Чистота і благоустрій міста – це результат взаємодії його мешканців та комунальників. Постійно «на варті» комфорту, добробуту та зручностей, до яких ми звикли, перебувають комунальні підприємства, серед яких – РЖКП №1. Ми неодноразово інформували про злагоджену роботу підприємства в умовах воєнного стану, співпрацю з міською владою та реалізацію спільних проєктів на благо громади.
Сьогодні хотіли б порушити дуже важливі теми – культура поводження на сміттєзбірних майданчиках та проблема велигобаритних відходів.
Це питання завжди актуальне, адже щодня кожен з нас на роботі, вдома, на навчанні, в дорозі чи на відпочинку нагромаджує сміття. Ним переповнений світ, і ми не є винятком. Про це та можливі шляхи вирішення проблеми говорили нещодавно з начальником ремонтного житлово-комунального підприємства №1 Віктором Солов’янчуком та його заступником Ігорем Пінісом.
l
До речі, РЖКП № 1 може служити іншим прикладом високої культури виробництва, зразкового благоустрою, в чому можна переконатися, побувавши тут. Вже на вході в адміністративне приміщення вас зустріне барвистий квітник, чистота і привітність персоналу (на світлинАХ).
Віктор СОЛОВ’ЯНЧУК, який очолює колектив вже чимало років поспіль, зазначив, що проблема утилізації сміття стає дедалі гострішою: множаться стихійні сміттєзвалища, забруднюючи міські території, що веде до серйозних екологічних наслідків. Відповідальність за це – на кожному з нас, і розв’язати проблему хоча б частково можливо, лише дисциплінуючи себе, дотримуючись культури поводження з побутовими відходами.
Мова йде про сортування сміття. Прикладом у цьому є чимало країн, зокрема Ізраїль та Швеція, де 80% його йде на переробку. Це не лише допомагає покращити екологічну ситуацію, а й фінансово корисно для держави, яка отримує дохід від вироблених з вторинної сировини продуктів.
– На законодавчому рівні у “Порядку поводження з побутовими відходами” вказано, що з кожним роком необхідно все більше сортувати сміття. На сьогодні це близько 10 % (а в 2027 – вже 20 %), але без усвідомлення громадянами важливості справи вийти на цей показник складно, – зазначає Віктор Солов’янчук, наголошуючи, що за підтримки міської влади РЖКП №1 активно будує майданчики для роздільного збирання сміття. – При цьому ми закликаємо розділяти його хоча б на найбільш поширені види: пластик, папір, скло, а не як, наприклад, в Японії, де громадяни зобов’язані сортувати відходи на 34 категорії.
Чи можна у Ковелі розв’язати цю проблему? Впевнений, що можна.
Чистота і благоустрій міста – це результат взаємодії його мешканців та комунальників. Постійно «на варті» комфорту, добробуту та зручностей, до яких ми звикли, перебувають комунальні підприємства, серед яких – РЖКП №1. Ми неодноразово інформували про злагоджену роботу підприємства в умовах воєнного стану, співпрацю з міською владою та реалізацію спільних проєктів на благо громади.
Сьогодні хотіли б порушити дуже важливі теми – культура поводження на сміттєзбірних майданчиках та проблема велигобаритних відходів.
Це питання завжди актуальне, адже щодня кожен з нас на роботі, вдома, на навчанні, в дорозі чи на відпочинку нагромаджує сміття. Ним переповнений світ, і ми не є винятком. Про це та можливі шляхи вирішення проблеми говорили нещодавно з начальником ремонтного житлово-комунального підприємства №1 Віктором Солов’янчуком та його заступником Ігорем Пінісом.
ххх
До речі, РЖКП № 1 може служити іншим прикладом високої культури виробництва, зразкового благоустрою, в чому можна переконатися, побувавши тут. Вже на вході в адміністративне приміщення вас зустріне барвистий квітник, чистота і привітність персоналу (на світлинАХ).
Віктор СОЛОВ’ЯНЧУК, який очолює колектив вже чимало років поспіль, зазначив, що проблема утилізації сміття стає дедалі гострішою: множаться стихійні сміттєзвалища, забруднюючи міські території, що веде до серйозних екологічних наслідків. Відповідальність за це – на кожному з нас, і розв’язати проблему хоча б частково можливо, лише дисциплінуючи себе, дотримуючись культури поводження з побутовими відходами.
Мова йде про сортування сміття. Прикладом у цьому є чимало країн, зокрема Ізраїль та Швеція, де 80% його йде на переробку. Це не лише допомагає покращити екологічну ситуацію, а й фінансово корисно для держави, яка отримує дохід від вироблених з вторинної сировини продуктів.
– На законодавчому рівні у “Порядку поводження з побутовими відходами” вказано, що з кожним роком необхідно все більше сортувати сміття. На сьогодні це близько 10 % (а в 2027 – вже 20 %), але без усвідомлення громадянами важливості справи вийти на цей показник складно, – зазначає Віктор Солов’янчук, наголошуючи, що за підтримки міської влади РЖКП №1 активно будує майданчики для роздільного збирання сміття. – При цьому ми закликаємо розділяти його хоча б на найбільш поширені види: пластик, папір, скло, а не як, наприклад, в Японії, де громадяни зобов’язані сортувати відходи на 34 категорії.
Чи можна у Ковелі розв’язати цю проблему? Впевнений, що можна.
– Що вважаєте найбільшою проблемою на сміттєзбірних майданчиках? – питаємо в Ігоря ПІНІСА.
– Безперечно, це наявність великогабаритних відходів (гілки, будівельні матеріали, техніка, меблі, шини). У тарифі не закладено витрати на їх вивезення та утилізацію. Відповідно майданчики завалені, а ми витрачаємо додаткові кошти на прибирання (це понаднормові витрати на спецтранспорт, вантажників, утилізацію).
Люди не розуміють, що не можна в один бак закидати десятки мішків(!) будівельних відходів. Машина, підіймаючи такий вантаж, виходить з ладу, бо гідравлічне обладнання не розраховане на таке навантаження. Як наслідок, можливе падіння й самого контейнера з висоти, що створює небезпеку для працівників. І все через те, що хтось вирішив зекономити.
А шини, які привозять у великій кількості (цілими вантажівками!) із майстерень, що ведуть свій бізнес? Гума – це небезпечні відходи, які заборонено викидати до побутового сміття.
Важливо розуміти, що обсяг вивезення сміття розраховується частинами помісячно. І тому великою проблемою є те, що громадяни одноразово викидають великі об’єми сміття.
От, до прикладу, перед Великоднем творилося щось «страшне». До останнього люди звозили мішки з травою, які висипали просто біля баків, різні великогабаритні відходи. Тож в передвеликодню суботу ми працювали до 19.00-ої години, аби місто було чистим, а майданчики охайні. Все це особисто контролював наш керівник Віктор Степанович.
– Багато хто не розуміє специфіки вашої діяльності. Яку роз’яснювальну роботу проводите серед населення?
– Спілкуємось з головами громад, які обслуговуємо, головами ОСББ, розміщуємо інформативні таблички, розмовляємо з порушниками на місцях. Інформуємо через ЗМІ, соціальні мережі, у Вайбер-групах окремих багатоквартирних будинків.
Зокрема, і цей матеріал, я вважаю, буде корисним та інформативним для мешканців громади, які не завжди розуміють суть проблеми.
Прикро, що випадки зловживань окремих жителів громади у користуванні сміттєзбірними майданчиками непоодинокі. Тому нещодавно було прийнято рішення про встановлення відеокамер на проблемних ділянках. Тож порушників чекає адмінвідповідальність і можлива «реклама» у соцмережах.
(До речі, навіть це не зупиняє недобросовісних «хитрунів». Нещодавно, проїжджаючи повз сміттєзбірний майданчик на вул. Заводській, побачила велику кількість шин, складених за метрів 20 від баків – авт.)
– Які можливі шляхи врегулювання цих питань?
– Вивчивши досвід колег з України та за кордоном, маємо певні напрацювання. Плануємо, зокрема, організувати центр обробки великогабаритних відходів, що зменшить стихійні сміттєзвалища і дозволить утримувати сміттєзбірні майданчики в чистоті. В певні дні забезпечимо їх вивезення. Вже за власні кошти підприємства обладнали місце для переробки цих відходів (розбір на деталі та сортування).
Також готуємось переробляти пластик – пресувати, що дозволить зменшувати його об’єм та здавати по вищій ціні. Виручені кошти дозволять розвивати підприємство в цьому напрямку. Тож вивчаємо питання переробки пластику та виробництво бруківки з цього матеріалу.
Питання щодо гілок теж частково вирішили. На території підприємства встановили дробарку та використовуватимемо подрібнену деревину для власних потреб. В подальшому розробляємо новий напрямок переробки її на паливні брикети та виготовлення палетів. Для цього необхідне спеціальне обладнання. Сподіваємось, що за підтримки міської влади нам вдасться реалізувати задумане.
Не менш проблемним є питання скошеної трави та листя, які теж вкидати у баки заборонено. Аби це вирішити, шукаємо ділянку для компостування відходів, що в майбутньому піде на переробку вторинної продукції. Наприклад, землі для посадки рослин, які ми часто купуємо в агромагазинах.
ххх
Далі із начальником РЖКП №1 Віктором СОЛОВ’ЯНЧУКОМ обговорили питання тарифів.
– Як відомо, з 2022 року тарифи на вивезення сміття ми не піднімали, хоча вже є всі підстави для цього, – зазначив Віктор Степанович. – Впливають: підвищення мінімальної заробітної плати, ціни на паливо та запчастини. А це – більше 80 % тарифу (паливно-мастильні матеріали, запчастини, амортизація машин – 53 %, зарплата працівникам – 30 %). До того ж, 10 % від тарифу сплачуємо КП «Добробут» за утилізацію сміття на сміттєзвалищі, що знаходиться на балансі цього підприємства.
– РЖКП №1 – єдине ковельське підприємство, яке надає послуги не лише у місті, а й в Ковельській та Дубівській громадах. Як оцінюєте свою роботу?
– У цей складний час приємно усвідомлювати, що наше підприємство не тільки проходить через усі виклики та випробування, які постали перед громадою та країною, але й отримує хороші результати на державному рівні.
За результатами рейтингових агентств, ми стали переможцями відразу у двох номінаціях: «Краще підприємство України-2024» (за основним видом діяльності «Збирання безпечних відходів»); друге місце у загальнонаціональному рейтингу серед 111 підприємств «Ліга кращих підприємств України» (у галузі «Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об’єктів»). Рейтинги проведено незалежними аудиторами з України та Європейського Союзу.
Безумовно, це – заслуга ефективної роботи всього колективу, який, незважаючи на тривожні часи, віддано працює на благо міста та громади.
ххх
Попри хороші виробничі результати, проблемними залишаються питання укладання договорів та робота з боржниками. З цього приводу ми поспілкувались з юрисконсультом РЖКП №1 Оленою ФЕДОРКО:
– Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг.
На даний момент послуги з управління надаються на основі Типового договору з індивідуальним споживачем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.08.2023 року, № 835. Цей договір є публічним договором приєднання про надання послуги з управління побутовими відходами. Якщо впродовж одного календарного місяця з моменту опублікування договору (публічної оферти) на офіційному веб-сайті підприємства особа не заявила своєї незгоди з умовами договору, то він вважається прийнятий нею як споживачем послуг шляхом мовчання.
Відповідно до Закону України «Про управління відходами» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів (житлових будинків, підприємств, установ, організацій та земельних ділянок) зобов’язані укласти договір з виконавцем послуг на вивезення побутових відходів та своєчасно здійснювати оплату таких послуг. Після проведених конкурсів, за рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради РЖКП №1 визначені виконавцем цих послуг на території міста Ковеля та Ковельської громади. Такі послуги підприємство надає й на території Дубівської громади.
При виявленні фактів порушення Правил благоустрою уповноважені на те особи мають право складати протоколи, в яких фіксуватимуться порушення і на підставі яких буде відкриватись адміністративне провадження. А згідно зі ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення у сфері благоустрою населених пунктів тягне за собою накладення штрафу.
Тобто відсутність договору на вивезення твердих побутових відходів у фізичної, юридичної особи, підприємця є порушенням Законів «Про управління відходами», «Про житлово-комунальні послуги», «Про благоустрій населених пунктів» і тягне за собою адміністративну відповідальність. Також важливо розуміти, що укладання договору – це не лише юридичний, а й громадянський обов’язок.
– Олено Олександрівно, а з яких питань найчастіше звертаються у ваш відділ?
– Зараз багато опрацьовуємо заяв на перерахунок для тих, хто зареєстрований за однією адресою, але фактично проживає за іншою, і тих, хто під час війни виїхав за кордон (за наявності потрібних довідок). Дякуємо усім старостам старостинських округів, які ведуть роз’яснювальні роботи та співпрацюють з нами!
Ну, і, звісно, робота з боржниками. Згідно із Законом оплату необхідно здійснювати щомісяця. Ми лояльно ставимося до жителів громади, розуміючи складні життєві обставини, невеликі пенсії, але, на жаль, є просто недоброчесні люди. Користуючись воєнним станом, не вважають за потрібне оплачувати отримані послуги.
Спрощує роботу те, що зараз функціонує система «Електронний суд». Це дозволяє без фізичної участі сторін розглядати справи за наданими документами і приймати відповідне рішення.
Ще раз зауважу: ми з розумінням ставимося до громадян, тому на судовий процес скеровуємо боржників, які заборгували суми, починаючи від 2000 гривень (нагадую: тариф у м. Ковелі – 29,84 грн./міс). Боржники також можуть здійснювати оплату боргу частинами, за умови укладення договору реструктуризації заборгованості.
Актуальним наразі є питання окремих внутрішньо переміщених осіб, які ніде не зареєстровані, але винаймають квартири та отримують державну допомогу. Більше того, власники житла, в яких вони мешкають, отримують відшкодування від держави на комунальні послуги у сумі 450 гривень на одну особу.
От і маємо, до прикладу, такий випадок: власники житла переїхали у Ковель, а в сільському будинку прийняли на проживання 8 внутрішньо переміщених осіб. Зареєстрованих – 0, а фактично – 8 утворювачів побутових відходів. Вирішити це питання самотужки ми не можемо через відсутність даних на цих громадян. А відповідальні структури не надають необхідної інформації у зв’язку із захистом персональних даних.
Гострою залишається проблема стихійних сміттєзвалищ. От і нещодавно староста Тойкута звернулась з проханням ліквідувати новоутворене звалище. Для цього замовляє окрему послугу і витрачає додаткові кошти з бюджету, тому що хтось не хоче платити за сміття. А законодавством визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати за відходи, які продукує.
Було б добре, якби Муніципальна варта нашого міста, яка має багато повноважень, допомагала у вирішенні подібних конфліктних ситуацій. Впевнена, що спільними зусиллями нам вдалось б досягти порозуміння між недобросовісними споживачами послуг.
ххх
Тож висновок один: аби жити у чистому місті, будувати цивілізоване суспільство, потрібні взаєморозуміння, взаємоповага та дотримання законів. Як кажуть, чисто не там, де метуть, а там, де не смітять.
Аліна РОМАНЮК.
Фото автора.
Чистота і благоустрій міста – це результат взаємодії його мешканців та комунальників. Постійно «на варті» комфорту, добробуту та зручностей, до яких ми звикли, перебувають комунальні підприємства, серед яких – РЖКП №1. Ми неодноразово інформували про злагоджену роботу підприємства в умовах воєнного стану, співпрацю з міською владою та реалізацію спільних проєктів на благо громади. 
Мова йде про сортування сміття. Прикладом у цьому є чимало країн, зокрема Ізраїль та Швеція, де 80% його йде на переробку. Це не лише допомагає покращити екологічну ситуацію, а й фінансово корисно для держави, яка отримує дохід від вироблених з вторинної сировини продуктів. 
От, до прикладу, перед Великоднем творилося щось «страшне». До останнього люди звозили мішки з травою, які висипали просто біля баків, різні великогабаритні відходи. Тож в передвеликодню суботу ми працювали до 19.00-ої години, аби місто було чистим, а майданчики охайні. Все це особисто контролював наш керівник Віктор Степанович. 
Питання щодо гілок теж частково вирішили. На території підприємства встановили дробарку та використовуватимемо подрібнену деревину для власних потреб. В подальшому розробляємо новий напрямок переробки її на паливні брикети та виготовлення палетів. Для цього необхідне спеціальне обладнання. Сподіваємось, що за підтримки міської влади нам вдасться реалізувати задумане. 
Безумовно, це – заслуга ефективної роботи всього колективу, який, незважаючи на тривожні часи, віддано працює на благо міста та громади. 
Тобто відсутність договору на вивезення твердих побутових відходів у фізичної, юридичної особи, підприємця є порушенням Законів «Про управління відходами», «Про житлово-комунальні послуги», «Про благоустрій населених пунктів» і тягне за собою адміністративну відповідальність. Також важливо розуміти, що укладання договору – це не лише юридичний, а й громадянський обов’язок. 
Актуальним наразі є питання окремих внутрішньо переміщених осіб, які ніде не зареєстровані, але винаймають квартири та отримують державну допомогу. Більше того, власники житла, в яких вони мешкають, отримують відшкодування від держави на комунальні послуги у сумі 450 гривень на одну особу. 
Залишити коментар