Їх любов освятила Різдвяна зірка
Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це людина і кохання. Кохання має свої закони розвитку, свій вік, як і людське життя. У нього є своя розкішна весна, своє спекотне і палке літо, своя благодатна і щедра осінь та, нарешті, – чарівниця-зима, що встеляє промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що сяє діамантами у променях яскравого Сонця.
Зима дарує нам чудові свята – Новий рік та Різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. А головне – родинний затишок в оселі, де панує гармонія, добро і…любов, яка з кожним роком стає міцнішою, а почуття сильнішими…
Саме так можна охарактеризувати ніжні і світлі почуття подружжя Юрія та Вікторії Пугачів з Ковеля. А починалось все ніби звичайно – ніхто навіть подумати не міг, що прийде час і двоє прекрасних молодих людей стануть одним цілим і створять чудову сім'ю.
Знаменно те, що вперше молоді люди зустрілись на Різдво у січні 2010 року біля центральної ялинки нашого міста. З тих пір вони разом - серцем і душею, міцно тримаються за руки, не зважаючи часом на далекі відстані і різні життєві обставини. Юрій за спеціальністю - токар-верстатник, але мусить часом залишати своїх рідних, бо працює за кордоном.
…Того зимового дня було досить прохолодно, потріскував морозець, проте навколо лісової красуні було велелюдно. Лапатий сніжок ненароком потрапляв на вії юної красуні, роблячи її схожою на казкову Снігуроньку… Таки справді… Юрій, як заворожений, уже добрих пів години спостерігав за дівчиною, яка з першого погляду заволоділа його увагою. Врешті наважився, підійшов. І ніскілечки не пошкодував. Схвилювало і дівоче серденько зовсім нове, спочатку несміливе почуття до сильного, мужнього сільського хлопця з Мощеної, на котрого, як виявилося згодом, можна покластися за будь-яких обставин.
І ось уже майже вісім років Юрій та Вікторія - щасливе подружжя. В люблячій сім'ї народилися двоє прекрасних діток – донечка Софія і син Ілля. Донька-першокласниця наділена багатьма талантами. Дівчинка займається вокалом в Зразковій дитячій студії естрадного співу "Надія" (керівник Ірина Новожилова), а також танцями у Зразковому аматорському ансамблі народного танцю "Дзвіночок" комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта" (керівник Інна Темрук).
Дворічний Ілля, хоч ще не такий дорослий, але поводить себе виховано, як справжній чоловік (весь – в улюбленого татуся). Вікторія перебуває наразі у декретній відпустці із маленьким Іллюшею. Турботлива дружина і мама створює справжній затишок у родинному гніздечку.
Коли у Святвечір з'являється перша зірочка, молода сім'я разом з дітками приходять у батьківську оселю Вікторії, де на них чекають люблячі дідусь і бабуся. Молодше і старше покоління збираються за родинним столом, а в хаті лунає перша коляда. 7 січня, вранці, родина обов'язково приходить на святкове Богослужіння. І не тільки на свята молоді ковельчани бувають у Божому храмі. Їхні серця відкриті перед Господом, а щира молитва не тільки береже їх у важку хвилину, а й скріплює почуття.
– У чому секрет вашого сімейного щастя? – запитуємо у Вікторії.
– Справжня любов – це вчинки, а не слова. Можливо, мій Юра не завжди багатослівний, але він надійний, вірний і дуже відповідальний. І завжди, щоб я посміхнулася, дарує мої улюблені орхідеї. А, взагалі, у кожної людини повинна бути любляча родина, – щиро зізнається Вікторія Пугач. – Сім'я для нас – це найголовніша цінність. Найрідніші люди завжди допоможуть і підтримають у важкі хвилини життя. Головна наша цінність – це батьки. Вони подарували нам життя, ростили нас і оберігали. Під їх захистом ми виросли і стали самостійними людьми. Усі ці цінності намагаємося передати нашим діткам. Я низько вклоняюся своїм батькам, щиро пригортаю до свого серця Юрину матусю за те, що виростила і виховала для мене найдорожчу в світі людину. Мій чоловік, на превеликий жаль, втратив тата, коли йому ще й року не було. Нелегко доводилося неньці,адже, окрім Юрія, виховувала ще шестеро дітей.
Ми залюбки їздимо у наше рідне село Мощену, де живе Юрина мама і наша дорога бабуся. Бабуся живе неподалік від лісу, то ми дуже любимо збирати ягоди і гриби та, власне, просто радіти життю й дякувати за це Богу.
l
Завтра до нас завітає Різдво Христове. Усі православні християни радітимуть, прославляючи Спасителя. Нехай в це світле свято оживе у серцях кожної родини надія, прокинеться любов і милосердя, добром і благодаттю наповниться кожен будинок. А розповідь про гарну молоду сім'ю додасть всім віри у добро і Різдвяну казку!
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКУ: Юрій та Вікторія ПУГАЧІ з донькою Софійкою та сином Іллею.
Фото Олега СЛЮСАРЯ.
Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це людина і кохання. Кохання має свої закони розвитку, свій вік, як і людське життя. У нього є своя розкішна весна, своє спекотне і палке літо, своя благодатна і щедра осінь та, нарешті, – чарівниця-зима, що встеляє промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що сяє діамантами у променях яскравого Сонця.
Зима дарує нам чудові свята – Новий рік та Різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. А головне – родинний затишок в оселі, де панує гармонія, добро і…любов, яка з кожним роком стає міцнішою, а почуття сильнішими…
Саме так можна охарактеризувати ніжні і світлі почуття подружжя Юрія та Вікторії Пугачів з Ковеля. А починалось все ніби звичайно – ніхто навіть подумати не міг, що прийде час і двоє прекрасних молодих людей стануть одним цілим і створять чудову сім'ю.
Знаменно те, що вперше молоді люди зустрілись на Різдво у січні 2010 року біля центральної ялинки нашого міста. З тих пір вони разом - серцем і душею, міцно тримаються за руки, не зважаючи часом на далекі відстані і різні життєві обставини. Юрій за спеціальністю - токар-верстатник, але мусить часом залишати своїх рідних, бо працює за кордоном.
…Того зимового дня було досить прохолодно, потріскував морозець, проте навколо лісової красуні було велелюдно. Лапатий сніжок ненароком потрапляв на вії юної красуні, роблячи її схожою на казкову Снігуроньку… Таки справді… Юрій, як заворожений, уже добрих пів години спостерігав за дівчиною, яка з першого погляду заволоділа його увагою. Врешті наважився, підійшов. І ніскілечки не пошкодував. Схвилювало і дівоче серденько зовсім нове, спочатку несміливе почуття до сильного, мужнього сільського хлопця з Мощеної, на котрого, як виявилося згодом, можна покластися за будь-яких обставин.
І ось уже майже вісім років Юрій та Вікторія - щасливе подружжя. В люблячій сім'ї народилися двоє прекрасних діток – донечка Софія і син Ілля. Донька-першокласниця наділена багатьма талантами. Дівчинка займається вокалом в Зразковій дитячій студії естрадного співу "Надія" (керівник Ірина Новожилова), а також танцями у Зразковому аматорському ансамблі народного танцю "Дзвіночок" комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта" (керівник Інна Темрук).
Дворічний Ілля, хоч ще не такий дорослий, але поводить себе виховано, як справжній чоловік (весь – в улюбленого татуся). Вікторія перебуває наразі у декретній відпустці із маленьким Іллюшею. Турботлива дружина і мама створює справжній затишок у родинному гніздечку.
Коли у Святвечір з'являється перша зірочка, молода сім'я разом з дітками приходять у батьківську оселю Вікторії, де на них чекають люблячі дідусь і бабуся. Молодше і старше покоління збираються за родинним столом, а в хаті лунає перша коляда. 7 січня, вранці, родина обов'язково приходить на святкове Богослужіння. І не тільки на свята молоді ковельчани бувають у Божому храмі. Їхні серця відкриті перед Господом, а щира молитва не тільки береже їх у важку хвилину, а й скріплює почуття.
– У чому секрет вашого сімейного щастя? – запитуємо у Вікторії.
– Справжня любов – це вчинки, а не слова. Можливо, мій Юра не завжди багатослівний, але він надійний, вірний і дуже відповідальний. І завжди, щоб я посміхнулася, дарує мої улюблені орхідеї. А, взагалі, у кожної людини повинна бути любляча родина, – щиро зізнається Вікторія Пугач. – Сім'я для нас – це найголовніша цінність. Найрідніші люди завжди допоможуть і підтримають у важкі хвилини життя. Головна наша цінність – це батьки. Вони подарували нам життя, ростили нас і оберігали. Під їх захистом ми виросли і стали самостійними людьми. Усі ці цінності намагаємося передати нашим діткам. Я низько вклоняюся своїм батькам, щиро пригортаю до свого серця Юрину матусю за те, що виростила і виховала для мене найдорожчу в світі людину. Мій чоловік, на превеликий жаль, втратив тата, коли йому ще й року не було. Нелегко доводилося неньці,адже, окрім Юрія, виховувала ще шестеро дітей.
Ми залюбки їздимо у наше рідне село Мощену, де живе Юрина мама і наша дорога бабуся. Бабуся живе неподалік від лісу, то ми дуже любимо збирати ягоди і гриби та, власне, просто радіти життю й дякувати за це Богу.
ххх
Завтра до нас завітає Різдво Христове. Усі православні християни радітимуть, прославляючи Спасителя. Нехай в це світле свято оживе у серцях кожної родини надія, прокинеться любов і милосердя, добром і благодаттю наповниться кожен будинок. А розповідь про гарну молоду сім'ю додасть всім віри у добро і Різдвяну казку!
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКУ: Юрій та Вікторія ПУГАЧІ з донькою Софійкою та сином Іллею.
Фото Олега СЛЮСАРЯ.
Залишити коментар