Повідомлення в номер / «Нарешті я вдома, хвала небесам!»

Український захисник Валерій Васильєв  зворушив власним віршем про повернення з російського полону. У ворожій неволі він пробув довгих півтора року та був звільнений 31 січня  разом із 206-ма іншими українцями. 

На наступний день пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими оприлюднила поезію Героя,  в кожному рядку якої – любов до рідної землі, невимовна радість та незламна віра. 

Віримо, що невдовзі радість повернення відчують і наші незламні ковельчани оборонці Азовсталі – Владислав БАКУМ, Андрій БОГДАН  і Владислав ОКСЕНЬЧУК. Їх рідні 21 місяць не перестають вірити та з нетерпінням чекають дзвінка і рідного голосу: «Мамо, я вдома!».

l

Нарешті я вдома, хвала небесам, 

Цей присмак і запах свободи!

Я дивлюсь – і не вірю власним очам

На красу Батьківщини природи.

Тут жовті лани і небесна блакить, 

Поєднані в стяг гармонійно.

Ну як же тут можна тебе не любить –

Ти ненько моя, Україно!

Цю радості мить півтора роки чекав,

Та вірив, завжди сподівався.

Ось і для мене час щастя настав:

Так довго назад повертався! 

Щоб нарешті вголос заспівати рядки, 

Що не вмерли слава і воля, 

Що нарешті і нам, полонені брати, 

Волі всміхнулася доля. 

Я вдячний Народу, друзям, сім’ї, 

Що про нас не забула країна, 

Низький вам уклін до самої землі!

Хай квітне моя Батьківщина! 

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Український захисник Валерій Васильєв  зворушив власним віршем про повернення з російського полону. У ворожій неволі він пробув довгих півтора року та був звільнений 31 січня  разом із 206-ма іншими українцями. 

На наступний день пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими оприлюднила поезію Героя,  в кожному рядку якої – любов до рідної землі, невимовна радість та незламна віра. 

Віримо, що невдовзі радість повернення відчують і наші незламні ковельчани оборонці Азовсталі – Владислав БАКУМ, Андрій БОГДАН  і Владислав ОКСЕНЬЧУК. Їх рідні 21 місяць не перестають вірити та з нетерпінням чекають дзвінка і рідного голосу: «Мамо, я вдома!».

ххх