Душа радіє в ріднім краї…Прокидається рано-вранці Сонце, земля вмивається цілющою росою, сонне поле знову розцвітає, даруючи бездонній блакиті мереживо квітів і трав. Легкий серпневий вітер шле сільським видноколам трішки прохолоди, а потім стрімголов мчить-летить до озера, аби "напитись" чистої води.
Цією неповторною красою своєї малої батьківщини із самого дитинства милується й насолоджується сповна Петро Телючик із Поворська.
На ошатному обійсті, де колись стояла дідівська хата, чоловік тепер господарює разом із дружиною Ольгою, донькою Вікторією та зятем Юрієм Федіком (діти вже побудували власний будинок). Розрадою і втіхою для дідуся є онуки Михайло та Ілля. Старший навчається в Києві, а молодший батькам допомагає, переймає дідову науку.
Робочий день у сільських господарів починається вдосвіта. Справ в хазяйстві, особливо влітку — хоч відбавляй. Щоб краще працювалось, усе роблять гуртом. Зять у гарячу пору навіть відпустку взяв, щоб дати лад господарству. Працелюбна родина обробляє 10 гектарів землі.
"Маємо комбайн, два трактори, знаряддя, необхідні для обробітку земельних площ. До слова, наш комбайн через рік своє 50-річчя "святкуватиме". Але машина не підводить: дещо лагодимо, замінюємо деталі – і далі до роботи", – розповідає Петро Телючик. Техніку використовують не лише на власних угіддях, а й іншим допомагають при потребі.
Радіє Петро Никанорович і успіхам свого зятя, який у нього майстер на всі руки. Вдома чоловіки мають токарного станка, за яким Юрій проводить немало часу (чоловік працює фрезерувальником в локомотивному депо).
У господарці поворчан – чотири корови (від держави отримали доїльний апарат), є свині, домашня птиця. Клопотів у досвідченого господаря, який свого часу працював в колгоспі, вистачає щодня. Проте Петро Никанорович про свою сільську працю говорить із захопленням:
– По-справжньому душа радіє, коли бачиш, як розлоге поле, яке ти засіяв, починає зеленіти, як крізь землю проростають перші зернята...
Такими господарями, як родина Петра Телючика, багата Україна. Від діда-прадіда своїм нащадкам вони передають працьовитість, щирість, чесність, любов до рідної землі.
Оксана БІРУК-МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: Петро ТЕЛЮЧИК з донькою Вікторією та онуком Іллею; Юрій ФЕДІК; епізоди сільського життя у Поворську.
Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.
Залишити коментар