Ми сильні дружбою і вірою в Перемогу!
Читачі, які в 2023 році отримують "Вісті Ковельщини", мають можливість щось цікаве читати про різні події в місті й районі із перших номерів газет, які “прибули” до наших поштових скриньок в січні.
Якщо ви, шановні читачі, не змогли побути на нашому Новорічному святі, яке нещодавно відбулося в актовій залі Ковельської міської ради ветеранів, то не дуже переживайте. Я опишу це дійство для вас так, що ви ніби там побуваєте особисто. Навіть відчуєте атмосферу, яка панувала в залі. Сама зала, стіни якої були святково прикрашені різними новорічними картинками, зірочками, гаслами типу: "З Новим 2023 роком!", "З новим щастям!", "Вперед – до Перемоги!" і т. д. і т. п. – привітно зустрічала слухачів Університету ІІІ віку, запрошених гостей, які поважно розсідалися за столами, розміщеними вздовж двох стін.
В куточку біля вікна стояла прикрашена різними блискучими новорічними іграшками розлога, висока (майже до самої стелі) ялинка, заворожуючи всіх своєю красою і п'янким запахом лісу.
Як завжди, урочистість закриття І семестру академічного навчального року в Університеті ІІІ віку напередодні Нового 2023 року відкрив очільник нашої міської громади шановний Ігор Леонтійович Чайка.
Він говорив тихо, спокійно про те, що всіх хвилювало: про війну, про Перемогу, бажаючи нам здоров'я, миру, Божої благодаті. Для тих, хто його слухав в ту хвилину, виступ мера був свого роду бальзамом для душі.
Із теплими словами до слухачів Університету ІІІ віку звернулась Світлана Смітюх – ректор Університету, директор терцентру, яка привітала із святом.
На якийсь час в залі повністю погасло світло, а коли воно спалахнуло, то на сцені вже стояла жінка із дитиною на руках. Вона повільно підійшла до імпровізованого вогнища і почала співати тихим, ніжним голосом колискову.
Мене особисто вразила співачка в надзвичайно яскравій гуцульській одежі і її журлива-прежурлива пісня, що доводила деяких слухачів до сліз.
Першу свою головну роль в цьому дійстві зіграла досить талановито Любов Анікушина, мій перший заступник з питань діяльності нашої ветеранської організації, артистка театру "Осіннє золото".
Знову гасне світло, а коли воно з'явилося, то на сцені вже не було жінки – символу миру, злагоди, любові, а впевненою ходою йшов від глядачів на сцену Дід Мороз, роль якого виконував актор з багаторічним стажем в театрі "Осіннє золото" Віктор Оксенюк:
"Бажаю вам щасливою
долі,
Щоб у хаті було всього
доволі,
Молодості вічної! Будьте
всі здорові!"
Із найкращими побажаннями звернувся він до присутніх в залі. Не встиг Дід Мороз роздивитися, де поділась його онучка Снігуронька, як на сцену із тростиною в руках майже вискочив Возний (герой вистави "Наталка Полтавка"), роль якого виконував Сергій Данилюк – артист театру "Осіннє золото". Він почав співати "Всякому городу нрав і права", ще й розказав всім присутнім про своє нещасливе кохання до Наталки.
Дід Мороз заспокоїв Возного і запросив його погрітися біля вогнища братів-Місяців.
Тільки Возний присів до вогнища, як на сцену поважною ходою вийшов Павло Кандзюба (герой вистави "Сватання на Гончарівці"). Павло Рабко в ролі Павла Кандзюби до всіх привітався: "Привіт, привіт, шановне товариство! А чи можна біля вашого вогнища зупинитися?".
Присів біля вогнища і почав розповідати про свого сина, хоч зовсім дурного, але дуже багатого. Павло Кандзюба ще й заспівав, затанцював під оплески присутніх.
Щоб не бачити своєї сварливої свекрухи, із хати до лісу прийшла Мотря ("Кайдашева сім'я"). Роль Мотрі виконувала Людмила Лойко – голова ветеранського клубу "Вікторія", артистка театру "Осіннє золото", автор сценарію цього театралізованого дійства.
Вона з'явилася на сцені в яскравому українському вбранні, яке сама собі виготовила, співаючи: "Ой казала мені мати"… Їй назустріч вийшла Кайдашиха, роль якої виконувала автор цих рядків (артистка, керівник театру "Осіннє золото"). Кайдашиха шукала свого кабанчика, якому перебили спину. Запитала у глядачів: “Хто бачив?”. Але ніхто не бачив. Мотря із викликом – до Кайдашихи: "Я перебила. Нехай не ходить в мій город. Оце вам за мого півня і за моїх курей!".
Кайдашиха рвонулась до Мотрі: "Ах, ти, клята сучко!", і пішло, поїхало – страшна сварка.
Ми вибрали цей епізод із п'єси для того, щоб люди подивилися на себе ніби збоку, щоб жили в сім'ях мирно, спокійно.
Прибігли до вогнища і веселі роми. В ролі циганки Земфіри виступила артистка театру "Осіннє золото" Галина Шадура, яка танцювала в чудовому циганському вбранні, дзвінко співаючи "Їхали цигани".
Роми, як і всі інші персонажі із різних вистав театру "Осіннє золото", присіли біля новорічного вогнища.
Звучить мелодія із вистави "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці". На сцену виходить Степанида, стара дівка (артистка театру "Осіннє золото" Олександр Балюк) в особливій українській сорочці, якій 150 років!
Проспівавши пісню "Кину кужіль на полицю", Степанида попросила Діда Мороза дозволу погрітися біля вогнища, щоб дочекатись дівчат і хлопців, які десь забарилися.
І ось заходить гурт хлопців і дівчат, співаючи колядки "Добрий вечір тобі, пане господарю" і "Нова радість стала". Із артистами співали всі присутні. Атмосфера єдності, любові і поваги один до одного панує в затишній актовій залі. Акомпанував наш незмінний маестро-музикант Юрій Мержвинський.
В надзвичайно красивому новорічному костюмі баби Завірюхи, пошитому своїми руками, на сцені із боку глядачів під шум бурі, буйного вітру, дикої хурделиці вийшла Ангеліна Філіпчук – заступник голови ветеранського клубу, член президії ради ветеранів, артистка театру "Осіннє золото". У неї в руках – чарівна паличка, що горить різнокольоровими вогнями. Баба Завірюха дуже сердита, шукала Діда Мороза, сповістивши про те, що заховала Снігуроньку, але може її віддати за якийсь номер концертної програми.
Від глядачів виходить Віра Семеній – артистка театру "Осіннє золото", голова літературного об'єднання поетів Ковельщини "Творчий світ". Вони дуже артистично прочитала свої вірші про новий рік, про зиму.
Порадував бабу Завірюху і дует у складі Михайла Вольського та Галини Шадури. Вони чудово заспівали і навіть зіграли, бо обоє – артисти театру "Осіннє золото". У їх виконанні прозвучало "Ой під вишнею, під черешнею".
Накінець з'являється Снігуронька, яка звертається до всіх в залі із словами вітання з Новим 2023 роком, словами побажань добра, миру, Перемоги в новому році.
Гурт виконав пісню "Старий рік минає". Ми вітаємо глядачів, а глядачі вітають нас бурхливими оплесками.
Як добре, що міська рада ветеранів працює в тісній співпраці із нашою міською владою!
Сімнадцять років раду ветеранів міста і територіальний центр роботи із пенсіонерами об'єднує чудовий Університет ІІІ віку. Ми разом робимо корисну справу для людей поважного віку.
Наш новий проректор Університету ІІІ віку Тетяна Володимирівна Кубай дуже серйозно ставиться до своїх обов'язків. Вона постійно контролювала, допомагала нам проводити репетиції, а її донька виконувала роль Снігуроньки, а також готувала зі своїми працівниками терцентру солодкий стіл для слухачів Університету, прикрашала з ними ялинку і весь зал. Ялинку разом із Світланою Смітюх доручили доставити і вставити в залі Степану Павловичу Сачуку – моєму заступнику, який все це з радістю зробив.
Дякуємо за свято від імені всіх членів нашої міської ветеранської організації, слухачів Університету ІІІ віку, які у нас надзвичайно чудові люди, постійно відвідують заняття, всім цікавляться, високо оцінюють діяльність Університету в цілому.
Підтримуючи одне одного в такий страшний час війни із лютими орками, ми, українці, обов'язково переможемо!
Марія Батраченко,
голова Ковельської міської ради ветеранів війни і праці, куратор мистецького факультету Університету ІІІ віку.
Читачі, які в 2023 році отримують "Вісті Ковельщини", мають можливість щось цікаве читати про різні події в місті й районі із перших номерів газет, які “прибули” до наших поштових скриньок в січні.
Якщо ви, шановні читачі, не змогли побути на нашому Новорічному святі, яке нещодавно відбулося в актовій залі Ковельської міської ради ветеранів, то не дуже переживайте. Я опишу це дійство для вас так, що ви ніби там побуваєте особисто. Навіть відчуєте атмосферу, яка панувала в залі. Сама зала, стіни якої були святково прикрашені різними новорічними картинками, зірочками, гаслами типу: "З Новим 2023 роком!", "З новим щастям!", "Вперед – до Перемоги!" і т. д. і т. п. – привітно зустрічала слухачів Університету ІІІ віку, запрошених гостей, які поважно розсідалися за столами, розміщеними вздовж двох стін.
В куточку біля вікна стояла прикрашена різними блискучими новорічними іграшками розлога, висока (майже до самої стелі) ялинка, заворожуючи всіх своєю красою і п'янким запахом лісу.
Як завжди, урочистість закриття І семестру академічного навчального року в Університеті ІІІ віку напередодні Нового 2023 року відкрив очільник нашої міської громади шановний Ігор Леонтійович Чайка.
Він говорив тихо, спокійно про те, що всіх хвилювало: про війну, про Перемогу, бажаючи нам здоров'я, миру, Божої благодаті. Для тих, хто його слухав в ту хвилину, виступ мера був свого роду бальзамом для душі.
Із теплими словами до слухачів Університету ІІІ віку звернулась Світлана Смітюх – ректор Університету, директор терцентру, яка привітала із святом.
На якийсь час в залі повністю погасло світло, а коли воно спалахнуло, то на сцені вже стояла жінка із дитиною на руках. Вона повільно
підійшла до імпровізованого вогнища і почала співати тихим, ніжним голосом колискову.
Мене особисто вразила співачка в надзвичайно яскравій гуцульській одежі і її журлива-прежурлива пісня, що доводила деяких слухачів до сліз.
Першу свою головну роль в цьому дійстві зіграла досить талановито Любов Анікушина, мій перший заступник з питань діяльності нашої ветеранської організації, артистка театру "Осіннє золото".
Знову гасне світло, а коли воно з'явилося, то на сцені вже не було жінки – символу миру, злагоди, любові, а впевненою ходою йшов від глядачів на сцену Дід Мороз, роль якого виконував актор з багаторічним стажем в театрі "Осіннє золото" Віктор Оксенюк:
"Бажаю вам щасливою долі,
Щоб у хаті було всього доволі,
Молодості вічної! Будьте всі здорові!"
Із найкращими побажаннями звернувся він до присутніх в залі. Не встиг Дід Мороз роздивитися, де поділась його онучка Снігуронька, як на сцену із тростиною в руках майже вискочив Возний (герой вистави "Наталка Полтавка"), роль якого виконував Сергій Данилюк – артист театру "Осіннє золото". Він почав співати "Всякому городу нрав і права", ще й розказав всім присутнім про своє нещасливе кохання до Наталки.
Дід Мороз заспокоїв Возного і запросив його погрітися біля вогнища братів-Місяців.
Тільки Возний присів до вогнища, як на сцену поважною ходою вийшов Павло Кандзюба (герой вистави "Сватання на Гончарівці"). Павло
Рабко в ролі Павла Кандзюби до всіх привітався: "Привіт, привіт, шановне товариство! А чи можна біля вашого вогнища зупинитися?".
Присів біля вогнища і почав розповідати про свого сина, хоч зовсім дурного, але дуже багатого. Павло Кандзюба ще й заспівав, затанцював під оплески присутніх.
Щоб не бачити своєї сварливої свекрухи, із хати до лісу прийшла Мотря ("Кайдашева сім'я"). Роль Мотрі виконувала Людмила Лойко – голова ветеранського клубу "Вікторія", артистка театру "Осіннє золото", автор сценарію цього театралізованого дійства.
Вона з'явилася на сцені в яскравому українському вбранні, яке сама собі виготовила, співаючи: "Ой казала мені мати"… Їй назустріч вийшла Кайдашиха, роль якої виконувала автор цих рядків (артистка, керівник театру "Осіннє золото"). Кайдашиха шукала свого кабанчика, якому перебили спину. Запитала у глядачів: “Хто бачив?”. Але ніхто не бачив. Мотря із викликом – до Кайдашихи: "Я перебила. Нехай не ходить в мій город. Оце вам за мого півня і за моїх курей!".
Кайдашиха рвонулась до Мотрі: "Ах, ти, клята сучко!", і пішло, поїхало – страшна сварка.
Ми вибрали цей епізод із п'єси для того, щоб люди подивилися на себе ніби збоку, щоб жили в сім'ях мирно, спокійно.
Прибігли до вогнища і веселі роми. В ролі циганки Земфіри виступила артистка театру "Осіннє золото" Галина Шадура, яка танцювала в чудовому циганському вбранні, дзвінко співаючи "Їхали цигани".
Роми, як і всі інші персонажі із різних вистав театру "Осіннє золото", присіли біля новорічного вогнища.
Звучить мелодія із вистави "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці". На сцену виходить Степанида, стара дівка (артистка театру "Осіннє золото" Олександр Балюк) в особливій українській сорочці, якій 150 років!
Проспівавши пісню "Кину кужіль на полицю", Степанида попросила Діда Мороза дозволу погрітися біля вогнища, щоб дочекатись дівчат і хлопців, які десь забарилися.
І ось заходить гурт хлопців і дівчат, співаючи колядки "Добрий вечір тобі, пане господарю" і "Нова радість стала". Із артистами співали всі присутні. Атмосфера єдності, любові і поваги один до одного панує в затишній актовій залі. Акомпанував наш незмінний маестро-музикант Юрій Мержвинський.
В надзвичайно красивому новорічному костюмі баби Завірюхи, пошитому своїми руками, на сцені із боку глядачів під шум бурі, буйного вітру, дикої хурделиці вийшла Ангеліна Філіпчук – заступник голови ветеранського клубу, член президії ради ветеранів, артистка театру "Осіннє золото". У неї в руках – чарівна паличка, що горить різнокольоровими вогнями. Баба Завірюха дуже сердита, шукала Діда Мороза, сповістивши про те, що заховала Снігуроньку, але може її віддати за якийсь номер концертної програми.
Від глядачів виходить Віра Семеній – артистка театру "Осіннє золото", голова літературного об'єднання поетів Ковельщини "Творчий світ". Вони дуже артистично прочитала свої вірші про новий рік, про зиму.
Порадував бабу Завірюху і дует у складі Михайла Вольського та Галини Шадури. Вони чудово заспівали і навіть зіграли, бо обоє – артисти театру "Осіннє золото". У їх виконанні прозвучало "Ой під вишнею, під черешнею".
Накінець з'являється Снігуронька, яка звертається до всіх в залі із словами вітання з Новим 2023 роком, словами побажань добра, миру, Перемоги в новому році.
Гурт виконав пісню "Старий рік минає". Ми вітаємо глядачів, а глядачі вітають нас бурхливими оплесками.
Як добре, що міська рада ветеранів працює в тісній співпраці із нашою міською владою!
Сімнадцять років раду ветеранів міста і територіальний центр роботи із пенсіонерами об'єднує чудовий Університет ІІІ віку. Ми разом робимо корисну справу для людей поважного віку.
Наш новий проректор Університету ІІІ віку Тетяна Володимирівна Кубай дуже серйозно ставиться до своїх обов'язків. Вона постійно контролювала, допомагала нам проводити репетиції, а її донька виконувала роль Снігуроньки, а також готувала зі своїми працівниками терцентру солодкий стіл для слухачів Університету, прикрашала з ними ялинку і весь зал. Ялинку разом із Світланою Смітюх доручили доставити і вставити в залі Степану Павловичу Сачуку – моєму заступнику, який все це з радістю зробив.
Дякуємо за свято від імені всіх членів нашої міської ветеранської організації, слухачів Університету ІІІ віку, які у нас надзвичайно чудові люди, постійно відвідують заняття, всім цікавляться, високо оцінюють діяльність Університету в цілому.
Підтримуючи одне одного в такий страшний час війни із лютими орками, ми, українці, обов'язково переможемо!
Марія Батраченко, голова Ковельської міської ради ветеранів війни і праці, куратор мистецького факультету Університету ІІІ віку.
Ми сильні дружбою і вірою в Перемогу!
підійшла до імпровізованого вогнища і почала співати тихим, ніжним голосом колискову.
Рабко в ролі Павла Кандзюби до всіх привітався: "Привіт, привіт, шановне товариство! А чи можна біля вашого вогнища зупинитися?".
В надзвичайно красивому новорічному костюмі баби Завірюхи, пошитому своїми руками, на сцені із боку глядачів під шум бурі, буйного вітру, дикої хурделиці вийшла Ангеліна Філіпчук – заступник голови ветеранського клубу, член президії ради ветеранів, артистка театру "Осіннє золото". У неї в руках – чарівна паличка, що горить різнокольоровими вогнями. Баба Завірюха дуже сердита, шукала Діда Мороза, сповістивши про те, що заховала Снігуроньку, але може її віддати за якийсь номер концертної програми.
Залишити коментар