Відбулася 24 сесія Ковельської районної ради, яку провів її голова Андрій Броїло. 

На початку засідання Андрій Петрович повідомив про кадрові зміни, які відбулися в міжсесійний період на місцевих підприємствах, зокрема, керівником Ковельського відділення ПАТ "Волиньгаз" призначено Андрія Боярчука.  

Далі перед присутніми виступив голова ГО  "Ковельська міськрайонна спілка ветеранів та волонтерів АТО" Леонід Хвещук, який передав Віктору Козаку та Андрію Броїлу Почесну грамоту та Подяку для громади Ковельщини від імені командування та особового складу 14-ї окремої механізованої бригади (на знімку праворуч).

"Висловлюємо громаді Ковельщини щиру подяку за активну громадську позицію, патріотизм, проявлену турботу та всебічну волонтерську допомогу у забезпеченні особового складу бригади, тісну та плідну співпрацю щодо підтримки бойової готовності підрозділів бригади. Подібна діяльність та зусилля патріотів, небайдужих до сьогодення, є вагомим внеском у формуванні майбутнього нашої Батьківщини. Завдяки Вам наша армія стає сильнішою, а перемога – ближчою", – йшлося у Подяці. 

Згідно з регламентом, депутати виступили із своїми запитами та запитаннями. Кілька запитів озвучив депутат Анатолій Корнійчук. Він порушив питання організації безпеки дорожнього руху на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин в районі села Гулівка; просив розглянути та вирішити питання про збільшення суми коштів, які передбачені на фінансування районної програми "Власний дім"; просив збільшити розмір депутатського фонду для допомоги мешканцям Ковельщини.

Депутат Василь Олексюк озвучив звернення жителів Луківки та Грив'яток з приводу аварійного стану опор телефонного зв'язку у цих селах. Інший запит депутата стосувався прохання відновлення роботи диспетчерської служби при Ковельській філії ПАТ "Волиньобленерго". 

Микола Чуль говорив про необхідність облаштування твердого покриття на грунтовій дорозі "Зелене-Білашів".

Далі депутати працювали згідно із затвердженим порядком денним і першим розглянули питання "Звіт голови Ковельської райдержадміністрації про виконання делегованих Ковельською районною радою повноважень у 2018 році". Інформував голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак.

Попередньо депутати опрацювали звіт на засіданнях постійних комісій районної ради, він був опублікований у газеті "Вісті Ковельщини", тому на сесії обранці громади вирішили працювати у форматі "запитання-відповіді". 

Виступаючи з сесійної трибуни, Віктор Козак коротко зупинився на основних здобутках Ковельщини в різних сферах та галузях господарства, подякував депутатському корпусу, об'єднаним територіальним громадам за співпрацю. Ухваливши рішення, депутати взяли звіт до відома.

Про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності Ковельської місцевої прокуратури на території району за 2018 рік інформував керівник місцевої прокуратури Олександр Бабенков. 

Прокурор, серед іншого, відзначив той приємний факт, що на підсумковій нараді в прокуратурі області Ковельську місцеву прокуратуру відзначили як одну з найкращих за всіма напрямками прокурорської діяльності. "Вдалося дещо зменшити рівень злочинності, зокрема, набагато менше на даний час вчиняється крадіжок, тож вжиті координаційні заходи, профілактична робота дають свої позитивні результати", – підкреслив О. Бабенков. 

Про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та  результати діяльності Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області на території району за  2018 рік інформував  присутніх начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь. Виступив також заступник начальника відділу організації несення служби в місті Ковелі управління патрульної поліції у Волинській області Сергій Цигульов. 

У діалозі з правоохоронцями депутати висловили тривогу з приводу аварійної ділянки автодороги Київ-Ягодин в районі села Гулівка, запропонували ряд заходів для забезпечення там безпеки дорожнього руху. Також обранці громади акцентували увагу на стан дорожнього покриття, наявність дорожньої розмітки на автошляхах Ковельщини. Депутат Микола Чуль вкотре порушив перед представниками правоохоронних органів питання повернення приміщення колишнього магазину в селі Ворона у власність громади села. 

Далі депутати заслухали інформацію керівника Волинської дирекції АТ "Укрпошта" Івана Шевчука про роботу підвідомчих відділень на території Ковельського району (на знімку в центрі). Питання роботи поштових відділень є дуже важливим для жителів села, тож обговорення було тривалим та гарячим, керівнику було адресовано ряд критичних зауважень, з якими виступили Валерій Миронюк, Володимир Хомік, Василь Олексюк, Микола Чуль, Григорій Рудюк. Серед іншого, депутати порушували питання режиму роботи відділень в окремих селах, адже в деяких з них пошта працює лише один день в тиждень.

Інформуючи присутніх про діяльність очолюваної ним установи, Іван Олександрович  повідомив, що Волинська дирекція "Укрпошти" складається з 460 відділень поштового зв'язку. З них 80 – міські відділення, решта – сільські. 

 За офіційною інформацією Волинської дирекції АТ "Укрпошта", більшість сільських відділень є збитковими. Основними послугами в сільській місцевості є виплата пенсій та соціальних допомог, доставка періодичних видань, приймання плати від населення за комунальні послуги. Серед основних причин збитковості – зменшення кількості пенсіонерів та отримувачів соціальних допомог, яких обслуговує "Укрпошта", зменшення кількості передплати періодичних видань, ріст ціни на енергоносії, паливно-мастильні матеріали. Збиткова сільська мережа утримується за рахунок доходів відділень райцентрів та обласного центру. 

– В цьому році, враховуючи взаємодію Президента та Уряду, вперше за багато років на проблеми державного підприємства звернули увагу, та у бюджет Пенсійного фонду України заклали кошти для компенсації частини збитків "Укрпошти" від доставки пенсії в село, за що ми дуже дякуємо Кабінету Міністрів, – зазначив І. Шевчук.

У Ковелі та районі діє 40 відділень поштового зв'язку, 22 з яких (у сільській місцевості) є збитковими, тож Іван Шевчук просив сільських голів та голів ОТГ посприяти в утриманні сільських відділень.

В контексті розмови депутат Анатолій Корнійчук висловив думку: а як часто кожен з нас заходить на пошту, користується її послугами, щоб відділення мали прибуток і перспективу ефективної роботи? Свою позицію озвучив й депутат Олександр Титомир, який подякував за співпрацю та взаєморозуміння начальнику Ковельського Центру поштового зв'язку № 4 Ларисі Філіпчук.

В ході сесії депутати розглянули ряд інших питань порядку денного, зокрема, взяли до відома інформацію головного лікаря ЦПМСД Ковельського МТМО про роботу закладів охорони здоров'я на території Ковельського району, внесли зміни до рішення районної ради від 13 грудня 2018 року, № 23/28 "Про районний бюджет на 2019 рік", розглянули питання "Про внесення доповнень до Програми соціального захисту населення Ковельського району на 2019-2022 роки, затвердженої рішенням районної ради від 13 грудня 2018 року, № 23/11", затвердили ряд програм.

Світлана ЛЯШУК.

Відбулася 24 сесія Ковельської районної ради, яку провів її голова Андрій Броїло. 

На початку засідання Андрій Петрович повідомив про кадрові зміни, які відбулися в міжсесійний період на місцевих підприємствах, зокрема, керівником Ковельського відділення ПАТ "Волиньгаз" призначено Андрія Боярчука.  

Далі перед присутніми виступив голова ГО  "Ковельська міськрайонна спілка ветеранів та волонтерів АТО" Леонід Хвещук, який передав Віктору Козаку та Андрію Броїлу Почесну грамоту та Подяку для громади Ковельщини від імені командування та особового складу 14-ї окремої механізованої бригади (на знімку праворуч).

"Висловлюємо громаді Ковельщини щиру подяку за активну громадську позицію, патріотизм, проявлену турботу та всебічну волонтерську допомогу у забезпеченні особового складу бригади, тісну та плідну співпрацю щодо підтримки бойової готовності підрозділів бригади. Подібна діяльність та зусилля патріотів, небайдужих до сьогодення, є вагомим внеском у формуванні майбутнього нашої Батьківщини. 

   

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 64

Тісні ділові стосунки єднають газету "Вісті Ковельщини" і Голобську об'єднану територіальну громаду. Розповіді про людей цього краю, підсумки діяльності місцевої влади, плани та перспективи знаходять широке відображення на шпальтах газети, уже традиційною в міськрайонці стала тематична сторінка "Наш край" про життя Голобської громади.

Ми цінуємо довіру та прихильність до нашого видання, охоче підтримуємо зворотний зв'язок з читачами, тож  наприкінці минулого року організували зустріч з читачами "Вістей Ковельщини" у відділенні поштового зв'язку селища Голоби. Сюди завітали директор ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма, активний громадський дописувач, Почесний громадянин міста Ковеля Анатолій Семенюк, представники редакції. 

Нас гостинно зустріли працівники пошти на чолі з начальником відділення Галиною Стецюк. На той час у завершальний етап вступила передплатна кампанія на 2019 рік, тож поштовики поспішали оформити  бажаючим передплатні квитанції на друковані видання. А щоб цей день надовго запам'ятався передплатникам "Вістей Ковельщини", редакція підготувала для усіх невеличкі подарунки.

Зустріч із журналістами зацікавила багатьох голобчан та жителів навколишніх сіл. Серед присутніх були й голова ОТГ Сергій Гарбарук, директор Голобського психоневрологічного інтернату Микола Пруд, ветеран сільськогосподарської галузі Ковельщини Валентин Приступа, громадські кореспонденти газети Валентина Січкар, Валентина Остапчук, Лідія Гарлінська та багато інших. 

Микола Вельма розповів присутнім про роботу редакційного колективу, творчі досягнення й нові плани, відповів на запитання. Читачі, у свою чергу, висловлювали свої побажання та пропозиції щодо інформаційного наповнення газети, обговорили улюблені теми, згадували публікації, які запам'яталися найбільше, а наш відданий читач Дмитро Лепський віршованими рядками привітав журналістів з Новорічно-Різдвяними святами.

Вдячні відгуки на адресу газети висловили Людмила Вережнікова, Галина Мусь, Євгенія Чирук, які теж – у колі  шанувальників нашого часопису. А як не згадати багаторічного прихильника газети Володимира Зіменкова з Дарівки? Щоб дістатися на зустріч з журналістами, чоловік подолав до Голоб пішки кілька кілометрів зимовою дорогою. Володимир Миколайович передплатив улюблену газету на увесь 2019 рік,  і отримав з рук Миколи Вельми його нову книгу "Життя безкінечне" з дарчим написом автора. Пан Володимир, який у минулому році відзначив 75-й день народження, був дуже вдячний за такий цінний для нього подарунок.

Зустріч пройшла у надзвичайно теплій, дружній, невимушеній атмосфері, від якої у нас на серці залишилися якнайкращі спогади.

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час творчої зустрічі у Голобах.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Тісні ділові стосунки єднають газету "Вісті Ковельщини" і Голобську об'єднану територіальну громаду. Розповіді про людей цього краю, підсумки діяльності місцевої влади, плани та перспективи знаходять широке відображення на шпальтах газети, уже традиційною в міськрайонці стала тематична сторінка "Наш край" про життя Голобської громади.

Ми цінуємо довіру та прихильність до нашого видання, охоче підтримуємо зворотний зв'язок з читачами, тож  наприкінці минулого року організували зустріч з читачами "Вістей Ковельщини" у відділенні поштового зв'язку селища Голоби. Сюди завітали директор ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма, активний громадський дописувач, Почесний громадянин міста Ковеля Анатолій Семенюк, представники редакції. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 114

Найважливіші події, що відбуваються в житті нашої країни, АТ «Укрпошта» відзначає проведенням погашення поштових марок та конвертів спеціально виготовленим до урочистої дати поштовим штемпелем. Він існує і використовується тільки один день. Відмінністю від поштових штемпелів стандартного зразка є зовнішнє оформлення. Дата, зазначена на поштовому штемпелі, відповідає дню ювілею. На ньому також зазначається назва події і зображується художній малюнок.

Спецпогашення поштового конверта відбулося нещодавно і в Ковелі з нагоди 500-річчя надання місту  Магдебурзького права. 

Урочисте погашення спеціальним поштовим штемпелем художнього поштового конверта з оригінальною маркою «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права» відбулося у культурно-просвітницькому центрі. Захід  організували Волинська дирекція  АТ «Укрпошта» спільно з виконавчим комітетом Ковельської міської ради. У святковій церемонії взяли участь  представники міської та районної влади, Волинської дирекції АТ «Укрпошта», філателісти, ковельчани та гості міста.

Відбиток святкового поштового штемпеля із написом «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права» на конверті поставили директор Волинської дирекції  АТ «Укрпошта» Іван Шевчук, міський голова Олег  Кіндер, голова  райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло. Керівники привітали присутніх із знаковою подією у житті міста та поставили свої підписи на кількох конвертах, які передані для зберігання в Ковельський історичний музей. 

Цей поштовий конверт введено в обіг та вважається дійсним для пересилання письмової кореспонденції в усіх відділеннях поштового зв’язку з 14 грудня 2018 р. Його тираж – 400 тисяч примірників.

На конверті зображено Свято-Воскресенський собор та сургучеву печатку; напис: «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права». На марці – герб міста (1852 р.). Написи «Україна UKRAINA», «2018», літера «V».  Художниця – Лідія Селянко. Ескіз обраний редакційно-художньою радою з питань видання поштових марок, маркованих конвертів і карток в Україні.

 Літерний номінал марки «V» відповідає тарифу на пересилання простого непріоритетного листа масою до 50 г в межах України. 

Спецпогашення має визначне історичне значення. Саме завдяки йому пам’ять про знаменну дату залишається в історії людства. Ювілейні марки та  конверти з відбитком святкового штемпеля займають почесні місця в колекціях філателістів усього світу. 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час урочистого погашення спеціальним поштовим штемпелем  маркованого художнього конверта «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права» у Ковелі.

Фото автора.

Найважливіші події, що відбуваються в житті нашої країни, АТ «Укрпошта» відзначає проведенням погашення поштових марок та конвертів спеціально виготовленим до урочистої дати поштовим штемпелем. Він існує і використовується тільки один день. Відмінністю від поштових штемпелів стандартного зразка є зовнішнє оформлення. Дата, зазначена на поштовому штемпелі, відповідає дню ювілею. На ньому також зазначається назва події і зображується художній малюнок.

Спецпогашення поштового конверта відбулося нещодавно і в Ковелі з нагоди 500-річчя надання місту  Магдебурзького права. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 102

Дні газети, які представники нашої редакції проводили в рамках передплатної кампанії-2019 у місті та районі, ще раз засвідчили: газета "Вісті Ковельщини" бажана гостя у багатьох оселях наших  земляків. 

Чимало ковельчан з приємністю спілкувалися нещодавно з журналістами видання та працівниками пошти у приміщенні відділення поштового зв'язку № 8 у Ковелі (вул. Незалежності, 84). 

– Я постійно передплачую "Вісті Ковельщини", бо це – дзеркало нашого життя, – каже одна з наших постійних шанувальниць Валентина Михалевич. – Читаю все від першої до останньої сторінки, рекламу й оголошення теж. 

Дуже подобаються матеріали про людські долі, інтерв'ю з відомими у нашому краї людьми, користуюся й оригінальними рецептами різних страв. Мені цікаві також публікації на тему здоров'я: і методи народного лікування, і поради лікарів. А перш, ніж планувати якусь роботу чи відпочинок, завжди дивлюся прогноз погоди у "Вістях". 

Добре, коли  в газеті є анонси подій, що мають відбутися на Ковельщині. Тож напередодні Новорічно-Різдвяних свят хочу побажати журналістам, усім працівникам редакції доброго здоров'я, гарного настрою і творчого натхнення!

Передплатити улюблені "Вісті Ковельщини" до поштового відділення завітав й Віталій Лихобицький, який багато років є активним дописувачем до газети. Гуморески, фейлетони пана Віталія вже давно полюбилися читачам. 

Багато компліментів та схвальних відгуків отримали газетярі на адресу ще однієї нашої дописувачки з Ковеля Віри Семеній. Її чуттєві вірші, прозові твори, що друкуються на шпальтах газети, нікого не залишили байдужими. 

Щороку раді бачити на Дні газети й ветерана агропромислового комплексу Ніну Галійчук. Жінка добре пам'ятає, що газету почала передплачувати 60 років тому – 1 вересня 1958 року:

– Я тоді приїхала на Волинь з Полтавщини. Сорок чотири роки трудилася зоотехніком у господарствах Ковельського району, працювала в управлінні сільського господарства. Вже шістдесят років крокую по життю разом з ковельською газетою, а ми з нею ще й однолітки – обом в 2019 році виповниться 80 літ!

А от Григорій Конончук "Вісті Ковельщини" передплатив вперше. У нашій розмові зазначив, що раніше обирав всеукраїнські видання, але цього разу "свій голос" віддав міськрайонці, бо тільки на її сторінках можна дізнатися про всі важливі події та новини нашого краю, прочитати про знайомих людей.

Серед постійних друзів газети – Олександра Котик, Антоніна Волчук, Любов Плєва, Лідія Тарасюк, Наталія Данилюк.

Добрими помічниками журналістів у проведенні Днів газети є працівники поштового зв'язку. Ми висловлюємо щиру вдячність за гарно організовану, злагоджену роботу під час Дня газети начальнику центру поштового зв'язку № 4 Ларисі Філіпчук, її заступнику Інні Радзієвській, працівникам відділу передплати Надії Лукашук, Людмилі Шиманській, листоношам. До речі, працівники пошти теж активно передплачували для себе наше видання, а дехто оформляв передплату в подарунок рідним. Всього того дня було передплачено понад 100 примірників "Вістей Ковельщини". Кожен передплатник газети отримав від журналістів заохочувальний приз. Тож окрема подяка від редакції – компанії "Юкон" за люб'язно надані подарунки до свята!

Отож, дорогі наші читачі, будемо разом і в новому році!

Нагадуємо також, що передплатники, які принесуть або пришлють копії передплатних квитанцій на 2019-й рік, отримають право взяти участь в акції "Передплатіть і виграйте!".

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час Дня газети у Ковелі.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Дні газети, які представники нашої редакції проводили в рамках передплатної кампанії-2019 у місті та районі, ще раз засвідчили: газета "Вісті Ковельщини" бажана гостя у багатьох оселях наших  земляків. 

Чимало ковельчан з приємністю спілкувалися нещодавно з журналістами видання та працівниками пошти у приміщенні відділення поштового зв'язку № 8 у Ковелі (вул. Незалежності, 84). 

– Я постійно передплачую "Вісті Ковельщини", бо це – дзеркало нашого життя, – каже одна з наших постійних шанувальниць Валентина Михалевич. – Читаю все від першої до останньої сторінки, рекламу й оголошення теж. 

Дуже подобаються матеріали про людські долі, інтерв'ю з відомими у нашому краї людьми, користуюся й оригінальними рецептами різних страв. Мені цікаві також публікації на тему здоров'я: і методи народного лікування, і поради лікарів. А перш, ніж планувати якусь роботу чи відпочинок, завжди дивлюся прогноз погоди у "Вістях". 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 98

Смачна фуд-флористика, 

або Коли букет можна… з'їсти

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 337

Людмила Юзинкевич – вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 12 м. Ковеля. Цей навчальний рік для педагога особливий – з 1 вересня  вона реалізовує стандарти Нової української школи, навчаючи 29 першокласників. 

– Людмило Євгеніївно, чому вирішили стати вчителем початкових класів?

– Чесно кажучи, навіть не планувала пов'язувати своє життя з педагогічною діяльністю, хоча мої батьки – педагоги. Мама, Катерина Юхимівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, працювала вчителем початкових класів школи с. Білашева і має 35-річний стаж роботи. Тато, Євген Юхимович, навчався разом з мамою в педагогічному училищі, працював вчителем музики і трудового навчання у тій же школі. 

Навчаючись в дев'ятому класі, я довго не могла визначитися з вибором професії, але професія обрала мене сама. Батьки порадили подати документи до Володимир-Волинського педагогічного училища ім. А. Ю. Кримського за спеціальністю "початкова освіта", де навчатися мені дуже подобалося. Пізніше закінчила Волинський державний університет імені Лесі Українки.

Я сердечно дякую своїм батькам, адже їх досвід став неоціненним у моєму становленні як педагога.

– Якими були перші кроки на вчительській ниві?

– Вчителювати розпочала у ЗОШ № 12 м. Ковеля. Саме у цій школі проходила переддипломну практику у досвідченого педагога Галини Бійомської, за що їй щиро дякую. Ще й зараз пам'ятаю свій перший урок, свої хвилювання, перших учнів.

Згодом тодішній директор навчального закладу Сергій Шворак запропонував мені роботу. Тож з вересня  2000 р. я працюю на посаді вчителя початкових класів.

– Що для Вас означає бути вчителем?

– Бути вчителем – високе покликання. Праця вчителя нелегка: це відповіді на тисячі "чому", це гори різноманітної літератури, це кілометри шляху, пройдені по класній кімнаті, це радість спілкування з учнями, це гіркота свого безсилля в якийсь момент, це нескінченний пошук досконалості. Я вважаю, що  вчитель має бути зразком у всьому – у спілкуванні, особистісній культурі, освіченості. 

– Що сучасним дітям подобається у школі?

– Сучасні школярі абсолютно відрізняються від тих, що були, наприклад, 10-15 років тому. Нинішні діти більш вільні, розкуті, безпосередні. Вони вміють збільшувати-зменшувати екран смартфона вже в один рік, у два – користуватися камерою та грати у прості ігри, у три – завантажувати відео на YouTube. Їм не потрібно сидіти по кілька годин у бібліотеці та шукати інформацію – вона в них під руками щосекунди. Добре це чи погано, важко сказати. Але це факт.

Тому на своїх уроках я використовую інтерактивні, інноваційні форми роботи: ігри, проекти, презентації, відео, експерименти, досліди. Особливо дітям подобається, граючись, запам'ятовувати матеріал. Мій ідеальний урок – це коли дітям  цікаво, доступно і пізнавально.

– Всі вчителі, котрі цього року навчають першокласників, пройшли відповідну перепідготовку, адже навчають дітей за програмою Нової української школи.  Чи важко реалізовувати підходи НУШ на практиці?

– Так, ми пройшли навчання, онлайн-курси, отримали відповідні сертифікати, які дають право та можливість навчати першокласників за новими стандартами. 

Зміни суттєві, але вони на краще.

– Які особливості навчально-виховного процесу в Новій українській школі?

– Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає активне впровадження інтеграції  навчальної діяльності. Зокрема, інтегрований курс "Я досліджую світ" передбачає об'єднання природничої, здоров'язбережувальної, соціальної, громадянської, історичної освітніх галузей. Такий підхід сприяє цілісному сприйняттю світу, формуванню життєвих компетентностей дитини, а також дає можливість уникати дубляжу тем при вивченні різних предметів. А використання прийомів діяльнісного навчання, інтерактивних форм роботи перетворює шкільні уроки для "першачків" у захопливу гру із щоденними відкриттями.

Але це не означає, що діти лише граються. Вони навчаються через ігри,  під час яких вчаться думати, аналізувати, знаходити правильне рішення, а не просто заучувати матеріал. Ефективно сприяють цьому засоби навчання, які у цьому році отримали перші класи: комп'ютерне обладнання, прилади,  розвивальні ігри, конструктори "Lego" та ін. 

Предмети об'єднуються навколо цікавих для дітей тем, які визначаються щотижня.

Серед новинок – ранкові зустрічі, якими починається кожен навчальний день першокласників. У ранковому колі діти розповідають про свої почуття, настрій, діляться враженнями, обговорюють плани. Такі зустрічі вчать дітей висловлювати свою думку, вміти слухати інших.

Сучасна освітня концепція передбачає і особливе облаштування класної кімнати. Основний принцип освітнього простору Нової школи – те, що ми бачимо в класі має розповідати про події класу, про учнів та вчителів, які працюють у ньому. Реалізувати такий підхід я намагаюся через облаштування різних осередків.

Напевно, я б і сама навчалася у Новій українській школі.

– Людмило Євгеніївно, у кого знаходите підтримку у своїй повсякденній роботі?

– Я їду на роботу через все місто, минаючи по дорозі шість шкіл, та я щаслива, що працюю саме у 12-й школі. Завжди знаходжу підтримку і розуміння у колег, дирекції закладу. Надійними помічниками та однодумцями є батьки моїх учнів. А також міцною опорою для мене є і будуть мої батьки, рідні та друзі.

– Дякую за цікаву розмову. 

Інтерв'ю вела 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКУ: вчитель початкових класів ЗЗСО № 12 Людмила ЮЗИНКЕВИЧ з першокласниками. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Людмила Юзинкевич – вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 12 м. Ковеля. Цей навчальний рік для педагога особливий – з 1 вересня  вона реалізовує стандарти Нової української школи, навчаючи 29 першокласників. 

– Людмило Євгеніївно, чому вирішили стати вчителем початкових класів?

– Чесно кажучи, навіть не планувала пов'язувати своє життя з педагогічною діяльністю, хоча мої батьки – педагоги. Мама, Катерина Юхимівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, працювала вчителем початкових класів школи с. Білашева і має 35-річний стаж роботи. Тато, Євген Юхимович, навчався разом з мамою в педагогічному училищі, працював вчителем музики і трудового навчання у тій же школі. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 199

У грудні 2017 року з ініціативи Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у Ковелі розпочала свою дворічну службу волонтер Корпусу миру США Кесіді Крамтон.

23-річна Кесіді – з штату Каліфорнія (США). В університеті вивчала бізнес та політику, працювала в американському Конгресі. Про свою роботу в Україні, враження від Ковеля, плани і перспективи Кесіді розповіла під час зустрічі з журналістом "Вістей Ковельщини".

– Кесіді, чому вирішили стати волонтером Корпусу миру? Що для цього потрібно? Як потрапили в Україну?

– Участь у цьому проекті я хотіла взяти ще з юних років. Мені подобається отримувати новий досвід, вивчати нову культуру, мову, хотілося познайомитися із побутом, життям в інших країнах, а Корпус миру дає таку можливість.  

Процес відбору волонтерів серйозний, є певні критерії, яким має відповідати претендент. Коли волонтер Корпусу миру заповнює анкету, він відзначає три країни, в яких хотів би працювати.  Крім України, я вибрала Марокко та Філіппіни. Була дуже задоволена, що потрапила в Україну. Я багато чула про вашу країну, адже моя двоюрідна сестра п'ять років тому теж була тут волонтером. 

До речі, в Україні – найбільше представництво Корпусу миру в світі – більше трьохсот волонтерів. У Ковелі зараз працюють ще два волонтери – Еймі Скау та Бенедикт Венгі, з якими ми часто спілкуємося.

– Які перші враження після приїзду в нашу країну?

– Перед тим як приїхати у Ковель, я та інші волонтери три місяці жили в Житомирській області, де вивчали українську мову, проходили необхідні тренінги. Спочатку дещо хвилювалася, вважала, що важко буде знайомитись з людьми, спілкуватися їхньою мовою. Але  коли я сюди приїхала, то відчула, як всі хочуть мені допомогти, люди дуже привітні та гостинні. 

Спочатку, згідно з правилами Корпусу миру, я півроку жила в одній ковельській сім'ї, яка дуже допомогла мені глибше пізнати звичаї та традиції, культуру країни, міста.  

–  Над втіленням яких проектів працюєте у Ковелі?  

– Мені цікаво працювати з молоддю, тож своїм напрямком роботи я обрала "Молодіжний розвиток". Разом з міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ми працюємо над втіленням багатьох проектів. 

Зокрема, влітку ми працювали над проектом "Погляд молоді на місто". Школярі вчилися працювати в команді, бути лідерами, а також здобули певні журналістські навички та практичний досвід у сфері фотографування. У вересні проект успішно завершився. В культурно-просвітницькому центрі відбулася виставка творчих робіт учасників проекту.

Протягом навчального року я проводжу англійські дискусійні клуби. І школярі, і дорослі можуть брати у них участь, щоб поспілкуватися, удосконалити знання англійської мови. Такі заняття безкоштовно проходять в центральній районній бібліотеці. Наші зустрічі не схожі на традиційний шкільний урок. Зазвичай, ми обираємо цікаву тему, наприклад, кіно, детально обговорюємо її, і так вчимо англійську. До речі, рівень англійської мови в багатьох учнів на дуже високому рівні. Інколи школярі знають мову краще, ніж вони думають, але трохи соромляться говорити з носієм мови, щоб не зробити помилок. Стараюся всіх заохотити до розмови, бо найкращий шлях гарно розмовляти іноземною – це почати нею розмовляти.  

Я особисто стараюся багато спілкуватися українською мовою. За рік перебування в Україні навчилася досить добре розуміти українців, хоча не завжди можу швидко відповісти.

Приємно, що громадські організації міста пропонують мені долучатися до своїх проектів. Зокрема, гарну співпрацю маємо з громадською організацією "Велика Ідея". Також співпрацюю з міськрайонним центром зайнятості: тренінги з написання резюме, проведення інтерв'ю, бізнес-англійська.

Працювала й у ковельських школах в рамках проекту, який називався "Тиждень англійської". Влітку відвідала багато літніх дитячих англомовних таборів в Карпатах, Черкаській області.  

– Кесіді, в Ковелі Ви живете майже рік. Які враження від нашого міста? 

–  Я дуже люблю місто Ковель, яке комфортне і затишне для проживання.  Тут легко працювати з громадою, люди охоче відгукуються на різні ініціативи. За час, що я тут живу, зустріла багато позитивних, доброзичливих людей, які дуже  допомагають мені в роботі.

– Традиційне запитання, яке, мабуть, Вам в Ковелі задають  часто: чи подобається українська кухня?

– Так, я люблю усю українську кухню. Дуже подобаються вареники з різними наповнювачами, страви з картоплі, голубці, млинці. Вдома я дуже люблю мексиканську кухню, мені також смакують грецькі страви і традиційна американська їжа. Серед моїх кулінарних уподобань немає риби.

– Ви приїхали до нас з теплої Каліфорнії. Як призвичаїлись до клімату?

– Я живу в місті Ранчо-Кукамонга, це близько 60 кілометрів від Лос-Анджелеса. У нас завжди тепло, сухий клімат, протягом літа мало дощу, невисока вологість, тому спека переноситься легше. У Ковель я приїхала в грудні. Чесно кажучи, не думала, що у вас так холодно. І хоч деякі теплі речі я привезла з Америки, їх було недостатньо (сміється, – авт.). Я навіть не мала зимової шапки, і мама родини, в якій я мешкала, дуже переживала з цього приводу, тож мені швиденько придбали шапку. 

Перед тим, як приїхати в Україну, я ніколи не бачила снігу. Тож це теж неймовірні нові відчуття!  

– А як Ви проводите своє дозвілля? Які Ваші улюблені заняття? 

– Займаюся спортом, люблю читати. У вільний час багато подорожую Україною. Мене вражають величні, з багатою історією міста України, яким по декілька сотень років, а деяким і за тисячу.  В Америці усе, по суті нове, адже американська культура сформована не так давно. Тому, коли відвідую старовинні міста України, від мене часто можна почути: "Вау, ця будівля була збудована п'ятсот років тому! Неймовірно!". 

Кожне місто вашої країни – особливе. Я вже побувала у Києві, Львові, Житомирі, Одесі, Івано-Франківську, Луцьку. А які прекрасні краєвиди у Карпатах! 

В США одне з моїх улюблених занять – плавання. Береги Каліфорнії омиває океан, тож часто проводжу час на пляжі. Мене надзвичайно  потішило те, що у Ковелі є гарна річка.  Мої куратори навіть жартували, що спеціально скерували мене на Волинь – чудовий озерний край.

До речі, наприкінці літа Україну відвідали мої батьки. Я свого часу навчалася в Австрії, тому подорожувала Європою. Але разом з сім'єю ми в Європі ще не були. Їм теж дуже сподобалися  Ковель, Волинь та Україна.

– Які особливості нашої національної культури, традиції сподобались? Чим відрізняється відзначення свят в США та Україні? 

– В Ковелі я мала нагоду відсвяткувати Новий рік, Різдво, Великдень, навіть ходила колядувати. Це було надзвичайно цікаво для мене, бо в Америці такого немає. Я вважаю, що в Україні всі святкування більш родинні. В Америці найбільше свято для нас – Різдво. Це сімейне свято.  Новий рік переважно відзначаємо  з друзями. 

– Які у Вас плани після повернення в Америку? Чи хотіли б займатися  волонтерською діяльністю в іншій країні? 

– Свою волонтерську програму я думаю продовжити, але дещо згодом. Коли повернуся в Америку, хочу продовжити навчання, отримати ступінь магістра. Щодо професійної кар'єри – мабуть, оберу політику.  Впевнена, що й досвід в Україні в цьому допоможе. 

– Що Ви розповідатимете американцям про Ковель, Україну та українців?  

– Перш за все, я скажу, що Україна – дуже цікава країна. Вона  абсолютно відрізняється від інших країн, в яких я була. Україна гостинно приймає іноземців. Має безліч гарних місць і багату культурну спадщину,  варта того, щоб її відвідати. Але подорожуйте Україною влітку! (сміється – авт.).

Тут я познайомилася з багатьма хорошими людьми, маю чимало друзів. Де б я не була, я завжди пам'ятатиму Україну та її привітних, доброзичливих людей. І впевнена, що після завершення дворічного терміну проекту я обов'язково  повернувся в Україну знову.

– Дякую, Кесіді, за цікаве інтерв'ю. Приємного Вам перебування у нашому місті, успіхів у всіх добрих справах  та починаннях!

Розмовляла 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: Кесіді Крамтон у колі ковельських колег; в ході роботи над вишиванкою для пам'ятника Тарасу Шевченку; під час подорожі українськими містами.

Фото з архіву 

Кесіді Крамтон.

Довідково. Корпус миру – неполітична, нерелігійна організація, яку заснував Президент США Джон Кеннеді у 1961 році з метою зміцнення миру та дружби між людьми різних національностей і культур. Фінансування діяльності Корпусу миру здійснюється за рішенням Конгресу Сполучених Штатів з бюджету федерального уряду і формується за рахунок податків, сплачених громадянами США.

Діяльність Корпусу миру відбувається через співпрацю американських добровольців (волонтерів) з організаціями країни-партнера, що запросила Корпус миру до себе.  У своїй діяльності Корпус миру США в Україні керується трьома основними цілями: надавати громадянам України допомогу в професійному розвитку; сприяти кращому розумінню американців українцями; сприяти кращому розумінню українців з боку американців.

В Україні Корпус миру розпочав свою діяльність у травні 1992 року, коли Президент України Леонід Кравчук та Президент США Джордж Буш-старший підписали двосторонню угоду про започаткування програми Корпусу миру в Україні.  В Україні волонтери Корпусу миру працюють за трьома проектами: "Розвиток громад", "Викладання англійської мови як іноземної" та "Молодіжний розвиток". Всі проекти Корпусу миру зареєстровані в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України як проекти технічної допомоги.

У грудні 2017 року з ініціативи Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у Ковелі розпочала свою дворічну службу волонтер Корпусу миру США Кесіді Крамтон.

23-річна Кесіді – з штату Каліфорнія (США). В університеті вивчала бізнес та політику, працювала в американському Конгресі. Про свою роботу в Україні, враження від Ковеля, плани і перспективи Кесіді розповіла під час зустрічі з журналістом "Вістей Ковельщини".

– Кесіді, чому вирішили стати волонтером Корпусу миру? Що для цього потрібно? Як потрапили в Україну?

– Участь у цьому проекті я хотіла взяти ще з юних років. Мені подобається отримувати новий досвід, вивчати нову культуру, мову, хотілося познайомитися із побутом, життям в інших країнах, а Корпус миру дає таку можливість.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 249

День Незалежності України: 

урочисто, яскраво, творчо

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 102

У Луцьку жінка випадково викинула у смітник 2200 доларів і тисячу гривень.

Заощадження, які пенсіонерка з Луцька збирала на, так би мовити, «чорний» день, через прикру випадковість опинилися у смітнику. Лучанка повідомила Інформаційному агентству «Волинські новини», що зберігала кошти у сумі 2200 доларів США та тисячу гривень у коробочці за ліжком. Під час прибирання на Великдень, забувши, що у коробці зберігаються її заощадження, жінка помилково викинула її. 

Жінка закликала усіх небайдужих допомогти у пошуку викинутих коштів.

«Волинські новини».

х  х  х

В Одесі відкрили пам’ятник «ключу від квартири, де гроші лежать».

На одеській вулиці Ільфа й Петрова з’явився арт-об’єкт в формі ключа, присвячений роману “12 стільців”.

Пам’ятник “ключу від квартири, де гроші лежать” розташувався на початку вулиці на тротуарі. Цей предмет фігурував у романі “12 стільців” одеських письменників Іллі Ільфа та Євгена Петрова.

Довжина самої фігури становить лише 28 сантиметрів. Серед елементів її форми – скрипічний ключ, серце, а також скорочення “ЩВ”, що означає “Щастя вам”.

Скульптуру спеціально вирішили встановити не в центрі, а на вулиці Ільфа й Петрова. 

“Центр міста сам по собі дуже гарний. А в Київському районі багато висотних будинків, але мало пам’яток. Натомість Одеса – це не тільки центр, це і Суворовський, і Київський, і Малиновський райони”, – розповів одеський скульптор Андрій Любов.

«УКРІНФОРМ».

х  х  х

Дівчина з Нововолинська у США стала учасницею міжнародного конкурсу Mrs. Globe («Місіс Земна куля»).

Дівчина з Нововолинська Яна Власюк, яка більше двох років проживає у США, стала переможницею штату в рамках найпрестижнішого конкурсу світу серед дівчат після 25-ти років та заміжніх Mrs. Globe («Місіс Земна куля»).

Яна розповідає, що заявку подала випадково і навіть не розраховувала, що зможе взяти участь.

Отримавши перемогу  у своєму штаті і титул «Місіс Пенсильванія», Яна в червні буде змагатися за титул «Місіс США», який буде проходити в Каліфорнії. Якщо їй вдасться його отримати, то представлятиме Америку на фінальному етапі «Місіс Земна куля» в Китаї.

«Буг».

х  х  х

Німецькі археологи підняли з дна Боденського озера і передали в музей доісторичний корабель, який претендує на звання найстарішого на планеті. 

Повідомляється, що три роки тому судно було виявилено дайвером Крістофером Шмидом, який вивчав і проводив фотозйомку дна озера. Спочатку передбачалося, що вік корабля становить приблизно чотириста, потім – шістсот років. Але вивчення деревини судна показало, що він був побудований приблизно 3150 років тому. 

Як розповів голова Баварського товариства підводної археології Тобіас Пфледерер, судно зроблено з дуба, який зрубали біля озера приблизно у 1130-х роках до нашої ери. Його довжина становить трохи менше семи метрів, а ширина – близько метра. 

Після того, як у воді були зроблені знімки для 3-D реконструкції, артефакт підняли на поверхню. Зараз він знаходиться в музеї археоло-гічної державної колекції в Мюнхені. Археологи займаються консервацією знахідки. Публіка побачить артефакт приблизно через 3 роки.

«Голос українською».

У Луцьку жінка випадково викинула у смітник 2200 доларів і тисячу гривень.

Заощадження, які пенсіонерка з Луцька збирала на, так би мовити, «чорний» день, через прикру випадковість опинилися у смітнику. Лучанка повідомила Інформаційному агентству «Волинські новини», що зберігала кошти у сумі 2200 доларів США та тисячу гривень у коробочці за ліжком. Під час прибирання на Великдень, забувши, що у коробці зберігаються її заощадження, жінка помилково викинула її. 

Жінка закликала усіх небайдужих допомогти у пошуку викинутих коштів.

«Волинські новини».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 118

Запитів і запитань було багато

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 198