Інформаційна мозаїкаВоскресіння Христове – найбільше свято в християнському світі. День Воскресіння Христового ще має назву Великдень (Великий День), "Пасха" (в перекладі з давньоєврейської мови "песах" – "проходження повз", "позбавлення"). У цей день відбувся перехід Сина Божого від смерті до життя. Ісус Воскрес, і на Великдень прийнято вітати людей словами "Христос Воскрес!", на що співрозмовник повинен відповідати: "Воістину Воскрес!".
За біблійними переказами, Воскресінню передувала смерть Ісуса після розп'яття на третій день його страшних мук. Після цього Ісус Христос за допомогою сили Божої Воскрес і з'явився перед живими. Він вийшов зі свого гробу так, що жоден камінь не був зрушений, жоден охоронець не побачив Його. Потім на землю зійшов Ангел і відсунув камінь, який раніше закривав гроб Ісуса. Марія Магдалина, побачивши, що гроб відкритий, вирішила, що Ісуса забрали. Вона розповіла про це учням Спасителя, і разом вони побачили Ангела, який і сказав їм про Воскресіння.
Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю. У ніч Воскресіння Христа проводиться Великодня Служба Божа, яка триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає, що Христос Воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину Воскрес!". Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім відбувається освячення пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас тощо. Після церковної служби віруючі розходяться по домівках і починають розговлятися. Розговляються, насамперед, свяченим яйцем та паскою.
Після свого Воскресіння Ісус Христос перебував на Землі ще протягом сорока днів. У цей період він з'являвся своїм апостолам і навчав їх Божественної мудрості.
У канадському місті Вегревіль, велику частину населення якого становлять канадські українці, стоїть пам'ятник українській писанці (на знімку). Ця десятиметрова скульптура зачаровує всіх своєю красою.
Вона створена у 1974 році за проектом художника Павла Цимбалюка.
Ця писанка була створена як пам'ятник… канадській кінній поліції. Історія почалася в 1973 році, коли уряд канадської провінції Альберта створив координаційний комітет з організації в 1974 році святкувань на честь 100-річчя канадської королівської кінної поліції. Комітет запропонував грошову субсидію тому містові, яке захотіло б встановити у себе пам'ятник, і торгова палата міста Вегревіль прийняла цей виклик. Пропозицій було багато, але найкращою визнали гігантське пасхальне яйце, що символізує мир і безпеку, яку представники кінної поліції змогли забезпечити першим поселенцям цього регіону та їхнім нащадкам. Першими поселенцями були українські емігранти з Прикарпаття.
Писанку утворюють майже 7 тисяч деталей. Попри свою вагу у 2270 кг яйце обертається за вітром, як величезний флюгер. Його видно здалеку на відстані багатьох кілометрів.
Щороку в липні в містечку Вегревіль відбувається Український фестиваль писанки.
Незамінним атрибутом Великоднього столу є фарбовані яйця – символ відродження всього живого, пробудження. У нас їх розділяють на крашанки, крапанки, мальованки, дряпанки (шкрябанки) та писанки.
За одним з переказів, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тиберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце з білого стане червоним. Після цих слів яйце, яке він тримав, стало червоного кольору.
З сивої давнини бере свій початок писанкарство. Писанка – яйце, поверхня якого покрита різнокольоровим розписом з допомогою воску та барвників. Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу. Шкаралупу писанок знаходили при археологічних розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому, і багато з тих візерунків використовується для розпису і сьогодні.
Колись художники використовували саморобні фарби, які виготовляли з кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби нетривкі, тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки, користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір.
В серпні 2013 року у центрі Львова було знайдено п'ятисотлітню писанку, виконану на шкаралупі яйця.
У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа, символу всепрощення.
Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Символічне навантаження несе і кольорова гама писанки. Виготовляють писанки переважно упродовж Великого посту. Хтось – від його початку, хтось лише в Страсну седмицю, зокрема, в Чистий четвер.
До речі, Олена Пчілка, мати Лесі Українки, яка записувала народні пісні, обряди, звичаї, збирала й зразки вишивок, писанок. У 1876 році вона видала книжку "Український народний орнамент".
Упродовж тисячоліть українці берегли, як заповітний спадок, давній звичай зустрічати весну писанками. Адже це – наші прадавні обереги, на яких записані молитви-зичення здоров'я й добробуту, любові й Божого захисту.
Цьогоріч в центральній районній бібліотеці древнє мистецтво розпису освоювали вихованці Школи гармонійного розвитку та інші учасники майстер-класу. З того, із яким задоволенням хлопці та дівчата відкривали для себе секрети писанкарства, як тішилися своїми маленькими шедеврами, маємо надію: наша національна традиція – в добрих руках.
Ольга БИЧКОВСЬКА,бібліотекар Ковельської центральної районної бібліотеки.
НА ЗНІМКУ: юні ковельчани відкривають секрети писанкарства.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар