Дванадцять місяців: квітень
Неповторний красень-цвітень
Якщо тишу пофарбувати в ніжно-сірий і блакитний кольори, недбало кинути зверху кількома мазками білі пуховички, які невдовзі, наче крижинки, розтануть, змішати її зі смарагдом юної травиці і медовими пахощами золотавих вербових суцвіть, додати нарядно-урочисту свіжість беріз і бузкову просинь осикового гайка, озвучити дзюрчанням джерельця і дріботінням крапель, що їх ронять тепліші за повітря гілки на торішнє зіжмакане часом листя, – може, і вийде ескіз до портрета квітневого ранку, що народжується на околиці лісу…
Він ще бадьорий від нічного приморозку, але відтає. За кілька хвилин десь там, за гребінцем дерев, порожевіє. Потім край неба заллється жовто-червоною пінявою, і Сонце почне виймати з-за обрію, як наш предок-древлянин із сагайдака, разючі стріли, тоненькі, але життєгрійні промінці. Пробіжить вітерець. Дятел-барабанщик засигналить зорю. Рулади зяблика розіллються навкруги. А там над галявиною зависне біло-оранжева аврора – ранній метелик. Іще на один день вперед ступить весна.
Найперше вона поселяється в приміських лісах, парках і скверах. І це закономірно: рослини чутливіші до її ще тремтливого подиху. Заздалегідь, навіть якщо й лежить сніг, вони накопичують у кореневищах, цибулинах, бульбах запас "будівельної" органічної речовини. Тобто, наче атлети перед забігом, приймають такі стартові позиції, щоб, ніби за пострілом суддівського пістолета, першими кинутися бігти і першими ж бути на фініші… Аби встигнути розвинутися, розквітнути, продовжити рід. Конкурентів чимало навкруги.
Сюди ж, у розкриті обійми дерев, після тисячокілометрових марш-кидків опускаються з небес змарнілі пташині зграйки: у багатьох тут з дідів-прадідів рідні домівки. Бранці інстинктів, крилаті на зиму емігрують у вирій. Але дітьми обзаводяться тільки на батьківщині. І звідки вони дізнаються, що починається нова ера року?
Нам, людям, легше. Аматори садово-городньої справи достовірну інформацію одержують від попрожніх прилавків госпмагів: там ані заступів уже немає, ані петель, аби полагодити двері в дачному будиночку, ані розсади братків чи помідорів…
Усім додає клопотів квітень-чарівник. Правда, здебільшого вони доброго гатунку, бо пов'язані з оновленням життя.
Немає, мабуть, нікого, хто не любив би квітень: місяць проростання, сокоруху, пагонів, бруньок, пуп'янків… У ньому перший по-справжньому спекотливий день. І перший грім – несміливий і беззлісний. І перший крихітний зелений листочок. І перший синьо-бузковий дзвіночок сону. І сонечко – крихітний помаранч в чорних цяточках на вершечку папороті-орляка… Усе це повторюється кожного квітня, але ніколи не “приїдається”, не набридає – як і хліб.
Ідеш лісом – он лежить випоєний вологою і приголублений теплом жолудь. Його панцир тріснув, у землю тягнеться тоненький корінець, аби зачепитися, закріпитися і почати повільну, проте неухильну путь догори, до неба.
Сосни, пригрівши бронзові тіла, вже відчутно віддають запах скипидару – це пахощі живиці. Над червоно-синіми медунками кружляють бджоли. Коли сім'я сильна і погода гарна, кілограмів п'ять меду принесуть вони за "зміну" у вулики.
Пташині хори відтепер не замовкають від зорі до зорі. Токують тетеруки. На світанку можна побачити справжній спектакль. Кілька косачів вимальовують шлюбний танок. Чорно-сині крила забіяк то злітають, то, наче перебиті, падають і тягнуться по землі за господарями. Пір'я на шиях здиблене. Хвости розпушені віялом. Суперники стикаються грудьми, підстрибують, підлітають. А тетерки, як і належить дамам, здаля спостерігають за турніром.
З давніх-давен в Україні у пошані бобри – лісові інженери і теслі. Казали люди: у цього звіра хвіст риб'ячий, голова собача, а розум – людський. Мешкають вони комунально – окремими родинами, обирають тихі річки, стариці, глухі озера. Увесь їхній побут - праця: невтомно зводять жилі хатки, "мурують" греблі, риють ходи, прокладають канали, валять дерева – на сніданок, обід і вечерю. Оце в них турбот додалося – народилися дитинчата.
Між іншим, почалися турботи (і теж приємні) у любителів тихого полювання. І не зупиняє їх здавна складене прислів'я: "З'їв би грибок, та сніг глибокий". Біла ковдра розтанула, і на зігрітих узліссях, просіках, галявинах, у низинах і на вирубках із другої половини квітня в середній смузі, а на півдні – й раніше на білий світ повилазили зморшки. А в сосняках, ялинниках і березняках слід шукати сморжі. Вчені підкреслюють: харчові якості і у тих і в інших вищі, ніж у багатьох літніх і осінніх грибів. Проваривши свої трофеї протягом 15-20 хвилин (щоб позбутися отруйної гельвелової кислоти), кладіть на сковороду і смажте на здоров'я.
У повітрі, що нагрілося, чутно тоненьке, обридливе гудіння: то прокинулися комарі-кровопивці. А ось жучок-листоїд вмостився на осиці і взявся за чорну справу. Повзе гілкою гусінь – теж не на радість зеленим шатам. Але що це? Наче сповита по "руках і ногах", гепнулася на землю ненажера: лісові санітари кинулися на допомогу. Вони невблаганні до шкідників (точніше, до всього, що може слугувати їжею) і швидкі "на руку". Затримайтесь на пів години біля мурашника, і ви пересвідчитеся, наскільки корисні ці моторні "всюдиходолази". А вчені підрахували: чотири мурашники на гектарі лісу здатні підтримувати його здоров'я у нормі. Тільки за літо мешканці однієї середньої за розмірами родини знищують до мільйона небезпечних для рослин комах.
Комарні ж оголошують війну жаби, бабки, кажани, а павуків-хрестовиків можна прирівняти за добутливістю до пернатих: за день один такий "рибалка" впольовує до 300 крилатих кусючих кровососів і їм подібних. Не гидує шовкопрядами, хрущами тощо. Таких захисників у трав, квітів, дерев, тварин чимало, хоча найперші – птахи. І всіх їх кличе на виручку своїх підданих квітень.
Весняний день наближається до фінішної прямої. Синішим, густішим стає небо, аби завтра, умившись росою, знову заблищати у всій красі. Вмощуються на відпочинок лісові мешканці. Блукає вже між стовбурами сирий, пронизливий туман – відголосок сердитої зими. Ніч потрохи вишиває на своєму плащі мерехтливі зірки, аби під їхнім невсипущим оком не запізнився прокинутися наступний квітневий ранок.
n Весна красна квітами, а осінь – плодами.
n Весна багата на квітки, а осінь – на сніпки.
n Хто спить весною, той плаче зимою.
n Весняний день рік годує.
n Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
n Ранні ластівки – щасливий рік.
n Де лелека водиться, там щастя родиться.
n Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
n Лютий снігом багатий, квітень водою тароватий.
n Була б водиця, а зелень народиться.
n Хто у квітні не сіє, той у серпні й вересні не віє.
n Сон на зиму відклади, а у квітні справи роби.
n Не ламай печі, ще квітень надворі.
n Ластівка день починає, а соловейко вечір вінчає.
n Просо тоді висівається, як глухий дуб розвивається.
n Чайка сіла на воду – чекай доброї погоди.
n Пил на бороні – то й млинець на сковороді.
n Сієш у погоду – більше приплоду.
n Хмари пливуть – гарну погоду несуть.
n Не хвались, у поле ідучи, а хвались, із поля везучи.
n Грім гримить – хліб буде родить.
n Весняний дощ ніколи не зайвий.
n Сівач навесні знає, що восени жати буде.
n Всяке насіння знає свій час.
n Коли сіють у негоду, не нарікають на природу і не дуже чекають приплоду.
n Краще голодуйте, але добрим насінням засівайте.
n На день раніше посієш – на тиждень раніше збереш.
n Навесні сійте в грязюку, восени – в пилюку.
n Не сійте пшениці, коли діти ідуть по суниці.
n Пересів гірше недосіву.
n Пізня сівба у ранньої не позичає.
n Посієш вчасно – вродить рясно.
n Ранній пар родить пшеничку, пізній – метличку.
n Сійте рядами – буде з пирогами.
n Сієте хліб – не спіть: жатимете – не дріматимете.
n Сійте не пусто, то зберете густо.
n Сійте-посівайте, та на небо поглядайте.
n Чим глибше насіння схорониться, тим краще уродиться, але без відчуття міри не обходиться.
Народ скаже, як зав’яже
- Весна красна квітами, а осінь – плодами.
- Весна багата на квітки, а осінь – на сніпки.
- Хто спить весною, той плаче зимою.
- Весняний день рік годує.
- Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
- Ранні ластівки – щасливий рік.
- Де лелека водиться, там щастя родиться.
- Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
- Лютий снігом багатий, квітень водою тароватий.
- Була б водиця, а зелень народиться.
- Хто у квітні не сіє, той у серпні й вересні не віє.
- Сон на зиму відклади, а у квітні справи роби.
- Не ламай печі, ще квітень надворі.
- Ластівка день починає, а соловейко вечір вінчає.
- Просо тоді висівається, як глухий дуб розвивається.
- Чайка сіла на воду – чекай доброї погоди.
- Пил на бороні – то й млинець на сковороді.
- Сієш у погоду – більше приплоду.
- Хмари пливуть – гарну погоду несуть.
- Не хвались, у поле ідучи, а хвались, із поля везучи.
- Грім гримить – хліб буде родить.
- Весняний дощ ніколи не зайвий.
- Сівач навесні знає, що восени жати буде.
- Всяке насіння знає свій час.
- Коли сіють у негоду, не нарікають на природу і не дуже чекають приплоду.
- Краще голодуйте, але добрим насінням засівайте.
- На день раніше посієш – на тиждень раніше збереш.
- Навесні сійте в грязюку, восени – в пилюку.
- Не сійте пшениці, коли діти ідуть по суниці.
- Пересів гірше недосіву.
- Пізня сівба у ранньої не позичає.
- Посієш вчасно – вродить рясно.
- Ранній пар родить пшеничку, пізній – метличку.
- Сійте рядами – буде з пирогами.
- Сієте хліб – не спіть: жатимете – не дріматимете.
- Сійте не пусто, то зберете густо.
- Сійте-посівайте, та на небо поглядайте.
- Чим глибше насіння схорониться, тим краще уродиться, але без відчуття міри не обходиться.
Народний прогностик
- Коли береза наперед запушиться, то чекай сухого літа, а як вільха – мокрого.
- Зазеленів березовий гай – пересаджуй дерева.
- Птахи летять з вирію великими зграями – на дружну весну.
- Птахи лаштують гнізда на сонячному боці – на холодне літо.
- Холоднішим за березень, теплішим за травень квітень не буває.
- Перший грім у квітні – ознака наступної теплої погоди.
- Грім на початку квітня – буде тепле літо.
- Мокрий квітень – родюча нива.
- Мокрий квітень – добра рілля.
- Мокрий квітень – хороша паша.
- Сухий квітень – голодний рік.
- Бджоли вранці не летять "по здобич", а гудуть у вулику – на дощ.
- Ранній виліт бджіл – ознака, що настане тепла весна.
- Зяблик рюмить – на дощ.
- Раннє тепло у квітні мало чого варте, проте пізнє вже не обдурить.
- Хмари біжать швидко – на ясну погоду.
- Сині хмари – на тепло і дощ.
- Горобці зграйками перелітають з місця на місце – перед сильним вітром.
- Зоря на сході й заході сонця золотава або світло-рожева – на ясну погоду.
- Коли дощ з обіду, то затягнеться майже на добу.
- Якщо квітневий дощ починається великими краплинами, то ненадовго.
- Туман стелиться по воді – на ясну погоду, здіймається вгору – на негоду.
- У квітні вітер із південного заходу – чекай тривалої негоди.
- Удень дуже тепло, а вночі холодно – бути добрій погоді.
- Швидко тане сніг – на вологе літо.
- Журавель високо летить – на негоду.
- Сонце сідає в низьку хмару – погода зміниться.
- Дарини, Хрисанфа (1): яка погода цього дня – така і 1 жовтня; погода тепла – будуть врожаї.
- Василя Теплого (4): Сонце сходить і на небі червоні кола – цей рік обіцяє бути врожайним.
- Никона (5): грім – на тепле літо.
- Захарії і Якова (6): якщо ніч тепла, весна буде дружною.
- Благовіщення (7): якщо вітер, іній і туман, рік буде врожайним. Мокре Благовіщення – грибний рік.
- Благовісника Архангела Гавриїла (8): яка погода цього дня, така буде і 8 жовтня; зазеленіла черемха – час саджати картоплю.
- Івана Лествичника (12): ітиме дощ – на врожай вівса.
- Марії (14): якщо цього дня повінь, то буде густа трава, якщо ні – літо буде холодним і дощовим.
- Федула (18): якщо в яругах залишилися плями снігу "з корову", то можна орати й культивувати в полі.
- Акилини (20): ітиме дощ – ярові будуть неврожайні, а калина добра.
- Родіона (21): якщо гарна погода, буде погожим літо; якщо сльотава – холодним і дощовим; коли наступного дня погода не встановиться, то рік буде сухим.
- Терешка (23): Сонце в туманному колі – рік буде хлібним.
- Антипа (24): випаде сніг – буде неврожай озимих.
- Мартина (27): якщо жаби кричать, а після цього дня замовкають – обов'язково похолодає.
Сторінку підготував громадський кореспондент газети “Вісті Ковельщини” Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Залишити коментар