Наближаються зимові свята. І якщо раніше ми називали їх Новорічно-Різдвяними, то нині це будуть Різдвяно-Новорічні. Бо у всьому цивілізованому світі спочатку відзначають Різдво Христове, а вже потім – Новоріччя.
До нового звикати важко. Хоча слово «нове» не зовсім правильне. Доречною тут буде примовка: нове – це давно забуте старе. Так, в далекому минулому більшовицька влада зробила все можливе і неможливе, щоб гноблений нею народ, в тому числі український, перетворили у слухняне стадо, котре не цінує своєї правдивої історії, вірить не в Бога, а у нав’язані лєнінсько-сталінські міфи про комунізм, безсмертних вождів пролетаріату всього світу тощо.
З цією метою забороняли релігію (не тільки православну), нищили церковні споруди, розстрілювали і піддавали репресіям духовенство, вірян, всіх, хто хотів сповідувати християнство, мусульманство чи іудаїзм. Звідси – й прагнення витравити із свідомості і пам’яті людей церковні свята, насадити свої звичаї, обряди і традиції, посіяти зерна бездуховності.
Ось і сталося так, що переважна більшість християн світу відзначали Різдво 25 грудня, а ми – 7 січня. Найголовнішим святом зробили Новий рік, день, коли у Православ’ї – суворий піст. Той Новий рік часто-густо у декого перетворювався у суцільну пиятику, яка тривала аж до “старого” Нового року, тобто 14 січня. Де вже тут було думати про духовне, праведне, святе. Пий, гуляй, співай, танцюй, адже Бога «нема», і гріха боятися не треба.
Із отриманням Томосу Православна Церква України почала повертатися до колись заборонених традицій, разом із розвинутими демократичними країнами жити за новоюліанським календарем. Тепер все – «як у людей»: і Різдво Христове, і Новий рік, й інші, по-народному кажучи, празники.
Зрозуміло, відновлення старовинної української традиції сприймають не всі. Окремі церковні громади продовжуватимуть практику минулих років. Але маємо зрозуміти: час вимагає рішучих змін. В тому числі – і в релігійному житті.
Ну, а поки що вітаємо Вас із прийдешнім Різдвом Христовим, яке наближається, бажаємо миру, благополуччя, Господнього благословення на кожен день! А головне – Перемоги над російськими окупантами, які, не маючи за душею нічого святого, несуть в Україну смерть, грабежі, насильство. Хай Бог благословляє наших мужніх Героїв на священний бій з ворогами, оберігає їх і наділяє богатирською силою!
Михайло КУЗЬМУК.
Наближаються зимові свята. І якщо раніше ми називали їх Новорічно-Різдвяними, то нині це будуть Різдвяно-Новорічні. Бо у всьому цивілізованому світі спочатку відзначають Різдво Христове, а вже потім – Новоріччя.
До нового звикати важко. Хоча слово «нове» не зовсім правильне. Доречною тут буде примовка: нове – це давно забуте старе. Так, в далекому минулому більшовицька влада зробила все можливе і неможливе, щоб гноблений нею народ, в тому числі український, перетворили у слухняне стадо, котре не цінує своєї правдивої історії, вірить не в Бога, а у нав’язані лєнінсько-сталінські міфи про комунізм, безсмертних вождів пролетаріату всього світу тощо.
З цією метою забороняли релігію (не тільки православну), нищили церковні споруди, розстрілювали і піддавали репресіям духовенство, вірян, всіх, хто хотів сповідувати християнство, мусульманство чи іудаїзм. Звідси – й прагнення витравити із свідомості і пам’яті людей церковні свята, насадити свої звичаї, обряди і традиції, посіяти зерна бездуховності.
Ось і сталося так, що переважна більшість християн світу відзначали Різдво 25 грудня, а ми – 7 січня. Найголовнішим святом зробили Новий рік, день, коли у Православ’ї – суворий піст. Той Новий рік часто-густо у декого перетворювався у суцільну пиятику, яка тривала аж до “старого” Нового року, тобто 14 січня. Де вже тут було думати про духовне, праведне, святе. Пий, гуляй, співай, танцюй, адже Бога «нема», і гріха боятися не треба.
Із отриманням Томосу Православна Церква України почала повертатися до колись заборонених традицій, разом із розвинутими демократичними країнами жити за новоюліанським календарем. Тепер все – «як у людей»: і Різдво Христове, і Новий рік, й інші, по-народному кажучи, празники.
Зрозуміло, відновлення старовинної української традиції сприймають не всі. Окремі церковні громади продовжуватимуть практику минулих років. Але маємо зрозуміти: час вимагає рішучих змін. В тому числі – і в релігійному житті.
Ну, а поки що вітаємо Вас із прийдешнім Різдвом Христовим, яке наближається, бажаємо миру, благополуччя, Господнього благословення на кожен день! А головне – Перемоги над російськими окупантами, які, не маючи за душею нічого святого, несуть в Україну смерть, грабежі, насильство. Хай Бог благословляє наших мужніх Героїв на священний бій з ворогами, оберігає їх і наділяє богатирською силою!
Михайло КУЗЬМУК.
Наближаються зимові свята. І якщо раніше ми називали їх Новорічно-Різдвяними, то нині це будуть Різдвяно-Новорічні. Бо у всьому цивілізованому світі спочатку відзначають Різдво Христове, а вже потім – Новоріччя.
Залишити коментар