Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з людиною, яка безпосередньо стоїть біля витоків масштабної ініціативи – індустріального парку в Ковелі. Про ідеї, виклики, шляхи розвитку, залучення потужних міжнародних інвесторів та реалізацію інфраструктурних планів, які стали можливими завдяки кропіткій командній роботі, що триває вже п’ять років, розповідає Василь Байцим.
– Пане Василю, Ви розвиваєте проєкт «Ковель Порто» же не один рік. З чого все починалося?
– Почалося все, як не дивно, не з логістики, а з культури. У липні 2021 року ми відкрили Транскордонний Центр Діалогу Культур в Ковелі. На другий день відвідали тоді майданчик на «Ковельсільмаші» (стара промислова спадщина), і я запропонував: «Тут має бути щось значно більше. Ковель – це ж унікальне місто: дві залізничні колії, європейська 1435 і наша 1520, 56 кілометрів залізницею до кордону з ЄС. Такого поєднання в Україні майже ніде немає».
Початкова ідея була простою – транскордонний логістичний вузол. Але за п’ять років вона виросла в мультимодальну логістично-енергетичну платформу з семи компонентів: сухий порт, митниця, склади, індустріальний парк, енергетика, біопаливо та енергетичний комплекс, дата-центр. І є в цьому символіка: рівно через п’ять років, день у день, ми підписали договір про реалізацію «КовельЕнергоПорт» – проєкту з бюджетом більшим у двадцять разів, ніж ми тоді могли собі уявити. Саме той проєкт, про який мріяли на «Ковельсільмаші» у 2021-му.
– Розкажіть про етапи реалізації, важливі зустрічі та угоди.
– Я б виділив чотири етапи. Перший – 2021–2023 рр., концептуальний: ми, з ковельською командою, з Іллєю Кошкіним та його фахівцями, які переїхали з Харкова у зв’язку з війною, формували бачення, шукали партнерів, вчилися говорити мовою європейських та американських інвесторів. Другий – інституційний: 5 липня 2024 року Кабінет Міністрів розпорядженням №625-р включив «Ковель Порто» до Реєстру індустріальних парків. Це переломний момент – ми перестали бути “ідеєю” і стали юридичною реальністю з державними стимулами.
Важливим моментом було й те, що ковельський залізничний вузол з 2024 року, дякуючи підтримці нашої ідеї міським головою Ігорем Чайкою та депутатами Ковельської міської ради, – став частиною базової мережі TEN-T Євросоюзу.
Третій етап – фінансово-технічний: майже два роки роботи над бізнес-планом та фінансовою моделлю енергетичного та логістичного напрямків, Меморандум про взаєморозуміння з UkraineInvest, який формалізував партнерство з державою. І четвертий – URC 2026 у Гданську, де ми підписали угоду з «HANPLAST». Це вже не наміри – це зобов’язання публічні щодо реалізації проєкту.
– Чому енергоавтономія стала головним пріоритетом, випередивши логістику?
– Війна все розставила по місцях. Можна побудувати найкращий склад класу А, але якщо в ньому немає гарантованого світла, жоден серйозний орендар туди не зайде. Холодний ланцюг, дата-центр, виробництво – все впирається в енергію. Ми зрозуміли: енергетика – це не “один із напрямів”, це фундамент, без якого решта не працює.
У сучасному світі енергоавтономія сама по собі стала продуктом. «КовельЕнергоПорт» – це сонячна станція 5,99 МВт-пік, система накопичення 10 МВт / 40 МВт·год, очікувана генерація близько 5 788 МВт·год на рік. Для резидентів парку подібне означає передбачувану, стійку енергію в країні, де це нині – розкіш. Реалізувати такий бізнес-план плануємо за 2 роки. Це тривалий термін, але слід розуміти, що міжнародні банки не фінансують презентації. Вони фінансують структуровані моделі та бізнес-проєкти, де перевірено кожну цифру. Ми пройшли цей шлях чесно, йдемо ним далі вже з польським банком BGK.
– На URC 2026 у Гданську підписано угоду з «HANPLAST». Що передбачає ця співпраця?
– «HANPLAST» – польська компанія з Бидгоща із реальним виробничим і енергетичним досвідом. Угода передбачає, що вони виступають генеральним підрядником енергетичної складової – будівництва сонячної станції та системи накопичення. Загальна вартість енергетичного напряму – близько 42 мільйонів євро.
Чим це вигідно? По-перше, європейська якість виконання і технології. По-друге, і це стратегічно важливо, – участь польського підрядника відкриває двері до польських фінансових інструментів підтримки експорту. Польща сьогодні має найпотужніші механізми фінансування відбудови України серед сусідів. По-третє, це партнер, який знає, як працювати в нашому регіоні, а не вчиться на нашому проєкті.
– «HANPLAST»й буде не лише генпідрядником, а й співінвестором. Як вдалося переконати іноземця увійти капіталом під час війни?
– Знаєте, я нікого й ніколи не “переконував” красивими словами. Переконують цифри і прозорість. Два роки ми відкривали партнерам усе: фінансову модель, ризики, юридичну структуру, документи. Коли підрядник бачить проєкт зсередини і розуміє, що економіка працює, він сам приймає рішення.
«HANPLAST» взяла зобов’язання увійти в капітал компанії, що реалізує енергетичну складову, – до 20% корпоративних прав. Простими словами: підрядник не просто будує і йде. Він вкладає власні кошти і розділяє ризики разом із нами. Це найсильніший сигнал довіри, який може дати партнер. Я б сказав так: доки політики “розгойдували човен”, польський бізнес проголосував за український проєкт власним капіталом. І це під час війни! Це відповідь усім, хто каже, що в Україну зараз “ніхто не вкладає”.
– Відомо, що паралельно тривають переговори з BGK (Державний банк розвитку Польщі) та інвестиційним фондом «Amber» щодо логістики. На якій вони стадії?
– Переговори тривають, і я свідомо не називатиму деталей до підписання документів – це принципово. Скажу про логіку. З польським банком розвитку BGK ми працюємо в рамках інструментів Ukraine Facility – це боргове фінансування європейського рівня з державними гарантіями ЄС. З фондом Amber розглядається інвестиційний, капітальний трек для логістичної інфраструктури.
І ось що важливо: «КовельЕнергоПорт» кардинально змінює ці розмови. Одна справа – прийти до банку з ідеєю. Зовсім інша – прийти з проєктом, у який європейський підрядник уже зайшов власним капіталом, і який включений до державного реєстру та має меморандум з UkraineInvest. Кожен реалізований етап знижує ризик наступного. Енергетика тягне за собою логістику – це ефект доміно, тільки в позитивну сторону.
– Які перспективи дасть реалізація «Ковель Порто» місту, Волині та Україні?
– Для Ковеля – це робочі місця, «зелена енергія», податки в місцевий бюджет і, чесно кажучи, нова ідентичність міста. Ковель завжди був залізничним вузлом – тепер він може стати воротами України в Європу в прямому економічному сенсі.
Для Волині – це ще одна потужна точка росту, навколо якої вибудовується транскордонна економіка: переробка, виробництво, експорт, енергетика, ІТ-інфраструктура.
Для України – це показова модель. Індустріальні парки відновлять країну не обіцянками, а конкретикою: підготовлений майданчик, транскордонна логістика, власна «зелена» енергетика. Якщо ми доведемо, що така формула працює в Ковелі – її сміливо можна повторити в десятках міст. Приватний капітал уже проголосував за цей проєкт. Тепер наша справа – виправдати цю довіру протягом наступних двох років.
– Дякую за пізнавальну і цікаву розмову! Вболіваємо разом з Вашою командою за успішну реалізацію проекту «Ковель Порто» під мирним українським небом!
Розмову вела
Аліна РОМАНЮК.
Залишити коментар