Повідомлення в номер / Березень в саду і на городі

Березень зиму закінчує, весну починає. Він то плаче, то сміється, то снігом сяє, то Сонцем гріє. Березень – спадкоємець лютого, він квітню пролітному дорогу-доріжку показує. У березні день із ніччю міряються, рівняються... 

Початок весни – період пробудження природи від довгого зимового сну. І хоча роботи на городі й у саду нині не так багато, як улітку або всередині весни, але відпочивати господарю вже ніколи. Адже саме зараз формуються основи майбутнього врожаю, і саме від вашої вчасної і вмілої роботи в саду й на городі залежатиме майбутній урожай.

Обрізка саду

Якщо ви робите обрізку саду навесні, то відразу, з настанням теплих днів, беріться за неї, адже потрібно обрізати дерева і чагарники,  поки вони знаходяться в стані спокою  і бруньки ще не почали набухати. Так рослина і переживе менший стрес, і головне – не витрачатиме сили на те, що ви потім все одно відріжете. У молодому саду обрізка – це правильне формування крони, а у дорослому – видалення сухих, підмерзлих, уражених хворобами чи шкідниками і, взагалі, зайвих, що ростуть  "не туди",  гілок.

Обрізати дерева потрібно правильно з технічної точки зору – не залишаючи пеньків, але й не зрізаючи занадто близько до стовбура. Після обрізки всі рани потрібно продезінфікувати. Адже і хвороби, і комахи-шкідники часто проникають в стовбури  саме через пошкодження. Замазувати чи ні? Питання суперечливе –  робіть, як вважаєте за потрібне.

Запасаємося живцями

До речі, саме в цей період масових обрізок  можна ще запастися живцями для майбутніх весняних щеплень. Адже головна умова успішного щеплення – підщепи вже повинні прокинутися та почати вегетацію, а щепа (брунька, яка прищеплюється до іншої рослини) ще "спати". Тому такі заготовки до слушного моменту і зберігають у холодному, але яке не промерзає, місці (холодильник) за температури 0…+5 градусів.

Лікування дерев

Раз вже мова зайшла про рани, варто підлікувати і морозобоїни, розломи, місця, погризені зайцями і мишами, взагалі, всі сумні наслідки зими. Для цього рану зачищають гострим ножем до живої тканини, промивають фунгіцидом (мідний купорос 1-3%) і захищають від впливу зовнішнього середовища (дощів і бруду). Періодично обробку фунгіцидом повторюють.

Захист 

від морозобоїн

У деяких регіонах саме в березні виникає небезпека появи на штамбах і гілках так званих, морозобоїн. З'являються вони, коли сонячний день змінюється морозною ніччю. Вдень кора розігрівається, а вночі сильно промерзає. Такі різкі перепади температур корисні для сталі, вона тільки міцніше стає, але не для дерев – їх кора лопається і з'являються глибокі рани, які називають "воротами для інфекцій та шкідників".

Щоб згладити різкі перепади температури, садівники білять штамби і товсті гілки, зменшуючи денний нагрів кори. Хоча  краще користуватися сучасним нетканим матеріалом – агроволокном. Його нарізають на бинти,  і ними обмотують ті частини дерева, які потрапляють в зону ризику.

Підготовка 

кущів  до вегетації

Якщо ви вкривали на зиму кущі, то вже можна їх відкривати і теж обрізати. Адже, скажімо, смородина прокидається дуже рано, і її бажано різати, поки вона "спить". В цей самий час можна її і розмножувати. Наріжте однорічні прирости, розділіть на живці з 2-3 бруньками і просто застроміть в землю, яка розтанула. Вважається, що це найкращий період для вкорінення. Хоча,  якщо чесно, смородина легко вкорінюється в будь-який період року, хіба що крім сильної спеки. 

Якщо ви робите обрізку саду навесні, то відразу, з настанням теплих днів, беріться за неї.

Обприскування 

саду від хвороб 

та шкідників

Коли середньодобова температура повітря досягне +5 °С, настає найбільш сприятливий момент для першого весняного обприскування саду від хвороб та шкідників. Важливо не пропустити цей момент, адже деякі шкідники та хвороби починають активне життя при підвищенні температури вище +5 градусів. Почнуть розповзатися по саду, боротися буде складніше.

Що використовувати? Підійдуть ті ж міцні препарати, що і для осіннього викорінюючого обприскування, адже бруньки ще сплять, а,  отже, великі концентрації їм не зашкодять. Скажімо, перевірена роками 3% бордоська рідина або 5% розчин сечовини. До речі, ранньовесняна обробка сечовиною має приємні "бонуси". Вона трохи гальмує розвиток рослини, а,  отже,  і термін цвітіння зсувається днів на 7-10 (це шанс пережити заморозки).

Роботи на городі 

У березні перевіряють насіння на схожість. Найціннішим вважається те, що проросло в перші дні. Як правило, насіння редису, ріпи, огірків, кабачків, капусти, моркви, салату, буряка, гарбуза, томатів проростає через 7-10 днів, а цибулі, петрушки, кропу – через 12-14 днів. Перед посівом насіння заливають водою. 

Дрібне і погане, як правило, спливає, його варто викинути. Потім у склянку води всипають дві чайні ложки цукрового піску, розчиняють його і поміщають насіння, що залишилося. Насіння, яке спливло, знову видаляють, що залишилося, підсушують і залишають для посіву.

Час весняного рівнодення (22 березня), коли день із ніччю рівняється –  кращий строк посіву багатьох овочевих і гілкових культур на розсаду, у тому числі томатів. 

Для загартовування насіння томатів протравлюють 10-20 хвилин у розчині марганцівки фіолетового кольору, промивають чистою водою і тримають дві доби в мокрій марлі в темному місці. Потім набрякле насіння в поліетиленовому пакеті поміщають на верхню полицю холодильника на 4-5 діб. Як тільки проклюнуться паростки, їх сіють у ящик з приготовленою земляною зволоженою сумішшю, ставлять у тепле місце й накривають поліетиленовою плівкою. Коли сходи з'являться, плівку знімають і ящик переносять у світле, прохолодне місце, щоб рослини не витягалися.

На початку місяця в парник густо сіють на розсаду ранньостиглу білокачанну і цвітну капусту, наприкінці – капусту пізніх сортів. Насіння капусти перед посадкою прогрівають протягом 20 хвилин у воді з температурою 50°С, потім опускають на 2-3 хвилини в холодну воду і після цього просушують. Через 1-3 тижні сіянці пікірують на постійне місце.

За місяць-півтора до посадки (наприкінці березня) підготовляють бульби картоплі. Їх укладають в один ряд у ящики або коробки і ставлять на тиждень у світле, тепле (20-25°С) приміщення. Від яскравих сонячних променів бульби притіняють папером. За місяць до посадки ящики переносять у світле, але більш прохолодне приміщення (8-10°С). Щоб на картоплі пробудилися всі вічка, її щотижня перевертають. Бульби, на яких ростуть нитковидні паростки, видаляють. Те ж варто зробити з усіма іншими зіпсованими і захворілими бульбами.

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА. 

Березень зиму закінчує, весну починає. Він то плаче, то сміється, то снігом сяє, то Сонцем гріє. Березень – спадкоємець лютого, він квітню пролітному дорогу-доріжку показує. У березні день із ніччю міряються, рівняються... 

Початок весни – період пробудження природи від довгого зимового сну. І хоча роботи на городі й у саду нині не так багато, як улітку або всередині весни, але відпочивати господарю вже ніколи. Адже саме зараз формуються основи майбутнього врожаю, і саме від вашої вчасної і вмілої роботи в саду й на городі залежатиме майбутній урожай.

Якщо ви робите обрізку саду навесні, то відразу, з настанням теплих днів, беріться за неї, адже потрібно обрізати дерева і чагарники,  поки вони знаходяться в стані спокою  і бруньки ще не почали набухати. Так рослина і переживе менший стрес, і головне – не витрачатиме сили на те, що ви потім все одно відріжете. У молодому саду обрізка – це правильне формування крони, а у дорослому – видалення сухих, підмерзлих, уражених хворобами чи шкідниками і, взагалі, зайвих, що ростуть  "не туди",  гілок.

Обрізати дерева потрібно правильно з технічної точки зору – не залишаючи пеньків, але й не зрізаючи занадто близько до стовбура. Після обрізки всі рани потрібно продезінфікувати. Адже і хвороби, і комахи-шкідники часто проникають в стовбури  саме через пошкодження. Замазувати чи ні? Питання суперечливе –  робіть, як вважаєте за потрібне.

До речі, саме в цей період масових обрізок  можна ще запастися живцями для майбутніх весняних щеплень. Адже головна умова успішного щеплення – підщепи вже повинні прокинутися та почати вегетацію, а щепа (брунька, яка прищеплюється до іншої рослини) ще "спати". Тому такі заготовки до слушного моменту і зберігають у холодному, але яке не промерзає, місці (холодильник) за температури 0…+5 градусів.

Раз вже мова зайшла про рани, варто підлікувати і морозобоїни, розломи, місця, погризені зайцями і мишами, взагалі, всі сумні наслідки зими. Для цього рану зачищають гострим ножем до живої тканини, промивають фунгіцидом (мідний купорос 1-3%) і захищають від впливу зовнішнього середовища (дощів і бруду). Періодично обробку фунгіцидом повторюють.

У деяких регіонах саме в березні виникає небезпека появи на штамбах і гілках так званих, морозобоїн. З'являються вони, коли сонячний день змінюється морозною ніччю. Вдень кора розігрівається, а вночі сильно промерзає. Такі різкі перепади температур корисні для сталі, вона тільки міцніше стає, але не для дерев – їх кора лопається і з'являються глибокі рани, які називають "воротами для інфекцій та шкідників".

Щоб згладити різкі перепади температури, садівники білять штамби і товсті гілки, зменшуючи денний нагрів кори. Хоча  краще користуватися сучасним нетканим матеріалом – агроволокном. Його нарізають на бинти,  і ними обмотують ті частини дерева, які потрапляють в зону ризику.

Якщо ви вкривали на зиму кущі, то вже можна їх відкривати і теж обрізати. Адже, скажімо, смородина прокидається дуже рано, і її бажано різати, поки вона "спить". В цей самий час можна її і розмножувати. Наріжте однорічні прирости, розділіть на живці з 2-3 бруньками і просто застроміть в землю, яка розтанула. Вважається, що це найкращий період для вкорінення. Хоча,  якщо чесно, смородина легко вкорінюється в будь-який період року, хіба що крім сильної спеки. 

Якщо ви робите обрізку саду навесні, то відразу, з настанням теплих днів, беріться за неї.

Коли середньодобова температура повітря досягне +5 °С, настає найбільш сприятливий момент для першого весняного обприскування саду від хвороб та шкідників. Важливо не пропустити цей момент, адже деякі шкідники та хвороби починають активне життя при підвищенні температури вище +5 градусів. Почнуть розповзатися по саду, боротися буде складніше.

Що використовувати? Підійдуть ті ж міцні препарати, що і для осіннього викорінюючого обприскування, адже бруньки ще сплять, а,  отже, великі концентрації їм не зашкодять. Скажімо, перевірена роками 3% бордоська рідина або 5% розчин сечовини. До речі, ранньовесняна обробка сечовиною має приємні "бонуси". Вона трохи гальмує розвиток рослини, а,  отже,  і термін цвітіння зсувається днів на 7-10 (це шанс пережити заморозки).

У березні перевіряють насіння на схожість. Найціннішим вважається те, що проросло в перші дні. Як правило, насіння редису, ріпи, огірків, кабачків, капусти, моркви, салату, буряка, гарбуза, томатів проростає через 7-10 днів, а цибулі, петрушки, кропу – через 12-14 днів. Перед посівом насіння заливають водою. 

Дрібне і погане, як правило, спливає, його варто викинути. Потім у склянку води всипають дві чайні ложки цукрового піску, розчиняють його і поміщають насіння, що залишилося. Насіння, яке спливло, знову видаляють, що залишилося, підсушують і залишають для посіву.

Час весняного рівнодення (22 березня), коли день із ніччю рівняється –  кращий строк посіву багатьох овочевих і гілкових культур на розсаду, у тому числі томатів. 

Для загартовування насіння томатів протравлюють 10-20 хвилин у розчині марганцівки фіолетового кольору, промивають чистою водою і тримають дві доби в мокрій марлі в темному місці. Потім набрякле насіння в поліетиленовому пакеті поміщають на верхню полицю холодильника на 4-5 діб. Як тільки проклюнуться паростки, їх сіють у ящик з приготовленою земляною зволоженою сумішшю, ставлять у тепле місце й накривають поліетиленовою плівкою. Коли сходи з'являться, плівку знімають і ящик переносять у світле, прохолодне місце, щоб рослини не витягалися.

На початку місяця в парник густо сіють на розсаду ранньостиглу білокачанну і цвітну капусту, наприкінці – капусту пізніх сортів. Насіння капусти перед посадкою прогрівають протягом 20 хвилин у воді з температурою 50°С, потім опускають на 2-3 хвилини в холодну воду і після цього просушують. Через 1-3 тижні сіянці пікірують на постійне місце.

За місяць-півтора до посадки (наприкінці березня) підготовляють бульби картоплі. Їх укладають в один ряд у ящики або коробки і ставлять на тиждень у світле, тепле (20-25°С) приміщення. Від яскравих сонячних променів бульби притіняють папером. За місяць до посадки ящики переносять у світле, але більш прохолодне приміщення (8-10°С). Щоб на картоплі пробудилися всі вічка, її щотижня перевертають. Бульби, на яких ростуть нитковидні паростки, видаляють. Те ж варто зробити з усіма іншими зіпсованими і захворілими бульбами.