Повідомлення в номер / Що чекає "євробляхарів"

Верховна Рада вкотре намагається вирішити проблему нерозмитнених авто на єврономерах. 18 лютого депутати ухвалили в першому читанні зміни до Податкового та Митного кодексів. Автори законів сподіваються поставити на облік всі нерозмитнені авто, власники автівок критикують ініціативу. Думки прихильників і критиків щодо нових законів збирали експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

Нова формула розмитнення 

Перший з ухвалених законопроєктів пропонує змінити формулу розрахунку акцизу. Тепер вона не враховує митну вартість авто, а складається з базової ставки, коефіцієн та двигуна і доплати за дизельний двигун. Базова ставка залежить від віку автомобіля. Для машин до дев'яти років вона буде нульовою, далі щороку збільшуватиметься на 25 євро. Таким чином, базова ставка для п'ятнадцятирічної машини складатиме 150 євро. Коефіцієнт двигуна залежить від його об'єму. 

Для його розрахунку необхідно об'єм помножити на відповідну ставку: для двигуна 2000 куб. см – це 0,25 євро, 2001-3000 куб. см – 0,2 євро, 3001-4000 куб. см – 0,25 євро, 4001-5000 куб. см – 0,35 євро, від 5 001 куб. см – 0,5 євро. Доплата за дизельний двигун складає 100 євро.

Згідно з підрахунками профільного комітету Ради, середня вартість розмитнення становитиме до 1000 євро. За попереднім законом, ця сума сягала 2500-3000 євро. Крім того, власники "євроблях" повинні будуть сплатити 8500 гривень як покарання за невчасне розмитнення. 

"Людина оплачує цю суму за розмитнення, це разова акція і ми більше взагалі не повертаємося до цього питання", – зауважує Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев.

За умовами закону, машина повинна відповідати стандартам "Євро-2" і вище, не бути ввезеною з окупованих територій або країни-агресора.

Другий закон передбачає, що розмитнити автомобіль можна буде у період 180 днів від часу підписання Президентом закону. Митне оформлення за новими правилами буде доступне для авто ввезених до 31 грудня 2020 року.

Критика нових законів

Ухвалені закони вже розкритикували експерти і самі власники нерозмитнених машин. Головний закид від експертного середовища – це заохочення українців порушувати закон. Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський зауважує, що такі закони лише стимулюють людей не платити податки. Спрощене розмитнення стосуватиметься "євроблях", які були ввезені до кінця минулого року. Тож ті, хто свого часу порушив закон, не дотримавшись термінів розмитнення, отримають перевагу.

"Це згубно, тому що стимулюється порушення закону", –наголошує Дубровський. 

Інша проблема законів в тому, що вартість розмитнення тепер не залежить від вартості машини. Тож перевагу отримають власники дорожчих автівок.

"Якщо людина придбала авто за 500 євро, то вона заплатить за розмитнення 1000 євро, тобто 200%. А якщо – Maserati за 100000 євро, то теж 1000 євро за розмитнення, а це всього 1%. Питання: де тут справедливість?"– нарікає співзасновник ГО "Авто Євро Сила" Олександр Чернявський.

Експерти громадської організації "Юридична сотня" застерігають, що українці, які розмитнили авто раніше, тепер можуть почуватися обдуреними: "Законопроєкти можуть призвести до порушення конституційного принципу рівності громадян, які, наприклад, в різний час ввезли однакові вживані авто з-за кордону".

Автори закону відповідають, що врахувати всі нюанси в одному документі не в змозі. Запропоновані рішення вже є компромісом. Надалі планується розробити законопроєкт, що стосуватиметься розмитнення всіх транспортних засобів, ввезених в Україну з 2022 року.

Наразі усі зацікавлені сторони чекають на друге читання законів. Можливо, у фінальному варіанті критика буде врахована. 

Оксана КОВАЛЬ.

Верховна Рада вкотре намагається вирішити проблему нерозмитнених авто на єврономерах. 18 лютого депутати ухвалили в першому читанні зміни до Податкового та Митного кодексів. Автори законів сподіваються поставити на облік всі нерозмитнені авто, власники автівок критикують ініціативу. Думки прихильників і критиків щодо нових законів збирали експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

Перший з ухвалених законопроєктів пропонує змінити формулу розрахунку акцизу. Тепер вона не враховує митну вартість авто, а складається з базової ставки, коефіцієн та двигуна і доплати за дизельний двигун. Базова ставка залежить від віку автомобіля. Для машин до дев'яти років вона буде нульовою, далі щороку збільшуватиметься на 25 євро. Таким чином, базова ставка для п'ятнадцятирічної машини складатиме 150 євро. Коефіцієнт двигуна залежить від його об'єму. 

Для його розрахунку необхідно об'єм помножити на відповідну ставку: для двигуна 2000 куб. см – це 0,25 євро, 2001-3000 куб. см – 0,2 євро, 3001-4000 куб. см – 0,25 євро, 4001-5000 куб. см – 0,35 євро, від 5 001 куб. см – 0,5 євро. Доплата за дизельний двигун складає 100 євро.

Згідно з підрахунками профільного комітету Ради, середня вартість розмитнення становитиме до 1000 євро. За попереднім законом, ця сума сягала 2500-3000 євро. Крім того, власники "євроблях" повинні будуть сплатити 8500 гривень як покарання за невчасне розмитнення. 

"Людина оплачує цю суму за розмитнення, це разова акція і ми більше взагалі не повертаємося до цього питання", – зауважує Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев.

За умовами закону, машина повинна відповідати стандартам "Євро-2" і вище, не бути ввезеною з окупованих територій або країни-агресора.

Другий закон передбачає, що розмитнити автомобіль можна буде у період 180 днів від часу підписання Президентом закону. Митне оформлення за новими правилами буде доступне для авто ввезених до 31 грудня 2020 року.

Ухвалені закони вже розкритикували експерти і самі власники нерозмитнених машин. Головний закид від експертного середовища – це заохочення українців порушувати закон. Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський зауважує, що такі закони лише стимулюють людей не платити податки. Спрощене розмитнення стосуватиметься "євроблях", які були ввезені до кінця минулого року. Тож ті, хто свого часу порушив закон, не дотримавшись термінів розмитнення, отримають перевагу.

"Це згубно, тому що стимулюється порушення закону", –наголошує Дубровський. 

Інша проблема законів в тому, що вартість розмитнення тепер не залежить від вартості машини. Тож перевагу отримають власники дорожчих автівок.

"Якщо людина придбала авто за 500 євро, то вона заплатить за розмитнення 1000 євро, тобто 200%. А якщо – Maserati за 100000 євро, то теж 1000 євро за розмитнення, а це всього 1%. Питання: де тут справедливість?"– нарікає співзасновник ГО "Авто Євро Сила" Олександр Чернявський.

Експерти громадської організації "Юридична сотня" застерігають, що українці, які розмитнили авто раніше, тепер можуть почуватися обдуреними: "Законопроєкти можуть призвести до порушення конституційного принципу рівності громадян, які, наприклад, в різний час ввезли однакові вживані авто з-за кордону".

Автори закону відповідають, що врахувати всі нюанси в одному документі не в змозі. Запропоновані рішення вже є компромісом. Надалі планується розробити законопроєкт, що стосуватиметься розмитнення всіх транспортних засобів, ввезених в Україну з 2022 року.

Наразі усі зацікавлені сторони чекають на друге читання законів. Можливо, у фінальному варіанті критика буде врахована.