Відокремлений структурний підрозділ «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ» вміє дивувати добрими справами. Адміністрація та педагогічний колектив, готуючи висококваліфікованих спеціалістів, велику увагу приділяють виховній роботі, підтримують і пропагують національно-патріотичні, культурні, духовні цінності, допомагають розкрити потенціал кожного вихованця.
Цьогоріч відкриттям для багатьох у Ковелі став аматорський театральний колектив студентів коледжу, який нещодавно презентував благодійну виставу на підтримку ЗСУ.
Прем’єра «Кайдашевої сім’ї» відбувалася на літній сцені центрального парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, про що газета вже повідомляла раніше. Серед запрошених – рідні та друзі, ковельчани та гості міста. Завдяки усім, хто в той день долучився до перегляду вистави та взяв участь у благодійній акції, вдалось зібрати кошти.
Їх передали 79-ій бригаді саперного батальйону розмінування. Згодом отримали від них неочікуваний фідбек – синьо-жовтий прапор з підписами військовослужбовців (на світлині). Разом з дітьми – директор коледжу Тетяна СЕЛІВОНЧИК, викладачі Олеся ПРИЙМАЧУК та Світлана ЗЕЙКО.
Відокремлений структурний підрозділ «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ» вміє дивувати добрими справами. Адміністрація та педагогічний колектив, готуючи висококваліфікованих спеціалістів, велику увагу приділяють виховній роботі, підтримують і пропагують національно-патріотичні, культурні, духовні цінності, допомагають розкрити потенціал кожного вихованця.
Цьогоріч відкриттям для багатьох у Ковелі став аматорський театральний колектив студентів коледжу, який нещодавно презентував благодійну виставу на підтримку ЗСУ.
Прем’єра «Кайдашевої сім’ї» відбувалася на літній сцені центрального парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, про що газета вже повідомляла раніше. Серед запрошених – рідні та друзі, ковельчани та гості міста. Завдяки усім, хто в той день долучився до перегляду вистави та взяв участь у благодійній акції, вдалось зібрати кошти.
Їх передали 79-ій бригаді саперного батальйону розмінування. Згодом отримали від них неочікуваний фідбек – синьо-жовтий прапор з підписами військовослужбовців (на світлині). Разом з дітьми – директор коледжу Тетяна СЕЛІВОНЧИК, викладачі Олеся ПРИЙМАЧУК та Світлана ЗЕЙКО.
Як же виник театральний гурток? Розпочалося все 2013 року. Головною натхненницею й ініціатором створення театральної студії стала Олеся Приймачук, викладач історії України коледжу.
Якось вона запропонувала колегам поставити п’єсу «Вечори на хуторі біля Диканьки», а вони й погодились. Молоді, активні, артистичні – їм
все вдалося. Тож відтоді започаткували традицію щороку готувати нові постановки, серед яких: «За двома зайцями», “Новорічні вечорниці” в українському стилі, «Сорочинська ярмарка», «В джазі тільки дівчата», «У пошуках женихів» та інші.
Особливо запам’яталася драматична і лірична «Лісова пісня» Лесі Українки, щоправда, перероблена на сучасний мотив. З нею колектив вперше виступав на сцені в Уховецьку. Це було ще за мирних часів, які, на жаль, відійшли у минуле.
Щодо сценаріїв, виготовлення і придбання костюмів та декорацій, то в цьому напрямку Олеся Приймачук тісно співпрацює зі Світланою Зейко. У такому тандемі викладачі продовжили театральну традицію вже зі своїми вихованцями, в яких розгледіли творчий потенціал на одній з виховних годин.
Це — студенти 157-ої та 338-ої груп спеціальностей «Менеджмент» і «Транспортні технології»: Павло Хвещук, Андрій Лайтар, Ілля Луговський, Віталій Цьомах, Олександра Данилюк, Олександра Сладкова, Богдана Чавус, Дарина Міщук, Христина Кухарчук, Анастасія Станько, Юля Романчук, Анастасія Ющик, Ольга Щоткіна, Юля Матошняк, Діана Семенюк, Анна Уніга.
З великим ентузіазмом юні театрали розпочали підготовку до вистави. Для того, щоб прем’єрний показ не залишився без уваги, організатори гуртка запропонували директору коледжу продемонструвати виставу на міській сцені і зробити добру справу для наших захисників. Тетяна Селівончик, звісно, таку ініціативу підтримала.
Знайшли й «координати» того, кому слід допомогти, бо згодом отримали звернення від завідуючої гуртожитком Галини Гелюти. Вона розповіла історію Олександра Ващука з Сельця, який збирався на передову. Йому необхідно було епікірування, але, що проблематично, то це пошити речі на замовлення, адже він особливий. Його «параметри» – богатирські, як і в справжнього українського козака (наприклад, розмір ноги – 49). До речі, за свою кремезну статуру він отримав позивний «Гайтавер».
Так і організували перший збір від театрального гуртка КПЕФК, під час якого вдалось зібрати близько 7500 гривень, які спрямували на допомогу Олександру та бригаді «Буревій», в якій він служить. Ну, а за другий збір сказали на початку.
Приємно, що сучасна молодь, демонструючи свої таланти, долучається до такої важливої справи. Роблять вони це, як-то кажуть, не з-під палки, а з власного бажання та із великим захопленням.
– Проблем щоб згуртувати колектив, взагалі не було, адже це – діти-самордки, природжені актори. Нам залишається лише спрямувати їх енергію у правильне русло. Сцена – їх стихія: вони хочуть виступати, себе показати, їм подобається перевтілення. Всі дивувались наскільки кожен з них вжився і «прожив» свою роль. Для нас це гордість, – чи не в один голос говорили наставниці юних.
Тож бажаємо колективу творчого неспокою, реалізації задуманого, на «відмінно» скласти сесію та якнайшвидше зі сцени розповісти нам про Перемогу!
Аліна РОМАНЮК.
Фото автора та афіша вистави.
Відокремлений структурний підрозділ «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ» вміє дивувати добрими справами. Адміністрація та педагогічний колектив, готуючи висококваліфікованих спеціалістів, велику увагу приділяють виховній роботі, підтримують і пропагують національно-патріотичні, культурні, духовні цінності, допомагають розкрити потенціал кожного вихованця. 
все вдалося. Тож відтоді започаткували традицію щороку готувати нові постановки, серед яких: «За двома зайцями», “Новорічні вечорниці” в українському стилі, «Сорочинська ярмарка», «В джазі тільки дівчата», «У пошуках женихів» та інші.
Знайшли й «координати» того, кому слід допомогти, бо згодом отримали звернення від завідуючої гуртожитком Галини Гелюти. Вона розповіла історію Олександра Ващука з Сельця, який збирався на передову. Йому необхідно було епікірування, але, що проблематично, то це пошити речі на замовлення, адже він особливий. Його «параметри» – богатирські, як і в справжнього українського козака (наприклад, розмір ноги – 49). До речі, за свою кремезну статуру він отримав позивний «Гайтавер». 
Залишити коментар