Так Сонце радує теплом, земля так щедро плодоносить…Коли ми приїхали у село Ворону Любитівської сільської ради, була майже передобідня пора. Сонце якраз пробилось крізь легеньку вуаль "заспаного" неба, яке цього дня чомусь хмурилось на світ.
Садиба Сергія Бондара розташована на околиці села, біля розлогого лісу, де тишу і спокій порушують лише голоси домашньої живності.
За подвір'ям – мальовничий ставок, де можна відпочити після важкої роботи, котрої тут немало, адже господар – знаний (і не тільки в селі) одноосібник, який утримує своє підсобне господарство.
Тут – його батьківська хата. Чоловік з дружиною та синами переїхали сюди із Ковеля. До слова, Сергій Сергійович 35 років пропрацював машиністом у локомотивному депо.
"Бачив, як трудились мої батьки, не цурався роботи і сам, привчав дітей змалечку до праці. Так, із Божою поміччю, потроху почали господарювати", – каже Сергій Бондар.
Свою справу батько передав синам. Зараз у них 20 гектарів орендованої землі.
Олександр мешкає разом із батьками, його брат Ігор теж живе в селі. Брати, як і годиться, один одному допомагають, радяться між собою.
Для обробітку землі в господарстві є все, що потрібно: техніка і реманент до неї.
"В 1992 році ми придбали перший трактор. Потім інше почали потроху наживати", – говорить Олександр.
Молодий хлопець, маючи власне житло в районному центрі, дві вищих освіти, не спокусився на принади міського життя, а обрав село, яке йому близьке і рідне.
Раніше сімейство утримувало до 20 голів великої рогатої худоби, близько півсотні свиней. Але оскільки закупівельна ціна на м'ясну продукцію була невисокою, господарство значно скоротилось.
Тепер одноосібники в основному вирощують картоплю (на площі понад 3 гектари), зернові та кормові культури.
"Жнива уже завершились, тож тепер упорядковуємо врожай, який зібрали, звозимо солому. Мине ще трохи часу, і будемо приступати до картоплі", – розказує про зроблене та ділиться планами на найближчий час 29-річний Олександр.
В усьому підтримує чоловіка Сергія та синів дружина і мати Руслана Федорівна. Жінка – гарна, вправна господиня.
"Цього року разом із онучкою Катрусею (донькою сина Ігоря) зібрали в теплиці досить непоганий урожай помідорів, огірків, вже й закрили на зиму. Так що голодувати не будемо", – тішиться жінка.
"А в нас і кавуни є", – жваво приєднується до розмови шестикласниця, улюблениця бабусі й дідуся Катруся.
Радіє душа, коли зустрічаєш такі родини, що палко і щиро люблять працю. Дай же їм, Боже, здоров'я й сил, аби і надалі возвеличували нелегкий труд селянина!
Оксана БІРУК-МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: Олександр та Сергій БОНДАРИ із Ворони; отакий врожай помідорів зібрала Катруся зі своєю бабусею Русланою Федорівною.
Фото Світлани ЛЯШУК.
Залишити коментар