Повідомлення в номер / Кінець світу близько

Погода в Україні та світі щороку все більше дивує людей – температура повітря продовжує підніматися, явище «дощ» перетворилось буквально на «повінь», а про звичні пори року у конкретні періоди вже годі й говорити –  вони кардинально зсунулися.  

Протягом останніх 50 років, за інформацією ООН, значно почастішали небезпечні природні явища, які призводять до людських жертв. Найбільше померло саме через екстремальну спеку, пише ТСН.

За новою доповіддю ООН «Зміна клімату 2021: дані фізичних наук», авторами якої стали 234 спеціалісти, якщо не вжити заходів, до кінця століття температура повітря може підвищитися на 3° C, що призведе до змін в екосистемах світу.

Як 

змінилася погода?

Погода нинішнього літа ознаменувалося незвичайними тенденціями для всього світу. Рясні дощі і руйнівні повені затопили у липні країни Західної Європи, у цей час американські штати потерпали від нестерпної спеки, а нині страждають від  масштабних лісових пожеж.

Зрештою – катаклізми прийшли і до Китаю, де в центральній провінції Хенань повені призвели до людських жертв, евакуації, вода залила інфраструктуру й розмила дороги. І це далеко не весь перелік природних явищ, які випробовують людство на стійкість.

Та, зважаючи на нинішню ситуацію, це лише початок, і нам потрібно готуватися до ще небезпечніших катаклізмів у майбутні десятиліття. Наприклад, заступниця виконавчого директора Програми ООН з навколишнього середовища Джойс Мсуя вважає, що пандемія COVID-19 «стала попередженням про те, що ситуація може ще більше погіршитися, якщо ми не змінимо свою поведінку».

І дійсно, коронавірус став ніби стоп-сигналом людству, яке виявилося безпорадним перед невидимим ворогом, котрий щодня обирає все нових і нових жертв. Та природні катаклізми не менш небезпечні.

Серед небезпечних явищ, які призвели до найбільших людських жертв за 50-річний період:

посухи – 650 тисяч смертей;

шторми – 577232 смерті;

повені – 58700 смертей;

екстремальні температури – 55736 смертей.

Як пояснив генеральний секретар ВМО Петтері Таалас, у міру нагрівання атмосфера починає утримувати більше вологи, відтак під час штормів буде випадати більше дощів і відповідно зростати ризик повеней.

Чим викликані кліматичні зміни?

Більшість наукових даних свідчать, що природні катаклізми є наслідком діяльності людини. Зокрема, на думку експертів, зміна клімату викликана викидами парникових газів, що підвищило ймовірність виникнення хвиль тепла.

До підвищення концентрації парникових газів, наприклад вуглекислого газу, в нашій атмосфері призводить спалювання викопних видів палива, вугілля, газу і нафти. Будівництво споруд, розчищення землі під землеробство, використання енергії, вихлопи авто- і авіа- транспорту підсилюють ефект потепління.

Іншим, не менш важливим чинником зміни клімату, є знищення   лісів та водно-болотних територій, які могли б накопичувати вуглекислий газ.

Що чекає на людство далі?

Згідно зі спеціальним звітом  МГЕЗК (Міжурядова група експертів зі зміни клімату),   зростання температури до 1,50C, яке загрожує людству між 2030 і 2052 роками, призведе до катастрофічних наслідків та нерівності у суспільстві, не говорячи вже про 30C, які прогнозують спеціалісти в останньому звіті ООН.

Передусім, як йдеться в науковому журналі The Lancet, зміна клімату підвищує ймовірність спалахів інфекційних хвороб, адже, як відомо, бактерії, патогенні мікроорганізми особливо добре розвиваються в умовах вологого і теплого клімату.

Попереджають науковці і про більшу кількість небезпечних хвороб, наприклад, малярію і лихоманку  Денге,  скільки комарі, які переносять збудник, зможуть жити на великих територіях. Більш поширеною стане й  алергія. 

Крім того, вплив кліматичний змін може порушувати низку прав людини – від прав на воду та їжу до прав на належне житло. Наприклад, мешканці Маршаллових островах навіть зараз регулярно страждають від повеней, які руйнують їхні будинки і позбавляють можливостей до існування.

Також зміна клімату може посилити нерівність, зокрема, у Північній Америці, де нерідко житлові квартири людей розташовані поруч з електростанціями і нафтопереробними заводами. А це підвищує не тільки ризики до інфікування респіраторними захворюваннями, а й раку.

Підвищення температури впливає і на врожайність. Вже зараз навіть на прикладі України можемо спостерігати, як заморозки і дощі навесні та безжальна спека влітку знищили урожай фруктів та ягід. А ті, що залишилися, продають за захмарними цінами. І ця тенденція, попереджають експерти, лише посилюватиметься.

Фахівці додають, що потепління може зменшити приблизно на 50% частку світового населення, яке зазнає дефіциту води.

Серед інших небезпечних наслідків зміни клімату:

- Підвищення інтенсивності і частоти ураганів, повеней, посухи та штормів.

- Опустелювання територій і зниження запасів води.

- Зниження вилову в рибній промисловості та знищення коралових рифів.

- Втрата цінних середовищ мешкань, біорізноманіття, важливих екосистем і різних видів.

Згідно з розрахунками кліматологів, очікується, що кількість спекотних днів збільшиться в більшості регіонів суші з найбільшим приростом у тропіках.

Передбачається також, що ризики від випадання сильних атмосферних опадів будуть вищими в декількох високоширотних і  або високогірних регіонах Північної півкулі, в східних районах Азії і на сході Північної Америки.

Що ми можемо зробити для боротьби зі зміною клімату?

Якщо людство планує скоротити зростання температури, викиди парникового газу, виробленого людиною, повинні скоротитися на 50% до 2030 року, згідно МГЕЗК. І першим кроком у цій боротьбі має стати перехід на зелену енергію, аби зменшити виробництва тепла та електрики. 

Не менш важливо змінити авто на велосипед або долати дистанції пішки, адже саме на транспорт припадає 14% усіх викидів CO2. На думку експертів Європейської економічної комісії ООН, ключовим елементом підвищення екологічності міського транспорту є його електрифікація.  

В ООН пропонують використовувати не тільки електромобілі, а й електровелосипеди і електросамокати. 

Також для збереження планети слід уникати одноразових матеріалів і обирати ті, які можна використовувати повторно.

Своєю чергою, виконавча секретарка ООН зі зміни клімату  Патрісія Еспіноза вважає, що рішення, які мають бути ухвалені цьогоріч, визначать, чи буде можливо обмежити до кінця століття глобальне потепління півтора градусами Цельсія в порівнянні з доіндустріальною епохою. За її словами, наразі світ рухається протилежним шляхом, який може привести до підвищення температури на три градуси Цельсія. 

Підготував 

Володимир ПЕТРУК.

Погода в Україні та світі щороку все більше дивує людей – температура повітря продовжує підніматися, явище «дощ» перетворилось буквально на «повінь», а про звичні пори року у конкретні періоди вже годі й говорити –  вони кардинально зсунулися.  

Протягом останніх 50 років, за інформацією ООН, значно почастішали небезпечні природні явища, які призводять до людських жертв. Найбільше померло саме через екстремальну спеку, пише ТСН.

За новою доповіддю ООН «Зміна клімату 2021: дані фізичних наук», авторами якої стали 234 спеціалісти, якщо не вжити заходів, до кінця століття температура повітря може підвищитися на 3° C, що призведе до змін в екосистемах світу.

Погода нинішнього літа ознаменувалося незвичайними тенденціями для всього світу. Рясні дощі і руйнівні повені затопили у липні країни Західної Європи, у цей час американські штати потерпали від нестерпної спеки, а нині страждають від  масштабних лісових пожеж.

Зрештою – катаклізми прийшли і до Китаю, де в центральній провінції Хенань повені призвели до людських жертв, евакуації, вода залила інфраструктуру й розмила дороги. І це далеко не весь перелік природних явищ, які випробовують людство на стійкість.

Та, зважаючи на нинішню ситуацію, це лише початок, і нам потрібно готуватися до ще небезпечніших катаклізмів у майбутні десятиліття. Наприклад, заступниця виконавчого директора Програми ООН з навколишнього середовища Джойс Мсуя вважає, що пандемія COVID-19 «стала попередженням про те, що ситуація може ще більше погіршитися, якщо ми не змінимо свою поведінку».

І дійсно, коронавірус став ніби стоп-сигналом людству, яке виявилося безпорадним перед невидимим ворогом, котрий щодня обирає все нових і нових жертв. Та природні катаклізми не менш небезпечні.

Серед небезпечних явищ, які призвели до найбільших людських жертв за 50-річний період:

посухи – 650 тисяч смертей;

шторми – 577232 смерті;

повені – 58700 смертей;

екстремальні температури – 55736 смертей.

Як пояснив генеральний секретар ВМО Петтері Таалас, у міру нагрівання атмосфера починає утримувати більше вологи, відтак під час штормів буде випадати більше дощів і відповідно зростати ризик повеней.

Більшість наукових даних свідчать, що природні катаклізми є наслідком діяльності людини. Зокрема, на думку експертів, зміна клімату викликана викидами парникових газів, що підвищило ймовірність виникнення хвиль тепла.

До підвищення концентрації парникових газів, наприклад вуглекислого газу, в нашій атмосфері призводить спалювання викопних видів палива, вугілля, газу і нафти. Будівництво споруд, розчищення землі під землеробство, використання енергії, вихлопи авто- і авіа- транспорту підсилюють ефект потепління.

Іншим, не менш важливим чинником зміни клімату, є знищення   лісів та водно-болотних територій, які могли б накопичувати вуглекислий газ.

Що чекає на людство далі?

Згідно зі спеціальним звітом  МГЕЗК (Міжурядова група експертів зі зміни клімату),   зростання температури до 1,50C, яке загрожує людству між 2030 і 2052 роками, призведе до катастрофічних наслідків та нерівності у суспільстві, не говорячи вже про 30C, які прогнозують спеціалісти в останньому звіті ООН.

Передусім, як йдеться в науковому журналі The Lancet, зміна клімату підвищує ймовірність спалахів інфекційних хвороб, адже, як відомо, бактерії, патогенні мікроорганізми особливо добре розвиваються в умовах вологого і теплого клімату.

Попереджають науковці і про більшу кількість небезпечних хвороб, наприклад, малярію і лихоманку  Денге,  скільки комарі, які переносять збудник, зможуть жити на великих територіях. Більш поширеною стане й  алергія. 

Крім того, вплив кліматичний змін може порушувати низку прав людини – від прав на воду та їжу до прав на належне житло. Наприклад, мешканці Маршаллових островах навіть зараз регулярно страждають від повеней, які руйнують їхні будинки і позбавляють можливостей до існування.

Також зміна клімату може посилити нерівність, зокрема, у Північній Америці, де нерідко житлові квартири людей розташовані поруч з електростанціями і нафтопереробними заводами. А це підвищує не тільки ризики до інфікування респіраторними захворюваннями, а й раку.

Підвищення температури впливає і на врожайність. Вже зараз навіть на прикладі України можемо спостерігати, як заморозки і дощі навесні та безжальна спека влітку знищили урожай фруктів та ягід. А ті, що залишилися, продають за захмарними цінами. І ця тенденція, попереджають експерти, лише посилюватиметься.

Фахівці додають, що потепління може зменшити приблизно на 50% частку світового населення, яке зазнає дефіциту води.

Серед інших небезпечних наслідків зміни клімату:

- Підвищення інтенсивності і частоти ураганів, повеней, посухи та штормів.

- Опустелювання територій і зниження запасів води.

- Зниження вилову в рибній промисловості та знищення коралових рифів.

- Втрата цінних середовищ мешкань, біорізноманіття, важливих екосистем і різних видів.

Згідно з розрахунками кліматологів, очікується, що кількість спекотних днів збільшиться в більшості регіонів суші з найбільшим приростом у тропіках.

Передбачається також, що ризики від випадання сильних атмосферних опадів будуть вищими в декількох високоширотних і  або високогірних регіонах Північної півкулі, в східних районах Азії і на сході Північної Америки.

Що ми можемо зробити для боротьби зі зміною клімату?

Якщо людство планує скоротити зростання температури, викиди парникового газу, виробленого людиною, повинні скоротитися на 50% до 2030 року, згідно МГЕЗК. І першим кроком у цій боротьбі має стати перехід на зелену енергію, аби зменшити виробництва тепла та електрики. 

Не менш важливо змінити авто на велосипед або долати дистанції пішки, адже саме на транспорт припадає 14% усіх викидів CO2. На думку експертів Європейської економічної комісії ООН, ключовим елементом підвищення екологічності міського транспорту є його електрифікація.  

В ООН пропонують використовувати не тільки електромобілі, а й електровелосипеди і електросамокати. 

Також для збереження планети слід уникати одноразових матеріалів і обирати ті, які можна використовувати повторно.

Своєю чергою, виконавча секретарка ООН зі зміни клімату  Патрісія Еспіноза вважає, що рішення, які мають бути ухвалені цьогоріч, визначать, чи буде можливо обмежити до кінця століття глобальне потепління півтора градусами Цельсія в порівнянні з доіндустріальною епохою. За її словами, наразі світ рухається протилежним шляхом, який може привести до підвищення температури на три градуси Цельсія.