбутнє необхідно змінювати в принципі технологію створення виборчих комісій. Там повинні  працювати люди, які мають досвід. Іноді  партії рекомендували таких кандидатів у члени комісій, які у  виборах ніколи участі не брали. Їх вчити часу було недостатньо, а інформація доступна була тільки в Інтернеті.

— А як пройшли вибори у Колодяжненській об’єднаній територіальній громаді?

— Загалом нормально. Колодяжненська ОТГ – одна з найбільших в колишньому Ковельському районі. На її території знаходяться гарні і мальовничі села, які мають багату й славну історію: Колодяжне, Волошки, Будище, Скулин, Стеблі, Уховецьк, Кричевичі, Ломачанка та Черемошне. Живуть у них мудрі, працьовиті, високоосвічені люди.

Особливістю цих виборів у громаді стало те, що до Колодяжненської громади приєднали жителів Любитівської, Білашівської та Дрозднівської сільських рад. Виборців стало вдвічі більше – 6395 осіб.

Вибори депутатів сільської ради відбувалися за мажоритарною багатомандатною системою. До цього часу були одномандатні виборчі округи. Тому в селах виборцям було важко усвідомити, що округ один, а буде 3 чи 2 депутати, хоч  «галочку» треба поставити одну.

Рішенням нашої комісії відповідно до  Виборчого Кодексу України було створено на території вже об’єднаної Колодяжненської сільської ради 8 округів. Кандидатів у депутати могли  подавати як політичні партії, так і громадяни мали право на самовисування. Варто зазначити, що по округах була різна кількість кандидатів у депутати – від 13 до 5, а в загальному на 22 мандати претендували  55 кандидатів. Всі вони достойні люди, а виборець зробив свій вибір.

Значно складніше було обрати депутатів в обласну чи районну раду, де в бюлетені необхідно   відмітити і партію, і кандидата. Тут навіть досвідчені люди помилялись. А ще важче було провести підрахунок.

Незважаючи на труднощі, карантин, короткі терміни, наші члени комісій зробили все можливе, аби вибори пройшли чесно і прозоро. Зі своїми обов’язками справилися  успішно, за що я їм вдячна. Ми змогли своєчасно підбити підсумки та встановити результати голсування.

— Які ж вони?

— Всього обрано 22 депутати Колодяжненської сільської ради. З них 8 – від політичної партії «ЗА Майбутнє», 5 – від ВО «Батьківщина»; 5 – від «Європейської Солідарності», 1 – від Аграрної партії, решта – самовисуванці.

Аналізуючи голоси виборців за кандидатів у депутати до районної ради, де необхідно було обрати і партію, і кандидата, то вибір такий: за політичну партію «За Майбутнє» проголосувало 21,7 % з тих, що взяли участь у голосуванні; за політичну партію «Слуга Народу» – 18,6 %; за «Європейську Солідарність» – 16,7%; «Батьківщину» – 16,3 %; «Аграрну партію» – 14,6%.

А от до обласної ради наші виборці перевагу надали політичній партії «ЗА Майбутнє» – 30 % і «Аграрній Партії» – 17,9%. Хто став депутатами районної та обласної рад,  ми дізнаємося  найближчим часом.

— Чи напруженою була боротьба за посаду Колодяжненського сільського голови?

— Можу сказати, що так. Всього у боротьбу включилися 4 кандидати: один самовисуванець, по одному – від  політичних партій «ЗА Майбутнє», «Слуга Народу», а також ВО «Батьківщина».

Непроста була боротьба між Кашиком Віталієм Леонтійовичем, який висувався політичною партією «ЗА Майбутнє»,  та самовисуванцем Осійчуком Романом Сергійовичем –  різниця  склала  251 голос. Чимало голосів отримав і Тарасюк Ігор Миколайович, який висувався від політичної партії ВО «Батьківщина».

— Хто переміг?

— Теперішній сільський голова Віталій Леонтійович Кашик, який набрав 43% голосів  від кількості виборців, що взяли участь в голосуванні. Якщо перевести це в натуральні числа, то 1246 осіб з 6395 виборців обрали сільського голову, тобто тільки кожен п’ятий. Тому і Віталію Леонтійовичу, і новообраним депутатам в нинішній каденції необхідно бути, як-то кажуть,  ближче до людей, щоб бажання обирати владу та вірити їй, становило, як мінімум, 70%.

— Що Вас, членів виборчих комісій – і ТВК, і дільничих –  не задовольнило у виборчій кампанії?

— Перш за все, поспіх, з яким відбувалася ця кампанія. Якщо «турборежим» в роботі Верховної Ради ще якось можна зрозуміти, хоч і не завжди, то зміни до Виборчого Кодексу, по-моєму, навіть не осмислили їх ініціатори. А що вже говорити про пересічного українського виборця?

Багато запитань викликала адміністративно-територіальна реформа. Її готували досить довго, попередня влада намагалася врахувати всі нюанси, дослухатися до всіх пропозицій з місць.  Але сам адміністративний поділ знову ж таки провели у прискореному режимі,  незважаючи на заперечення окремих громад (наприклад, досі тривають спори між мешканцями Маневицького і Камінь-Каширського районів, де своє  слово обіцяв сказати президент, хоч так і не сказав).

Не зовсім зрозумілі новації в організації місцевого самоврядування. Якщо ми  кажемо,  що тут найголовнішими є об’єднані територіальні громади, які обирають свою раду і свого очільника, то яка роль районної ради? По-моєму, цього не знають і самі реформатори. Якщо врахувати, що Ковельський район  тепер включатиме у себе декілька колишніх районів, то для чого потрібна ще й  обласна рада? Цілковита плутанина, яка, знову ж таки, вводить в «ступор» виборців.

Мені, людині, що тривалий час працювала в районній і міській виконавчій владі, дивно, що до цих пір не визначений статус голів обласних та районних державних адміністрацій. Я іноді сумнівалася в тому, що такі посади потрібні взагалі. От працює Ковельщина тривалий час без голови РДА. Хтось в  нинішніх умовах  відчуває це? По-моєму не дуже. Якщо є районна рада, її голова, об’єднані територіальні громади, то цього цілком достатньо. Була б ефективна, злагоджена робота в них, а не додаткова  бюрократична ланка.

І ще одне хвилює небайдужих людей. От увійшла Ковельська міська територіальна громада до складу Ковельського району. Її головою став Ігор Чайка, з чим його вітаю.

А які мають бути стосунки між новообраними міською і районною радами, хто кому, умовно кажучи, підпорядковується? Відомо, що реальна влада у того, в кого гроші. А як тепер відбуватиметься  їх  нагромадження і розподіл, хто  платитиме заробітну плату бюджетникам? Сумніваюсь, що про це досконало знають новообрані депутати рад різних рівнів та й, зрештою, їх очільники.

— Ви задоволені явкою виборців на дільниці 25 жовтня?

— Задоволеним бути важко, бо явка виявилася найнижчою за всі роки незалежної України. По нашій СТВК вона становила  45,69 %. Аналізуючи по дільницях, то найактивніше голосували виборці сіл Скулина, Колодяжного, Уховецька, Черемошного  та Гончого Броду. Найнижчий показник в селах Любитів, Рокитниця, Стеблі.

— В чому ж причина?

— Причин багато. Це й і пандемія коронавірусу, і зневіра людей у теперішніх політиках і політиці, і розчарування в роботі місцевих органів влади, і звичайнісінька байдужість, звичка жити за правилом: «Моя хата скраю». Це вкрай хибна позиція, наслідки якої ми невдовзі відчуємо, та й, зрештою, уже відчуваємо.

Свій негативний вплив справила і відсутність великої частини виборців, особливо молодшого і середнього віку, в Україні: вони знаходяться на заробітках за кордоном, де практично не мали можливості голосувати. Це теж проблема.

Постановою ЦВК були розроблені заходи запобігання інфікуванню коронавірусом під час проведення виборів. І сьогодні я хочу подякувати всім виконавчим комітетам Колодяжненської, Любитівської, Білашівської та Дрозднівської сільських рад, які з відповідальністю підійшли до даного питання. Всі 18 виборчих дільниць були забезпечені безконтактними термометрами, масками, рукавичками, дезінфікуючими засобами та іншим необхідним матеріалом. Особлива подяка – головам дільничних виборчих комісій за вмілу організацію та дотримання карантинних вимог.

— Антоніно Олексіївно, як журналіст і редактор газети з багаторічним стажем не можу не задати Вам запитання, яке болюче і для мене, і для моїх колег: чи не здається Вам, що на результати виборчої кампанії, її проведення негативно вплинула недооцінка кандидатами в депутати, організаторами цієї кампанії ролі друкованих засобів масової інформації? В газетах, зокрема, «Вістях Ковельщини», було надзвичайно мало матеріалів, які б інформували людей про особливості цьогорічних місцевих виборів, підготовки і проведення їх тощо.

Хай мені вибачать Ваші колеги, але виборчі комісії недостатньо, на мою думку, використали можливості преси.

— Погоджуся з Вами,  і я про це вже згадувала. В цьому, можливо, не скільки їх вина, як прорахунок (свідомий чи несвідомий) тих, хто готував зміни й доповнення до Закону про місцеві вибори. В попередній редакції цього Закону було чітко наголошено на необхідності інформувати виборців через друковані ЗМІ, а в теперішньому Виборчому Кодексі – дуже розпливчасто.  Тому  голови СТВК, враховуючи свою завантаженість, недостатню інформованість самих, робили те, що необхідно було в першу чергу. А часом через  брак  коштів   недооцінювали   важливості інформування.

Думаю, Ваші колеги-журналісти мають гостріше ставити це питання  перед нашими законодавцями, адже Інтернет є далеко не в кожній сім’ї,  а тому роль преси залишається великою, хоча, на жаль, цього не розуміє нинішня влада. Як би там не було, всі територіальні виборчі комісії – і наша Колодяжненська, і Голобська, і Люблинецька, і Поворська, і Велицька, і Дубівська поінформували про результати виборців «Вістях Ковельщини» 5 листопада ц.р.

— Ми вдячні і Вам, і головам та секретарям територіальних  виборчих комісій Дубівської (Г. В.Рябко, І.О. Семенова), Люблинецької (М.П. Скляренко, Ж. В. Корнелюк), Поворської (Л. І,Філозоф, Є.К. Савчук), Велицької (Ю.В. Стасюк, А. М. Кропива), Голобської  (А. Кудриль, Л. Марфіна), за оперативно надані матеріали, яких дуже чекали виборці.

Подібні офіційні інформаційні матеріали оприлюднили районна виборча комісія, до якої ми звернулися з відповідним проханням деякий час тому.

Ну, а, завершуючи нашу розмову, котра, як здається, вийшла змістовною і цікавою для читачів газети, бо у ній порушено багато важливих проблем, хочу висловити Вам вдячність за інтерв’ю, багаторічну співпрацю з редакцією ковельської газети! 

Нехай Вам щастить завжди і в усьому!