12.03.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна

кіндерОлег Кіндер відповідає на запитання ковельчан

Як ми уже повідомляли, 28 лютого ц. р., у  Палаці учнівської молоді  імені Івана Франка відбувся звіт міського голови Олега Кіндера перед територіальною громадою про роботу за 2019 рік. 
Наприкінці свого виступу  міський голова щиро подякував громаді за підтримку і розуміння, дав розгорнуті відповіді  на  поставлені запитання, що надходили в усній та письмовій формах. Ось деякі з  них.
l
 Віктор Шевчук:
— Пане голово, біля Палацу учнівської молоді уже є фонтан. Навіщо будувати новий?
— За моїм дорученням проведено дослідження цього об’єкта. Щоб фонтан нормально функціонував,  його потрібно реконструювати відповідно до сучасних вимог.  Усе насосне обладнання тут застаріле, адже було встановлено ще у 70-их роках минулого століття. Сьогодні воно є неефективним  через  потужні двигуни. В зв’язку з цим ми щоденно марно затрачаємо близько 4 кубів води. Тому фонтан  необхідно розібрати і встановити новий.  Цю проблему ми озвучили народному депутату Степану Івахіву. Домовились про залучення коштів для фінансування об’єкта. Найближчим часом відбудуться громадські слухання, де обговорюватиметься, яку площу варто передбачити під будівництво фонтану В перспективі – збудувати сучасний фонтан європейського зразка, а також реконструювати міський парк культури і відпочинку імені Лесі Українки.
– Олеже Олексійовичу, кому підпорядковується швидка допомога? В зв’язку з чим прийнято рішення перенести її з центру в залізничну лікарню?
– Структурний об’єкт є комунальним підприємством обласної власності. Він перебував на території Ковельського МТМО на правах оренди. Переміщення «швидкої» у залізничну лікарню вирішувалось на рівні області. На моє переконання, в якомусь моменті це  логічно, адже залізнична лікарня є об’єктом обласної комунальної власності. Єдине, що  дивує, то це те, що  у соцмережах озвучується проблема нібито відсутності меблів для «швидкої». Обласний бюджет достатньо потужний, а на утримання медичних закладів виділяються достатні кошти. Чому обласна рада залишила поза увагою цей об’єкт, мені так і  невідомо. Дехто  нарікає, що коли пункт «швидкої допомоги» знаходився в центральній районній лікарні, то було набагато простіше добиратися до усіх пунктів призначення м. Ковеля. А позаяк тепер він знаходиться в районі Ковеля-ІІ, то вчасному доїзду перешкоджають переїзди. 
Але в мене зустрічне питання: а як же автомобіль «швидкої» добирався  в район Ковеля-ІІ, коли були перекриті ті ж самі переїзди? На моє переконання, це не є основною проблемою. Та й, власне, переїзди закриваються рідко.
– Пане Олеже, дякуємо що нарешті почали будувати стадіон «Локомотив», але поки що не видно, щоб там велися роботи з облаштування поля, спортивних майданчиків. Чи є на це необхідні кошти?
–  Мова йде про стадіон, на реконструкцію  і капітальний ремонт якого необхідно  понад 100 мільйонів гривень. Перший тендер, який ми провели, в тому числі із залученням європейських коштів, передбачає 32 мільйони гривень. На здійснення другого етапу реконструкції маємо 38 мільйонів гривень. Під час першого етапу здійснюватиметься ремонт споруд  спортивного об’єкта (підтрибунні приміщення, трибуни, усе, що знаходиться на території стадіону). 
Під час другого етапу  уся інфраструктура – водогони, каналізації, електропостачання, під’їзні  дороги, стоянки для автомобілів. Коли дійде до третього етапу реконструкції, то на проєктні роботи закладено 400 тис. грн. На Волині є лише одне таке поле – це стадіон «Авангард», що в м. Луцьку. Футбольне поле, бігові доріжки, усе, що пов’язане із спортивною інфраструктурою, вартуватиме близько 30 мільйонів гривень. Маю сподівання, що третій етап ми розпочнемо у цьому році. З цього приводу велися перемовини із народним депутатом Степаном Івахівим. Як було анонсовано Прем’єр-міністром, в Україні реалізовується проєкт «Сто полів». Сподіваємось, що ми станемо учасниками цього проєкту і зможемо залучити на втілення нашого задуму державні кошти.
– Олеже Олексійовичу, чи будуть переносити Ковельський історичний музей? Багато про це  ходить чуток.
– Сьогодні ми звертаємо значну увагу на реконструкцію міського парку культури  і відпочинку ім. Лесі Українки. Якщо ж взяти до уваги парк імені Тараса Шевченка, то маємо повноцінний об’єкт європейського рівня. Для реалізації і створення нового парку залучені найкращі скульптори, дизайнери з озеленення. Міський парк повинен мати належний рівень. Тут потрібні і  ігрові майданчики, і  спеціально облаштовані місця для любителів пограти в шахи.
Ми ще не маємо остаточного проєкту будівництва самого парку, але є проблема із приміщенням, в якому знаходиться Ковельський історичний музей. Найперше зауважу, що той, хто вважає його історичною цінністю, помиляється. Приміщення, яке колись було музеєм Леніна, не має по суті історичної цінності. Будівля перебуває в аварійному стані, тут відсутня вода, каналізація, санвузол. Технічно ці комунікації зробити  неможливо. Приміщення старого РАЦСу відоме усім. Так, було прийняте рішення закласти в бюджеті міста кошти для замовлення проєктно-кошторисної документації для того, щоб перемістити музей у згадане приміщення, яке в півтора рази більше, ніж нині діючий музей.
– Перш за все, щиро дякую міській владі за належний ремонт дороги, що по вул. Тимошенка,  Ярослава Мудрого. Радує й  те, що систематично грейдерується багато доріг.  Але, дозвольте поцікавитись,  коли будуть ремонтуватися дороги по вул. Фестивальній, адже тут неозброєним оком ями завбільшки з коліно?  Належний ремонт зроблено і  по вул. Луцькій (район «Нафтобази»), але прошу звернути увагу  на територію біля трьох  стареньких двоповерхових будинків, адже в дощову погоду там стоїть «велика» вода.     
– Питання ремонту доріг досі залишається актуальним. Той, хто живе в районі «Ковеля-ІІ», може пересвідчитися, що ми серйозно працюємо в цьому напрямку. Багато доріг уже мають щебеневе покриття. Зрозуміло, що охопити 180 кілометрів міських доріг відразу неможливо. Прикро за вул. Луцьку, адже це – автошлях міжнародного значення протяжністю 16 кілометрів. Ремонти здійснюємо за кошти міського бюджету, хоча це повинно було б здійснюватися на державному рівні. 
Коли ж йдеться про «кільце» біля пам’ятника Богдана Хмельницького та інші об’єкти, які, м’яко кажучи, перебувають у неналежному стані, то в березні плануємо розпочати ремонтні роботи. Щодо будиночків, які ви згадуєте, то вони перебували на балансі Ковельської «Нафтобази». В свій час були передані у місто. Але сьогодні там існує значно більша проблема – відсутність каналізації.  Тому це завдання є пріоритетним.
Володимир Романовський:
– Олеже Олексійовичу, яким рішенням і  на підставі  чого були підвищені тарифи на вивезення сміття? Нагадаю, що підвищення тарифів повинно погоджуватись із власниками житла.
– Підвищення цін відбулося не лише на вивезення сміття. Для мене залишається незрозумілим: з якою метою високопосадові особи нашої держави пропонують громадянам звертатися в органи місцевого самоврядування з вимогою щодо зниження тарифів на оплату комунальних послуг? Звичайно, є підстави для хвилювання. Тому що на сьогоднішній день ціна на газ знизилась. З 1 січня нинішнього року збільшилась мінімальна заробітна плата.  Однак збільшились тарифи на електроенергію, водопостачання, інші послуги. 
Міські комунальні підприємства  практично не заробляють на цьому. Закон визначає, що, коли орган місцевого самоврядування затверджує тарифи нижчі від їх собівартості, то повинен компенсувати з бюджету цю різницю. Мова йде про сотні мільйонів гривень. Ми сьогодні такої можливості не маємо. Зауважу, що тариф визначає винятково власник квартири, пов’язаний з послугою  управління житловим будинком. Послуга «Вивезення  сміття» визначається із розрахунку на 100 лічильників.
Олег Кіндер відповів і на інші запитання присутніх у залі.
l
Цього дня на звіт міського голови із приємною місією завітав представник Федерації футболу Волині Василь Кохановський, котрий відзначив, що місто Ковель має високі спортивні досягнення, а особлива увага  приділяється футболу. Від імені усіх футбольних функціонерів В. Кохановський  подякував міському голові Олегу Кіндеру, котрий зі своєю командою докладає чимало зусиль для розвитку футбольної інфраструктури області, а також вручив пам’ятну відзнаку (на фотосвітлині).
Світлана ТРОЦЮК.
Фото з архіву  
міськради.
Як ми уже повідомляли, 28 лютого ц. р., у  Палаці учнівської молоді  імені Івана Франка відбувся звіт міського голови Олега Кіндера перед територіальною громадою про роботу за 2019 рік. 
Наприкінці свого виступу  міський голова щиро подякував громаді за підтримку і розуміння, дав розгорнуті відповіді  на  поставлені запитання, що надходили в усній та письмовій формах. Ось деякі з  них.
ххх
 Віктор Шевчук:
— Пане голово, біля Палацу учнівської молоді уже є фонтан. Навіщо будувати новий?
— За моїм дорученням проведено дослідження цього об’єкта. Щоб фонтан нормально функціонував,  його потрібно реконструювати відповідно до сучасних вимог.  Усе насосне обладнання тут застаріле, адже було встановлено ще у 70-их роках минулого століття. Сьогодні воно є неефективним  через  потужні двигуни.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 74
Читати далі
27.02.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна

пожежа У Білашеві трагічно загинули діти

В ніч з 26 на 27 лютого у селі Білашеві на Ковельщині сталася страшна трагедія. Коментар з цього приводу журналісту «Вістей Ковельщини» надала в.о. Білашівського сільського голови Валентина Величко. Ось що вона повідомила:

--У с. Білашеві проживала жінка з двома неповнолітніми дітьми. Старшому хлопчику у березні ц. р. мало б виповнитись 6 років, а дівчинці було всього 2 роки. Від чого відбулося загорання будинку, поки що невідомо. А трапилося це біля другої ночі. На території сільської ради є пожежна частина.  Місцеві жителі забили на сполох, миттєво виїхала пожежна машина. Але, на превеликий жаль, вже було надто пізно. Працівникам пожежної вдалося погасити полум’я. Однак  дітей врятувати  не вдалося. Будинок фактично згорів ущент. Матері на цей момент в оселі не було. Чому саме склалися такі обставини, коментувати не буду. Жінка доглядала своїх дітей, приділяла їм належну увагу, постійно перебувала з ними. Раніше сім’я мешкала у Білині, а лише влітку переїхала у Білашів, придбавши будинок на виплату.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 100
27.02.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна
"Не  словом,  а  ділом" –
такий девіз життя і діяльності депутата міськради Святослава Степанюка

1582562609132162"Не  словом,  а  ділом" – такий девіз життя і діяльності депутата міськради Святослава Степанюка

29  лютого свій 52-ий день народження святкуватиме  Святослав Степанюк – відомий ковельський бізнесмен, співзасновник і директор ТзОВ "Волиньсклопласт", активний та ініціативний депутат, який представляє інтереси виборців у Ковельській міській раді впродовж трьох скликань поспіль, входячи  до складу фракції “ВО "Батьківщина".
Як відомо, 29 лютого буває раз на чотири роки. Але свято в цих людей щороку. Хтось святкує 28 лютого, хтось – 1 березня. Як стверджують астрологи, той, хто народився у цей день, виділяється у суспільстві такою собі "відсутністю віку".
І справді, Святослав Павлович – людина ще досить молода, енергійна, принципова, завзята. У нього слово не розходиться з ділом. Пан Святослав у постійному пошуку нових ідей. Завдяки його цілеспрямованості і активній громадянській  позиції разом із колегами та однодумцями вдається вирішити чимало  життєво важливих питань на користь ковельської громади.
Важливе місце у житті  Святослава Павловича займає сім'я, адже він зразковий батько, люблячий чоловік. Разом з дружиною Тетяною виховали двох прекрасних доньок Ірину та Наталію. Старша уже подарувала батькам чудового онука – радість і втіху дідусеві та бабусі. Молодша навчалася у сусідній Польщі, але повернулася працювати в Україну.
ххх
Напередодні дня народження ми поспілкувалися із Святославом Степанюком. Пропонуємо Вашій  увазі інтерв'ю із ним.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 59
Читати далі
20.02.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна

_DSC5516Талановита і  працьовита

Волинській землі щастить на  таланти. Здавалося б, звичайні люди, які все життя живуть і працюють у глибинці нашої Ковельщини, насправді можуть мати задатки творчості, хист до декоративно-прикладного мистецтва і, водночас, вдало поєднувати сільські будні та виховання дітей із справою до душі.
Лідія Власюк з с. Углів сповнена багатьма талантами. Найперший її талант – материнський. Разом із чоловіком Василем ненька виховує четверо дітей – Богдана, Оксану, Тараса та Павлика, яких змалечку привчали і привчають до праці  на землі-годувальниці. Другий талант – працелюбність і любов до всього, за що беруться її натруджені руки, які так багато переробили в житті і завжди пахнуть чимось: то чебрецем, то м'ятою, то лісовими ягодами, то грибами, то запашною здобою, то ще чимось дивним і приємним.
А третій талант – вміння ткати. Лідія Василівна має ткацьких верстат, вправно володіє старовинним ремеслом і навчає цьому своїх односельчанок. Вже не раз "углівські" дівчата і жіночки збиралися у сільській хатині Лідії Власюк на вечорниці, під час яких ткали красиві доріжки, котрі використовують у домашньому побуті. 
Та ще не усі таланти героїні нашої розповіді ми згадали. Багатодітна мама має чуйне, щире серце і спокійну вдачу. Добрим словом про Ліду відгукуються старенькі одинокі  бабусі, до яких жінка поспішає майже щодня, аби розрадити  добрим словом й допомогти по господарству. І хоч родом сільська майстриня з Маневицького району, свій куток вона знайшла у поліській глибинці  в с. Углах, де усе для неї стало рідним і близьким.
І як же приємно знову і знову писати про людей, які живуть у селі, трудяться на землі, своїм прикладом і  самовідданною працею дають нам добро і достаток, дарують усмішку, виховують в наших серцях почуття ніжності і любові.
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКУ: багатодітна мама з с. Углів із синами Тарасом і  Павлом біля "сімейного" трактора, який справно слугує родині в будь-яку пору року.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 
Волинській землі щастить на  таланти. Здавалося б, звичайні люди, які все життя живуть і працюють у глибинці нашої Ковельщини, насправді можуть мати задатки творчості, хист до декоративно-прикладного мистецтва і, водночас, вдало поєднувати сільські будні та виховання дітей із справою до душі.
Лідія Власюк з с. Углів сповнена багатьма талантами. Найперший її талант – материнський. Разом із чоловіком Василем ненька виховує четверо дітей – Богдана, Оксану, Тараса та Павлика, яких змалечку привчали і привчають до праці  на землі-годувальниці. Другий талант – працелюбність і любов до всього, за що беруться її натруджені руки, які так багато переробили в житті і завжди пахнуть чимось: то чебрецем, то м'ятою, то лісовими ягодами, то грибами, то запашною здобою, то ще чимось дивним і приємним.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 31
Читати далі
13.02.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна

Рижкі003Щасливі, бо кохають

Кожна людина на Землі мріє знайти свою  другу половинку – половинку, яка і стане справжнім коханням. Ми уявляємо його, ми готові їхати за ним хоч на край світу. Але іноді  буває, що ми дивимося, але не бачимо, слухаємо, але не чуємо. Не чуємо і не бачимо того, що справжнє кохання може бути зовсім  поруч.  Так сталось і в житті ковельчан Олега та Наталії Рижків.
Познайомились молоді люди на роботі. Вона — енергійний, незважаючи на молоді роки,  керівник і організатор. І він — перспективний, цілеспрямований хлопець, який став для дівчини спочатку надійним помічником, а згодом  — другом і коханим.
Дівчина й гадки не мала, що  він — той єдиний, з ким  ділитиме навпіл хвилини радості і хвилини душевних хвилювань, з ким буде так тепло, спокійно і затишно. Довгий час Олег і Наталія працювали разом, кожен жив своїм життям. Тільки з часом Олег і Наталія зізналися, що симпатизували один одному з першої хвилини знайомства. Однак зустрічатися почали лише через декілька років. Їхнє перше побачення, скоріше за все, вони й самі не сприйняли всерйоз. Але не тут-то було…
Їхні стосунки розвивались так стрімко і бурхливо, що оточуючі не могли повірити, що між колегами виникли справжні почуття. Усі  свята разом — спільні вечірки з друзями, Наталчин день народження  і ці  незабутні зустрічі… Мабуть, їхньому коханню по-доброму  заздрили навіть ті, хто хоча б раз мав нагоду бачити, які почуття  відображають їхні очі.
Олег та Наталія віднайшли свій ідеал. Ось він —  мужній і сміливий чоловік та витончена, ніжна жінка, з якою можна піти на край світу.  Принаймні ці слова один про одного підтверджує саме подружжя.
 Здавалося б,  закохані такі різні і в той же час такі схожі, вони гармонійно доповнюють один одного і готові здійснити заради кохання маленькі дурниці і серйозні вчинки.
Наталка зізнається, що покохала  Олега за дотепні, влучні жарти, справжні чоловічі вчинки, приємний тембр голосу, що гіпнотично вплинув  на рішення стати його дружиною. Про це все подружня пара  сьогодні згадує з гумором, однак в них обох є чимало рис  характеру, якими можна симпатизувати і переймати.
У молодої сім’ї підростають дві маленькі принцеси-донечки – Анастасія і Соломійка. Справжньою втіхою для Рижків є домашня улюблениця – собачка на прізвисько «Сара», котра як повноправний  член родини подорожує з господарями і скрізь їх супроводжує. А незабаром молоде подружжя очікує ще  поповнення.
Але чи не найбільше мені імпонує те, з якою любов’ю Олег і Наталія займаються волонтерською діяльністю та доброчинними справами. Наталія Василівна – співзасновник організації «Благодійний фонд «Жити краще», створення якої особисто ініціювала в 2015 році. Але справа зовсім не в посадах і статусах. Скільки  вдалося  зробити, скількох дітей і сімей, які опинилися  в складних життєвих обставинах, підтримати! 
Скільки одягу, взуття, іграшок зібрано і передано в інтернатні заклади області, скільки адресної допомоги надано ковельчанам завдяки Олегу і Наталії, їхнім друзям, які завжди підтримують! Вони доповнюють один  одного, підтримують у будь-яких починаннях, а це так важливо, коли між чоловіком і  дружиною панують гармонійні стосунки. 
Вони щасливі, бо мають один одного. 
Серце переповнюється гордістю за цю прекрасну молоду сім’ю. Виявляється, щастя можна тримати в руках, цілувати і вкривати ковдрою!
З Днем закоханих Вас, Олеже і  Наталіє! Бережіть своє кохання, радійте життю!
Світлана ТРОЦЮК. 
НА ЗНІМКУ: молода сім’я Рижків з красунями-донечками Анастасією і Соломією.
Фото Ігоря ЛИХОБИЦЬКОГО.
Кожна людина на Землі мріє знайти свою  другу половинку – половинку, яка і стане справжнім коханням. Ми уявляємо його, ми готові їхати за ним хоч на край світу. Але іноді  буває, що ми дивимося, але не бачимо, слухаємо, але не чуємо. Не чуємо і не бачимо того, що справжнє кохання може бути зовсім  поруч.  Так сталось і в житті ковельчан Олега та Наталії Рижків.
Познайомились молоді люди на роботі. Вона — енергійний, незважаючи на молоді роки,  керівник і організатор. І він — перспективний, цілеспрямований хлопець, який став для дівчини спочатку надійним помічником, а згодом  — другом і коханим.
Дівчина й гадки не мала, що  він — той єдиний, з ким  ділитиме навпіл хвилини радості і хвилини душевних хвилювань, з ким буде так тепло, спокійно і затишно. Довгий час Олег і Наталія працювали разом, кожен жив своїм життям. Тільки з часом Олег і Наталія зізналися, що симпатизували один одному з першої хвилини знайомства. Однак зустрічатися почали лише через декілька років. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 59
Читати далі
31.01.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна

03Тільки  в  єдності – наша  сила

Ідея єдності постійно жила у мріях українців. Святкуючи День Соборності 22 січня 1990 року, мільйони (тоді ще радянських українців) стали з синьо-жовтими прапорами у живий ланцюг  від Харкова до Львова та Івано-Франківська, аби заманіфестувати духовну єдність мешканців Сходу і Заходу України як запоруку існування єдиної  і лише в соборності сущої демократичної України. 
У розмаї синьо-жовтих знамен творився переддень Незалежності, а вже незабаром Україна стала вільною, проголосивши 24 серпня 1991 року Акт про державну Незалежність, майже одноголосно підтримавши його на всенародному референдумі того ж року.
21 січня 1990 року День Злуки відзначили "живим ланцюгом" від Львова до Києва. Вперше на екранах телевізорів замайоріло так багато синьо-жовтих  стягів. Народ відчув, що народилася нова і могутня сила, а "людський ланцюг" – її перша хвиля.
Серед учасників тієї потужної акції була ковельчанка Марія Хотинська (світла їй пам'ять) – організатор і перша голова правління благодійного фонду "Майбутнє Волині", яка завжди була активною і патріотично налаштованою. Цю поїздку організував Володимир Осіюк, який наприкінці 2019 року пішов у Вічність.
У своїх спогадах Марія Хотинська, про які у листі до редакції нагадала її посестра Галина Голубович, писала: "…Ми стояли кілька годин з прапорами на трасі (поблизу Рівного) на близькій відстані один від одного. Нас вітали "рухівські" лідери з Луцька та проїжджі автівки… Найбільше мене вразило море синьо-жовтих прапорів. Я відчувала себе невід'ємною частиною громади. Ми всі були, як єдине ціле. У нас була спільна мета, спільне прагнення, і це наповнювало силою. Адже найбільша сила народу – сам народ! І саме тоді я усвідомила, що синьо-жовтому прапору жити, а Україні – бути державою!
До проголошення Незалежності України залишалося трохи більше року...”.
l
Продовжують благородні справи земляків-патріотів, відстоюють ідею Соборності, що  стала загальнонаціональною справою, невід'ємною частиною сучасної української історії, мешканці  Ковельщини. 22 січня ц. р. вони вкотре продемонстрували, що український народ – єдиний у підтримці своїх співгромадян, котрі зараз на Сході України виборюють незалежність та унітарність нашої держави.
Так, завдяки ініціативі й співпраці Ковельської районної ради і Колодяжненської ОТГ, їх очільників Андрія Броїла і Віталія Кашика відбулися районні урочистості з нагоди Дня Соборності України та живий ланцюг "В єдності – наша сила", який простягся на відрізку автошляху "Ковель-Луцьк" (між населеними пунктами  Колодяжне та Любитів).  
До акції долучились  керівники та представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, об'єднаних територіальних громад, трудових колективів підприємств, установ, організацій, молоді, духовенства та громадськості району.
 Зворушливо прозвучали віршовані рядки з вуст чарівної ведучої Лілії Осіпчук. Усі учасники згуртувалися, аби разом із священиком Іваном Оринчаком помолитися за Україну.
Щиро та проникливо прозвучали виступи голови районної ради Андрія Броїла, керівника Колодяжненської ОТГ Віталія Кашика. Варто сказати, що Віталій Леонтійович – щирий патріот України,  вірний син своєї маленької Батьківщини, який дбає про добробут мешканців громади, вмілий організатор і керівник. А ще він – людина слова і діла.
З вітальним словом виступили керівник апарату Ковельської райдержадміністрації Степан Топольський, керівники об'єднаних територіальних громад  – Сергій Гарбарук (Голобської), Наталія Сіховська (Люблинецької), Віктор Ковальчук (Велицької).
Незважаючи на прохолодну погоду, усі учасники акції міцно тримали в руках державні прапори та синьо-жовту стрічку протяжністю понад два кілометри. Кожного зігрівав патріотичний дух, віра в щасливе і мирне майбутнє нашої держави.
(Фоторепортаж про подію читайте на 8-ій сторінці сьогоднішнього номера газети).
l
22 січня ц. р. з нагоди Дня Соборності України  в м. Ковелі в Народному домі "Просвіта" відбулися урочистості, які згуртували  небайдужих ковельчан. І це цілком закономірно, адже чим ближче до сьогоднішніх подій,  тим більше ми віримо у європейське майбутнє України. 
В урочистому зібранні взяли участь представники міської влади, громадських організацій, установ, підприємств, військові, молодь.
Концертну програму  розпочали маленька та доросла ковельчанки, які уособлювали неньку-Україну. Не міг не зворушити до глибини душі їх заклик до єднання заради порятунку нашої країни.
Ведуча Наталія Гончар провела своєрідний екскурс, підкріплений найважливішими історичними фактами, що об'єднують минуле і  сьогодення.
Присутні вшанували пам'ять всіх загиблих борців за волю і незалежність України, тих, хто поліг в боях за територіальну цілісність держави, хвилиною мовчання. Від учасників зібрання покладено квіти до підніжжя пам'ятника "Борцям за волю України".
Зібрання з нагоди Дня Соборності України надовго запам'ятається його учасникам завдяки багатогранності талантів мистецьких колективів та окремих виконавців.
Не залишили нікого байдужими виступи Народної аматорської хорової капели, народного аматорського ансамблю народної музики "Награш", гурту "Колорит", тріо у складі Жанни Будкової, Поліни Панюс, Світлани Осокіної, народного художнього хореографічного колективу "Барвінок", дитячої студії народного танцю "Дзвіночок", солістів Романа Морозова, Олександра Шевчука, Анастасії Смаль. У концерті взяв участь хор храму Преображення Господнього.
Організатори тематичного заходу, вочевидь, доклали чимало зусиль, вдало продумали концертну програму.  Сила мистецтва – це також могутня зброя, яка додає сил та впевненості у тому, що Правда переможе.
Світлана ТРОЦЮК,
спец.кор. газети 
"Вісті Ковельщини".
НА ЗНІМКАХ: під час урочистостей з нагоди Дня Соборності України в Колодяжному та Народному домі "Просвіта"; Марія ХОТИНСЬКА – учасниця загальноукраїнського "живого ланцюга" 21 січня 1990 року.
Фото 
Мирослава ДАНИЛЮКА 
та з офіційного сайту Ковельської міської ради, 
а також з особистого архіву 
Галини ГОЛУБОВИЧ.
Ідея єдності постійно жила у мріях українців. Святкуючи День Соборності 22 січня 1990 року, мільйони (тоді ще радянських українців) стали з синьо-жовтими прапорами у живий ланцюг  від Харкова до Львова та Івано-Франківська, аби заманіфестувати духовну єдність мешканців Сходу і Заходу України як запоруку існування єдиної  і лише в соборності сущої демократичної України. 
У розмаї синьо-жовтих знамен творився переддень Незалежності, а вже незабаром Україна стала вільною, проголосивши 24 серпня 1991 року Акт про державну Незалежність, майже одноголосно підтримавши його на всенародному референдумі того ж року.
21 січня 1990 року День Злуки відзначили "живим ланцюгом" від Львова до Києва. Вперше на екранах телевізорів замайоріло так багато синьо-жовтих  стягів. Народ відчув, що народилася нова і могутня сила, а "людський ланцюг" – її перша хвиля.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 44
Читати далі
16.01.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна
Олена Цьомик: "Завжди відчувала 
і  відчуваю себе справжньою українкою"

Олена ЦьомикОлена Цьомик: "Завжди відчувала  і  відчуваю себе справжньою українкою"

Сьогоднішня наша розмова – з Оленою Цьомик,  прекрасною жінкою, талановитою художницею, людиною, яка відома у творчих колах,  є ініціатором багатьох мистецьких виставок, заходів, а з 1991 року очолює Ковельську дитячу художню школу ім. Андроника Лазарчука.
Її творчі доробки прикрашають картинні галереї, православні святині. Цьогоріч у велике релігійне свято, 19 січня, Олена Степанівна відзначатиме ювілейний день народження. 
Але, відверто кажучи, ми не будемо озвучувати скільки років нашій співрозмовниці, адже, коли Ви її побачите, то зрозумієте, що кожна жінка має стільки років, наскільки виглядає.  Пані Олена "легка" у розмові, дуже інтелігентна, красива не тільки зовні, а її світла енергетика не може не підкорити з першої ж хвилини.
– Олено Степанівно, розкажіть нашим читачам  про себе, де промайнули Ваші дитинство, юність? Наскільки відомо,  Ви не "місцева", хоч волинська земля стала для Вас  рідною і  близькою.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 71
Читати далі
09.01.2020 Троцюк Світлана Дмитрівна
Француз, який співає українською, 
або Французька романтика – у подарунок ковельчанам

1-MZV_0279Француз, який співає українською,  або Французька романтика – у подарунок ковельчанам

Напередодні Нового року ковельчани та гості міста отримали чудову нагоду поринути у світ музичної творчості французько-українського співака Поля Манондіза. Вже кілька років талановитий співак і музикант живе в Україні, завоював любов  публіки, одружився з красивою україночкою Оленою, а його відома і прониклива "Зацілую", котру виконує разом з коханою, – любовна історія, яка не може не зворушити і часто звучить як перший подружній танок на українських весіллях. 
Перші українські слова, які мелодійно прозвучали з  вуст Поля  – "Я тебе кохаю…". Поль Манондіз  відзначений  золотим призом Королівської консерваторії Брюсселя, досить відомий на французькій сцені, мав контракти з відомими світовими музичними студіями,  брав участь в українському національному відборі "Євробачення". А ще він – справжній патріот України, неодноразово  бував на Сході нашої країни, де виступав  перед українськими військовими.
Ми поспілкувались з Полем Манондізом після його концерту, який відбувся на сцені Народного дому "Просвіта".
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 88
Читати далі
26.12.2019 Троцюк Світлана Дмитрівна

IMG_20191217_123320_HDRУхвалено районний бюджет-2020

20 грудня ц. р. в  читальному залі центральної районної бібліотеки відбулась 30 сесія Ковельської районної ради сьомого скликання, яку провів  її голова Андрій Броїло. 
Хвилиною мовчання  учасники сесійного засідання вшанували світлу пам’ять волинян, військовослужбовців 14-ої окремої механізованої бригади Андрія Войтовича та Сергія Сироти,  які загинули при виконанні бойових завдань 9 грудня ц. р. в районі с. Золотого Луганської області.
Початку сесійного засідання передувало вручення високих відзнак з нагоди Дня місцевого самоврядування – Почесних грамот і Подяк Ковельської районної ради, районної державної адміністрації.
Нагородами відзначені  заступник Голобського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Наталія Борисюк, заступник Поворського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Михайло Никитюк,  депутат районної ради Володимир Хомік, депутат Зеленської сільської ради Андрій Шматюк. А депутату Ковельської районної ради чотирьох скликань Василю Мичку вручено Подяку Волинської обласної ради.
Привітали також депутата районної ради Віктора Сидорчука, який у міжсесійний період відсвяткував своє день народження.
Як повідомив Андрій Броїло,  19 грудня 2019 року начальником Ковельського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України призначено Зінченка Олександра Івановича.
На початку сесійного засідання традиційних тридцять хвилин відвели для оголошення депутатських запитів і звернень.
Володимир Андросюк  (фракція “ВО “Батьківщина”) порушив питання щодо забезпечення пільгового харчування дітей воїнів АТО та ООС в опорному навчальному закладі “Дубівська загально­освітня школа І-ІІІ ступенів Дубівської сільської ради». Володимир Тимофійович запропонував колегам спрямувати відповідний запит  депутатам Дубівської ОТГ та, зокрема, її керівнику Роману Троцюку. Запит було підтримано.
В ході роботи сесійного засідання народні обранці призначили директора комунальної установи “Центр надання соціальних послуг Ковельської районної ради Волинської області”. Ним став  Георгій Корнієвський.
Шляхом голосування внесені відповідні кадрові зміни в постійні комісії Ковельської районної ради. Так, головою постійної комісії з питань сільського господарства, економічного розвитку, підприємництва, інфраструктури, інвестиційної діяльності та регуляторної політики, земельних відносин, екології та використання природних ресурсів обрано депутата районної  ради В’ячеслава Шворака; у склад постійної комісії з питань бюджету, фінансів, контролю за використанням майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району  введено депутата районної ради Анатолія Корнійчука.
Депутати райради на сесійному засіданні погодили внесені зміни  до Районної програми підтримки органів виконавчої влади у Ковельському районі на 2019-2020 роки, затвердженої рішенням районної ради від 13 грудня 2018 року, №23/14; Районної цільової соціальної Програми забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа на 2017-2021 роки” затвердженої рішенням районної ради від 28 вересня 2012 року, №20/5; Програми розвитку культури, мистецтва, охорони культурної спадщини та туризму в районі на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням районної ради від 25.12.2015 року, №2/34; заслухали хід виконання Програми соціального захисту населення Ковельського району на 2019-2022 роки затвердженої рішенням районної ради від 13 грудня 2018 року, №23/11 в частині соціальної підтримки  осіб, які брали участь в антитерористичній операції,  членів їх сімей, ветеранів, сімей загиблих воїнів в АТО та ухвалили рішення “Про продовження дії Комплексної програми протидії корупційним та терористичним проявам у Ковельському районі, затвердженої рішенням районної ради від 22.02.2018 року, №19/17 на 2020 рік”.
 Про стан протипожежної безпеки в бюджетних установах району інформував начальник Ковельського МРВ УДСНС України у Волинській області Володимир Войтанік.
Мали місце і погодження депутатами  структури та чисельності виконавчого апарату районної ради на 2020 рік, Центру надання соціальних послуг, Централізованої  бібліотечної системи, Районного будинку культури, а також затверджено проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с. Кричевичі Колодяжненської сільської ради.
Найголовнішим питанням порядку денного сесії став розгляд районного бюджету на наступний рік. Відрадно те, що  представники депутатського корпусу Ковельської районної ради одноголосно схвалили цей фінансовий документ, з чим присутніх привітав голова районної ради Андрій Броїло.
Одностайну підтримку  колег у питанні “Про ініціювання створення асоціації “Волинська обласна асоціація органів місцевого самоврядування” отримав голова районної ради Андрій Броїло.
Завершуючи сесійне засідання, Андрій Петрович привітав усіх з прийдешніми Новорічно-Різдвяними святами, висловив слова вдячності депутатському корпусу за розуміння і підтримку важливих рішень для громади Ковельщини. 
Наступна сесія  Ковельської районної ради відбудеться у третій декаді лютого наступного року.
l
Після сесійного засідання ми поспілкувалися з окремими депутатами Ковельської районної ради VII скликання Валерієм Миронюком, Миколою Чулем, Василем Мичком, які займають принципову позицію при розгляді тих чи інших питань, важливих для громади Ковельщини, територіальних громад, інтереси яких вони представляють, поділовому співпрацюють з членами інших політичних сил.
Ми попросили народних обранців розповісти про свою депутатську діяльність в Ковельській районній раді, про звернення  які найчастіше  адресують їм виборці, їх побажанням мешканцям краю з нагоди Новорічно-Різдвяних свят.
l
Валерій МИРОНЮК, депутат районної ради член фракції “Українське об’єднання патріотів “УКРОП”:
– Обираюся депутатом і працюю у депутатському корпусі уже чотири скликання. Намагаюся в міру можливостей виправдовувати довіру людей, які надали мені можливість представляти їхні  інтереси в Ковельській районній раді. 
Хоч часом мені і дорікають за співпрацю з владою різних рівнів, але не вважаю це “гріхом”, адже будь-яка справа вирішується успішно, якщо консолідувати зусилля у вирішенні життєво важливих питань громадян. Намагаюся знаходити компроміси з колегами, долучатися до прийняття важливих рішень. 
Маю власну думку, яка співзвучна із голосом простого селянина.  Завдяки тому, що налагоджений зв’язок з владою, зроблено чимало. Я представляю інтереси виборців сіл Городище, Гредьки, Красноволя. Хочу відзначити гарну співпрацю із в. о. старости Городища Петром Олексюком та головою Дубівської  ОТГ Романом Троцюком. Все, що запланували цьогоріч, Роман Володимирович намагався виконати.
Багато в чому нам допомагає екс-голова Ковельської райдержадміністрації, депутат Волинської обласної ради Віктор Козак. Загалом багато зроблено в наших населених пунктах: це і дороги, і дитячий майданчик, і благоустрій кладовища по усіх трьох селах. Найближчим часом планується завершення робіт з вуличного освітлення в згаданих населених пунктах. Цьогоріч є хороші здобутки завдяки старанням наших сил — маємо якісну під’їзну дорогу до с. Городища. 
На звернення виборців реагую, розподіляю депутатські кошти за призначенням. Хоча, можливо, і не завжди це значна матеріальна підтримка для виборців  (наприклад, на лікування), але все роблю в рамках совісті і Закону. Як депутат районної ради, входжу до складу бюджетної комісії, беру участь в усіх сесійних засіданнях, займаю принципову громадянську позицію.
На порозі Новорічно-Різдвяних свят найперше  зичу усім миру, здоров’я, усіляких гараздів. Нехай кожна родина відчує турботу про себе, соціальний захист, матиме гідне життя! Благополуччя усім, добра, мирного неба над головою!
l
Микола ЧУЛЬ, 
депутат районної ради, член депутатської фракції “Радикальна партія Олега Ляшка”:
–  Входжу до складу комісії з гуманітарних питань. Доводиться багато працювати. Ці питання мені близькі, бо сам є представником вчительства, 48 років працюю на педагогічній ниві  як вчитель, директор школи (20 років), завідувач консультпункту  заочної школи. Відстоюю питання, які хвилюють старше покоління, зокрема, школи, сім’ї, виховання та інших аспектів, які пов’язані з духовністю, церквою.
Важко було працювати, як-то кажуть, з тими людьми, які не розуміли надання Томосу, визнання нашої української Церкви, тому часто звертаюся з ініціативою проводити роз’яснювальну роботу серед учнів по навчальних закладах, адже далеко не усі батьки можуть пояснити дитині важливі речі. Варто сказати, що багато позитивних змін відбулося у нашій державі, але в питанні моральності “тонус” падає.
Неодноразово ініціював проведення ряду урочистих заходів до Дня Пам’яті та Примирення, вшанування жертв Волинської трагедії (1943-1944 р.р), вшанування ветеранів бойових дій (Другої світової війни, “афганців”, АТО, ООС). Багато зусиль докладено до того, щоб в с. Білашеві встановити пам’ятний знак жертвам Волинської трагедії, хоча, як згадував під час сесійного засідання, напис не відповідає історичним фактам.
Довгий час відстоюю звернення громадян Білашівської сільської ради щодо ремонту дороги “Білашів-Зелене”. Силами односельчан спільно вирубали кущі для розширення проїзду.  З нашого сільського кар’єру зроблено вимостку дороги. А ось покриття щебеневе не робиться, а про асфальтоване вже годі й казати. Дорога руйнується через автотранспорт  (вивезення лісовозами деревини). Кілька звернень громадян знехтувані (навіть на рівні спеціальної комісії в ОДА). Досі не вирішено питання об’єднання в ОТГ, хоча ми подавали певні пропозиції.
Підтримую позицію свого батька, ветерана Другої світової війни Якова Чуля щодо відсутності закладу постійної торгівлі у селі. Піддано руйнації магазини колишнього Любитівсського СТ  в с. Вороні, с. Грушівці та інших населених пунктах. На жаль,  лишень депутатським запитом не вдається вирішити ці питання.
Не залишаються осторонь важливих для сільських жителів проблем і мої колеги по фракції. Це, зокрема, вирубка лісу, облаштування доріг, функціонування ФАПів. Усі передбачені депутатські кошти використовую на допомогу виборцям, які потребують лікування.
Усім мешканцям Ковельщини, колегам в районній раді, керівникам зичу мирного неба, здоров’я, душевної рівноваги, добробуту, любові у родинах! Нехай наша непохитна віра вбереже нас від усього лихого!
l
Василь МИЧКО, 
депутат Ковельської районної ради:
– Можна сказати, що в районній раді я уже “старожил”. Працюю  20 років впродовж чотирьох скликань – виборці с. Мощеної виявляють мені високе довір’я.  Завжди мав гарну співпрацю з керівниками органу місцевого самоврядування Вірою Федорук, Андрієм Федоруком, а тепер налагоджена гарна співпраця з  в.о. старости Анатолієм Ліщуком. 
Відрадно те, що маємо підтримку у районній раді та районній державній адміністрації. Село Мощена – одне з найкращих населених пунктів Ковельського району. Це і освітлення, і  дорога, і школа, і новий дитячий садочок. Наразі завершується будівництво футбольного поля. Це все досягнуто шляхом плідної співпраці.
Звернення, які стосуються добробуту наших громадян, активно відстоюю у районній раді.  Серед особистих  проблем, що турбують мешканців Ковельщини, більшість пов’язані з фінансовою допомогою на лікування. Як і кожен депутат районної ради, маю депутатський фонд.
Завжди вболіваю і виступаю на підтримку питань, що стосуються патріотичних, духовних, морально-виховних процесів. Хотілося б, щоб ми “не відкотилися” назад у питанні  українізації. Ми мали  Україну, але нічого не мали для того, щоб справді бути українцями. Це, на жаль, була лише назва, а російський світ тут панував і знищував незалежну Україну. І з часу війни ми зробили великий прорив в українізації.
Ми маємо сильну армію, яку знищували роками. Від часу, коли розпочалася війна, надаю активну підтримку військовослужбовцям, які захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої Батьківщини. Намагаюсь зробити усе можливе, аби хлопці не були обділені молитвою, словом підтримки, фінансовою допомогою. Це моя прерогатива. 
Час, який минув  від початку війни, дав нам можливість посилити боротьбу проти  так званого “руського міра”.  У навчальних закладах, організаціях, установах утвердилася  українська мова. Цих 5 років ми виховуємо підростаюче покоління в дусі патріотизму.
 Дай, Боже, нам, нарешті, позбутися московського впливу на релігійній основі, мати єдину Церкву, тому що духовність — це  фундамент національної свідомості. Без духовності ми ніколи не збудуємо державу. Людина має бути високодуховною, високоморальною особистістю, яка працює задля добра і справедливості. Не може, до прикладу, китаєць вболівати про Україну.
Людина, зомбована російською пропагандою, не буде вболівати за сильну і незалежну Україну. На своїй землі ми повинні мати усе українське, починаючи з мови. Не може бути, щоб Церква не відстоювала проукраїнську позицію. Багато питань і викликів нас чекають попереду. Дай, Боже, щоб нашим можновладцям вистачило розуму зберегти і захистити наші кордони. Нас почали визнавати в світі, процес євроінтеграції триває, маємо можливість бувати в інших країнах світу.
Важливо, щоб ми не втратили ці позиції і не повернулися в бік московщини. В іншому випадку нам, українцям, не буде місця на своїй землі.  Хотілося б, щоб найкращі і найталановитіші не виїздили за кордон в пошуках кращої долі, щоб розбудовувались фабрики і заводи, розвивалася інфраструктура. 
Миру усім, духовної єдності, Божої благодаті! Ми, українці, наступники віри апостольської, яку приніс Андрій Первозванний на нашу землю, тому віра і щира молитва допоможуть нам подолати усі негаразди. Злагоди, миру, міцного здоров’я! Нехай благословить нас Господь!
Світлана ТРОЦЮК.
20 грудня ц. р. в  читальному залі центральної районної бібліотеки відбулась 30 сесія Ковельської районної ради сьомого скликання, яку провів  її голова Андрій Броїло. 
Хвилиною мовчання  учасники сесійного засідання вшанували світлу пам’ять волинян, військовослужбовців 14-ої окремої механізованої бригади Андрія Войтовича та Сергія Сироти,  які загинули при виконанні бойових завдань 9 грудня ц. р. в районі с. Золотого Луганської області.
Початку сесійного засідання передувало вручення високих відзнак з нагоди Дня місцевого самоврядування – Почесних грамот і Подяк Ковельської районної ради, районної державної адміністрації.
Нагородами відзначені  заступник Голобського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Наталія Борисюк, заступник Поворського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Михайло Никитюк,  депутат районної ради Володимир Хомік, депутат Зеленської сільської ради Андрій Шматюк. А депутату Ковельської районної ради чотирьох скликань Василю Мичку вручено Подяку Волинської обласної ради.
Привітали також депутата районної ради Віктора Сидорчука, який у міжсесійний період відсвяткував своє день народження.
Як повідомив Андрій Броїло,  19 грудня 2019 року начальником Ковельського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України призначено Зінченка Олександра Івановича.
На початку сесійного засідання традиційних тридцять хвилин відвели для оголошення депутатських запитів і звернень.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 54
Читати далі
26.12.2019 Троцюк Світлана Дмитрівна

рік щураХай у Вас і у нас все буде гаразд!

Новий рік 2020 вже не за горами, і багатьох з нас починають цікавити найважливіші передсвяткові питання. Рік кого, якої тварини буде 2020 рік за східним календарем? Який символ у Нового року-2020  згідно з китайським гороскопом? Який головний колір у прийдешнього року? У чому зустрічати Новий 2020 рік? Яка характеристика символу року 2020? Чим задобрити господаря 2020 року? Ми постараємося відповісти на всі ці  важливі запитання. 
2020 рік якої тварини?
Новий  2020 рік прийде під знаком Білого Металевого Щура. Взагалі Щур вважається першою твариною в списку східних знаків. Відповідно рік Щура відкриває 12-річний місячний цикл китайського календаря.
Щур на Сході є символом мудрості, багатства і вигоди. За давньою легендою, дванадцять тварин прибули до Будди, першим з яких був Бик. Однак його обігнав спритний Щур, за що був винагороджений Буддою – саме Щур став першим з усіх тварин, які отримали владу над світом протягом цілого року.
Щур за своєю природою – дуже цікава, спостережлива і уважна тварина. Незважаючи на свій малий розмір, вона розумна, кмітлива, спритна. Щур володіє розвиненою інтуїцією і незвичайно швидкою реакцією, що допомагає йому рятуватися в складних ситуаціях. Щур легко пристосовується до нового середовища, людей і обставин. Щур вважається твариною дуже бережливою і економною, а іноді навіть скупою. Також Щури не позбавлені романтизму, легко знаходять спільну мову з людьми і мають завидне красномовство.
Люди, народжені в рік Щура, в повній мірі успадковують ці якості. Якщо ви хочете догодити символу наступаючого 2020 року, вам слід постаратися проявляти підвищену увагу до важливих питань, помічати деталі, не випустити з уваги дрібниць, бути економними, відповідальніше ставитися до серйозних витрат і довіряти власній інтуїції. А на зустріч Нового 2020 року краще вбратися в улюблені кольори цієї тварини – білий, сріблястий, синій, зелений, з елементами блиску, лиску і металевими прикрасами.
Коли настане рік Щура: точна дата
На відміну від традиційного європейського Нового року, який щорічно ми відзначаємо 1 січня, рік Білого Металевого Щура настане трохи пізніше. Початок Китайського нового року, згідно з місячним календарем, припадає на другий Молодий Місяць після зимового сонцестояння. А значить, Китайський Новий рік, 2020 під знаком Білого Металевого Щура настане 25 січня 2020 року о 00:03 год.
Новий рік із давніх-давен українці наділяли особливими, магічними, властивостями. Тож готувалися до його святкування заздалегідь і приділяли увагу прикметам.
Прикмети на Новий рік – це такі собі дороговкази, за якими можна спрогнозувати, яким буде майбутній рік. Оскільки чи не кожна людина прагне жити в достатку, любові та злагоді, то й прикмети на Новий рік пов’язували саме з віщуванням багатства та щасливої долі.
Як Новий рік зустрінеш…
Як зустрінеш Новий рік – так його і проведеш – загальновідома народна прикмета. Тож до настання Нового року необхідно:
n повністю розрахуватися з боргами, щоб вони лишилися в році старому, а новий приніс достаток у дім;
n поставити крапку в сварках та конфліктах, примиритися з друзями, рідними, колегами чи сусідами, якщо протягом року виникали якісь непорозуміння. Хай усі негаразди залишаться в старому році;
n проявити щедрість до ближнього, аби удача та добробут не залишали ваш дім. Приклад такого щирого й щедрого ставлення до людей дає нам Святий Миколай, розносячи подарунки усім добрим людям;
n Новий рік треба зустрічати в чистому домі. Щоб наступного року в родині не було сварок та непорозумінь, а навпаки панувала злагода, в домі чи квартирі робити генеральне прибирання;
n викинути весь мотлох – речі, які вже не носите, старий, особливо надщерблений посуд, поламані меблі тощо. Так ви звільните місце для нових, гарних і стильних речей та чудових подій, що прагнуть увійти у ваше життя.
Рік Щура: прикмети
Останнім часом люди також зважають на прикмети. За китайським гороскопом, наступний 2020 рік – рік білого металевого Щура. Стихія року – метал, а отже має щастити енергійним, цілеспрямованим та амбітним людям.
Багато прикмет пов’язано саме з приготуваннями до свята. Так, буде добре, якщо на Рік Щура  в домі з’являться металеві підсвічники. Ідеально, якщо вам їх подарують. Якщо ж купуватимете їх самі, важливо робити покупку спонтанно, довго не роздумуючи й не економлячи гроші.
n Придбати хоча б одну нову річ гардеробу напередодні Нового року – до багатства та процвітання.
n Вилита остання крапля шампанського у ваш келих також віщує поліпшення статків.
n Як це не дивно звучить, але розбита в новорічну ніч Щура кришталева ваза чи келих – саме на щастя. 
n Ще одна новорічна прикмета: якщо зустрічаєш Новий рік у теплій компанії –  приємним буде спілкування з людьми увесь наступний рік.
l
Тож, шановні читачі, щиросердечно вітаємо Вас з прийдешнім Новим роком, бажаємо миру, добра,  благополуччя! Як кажуть в народі, хай у Вас і у нас все буде гаразд!
 Підготувала 
Світлана ТРОЦЮК. 
Новий рік 2020 вже не за горами, і багатьох з нас починають цікавити найважливіші передсвяткові питання. Рік кого, якої тварини буде 2020 рік за східним календарем? Який символ у Нового року-2020  згідно з китайським гороскопом? Який головний колір у прийдешнього року? У чому зустрічати Новий 2020 рік? Яка характеристика символу року 2020? Чим задобрити господаря 2020 року? Ми постараємося відповісти на всі ці  важливі запитання. 
2020 рік якої тварини?
Новий  2020 рік прийде під знаком Білого Металевого Щура. Взагалі Щур вважається першою твариною в списку східних знаків. Відповідно рік Щура відкриває 12-річний місячний цикл китайського календаря.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 279
Читати далі