На передових рубежах
Наш співрозмовник – директор Ковельської філії ПрАТ "Волиньобленерго" Василь Горбачук.
Сучасне життя шукає нові віртуально-космічні виміри для нашого земного існування: політика, комп'ютеризація та смартфонізація, погоня за "лайками" і "фейками", навчання та праця в режимі онлайн тощо.
Та, попри всі виклики, залишається реальне буття, на сторожі якого стоять енергетики – лицарі світла. Вони вдень і вночі, в дощ і сніг, в заметілі і в грози відповідально несуть службу, щоб сяяло світло в домівках, щоб проводились операції в лікарнях, щоб виготовлялась продукція на підприємствах, щоб дотримувався заданий тиск у водо-, тепло- та газових мережах.
Електроенергія – це кисень для нашого здорового життя. Тож хочеться зблизька поглянути, як живуть і працюють "герої нашого часу".
ххх
8.00 ранку. Погляд фіксує підготовку служб і техніки для роботи на заданих ділянках мереж та електропідстанцій. Словом, вирує звичний, щоденно опробований ритм виробництва.
Прямую в адмінкорпус. Бачу ремонт і реконструкцію приміщень першого поверху. Тут має розміститись Центр обслуговування клієнтів. На другому поверсі, порівняно з минулим – посвітлішало: немає звичних тісних кабінетів, а є розлога зала, в якій, немов у розгорнутій панорамі, розташовані столи з комп'ютерами, де, як бджілки, працює переважно жіноцтво. В приймальній також помітні зміни. Мене гречно зустрічають і запрошують до директора філії ПрАТ "Волиньобленерго" Василя Івановича Горбачука.
Тож, коротка розмова з ним.
– Василю Івановичу, в переддень професійного свята енергетиків які настрої Ваші та колективу, які досягнення, успіхи?
– Настрої позитивні, планові завдання виконуємо. Надійність елекропостачання забезпечена, колектив стабільний і мобільний. Ви ж знаєте: специфіка роботи не дає права розслаблятися.
– На сучасному етапі ми живемо і працюємо в умовах реформ всього і вся. Відомо, що вони торкнулися і вашого підприємства. Як це виглядає на місцевому рівні?
– Анатолію Володимировичу, ви ж бачили зміни в умовах роботи конторських працівників. В цьому році до нас приєднано електромережі Турійської філії. Зона обслуговування розширилася, колектив збільшився і відповідальність теж.
– Поклавши руку на серце, скажіть: результат позитивний?
– Важко однозначно сказати. Маємо додаткові затрати на паливно-мастильні матеріали. Розширена географія робіт при мінімізації персоналу дещо зменшує якість контролю за виконанням ремонтних робіт. Але будемо сподіватися на краще.
– Які б завдання не ставила будь-яка реформа, залишається головне – енергоефективність. Як із цим?
– Одним із головних показників ефективної роботи є втрати в мережах та електропідстанціях. Маю зазначити, що в задані показники в цьому році ми вклалися як в мережах, так і на власному виробництві.
– Знаю не зі слів, що на ефективність роботи в усіх її аспектах впливає оновлення виробництва, модернізація обладнання та заміна застарілих засобів, транспорту і таке інше.
– На ці речі потрібні великі кошти, а їх не вистачає. Але ми не стоїмо на місці. Проводиться масштабна модернізація центральної Турійської електропідстанції. В цьому році отримали кілька одиниць спеціалізованої автотехніки. Реконструюємо слабкі місця в електромережах і багато іншого.
– Успіх в роботі залежить від людського фактора. Тут і зарплата, і побутові умови, і психологічний мікроклімат. Як почуваються ті, що на передових рубежах стоять день і ніч?
– Сьогодні в колективі трудиться 247 працівників. Зарплату виплачуємо вчасно. Велика увага приділяється техніці безпеки. Побутові умови для робітників відповідають сучасним вимогам, але ми працюємо над їх покращенням. Слід зазначити, що колектив готовий до подолання будь-яких труднощів – чи то аварійні відключення через негоду, чи то інші негативні фактори.
– Приємно це чути. Назвіть тих кращих, на яких рівняються інші члени колективу.
– Виділити когось не просто. Всі заслуговують пошанування та подяки. Серед них – Микола Моспанюк, автомеханік, Марія Неймарк, інспектор, Тетяна Ярошук, заступниця начальника, Сергій Васюта, водій-кранівник та інші.
Ще одну особисту подяку хочу висловити Петру Наумичу, слюсарю, ветерану праці, який віддав підприємству 46 (!) років життя. Це – приклад для інших. Запрошуємо на місце, що вивільнилося, професійного слюсаря (за сумісництвом – токаря).
– Чуємо багато розмов про проблеми так званої зеленої енергетики. Бачимо господарства, біля яких "виросли" сонячні батареї. Перспектива, економічний ефект від цього "ноу-хау" є?
– Ми зобов'язані розвивати цей вектор енергетичної галузі. За ним – майбутнє. В багатьох випадках ми відчуваємо позитив, і в наших мережах – у віддалених від електропідстанцій місцях вони вирівнюють рівень напруги.
– Плани на рік наступний серйозні?
– Великих планів зараз не будуємо. Першочергові завдання – це завершити реконструкцію вищезгаданої Турійської головної електропідстанції. Необхідно завершити ремонт першого поверху адмінбудинку. На часі – благоустрій виробничої території.
– Свято стукає у двері. Які побажання?
– На порозі не тільки наше професійне свято, але й Новий рік та Різдво Христове. Тож найперше – здоров'я, здоров'я і ще раз здоров'я! Нехай скоріше відступить зла пандемія. Миру всім нам, та простого родинного земного щастя і Божого благословення!
– Що ж, дякуємо за розмову! Вам та всьому колективу бажаю побільше радісних хвилин, поменше сірих буднів та негараздів, а ще підвищеної зарплатні в наступному році. Щасти Вам!
Розмову вів Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар