У середу, 1 жовтня, ми відзначатимемо День Захисників і Захисниць України. Невипадково в 2014 році його започаткували в День козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці, адже знаємо, як шанували козаки Богородицю, що стала покровителькою українського воїнства.
Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана. А в ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Української повстанської армії, які днем створення УПА теж обрали свято Покрови (на той час 14 жовтня).
Славну історію козацького роду продовжують писати й Герої сьогодення – наші Захисники і Захисниці, що мають кровний та духовний зв’язок з героїзмом козацтва та «упівців». Як і багато років тому, віддано несуть службу, боронячи Україну від нападу московської орди. Мужність, стійкість та відвага, міць та єдність демонструють вони, захищаючи цілісність України.
l
До лав ЗСУ, ще під час АТО доєднався і ковельчанин Андрій Рубіновський. Маючи певний досвід, пройшовши відповідну підготовку, він продовжив службу й після повномасштабного вторгнення окупантів на нашу землю. До того чоловік працював в автомайстерні на «Текілі». Його «золоті» руки, добра вдача, вірність присязі та побратимам дуже цінуються на війні.
Пан Андрій поділився спогадами про свого дідуся по мамі Володимира Присяжнюка. Він був учасником бойових дій, Верховним отаманом ГО «Всеукраїнське Велике Козацьке Коло», генералом Армії козацтва. Отаман «Гора» відійшов у Вічність 4 липня 2025 року. Володимира Івановича називали провідником, взірцем мужності та честі. Він завжди стояв на передовій – не лише на полі бою, а й в духовній обороні народу, зберігав, піднімав та утверджував козацьку силу, пам’ять, братерство.
Виховуючи молодь в дусі патріотизму та козацьких традицій, неодноразово брав у подорожі Україною і свого онука. Андрій із захопленням пригадує поїздки на козацькі могили, в Берестечко, Могилів-Подільський, на «Кам’яну могилу», що поблизу Мелітополя у Запорізькій області.
Особливий спогад залишили відвідини Каховського водосховища, яке знищили окупанти в червні 2023 року, підірвавши греблю Каховської ГЕС, розповіді про велику історичну спадщину Запорозької Січі, життя легендарного кошового отамана Івана Сірка, якого називали “характерником”.
Про «характерників», що в деяких перекладах означає «розвідник», писали легенди, вони з’являлись «нізвідки» і в «нікуди» зникали. Це – люди надзвичайної сили та розуму, наділені надприродними здібностями. Сьогодні ж «характерниками» Андрій називає нашу військову розвідку і контррозвідку Служби безпеки України.
«Козацькому роду нема переводу» – каже Андрій Рубіновський. Тут і не посперечаєшся. Тож цінуймо, шануймо і пам’ятаймо кожного, хто пише історію країни, ціною власного життя виборює наші свободу та незалежність. Під молитовним покровом Богородиці, об’єднаними зусиллями народу Україна вистоїть і Переможе!
НА СВІТЛИНІ: Андрій Рубіновський з дружиною Юлею та синами Дмитром і Матвієм.
l
Пан Андрій приїхав зі служби додому в невеличку відпустку. Він поділився своєю історією, багато говорив про пережите, рідних, побратимів, про тих, хто допомагає в боротьбі з ворогом. Тож у наступних номерах газети читайте інтерв’ю з мужнім воїном.
Текст і фото Аліни РОМАНЮК.
У середу, 1 жовтня, ми відзначатимемо День Захисників і Захисниць України. Невипадково в 2014 році його започаткували в День козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці, адже знаємо, як шанували козаки Богородицю, що стала покровителькою українського воїнства.
Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана. А в ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Української повстанської армії, які днем створення УПА теж обрали свято Покрови (на той час 14 жовтня).
Славну історію козацького роду продовжують писати й Герої сьогодення – наші Захисники і Захисниці, що мають кровний та духовний зв’язок з героїзмом козацтва та «упівців». Як і багато років тому, віддано несуть службу, боронячи Україну від нападу московської орди. Мужність, стійкість та відвага, міць та єдність демонструють вони, захищаючи цілісність України.
ххх
До лав ЗСУ, ще під час АТО доєднався і ковельчанин Андрій Рубіновський. Маючи певний досвід, пройшовши відповідну підготовку, він продовжив службу й після повномасштабного вторгнення окупантів на нашу землю. До того чоловік працював в автомайстерні на «Текілі». Його «золоті» руки, добра вдача, вірність присязі та побратимам дуже цінуються на війні.
Пан Андрій поділився спогадами про свого дідуся по мамі Володимира Присяжнюка. Він був учасником бойових дій, Верховним отаманом ГО «Всеукраїнське Велике Козацьке Коло», генералом Армії козацтва. Отаман «Гора» відійшов у Вічність 4 липня 2025 року. Володимира Івановича називали провідником, взірцем мужності та честі. Він завжди стояв на передовій – не лише на полі бою, а й в духовній обороні народу, зберігав, піднімав та утверджував козацьку силу, пам’ять, братерство.
Виховуючи молодь в дусі патріотизму та козацьких традицій, неодноразово брав у подорожі Україною і свого онука. Андрій із захопленням пригадує поїздки на козацькі могили, в Берестечко, Могилів-Подільський, на «Кам’яну могилу», що поблизу Мелітополя у Запорізькій області.
Особливий спогад залишили відвідини Каховського водосховища, яке знищили окупанти в червні 2023 року, підірвавши греблю Каховської ГЕС, розповіді про велику історичну спадщину Запорозької Січі, життя легендарного кошового отамана Івана Сірка, якого називали “характерником”.
Про «характерників», що в деяких перекладах означає «розвідник», писали легенди, вони з’являлись «нізвідки» і в «нікуди» зникали. Це – люди надзвичайної сили та розуму, наділені надприродними здібностями. Сьогодні ж «характерниками» Андрій називає нашу військову розвідку і контррозвідку Служби безпеки України.
«Козацькому роду нема переводу» – каже Андрій Рубіновський. Тут і не посперечаєшся. Тож цінуймо, шануймо і пам’ятаймо кожного, хто пише історію країни, ціною власного життя виборює наші свободу та незалежність. Під молитовним покровом Богородиці, об’єднаними зусиллями народу Україна вистоїть і Переможе!
НА СВІТЛИНІ: Андрій Рубіновський з дружиною Юлею та синами Дмитром і Матвієм.
ххх
Пан Андрій приїхав зі служби додому в невеличку відпустку. Він поділився своєю історією, багато говорив про пережите, рідних, побратимів, про тих, хто допомагає в боротьбі з ворогом. Тож у наступних номерах газети читайте інтерв’ю з мужнім воїном.
Текст і фото Аліни РОМАНЮК.
У середу, 1 жовтня, ми відзначатимемо День Захисників і Захисниць України. Невипадково в 2014 році його започаткували в День козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці, адже знаємо, як шанували козаки Богородицю, що стала покровителькою українського воїнства.
Залишити коментар