Нехай квітує Україна, як тюльпанове поле
Легкою ходою прогулюємося весняними квітучими угіддями «Волинської Голландії», що розкинулися неподалік Голоб. Потрапили ми в цей, воістину райський куточок в другу неділю травня – у День Матері. 14 травня «Волинська Голландія» завершувала свою роботу, але ми встигли помилуватися її красою і неповторністю.
...Йдемо заквітчаним тюльпановим полем, де буяє зелений травень. Добре знайомі мелодії скрипки торкаються найтонших струн наших сердець. Різнобарвні тюльпани неможливо осягнути поглядом, їхня краса і витонченість зігрівають, надихають, вселяють віру у мирне сьогодення. Велелюдно… Здалося навіть, що нема війни – війни, яка підступно і безжально увірвалася на рідну землю.
І ось ми бачимо усміхнені обличчя людей, котрі на деякий час відчули себе щасливими. Відвідувачі квіткового фестивалю поринули в океан барвистих тюльпанів, насолоджувалися природою, смачними стравами, приготованими на вогні, лагідним Сонцем, митями, проведеними з найріднішими людьми, долучалися до участі в майстер-класі з виготовлення карамелі власними руками. Просто неба розкинулося невеличке містечко дитячих атракціонів, діяли заклади громадського харчування, продавали продукцію бджільництва.
Особливого тону дійству додавали виступи музикантів-віртуозів, волинських співаків, які виконували зворушливі українські пісні. Найбільше до душі припав виступ неперевершеної вокалісти Марії Хурсенко, доньки композитора В’ячеслава Хурсенка, автора відомих пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь».
Придивляємося ближче до весняних квітів. На їхніх пелюстках мерехтять діаманти краплин, випромінюючи веселки. Одягнувши ніжні сукні, тюльпани весело шепочуть з вітром-легкокрилом.
Поруч крокує найрідніша і найдорожча — наша матуся й бабуся Надія,яка в зв’язку з недугою довгий час не могла проводити час з нами. Дивимося у небо і щиро дякуємо Всевишньому за ці благословення. Ще й день відповідний і особливий – День матері.
Це все – наша Україна … Рідна, священна земля наших дідів, прадідів, земля наших батьків. Молимо Бога, щоб настав мир для нашої країни, щоб усміхалася ненька, щоб діти не чули вибухів бомб і снарядів.
Світлана ТРОЦЮК.
НА СВІТЛИНАХ: тюльпанові поля у «Волинській Голландії»; наші діти – наші квіти.
Фото з архіву автора.
Легкою ходою прогулюємося весняними квітучими угіддями «Волинської Голландії», що розкинулися неподалік Голоб. Потрапили ми в цей, воістину райський куточок в другу неділю травня – у День Матері. 14 травня «Волинська Голландія» завершувала свою роботу, але ми встигли помилуватися її красою і неповторністю.
...Йдемо заквітчаним тюльпановим полем, де буяє зелений травень. Добре знайомі мелодії скрипки торкаються найтонших струн наших сердець. Різнобарвні тюльпани неможливо осягнути поглядом, їхня краса і витонченість зігрівають, надихають, вселяють віру у мирне сьогодення. Велелюдно… Здалося навіть, що нема війни – війни, яка підступно і безжально увірвалася на рідну землю.
І ось ми бачимо усміхнені обличчя людей, котрі на деякий час відчули себе щасливими. Відвідувачі квіткового фестивалю поринули в океан барвистих тюльпанів, насолоджувалися природою, смачними стравами, приготованими на вогні, лагідним Сонцем, митями, проведеними з найріднішими людьми, долучалися до участі в майстер-класі з виготовлення карамелі власними руками. Просто неба розкинулося невеличке містечко дитячих атракціонів, діяли заклади громадського харчування, продавали продукцію бджільництва.
Особливого тону дійству додавали виступи музикантів-віртуозів, волинських співаків, які виконували зворушливі українські пісні. Найбільше до душі припав виступ неперевершеної вокалісти Марії Хурсенко, доньки композитора В’ячеслава Хурсенка, автора відомих пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь».
Придивляємося ближче до весняних квітів. На їхніх пелюстках мерехтять діаманти краплин, випромінюючи веселки. Одягнувши ніжні сукні, тюльпани весело шепочуть з вітром-легкокрилом.
Поруч крокує найрідніша і найдорожча — наша матуся й бабуся Надія,яка в зв’язку з недугою довгий час не могла проводити час з нами. Дивимося у небо і щиро дякуємо Всевишньому за ці благословення. Ще й день відповідний і особливий – День матері.
Це все – наша Україна … Рідна, священна земля наших дідів, прадідів, земля наших батьків. Молимо Бога, щоб настав мир для нашої країни, щоб усміхалася ненька, щоб діти не чули вибухів бомб і снарядів.
Світлана ТРОЦЮК.
НА СВІТЛИНАХ: тюльпанові поля у «Волинській Голландії»; наші діти – наші квіти.
Фото з архіву автора.
Нехай квітує Україна, як тюльпанове поле
Залишити коментар