Як не стати жертвою фейків
Росія веде війну не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Цей бік війни не варто недооцінювати, адже пропаганда завжди була і залишається потужним інструментом деморалізації супротивника. Кожен українець зараз живе новинами, використовуючи всі доступні канали інформації. Але не кожному повідомленню треба вірити, адже частина з них – інструмент російської боротьби проти українського суспільства. Як не стати жертвою пропаганди, як розпізнавати фейки та звідки черпати достовірну інформацію, – розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.
Як створюються фейки
Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті даються чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, посилаючись на знання «української психології».
Там виділяються 4 пункти у створенні фейків:
n Фейк повинен бути банальним. Щоб впливати на широкі шари суспільства, не потрібно придумувати нічого надприродного. Краще додати навіть трохи абсурду («Націоналісти в Україні розпинають російських дітей»).
n Фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій («Мер – російський шпигун»).
n Фейк має враховувати місцеві особливості. Достовірності йому додає прив’язка до місцевості («В селі Іванівка – російські танки»).
n Багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати сакральне «Влада всім бреше!», то цей фейк не спростує жоден аргумент.
Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми й бачимо останнім часом у величезній кількості.
Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, під час дискусії в Медіацентрі Україна розповіла, що мета російської пропаганди не просто обманути, а посіяти хаос і паніку та змусити людей сумніватися.
«Від того, яку мету ставить російська пропаганда, залежить, які методи, канали та платформи вона використовує. росія по-одному діє в російському середовищі, по-іншому – в українському, ще по-іншому на західні аудиторії працює. Тобто, якщо ми бачимо, що у росії здебільшого, використовують просто відверту брехню і фейки, то у західному середовищі дуже популярним меседжем стало «не все так однозначно». Бо у світі не вірять відвертій брехні росії», – сказала вона.
Соцмережі – це не медіа
Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», протягом дискусії в Медіацентрі Україна підкреслив: «Соціальні мережі – це не медіа».
Марія Сагайдак додала, що російські інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюється зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.
«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», – сказала вона.
Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження в офіційних джерелах.
Як розпізнати фейки
Після 24 лютого кількість сумнівної інформації збільшилась у рази, повідомив Ярослав Іваночко, заступник шеф-редактора видання ZAXID.NET, під час дискусії в Медіацентрі Україна.
«Щодня доводиться перечитувати, перевіряти в тих межах, в яких ми можемо зараз перевірити, тому що дуже багато інформації, просто неможливо перевірити, і вона усувається», – підкреслив він.
Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад із перевірки фейків.
1. Емоції – найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, зґвалтування, небезпеку для здоров’я і т.ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся – це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть, щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».
2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел – соцмереж, блогів, чуток.
3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.
4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститись від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів. Поставте самому собі запитання:
– «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?»
– «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізнались про це від когось?»
– «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?»
– «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?»
5. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто світлини та відео беруть з одного місця, а текстовий опис – з іншого. А насправді описувана ситуація має взагалі третій зміст.
Оксана КОВАЛЬ.
Росія веде війну не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Цей бік війни не варто недооцінювати, адже пропаганда завжди була і залишається потужним інструментом деморалізації супротивника. Кожен українець зараз живе новинами, використовуючи всі доступні канали інформації. Але не кожному повідомленню треба вірити, адже частина з них – інструмент російської боротьби проти українського суспільства. Як не стати жертвою пропаганди, як розпізнавати фейки та звідки черпати достовірну інформацію, – розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.
Як створюються фейки
Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті даються чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, посилаючись на знання «української психології».
Там виділяються 4 пункти у створенні фейків:
- Фейк повинен бути банальним. Щоб впливати на широкі шари суспільства, не потрібно придумувати нічого надприродного. Краще додати навіть трохи абсурду («Націоналісти в Україні розпинають російських дітей»).
- Фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій («Мер – російський шпигун»).
- Фейк має враховувати місцеві особливості. Достовірності йому додає прив’язка до місцевості («В селі Іванівка – російські танки»).
- Багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати сакральне «Влада всім бреше!», то цей фейк не спростує жоден аргумент.
Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми й бачимо останнім часом у величезній кількості.
Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, під час дискусії в Медіацентрі Україна розповіла, що мета російської пропаганди не просто обманути, а посіяти хаос і паніку та змусити людей сумніватися.
«Від того, яку мету ставить російська пропаганда, залежить, які методи, канали та платформи вона використовує. росія по-одному діє в російському середовищі, по-іншому – в українському, ще по-іншому на західні аудиторії працює. Тобто, якщо ми бачимо, що у росії здебільшого, використовують просто відверту брехню і фейки, то у західному середовищі дуже популярним меседжем стало «не все так однозначно». Бо у світі не вірять відвертій брехні росії», – сказала вона.
Соцмережі – це не медіа
Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», протягом дискусії в Медіацентрі Україна підкреслив: «Соціальні мережі – це не медіа».
Марія Сагайдак додала, що російські інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюється зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.
«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», – сказала вона.
Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження в офіційних джерелах.
Як розпізнати фейки
Після 24 лютого кількість сумнівної інформації збільшилась у рази, повідомив Ярослав Іваночко, заступник шеф-редактора видання ZAXID.NET, під час дискусії в Медіацентрі Україна.
«Щодня доводиться перечитувати, перевіряти в тих межах, в яких ми можемо зараз перевірити, тому що дуже багато інформації, просто неможливо перевірити, і вона усувається», – підкреслив він.
Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад із перевірки фейків.
1. Емоції – найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, зґвалтування, небезпеку для здоров’я і т.ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся – це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть, щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».
2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел – соцмереж, блогів, чуток.
3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.
4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститись від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів. Поставте самому собі запитання:
– «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?»
– «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізнались про це від когось?»
– «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?»
– «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?»
5. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто світлини та відео беруть з одного місця, а текстовий опис – з іншого. А насправді описувана ситуація має взагалі третій зміст.
Оксана КОВАЛЬ.
Як не стати жертвою фейків
Залишити коментар