Повідомлення в номер / Янголи добра наближають Перемогу

— Громадська організація «ДІЄМО ВЖЕ» займається не тільки волонтерською діяльністю. Волонтерство  є одним із її напрямків.  Офіційно ГО зареєстрована у квітні 2022 року, але почали працювати  ще з перших днів повномасштабного російського вторгнення. 

Одразу   не зовсім  розуміли, що маємо робити. Але з часом, об’єднавши зусилля, день у день стали працювати та  допомагати військовим і цивільним на деокупованих територіях та у прифронтових зонах, підтримуємо військових у шпиталях  та  вимушено переселених осіб. Радує те, що кількість наших однодумців збільшується. На сьогоднішній день маємо 60 волонтерів, офіційно зареєстрованих, та досить потужну мережу діяльності не тільки в нашій громаді.

— Наша ГО – це передусім ЛЮДИ. Свою діяльність ми здійснюємо саме завдяки фінансовій, матеріальній підтримці людей та їх невтомній й незламній праці. З кожним днем до когорти невтомних ентузіастів приєднується  все більше небайдужих. Ось, наприклад, Свято-Василівська парафія (смт Стара Вижівка ) на чолі з отцем Іваном Зеленком. Лише на пошиття амуніції  за грудень минулого року  (спільними зусиллями релігійної громади) перераховано більше 50 тисяч гривень. До  хороших справ долучаються жителі Велицької та Голобської громад  (Мельниця, Байківці, Жмудче, Кривлин, Мирин, Рудка-Миринська, Голоби).

З Будища Колодяжненської ОТГ Аліна Сидько та Аьона Карпюк  активно долучаються до хороших справ.   В нас також є волонтери, які працюють в Польщі, Італії, Німеччині.

На постійній основі у нашому волонтерському центрі  трудяться   дівчатка-”павучки”, які плетуть маскувальні сітки, майстрині, які шиють військовий одяг та амуніцію. Молоді мами – теж наші щоденні помічники. Серед них – переселенка із Запоріжжя  Олександра  Самоха, яка уже другий рік живе в нашій громаді, має щире серце, опанувала українську мову і  з перших днів постійно шиє все необхідне військовим разом з нашими волонтерками. Її чоловік захищає Батьківщину на фронті. 

Нашим потужним партнером  є «Волонтерська сотня м. Брешія» (Італія). Нам допомагає ковельчанка Алла Савич, яка разом з іншимиукраїнками створила в Італії потужну волонтерську організацію. На постійній основі волонтери передають нам гуманітарну допомогу для українських військових та цивільного населення, котре проживає у прифронтових зонах на деокупованих територіях. Плідно співпрацюємо з БФ «Ми з Україною»  у Києві, МБФ «Загін небайдужих».

За доставку гумвантажів, організацію їх вивантаження, завантаження відповідає наш волонтер, депутат Дубівської сільської ради  Юрій Тищук — допомагає власним транспортом, фінансово та фізично.

Одним із важливих напрямків – документальний супровід автівок для наших бійців з-за кордону, яким опікується  очільниця й бухгалтер заодно  Олена Головій, та волонтер, демобілізований військовий Сергій Попитак: більше 200 автівок передано на фронт через нашу ГО.  

Нас постійно потужно  підтримують місцеві підприємці Віктор Оліферович «ХімОптТрейдЙ», Андрій Крощук, Анатолій Синьчук, Віталій Присяжнюк. 

Щойно відправили партію маскувальних сіток. І вже знову маємо замовлення на болотяну сітку. До нарізання тканини на сітки  долучаються небайдужі дубівчани, зокрема, пенсіонери Надія Гуменюк, Віра Омельчук, Лідія Мельник, Зінаїда Маркевич. Усі, хто чим може, допомагають. Окрім цього, наші невтомні трудівниці шиють фліски, куртки, теплі штани, шапки  і баффи, дощовики-пончо, м’які ноші, спальники. 

Найдивовижніше те, що багато хто з наших майстринь не вміли шити або закінчили звичайні курси, але з часом стали професіоналами своєї справи. 

Ми не працюємо задля подяки, але це теж нас мотивує  і допомагає  діяти, як єдиний годинниковий механізм. Ось на стіні – прапори від різних бригад, (далеко не усі) —  це наша найбільша мотивація: розуміти, що наша допомога важлива й корисна для  підтримки фронту.

А ще – коли до нас забігають (а це буває практично щодня) наші захисники чи то   у відпустці, чи то на ротації, чи то мимохідь.   

Серед нагород і Подяк – улюблена газета «Вісті Ковельщини». Цінуємо, що на сторінках місцевого видання є публікації про нашу громадську організацію.

— Хочу  познайомити із військовим волонтером Анатолієм Ясашним (на світлині – внизу), — продовжує розмову Наталія Тхоржевська. – Пан Анатолій  щотижня буває на фронті, їздить туди, куди, здавалося б, не доїде ніхто. Волонтер  координує роботу нашої організації з іншими благодійними фондами, докладає чимало часу і зусиль, аби наблизити  Перемогу,  а головне – надати нашим військовим  максимальну підтримку. Його син, мужній і сміливий воїн, котрий став на захист нашої держави, нещодавно отримав важке поранення. Дякувати Богу, що живий…

Також постійно співпрацюємо з іншими волонтерами, які постійно їдуть на фронт з усім необхідним для наших захисників – зокрема,  Віктор Самчук, Володимир Босак (Дубове), Дмитро Рожок (Буцинь) і не тільки. 

— Ніколи не шукала у  житті легких шляхів. Дуже люблю своїх дітей, учнів, рідну землю. Серед моїх вихованців  – чимало військових. Я не можу стояти осторонь, коли в країні біда, сльози, біль,  розруха. На жаль, два моїх учні уже загинули. Аж сльози навертаються, бо ми вже не зможемо повернути їх назад, але їхній подвиг завжди житиме, доки битимуться наші серця.

Спілкування з бійцями  надихає чи не найбільше. Приходить усвідомлення і розуміння, що маємо права опускати руки. Це генерує енергію, аби невтомно і  незламно працювати тут,  в тилу.

 Навчання в школах досить непросте. Це – зірвані уроки під час повітряних тривог, проблеми  безпеки учнів, котрі мають пройти в укриття   за сигналом сирени.

 Після роботи відразу ж приходжу у наш волонтерський центр. Працюю тут  у вихідні, як і кожен з наших волонтерів.  Довгий час займалася виготовленням ляльок-мотанок. Це не просто іграшка, а витвір мистецтва, який має в собі глибокий зміст та символіку.

 Ще один з наших важливих проєктів, спільний з Міжнародним волонтерським центром «Марлог» (Наталія Попова) – «Мистецький фронт».

Ми збираємо ляльки-мотанки від майстринь з усієї України й продаємо на благодійних ярмарках за кордоном. 

Кошти спрямовуються  на тактичну медицину. За рік виручили понад  мільйон гривень. От, скажімо, одну з таких ляльок український співакОлег Скрипка продав в Ізраїлі за 32 тисячі гривень.  А відомий ведучий Ігор Ласточкін з «Ліги Сміху» продав ляльку-мотанку у Канаді за 5 тисяч доларів. 

Співпрацюємо на партнерських засадах  з релігійною громадою  храму Святого Андрія Першозваного ПЦУ (м. Ковель) на чолі з отцем Іваном Оринчаком.

Хочу Вам представити ще одну жінку, багатодітну маму, невтомну Тетяну Моголюк. Її вмілі руки ніколи не знають втоми. Пані Тетяна в’яже теплі жилетки для воїнів,  на її рахунку – сотні буханців хліба, пирогів,  які вона з любов’ю випікає для наших бійців до кожної волонтерської поїздки. А ще разом із настоятелем релігійної громади с. Мельниці о. Романом Штоцьким залучили до співпраці з нашою ГО жителів місцевої громади:  збір продуктів, приготування домашніх смаколиків, теплих речей тощо —  все це привозять до нас у волонтерський центр, а ми відправляємо  на фронт відповідно до запитів. 

Безмежні слова вдячності  щодня адресуємо дружині й мамі захисників Тетяні Коваль, котра прихистила у себе в кафе наш волонтерський центр, оплачує власним коштом  оренду приміщення, в якому  маємо змогу працювати.

Софія Головій (на світлині – в центрі праворуч)– одна з наших наймолодших волонтерок, яка від початку війни щодня приходить до нас шити для потреб військових. Дівчина має добре серце і  щиру вдачу. Її безкорисливе бажання допомогти часом дивує, адже молодь у  такому  віці трохи інакше проводить час, а вона нас не “зраджує” два роки поспіль, хоч і навчається, тому не завжди має багато часу.

 Ми пишаємось нашим світлим промінчиком Наталією Майсак, яка підтримує  лад  в нашому Центрі, генерує цікаві задуми і важливі проєкти. За її плечима — чимало майстер-класів з виготовлення окопних свічок.  

 В нас є  волонтерський осередок у  Секуні, невтомні ентузіасти  якого займаються виготовленням окопних свічок, буржуйок. Це — відомий активіст і вчитель Петро Шимчук. Богдан і Людмила Кравчики – надійні помічники з виготовлення окопних свічок, які згуртовують довкола  себе небайдужих людей.

Виготовленням міні-буржуйок під окопні свічки та запалів, а також збором овочів та інших продуктів для фронту  (Старовижівщина, Камінь-Каширщина, Ковельщина) у нас займаються Дмитро Кравчик та Ігор Кузуб  (Ковель).

Дуже потужним підрозділом ГО «ДІЄМО  ВЖЕ» є «Облапська волонтерочка» (координатор Любов Зубрикова). Вони з нами практично з перших днів, і важко злічити, скільки праці вкладається  цими невтомними жінками в кожну волонтерську поїздку: їх смачнючі страви з домашньої печі вражають  якістю і асортиментом.  

Біля витоків  ГО «Діємо вже» стоять жінки, яким завдячуємо багато чим. Це – наші талановиті майстрині з пошиття одягу Любов Пантолік-Веремчук, Оксана Плева-Пантолік, Анна Середюк (на світлині – вгорі), Раїса Хвещук, Галина Фоменко. Дівчата самотужки навчились крою та шиттю, стали справжніми швачками, закрійниками і  модельєрами. До нас приходять маленькі діточки з мамами, які  в нас працюють, виготовляють листівки для доблесних воїнів світла, створюють  малюнки.

Стільки хочеться розповісти про них! Кожна з наших дівчат  — унікальна особистість, в кожної свій життєвий шлях, історія. Наші  дівчатка-“павучки” Катерина Мартинюк, Олена Мартинюк, Людмила Горбач та Ніна Горбач день-у-день плетуть сітки для військових. 

Сини Ніни та Людмили -Андрій  та Олександр мужньо захищають рідну землю від рашистської навали. Зараз вони посміхаються, але в їхній очах відчувається материнський біль і хвилювання за рідних кровиночок.  А які чудові голоси мають наші жіночки! Ви тільки прислухайтесь: «Рідна мати моя, ти ночей не доспала…». 

Актуальна і хвилююча пісня, яка звучить з вуст матерів, які провели своїх синів у нелегку дорогу.

Валентина Жердецька і  Галина Рябко  шиють шапки  і баффи (на світлині – в центрі зліва – разом з Анною Середюк та Олександрою Самохою). За зиму вони їх виготовили не одну сотню. Дуже популярні у військових флісові кофти, куртки й штани із софтшелу, що не пропускають вологи й вітру. Співпрацюємо із колективом швейної фабрики, де  невтомно працює із своєю дружною командою наша волонтерка Наталія Дячук. 

Цього року, як і торік,  під час Різдвяних свят   дівчата-волонтерки  ходили колядувати. Вдалося зібрати чималу суму на придбання FPV-дронів. Нині ми відкрили цільовий збір на ці потреби. Хто бажає, може  задонати на ЗСУ, переказавши кошти:  4731 2196 19194701 ПриватБанк  Головій Олена Дмитрівна, голова  ГО  «Діємо вже». В рядку  призначення платежу   вказати: «На дрони».

Фото автора.

P.S. У день нашого приїзду у волонтерський центр ми познайомились з багатьма талановитими і сильними духом людьми, з якими вдалося поспілкуватися на різні теми, записати із ними інтерв’ю. 

Сподіваємось, читачам нашої газети буде цікаво прочитати і дізнатись про наших краян, які наближають для усіх нас таку довгоочікувану Перемогу. Чекайте нових  публікацій  в наступних номерах «Вістей Ковельщини»!