Повідомлення в номер / Місце, де панують любов та Божа благодать

На Ковельщині розпочав свою роботу оздоровчо-реабілітаційний християнський табір «Єдність». Вже 15 років поспіль він об’єднує  сотні людей з обмеженими фізичними можливостями.

У цьому місці особлива атмосфера, кожен куточок пахне любов’ю та турботою. Дбайливо доглянута територія, мальовничі пейзажі Волинської  землі – вражають. Посеред соснового лісу розгорнулось справжнє містечко   з власною інфраструктурою, яка щороку удосконалюється. 

На будиночках – плакати з біблійними цитатами, які заставляють задуматись та переосмислити. Ось одна з них: «Коли ти бачиш нужденну людину, не думай, що її випробовує доля; Можливо, це Бог випробовує тебе… Як ти зреагуєш? Осудиш? Допоможеш?».

Програма табору дуже насичена. В основі, звісно, духовна підтримка та оздоровлення. Біблійні уроки, вечірні зібрання, зустрічі біля вогнища, щодня різноманітні заходи для розвитку особистості, спілкування з психологом та юристом, які дадуть поради як поводитися в скрутних ситуаціях, риболовля, купання, послуги перукаря – усе, що допоможе  зробити життя цих особливих людей цікавішим. На території облаштували спортивний майданчик з різними тренажерами для спортивних занять.Також функціонує магазин та кафе «Юніті», де можна смачно підкріпитися в затишній атмосфері.

Викладена бруківкою стежина веде на  великий літній майданчик, де ніде яблуку впасти. У день відкриття тут завжди людно, адже привітати відпочивальників зібрались не лише рідні та друзі, а й усі, хто доклав зусиль, щоб табір для неповносправних відбувся. Це і волонтери, небайдужа молодь, церковні служителі, представники влади.

Зокрема, завітали на відкриття табору перший заступник начальника  Ковельської районної військової адміністрації  Галина Коляда та заступник голови Ковельської районної ради Андрій Броїло, які привезли подарунки для людей з обмеженимиможливостями. За сприяння у проведенні «Єдності» цього року, за те, що взяли і на себе частинку відповідальності  присутні та організатори щиро дякували Ковельській військовій адміністрації.

Галина Степанівна зазначає, що подібні заходи дуже потрібні цим людям, а в такий непростий час – особливо: «Для них, це, як ковток свіжого повітря, тут вони об’єднуються, спілкуються. З року в рік  чекають цієї зустрічі з однодумцями, тому не правильно було б їх в цьому обмежити».

Враженнями від побаченого поділився й Андрій Петрович: «Неймовірно приємно від   святкового дійства для таких особливих людей. Адже для них кожен день – випробування. А тут – чудова атмосфера, тут вони відчувають себе потрібними, адже їх розуміють, чують, про них піклуються і не забувають. Тут і спілкування, і  Боже слово, що допомагає пройти труднощі».

Функціонує табір на благодійній основі за підтримки благодійної організації «Жест допомоги». Та все ж, для того, щоб відпочинок вдався, щоб всі заїзди  відбулися, а головне – якісно, потрібно організувати велику команду, залучити волонтерів, які б допомагали кожному, надали необхідну підтримку, а також відповідали за обслуговування звичайних людських потреб. Відповідальний за це Павло Смаль, перший заступник голови ГО «Жест допомоги».

Павла Олександровича  тут усі знають і поважають, його радо зустрічають посмішками і словами щирої вдячності за нелегку працю. Тут він не просто наставник, він – справжній друг, адже переймається долею кожного.

Він розповів, що через ситуацію в країні були певні сумніви чи відкривати табір: «Ми не знали як правильно вчинити, але почали звертатися люди з обмеженими можливостями, їх рідні, які проявили велику ініціативу – відмовити їм ми не змогли. Тож волонтери з 15 різних церков і протестантських, і православних об’єдналися й вирішили їх підтримати таким шляхом. Ми не знаємо, що буде завтра, але з Божою допомогою  хай ніщо не заважає  робити нам добрі справи».

Під час свого виступу Павло Смаль запросив на сцену усіх, без кого це дійство було б неможливим. Люди, які «любов’ю служать один одному» це волонтери в різних напрямках:  кухарі, служба порядку, господарська частина, медики, дитячі опікуни і звісно – молитовники.

Саме молитва та слово Боже – тут основа всього. На думку пастиря як буде так, то буде все й вдаватися. Тож і урочистості з нагоди відкриття першого заїзду розпочали з молитви за Україну, а оркестр «Осанна» виконав духовний Гімн нашої країни, псалом-пісню «Боже, Великий Єдиний, нам Україну храни!». 

Своїм співом в цей день зачаровували присутніх гурт «У Христі» та група «Шлях життя». Кожне слово торкалось струн душі, адже тексти пісень актуальні кожному. 

Один з виконавців звернувся з важливим посилом бачити Бога в щоденній рутині, в маленьких деталях та поділився власною історією, яка нещодавно відбулась: «Божу милість особливо  відчувають зараз наші військові та волонтери. Це відчув і я, коли нещодавно повертався з поїздки. Ми зупинились, щоб заправити авто. Купили все необхідне, від’їхали десь за 400 м, як вмить на те місце, де стояли – прилетіла ракета. Тоді я   зрозумів, що 2 хвилини це дуже багато – це ціна життя».

Цей табір об’єднав людей різних конфесій та соціального статусу з різних куточків України.  Як зазначив Павло Смаль, цього року переважно відпочиваючі з Волинської, Рівненської областей та біженці з Херсону. В свій час були гості й з Криму. Цей табір приймає як дорослих, так і дітей, для яких організовано окрему зону і продумано тематичний відпочинок.

Від імені учасників заїзду слова вдячності за підтримку таких особливих людей виступили Василь Мельничук, Віктор Дубовий, Петро Думик. Об’єднувались у молитві й духовні наставники різних церков.

Частували присутніх у день відкриття прихожани церкви «Спасіння» з м. Луцька. Молоді хлопці готували смачні страви на відкритому вогні. Окрім того, що приїхали з усім своїм (продукти, мангали), привезли ще певний запас провізії.

Пастор церкви Микола Климчук з радістю відгукнувся на таку ініціативу, бо вважає, що служити людям – хороша справа. Адже приємно допомогти, коли маєш чим. 

А ще  вони з прихожанами допомагають потерпілим від воєнних дій. «Як церква п’ятидесятників України ми завезли на Схід сотні тонн допомоги. До Великодня  ми кожен день привозили біженців з небезпечних областей, більше ста людей ночувало у церкві, і там же постійно працювала для них наша кухня. Ми їздили в Харків, Чернігів, Запоріжжя, Суми й прилеглі населені пункти. Везли продукти, а назад забирали біженців. У села завозили насіння весною, щоб мали що посіяти. У Чернігові, наприклад, завдяки цій виїзній кухні нам вдалось нагодувати близько 5 тисяч людей за 2 дні. У меню були: бульйон і плов».

Микола Климчук висловив щирі сподівання, що наступного року зустрінемося тут під мирним небом. За  мир в Україні моляться всі українці, а в їх церкві зокрема щодня з 23.00 до 9.00 год. триває безперервна молитва.

Присутній в цей день був і Валентин Гайдашук із Старовижівщини. Він – юрист в галузі цивільно-господарського і адміністративного права. Як ми знаємо, людям з обмеженими фізичними можливостями не завжди просто у нашому суспільстві, тож саме з ним вони зможуть проконсультуватися з певних питань цивільно-правового характеру. Валентин Миколайович зазначає, що здебільшого тут обговорюють питання прав людини, пільг для інвалідів, доплати по догляду, питання спадщини.

На завершення Анатолій Сидорчук звернув увагу присутніх на слова ангелів, які сповіщали народження Христа людям: «Пройшли тисячоліття, а ці слова такі актуальні тепер  – «Слава Богу на висоті! На землі мир! Людям добра воля!». 

Неодноразово зі сцени лунали заклики до молитовної підтримки за долю України, вдячність військовим, які тримають оборону; медикам, які на передовій зберігають життя героям; країнам, які підтримують; волонтерам в гарячих точках і тим, хто на місцях підтримує та дбає про інших, за їх співчутливе серце. Та все ж, лиш щира молитва і Божа милість допоможе здолати  ворога.

Фото автора.