Найважливіші події, що відбуваються в житті нашої країни, АТ «Укрпошта» відзначає проведенням погашення поштових марок та конвертів спеціально виготовленим до урочистої дати поштовим штемпелем. Він існує і використовується тільки один день. Відмінністю від поштових штемпелів стандартного зразка є зовнішнє оформлення. Дата, зазначена на поштовому штемпелі, відповідає дню ювілею. На ньому також зазначається назва події і зображується художній малюнок.

Спецпогашення поштового конверта відбулося нещодавно і в Ковелі з нагоди 500-річчя надання місту  Магдебурзького права. 

Урочисте погашення спеціальним поштовим штемпелем художнього поштового конверта з оригінальною маркою «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права» відбулося у культурно-просвітницькому центрі. Захід  організували Волинська дирекція  АТ «Укрпошта» спільно з виконавчим комітетом Ковельської міської ради. У святковій церемонії взяли участь  представники міської та районної влади, Волинської дирекції АТ «Укрпошта», філателісти, ковельчани та гості міста.

Відбиток святкового поштового штемпеля із написом «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права» на конверті поставили директор Волинської дирекції  АТ «Укрпошта» Іван Шевчук, міський голова Олег  Кіндер, голова  райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло. Керівники привітали присутніх із знаковою подією у житті міста та поставили свої підписи на кількох конвертах, які передані для зберігання в Ковельський історичний музей. 

Цей поштовий конверт введено в обіг та вважається дійсним для пересилання письмової кореспонденції в усіх відділеннях поштового зв’язку з 14 грудня 2018 р. Його тираж – 400 тисяч примірників.

На конверті зображено Свято-Воскресенський собор та сургучеву печатку; напис: «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права». На марці – герб міста (1852 р.). Написи «Україна UKRAINA», «2018», літера «V».  Художниця – Лідія Селянко. Ескіз обраний редакційно-художньою радою з питань видання поштових марок, маркованих конвертів і карток в Україні.

 Літерний номінал марки «V» відповідає тарифу на пересилання простого непріоритетного листа масою до 50 г в межах України. 

Спецпогашення має визначне історичне значення. Саме завдяки йому пам’ять про знаменну дату залишається в історії людства. Ювілейні марки та  конверти з відбитком святкового штемпеля займають почесні місця в колекціях філателістів усього світу. 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час урочистого погашення спеціальним поштовим штемпелем  маркованого художнього конверта «Ковель. 500-річчя отримання Магдебурзького права» у Ковелі.

Фото автора.

Найважливіші події, що відбуваються в житті нашої країни, АТ «Укрпошта» відзначає проведенням погашення поштових марок та конвертів спеціально виготовленим до урочистої дати поштовим штемпелем. Він існує і використовується тільки один день. Відмінністю від поштових штемпелів стандартного зразка є зовнішнє оформлення. Дата, зазначена на поштовому штемпелі, відповідає дню ювілею. На ньому також зазначається назва події і зображується художній малюнок.

Спецпогашення поштового конверта відбулося нещодавно і в Ковелі з нагоди 500-річчя надання місту  Магдебурзького права. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 24

Дні газети, які представники нашої редакції проводили в рамках передплатної кампанії-2019 у місті та районі, ще раз засвідчили: газета "Вісті Ковельщини" бажана гостя у багатьох оселях наших  земляків. 

Чимало ковельчан з приємністю спілкувалися нещодавно з журналістами видання та працівниками пошти у приміщенні відділення поштового зв'язку № 8 у Ковелі (вул. Незалежності, 84). 

– Я постійно передплачую "Вісті Ковельщини", бо це – дзеркало нашого життя, – каже одна з наших постійних шанувальниць Валентина Михалевич. – Читаю все від першої до останньої сторінки, рекламу й оголошення теж. 

Дуже подобаються матеріали про людські долі, інтерв'ю з відомими у нашому краї людьми, користуюся й оригінальними рецептами різних страв. Мені цікаві також публікації на тему здоров'я: і методи народного лікування, і поради лікарів. А перш, ніж планувати якусь роботу чи відпочинок, завжди дивлюся прогноз погоди у "Вістях". 

Добре, коли  в газеті є анонси подій, що мають відбутися на Ковельщині. Тож напередодні Новорічно-Різдвяних свят хочу побажати журналістам, усім працівникам редакції доброго здоров'я, гарного настрою і творчого натхнення!

Передплатити улюблені "Вісті Ковельщини" до поштового відділення завітав й Віталій Лихобицький, який багато років є активним дописувачем до газети. Гуморески, фейлетони пана Віталія вже давно полюбилися читачам. 

Багато компліментів та схвальних відгуків отримали газетярі на адресу ще однієї нашої дописувачки з Ковеля Віри Семеній. Її чуттєві вірші, прозові твори, що друкуються на шпальтах газети, нікого не залишили байдужими. 

Щороку раді бачити на Дні газети й ветерана агропромислового комплексу Ніну Галійчук. Жінка добре пам'ятає, що газету почала передплачувати 60 років тому – 1 вересня 1958 року:

– Я тоді приїхала на Волинь з Полтавщини. Сорок чотири роки трудилася зоотехніком у господарствах Ковельського району, працювала в управлінні сільського господарства. Вже шістдесят років крокую по життю разом з ковельською газетою, а ми з нею ще й однолітки – обом в 2019 році виповниться 80 літ!

А от Григорій Конончук "Вісті Ковельщини" передплатив вперше. У нашій розмові зазначив, що раніше обирав всеукраїнські видання, але цього разу "свій голос" віддав міськрайонці, бо тільки на її сторінках можна дізнатися про всі важливі події та новини нашого краю, прочитати про знайомих людей.

Серед постійних друзів газети – Олександра Котик, Антоніна Волчук, Любов Плєва, Лідія Тарасюк, Наталія Данилюк.

Добрими помічниками журналістів у проведенні Днів газети є працівники поштового зв'язку. Ми висловлюємо щиру вдячність за гарно організовану, злагоджену роботу під час Дня газети начальнику центру поштового зв'язку № 4 Ларисі Філіпчук, її заступнику Інні Радзієвській, працівникам відділу передплати Надії Лукашук, Людмилі Шиманській, листоношам. До речі, працівники пошти теж активно передплачували для себе наше видання, а дехто оформляв передплату в подарунок рідним. Всього того дня було передплачено понад 100 примірників "Вістей Ковельщини". Кожен передплатник газети отримав від журналістів заохочувальний приз. Тож окрема подяка від редакції – компанії "Юкон" за люб'язно надані подарунки до свята!

Отож, дорогі наші читачі, будемо разом і в новому році!

Нагадуємо також, що передплатники, які принесуть або пришлють копії передплатних квитанцій на 2019-й рік, отримають право взяти участь в акції "Передплатіть і виграйте!".

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час Дня газети у Ковелі.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Дні газети, які представники нашої редакції проводили в рамках передплатної кампанії-2019 у місті та районі, ще раз засвідчили: газета "Вісті Ковельщини" бажана гостя у багатьох оселях наших  земляків. 

Чимало ковельчан з приємністю спілкувалися нещодавно з журналістами видання та працівниками пошти у приміщенні відділення поштового зв'язку № 8 у Ковелі (вул. Незалежності, 84). 

– Я постійно передплачую "Вісті Ковельщини", бо це – дзеркало нашого життя, – каже одна з наших постійних шанувальниць Валентина Михалевич. – Читаю все від першої до останньої сторінки, рекламу й оголошення теж. 

Дуже подобаються матеріали про людські долі, інтерв'ю з відомими у нашому краї людьми, користуюся й оригінальними рецептами різних страв. Мені цікаві також публікації на тему здоров'я: і методи народного лікування, і поради лікарів. А перш, ніж планувати якусь роботу чи відпочинок, завжди дивлюся прогноз погоди у "Вістях". 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 30

Смачна фуд-флористика, 

або Коли букет можна… з'їсти

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 51

Людмила Юзинкевич – вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 12 м. Ковеля. Цей навчальний рік для педагога особливий – з 1 вересня  вона реалізовує стандарти Нової української школи, навчаючи 29 першокласників. 

– Людмило Євгеніївно, чому вирішили стати вчителем початкових класів?

– Чесно кажучи, навіть не планувала пов'язувати своє життя з педагогічною діяльністю, хоча мої батьки – педагоги. Мама, Катерина Юхимівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, працювала вчителем початкових класів школи с. Білашева і має 35-річний стаж роботи. Тато, Євген Юхимович, навчався разом з мамою в педагогічному училищі, працював вчителем музики і трудового навчання у тій же школі. 

Навчаючись в дев'ятому класі, я довго не могла визначитися з вибором професії, але професія обрала мене сама. Батьки порадили подати документи до Володимир-Волинського педагогічного училища ім. А. Ю. Кримського за спеціальністю "початкова освіта", де навчатися мені дуже подобалося. Пізніше закінчила Волинський державний університет імені Лесі Українки.

Я сердечно дякую своїм батькам, адже їх досвід став неоціненним у моєму становленні як педагога.

– Якими були перші кроки на вчительській ниві?

– Вчителювати розпочала у ЗОШ № 12 м. Ковеля. Саме у цій школі проходила переддипломну практику у досвідченого педагога Галини Бійомської, за що їй щиро дякую. Ще й зараз пам'ятаю свій перший урок, свої хвилювання, перших учнів.

Згодом тодішній директор навчального закладу Сергій Шворак запропонував мені роботу. Тож з вересня  2000 р. я працюю на посаді вчителя початкових класів.

– Що для Вас означає бути вчителем?

– Бути вчителем – високе покликання. Праця вчителя нелегка: це відповіді на тисячі "чому", це гори різноманітної літератури, це кілометри шляху, пройдені по класній кімнаті, це радість спілкування з учнями, це гіркота свого безсилля в якийсь момент, це нескінченний пошук досконалості. Я вважаю, що  вчитель має бути зразком у всьому – у спілкуванні, особистісній культурі, освіченості. 

– Що сучасним дітям подобається у школі?

– Сучасні школярі абсолютно відрізняються від тих, що були, наприклад, 10-15 років тому. Нинішні діти більш вільні, розкуті, безпосередні. Вони вміють збільшувати-зменшувати екран смартфона вже в один рік, у два – користуватися камерою та грати у прості ігри, у три – завантажувати відео на YouTube. Їм не потрібно сидіти по кілька годин у бібліотеці та шукати інформацію – вона в них під руками щосекунди. Добре це чи погано, важко сказати. Але це факт.

Тому на своїх уроках я використовую інтерактивні, інноваційні форми роботи: ігри, проекти, презентації, відео, експерименти, досліди. Особливо дітям подобається, граючись, запам'ятовувати матеріал. Мій ідеальний урок – це коли дітям  цікаво, доступно і пізнавально.

– Всі вчителі, котрі цього року навчають першокласників, пройшли відповідну перепідготовку, адже навчають дітей за програмою Нової української школи.  Чи важко реалізовувати підходи НУШ на практиці?

– Так, ми пройшли навчання, онлайн-курси, отримали відповідні сертифікати, які дають право та можливість навчати першокласників за новими стандартами. 

Зміни суттєві, але вони на краще.

– Які особливості навчально-виховного процесу в Новій українській школі?

– Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає активне впровадження інтеграції  навчальної діяльності. Зокрема, інтегрований курс "Я досліджую світ" передбачає об'єднання природничої, здоров'язбережувальної, соціальної, громадянської, історичної освітніх галузей. Такий підхід сприяє цілісному сприйняттю світу, формуванню життєвих компетентностей дитини, а також дає можливість уникати дубляжу тем при вивченні різних предметів. А використання прийомів діяльнісного навчання, інтерактивних форм роботи перетворює шкільні уроки для "першачків" у захопливу гру із щоденними відкриттями.

Але це не означає, що діти лише граються. Вони навчаються через ігри,  під час яких вчаться думати, аналізувати, знаходити правильне рішення, а не просто заучувати матеріал. Ефективно сприяють цьому засоби навчання, які у цьому році отримали перші класи: комп'ютерне обладнання, прилади,  розвивальні ігри, конструктори "Lego" та ін. 

Предмети об'єднуються навколо цікавих для дітей тем, які визначаються щотижня.

Серед новинок – ранкові зустрічі, якими починається кожен навчальний день першокласників. У ранковому колі діти розповідають про свої почуття, настрій, діляться враженнями, обговорюють плани. Такі зустрічі вчать дітей висловлювати свою думку, вміти слухати інших.

Сучасна освітня концепція передбачає і особливе облаштування класної кімнати. Основний принцип освітнього простору Нової школи – те, що ми бачимо в класі має розповідати про події класу, про учнів та вчителів, які працюють у ньому. Реалізувати такий підхід я намагаюся через облаштування різних осередків.

Напевно, я б і сама навчалася у Новій українській школі.

– Людмило Євгеніївно, у кого знаходите підтримку у своїй повсякденній роботі?

– Я їду на роботу через все місто, минаючи по дорозі шість шкіл, та я щаслива, що працюю саме у 12-й школі. Завжди знаходжу підтримку і розуміння у колег, дирекції закладу. Надійними помічниками та однодумцями є батьки моїх учнів. А також міцною опорою для мене є і будуть мої батьки, рідні та друзі.

– Дякую за цікаву розмову. 

Інтерв'ю вела 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКУ: вчитель початкових класів ЗЗСО № 12 Людмила ЮЗИНКЕВИЧ з першокласниками. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Людмила Юзинкевич – вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 12 м. Ковеля. Цей навчальний рік для педагога особливий – з 1 вересня  вона реалізовує стандарти Нової української школи, навчаючи 29 першокласників. 

– Людмило Євгеніївно, чому вирішили стати вчителем початкових класів?

– Чесно кажучи, навіть не планувала пов'язувати своє життя з педагогічною діяльністю, хоча мої батьки – педагоги. Мама, Катерина Юхимівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, працювала вчителем початкових класів школи с. Білашева і має 35-річний стаж роботи. Тато, Євген Юхимович, навчався разом з мамою в педагогічному училищі, працював вчителем музики і трудового навчання у тій же школі. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 102

У грудні 2017 року з ініціативи Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у Ковелі розпочала свою дворічну службу волонтер Корпусу миру США Кесіді Крамтон.

23-річна Кесіді – з штату Каліфорнія (США). В університеті вивчала бізнес та політику, працювала в американському Конгресі. Про свою роботу в Україні, враження від Ковеля, плани і перспективи Кесіді розповіла під час зустрічі з журналістом "Вістей Ковельщини".

– Кесіді, чому вирішили стати волонтером Корпусу миру? Що для цього потрібно? Як потрапили в Україну?

– Участь у цьому проекті я хотіла взяти ще з юних років. Мені подобається отримувати новий досвід, вивчати нову культуру, мову, хотілося познайомитися із побутом, життям в інших країнах, а Корпус миру дає таку можливість.  

Процес відбору волонтерів серйозний, є певні критерії, яким має відповідати претендент. Коли волонтер Корпусу миру заповнює анкету, він відзначає три країни, в яких хотів би працювати.  Крім України, я вибрала Марокко та Філіппіни. Була дуже задоволена, що потрапила в Україну. Я багато чула про вашу країну, адже моя двоюрідна сестра п'ять років тому теж була тут волонтером. 

До речі, в Україні – найбільше представництво Корпусу миру в світі – більше трьохсот волонтерів. У Ковелі зараз працюють ще два волонтери – Еймі Скау та Бенедикт Венгі, з якими ми часто спілкуємося.

– Які перші враження після приїзду в нашу країну?

– Перед тим як приїхати у Ковель, я та інші волонтери три місяці жили в Житомирській області, де вивчали українську мову, проходили необхідні тренінги. Спочатку дещо хвилювалася, вважала, що важко буде знайомитись з людьми, спілкуватися їхньою мовою. Але  коли я сюди приїхала, то відчула, як всі хочуть мені допомогти, люди дуже привітні та гостинні. 

Спочатку, згідно з правилами Корпусу миру, я півроку жила в одній ковельській сім'ї, яка дуже допомогла мені глибше пізнати звичаї та традиції, культуру країни, міста.  

–  Над втіленням яких проектів працюєте у Ковелі?  

– Мені цікаво працювати з молоддю, тож своїм напрямком роботи я обрала "Молодіжний розвиток". Разом з міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ми працюємо над втіленням багатьох проектів. 

Зокрема, влітку ми працювали над проектом "Погляд молоді на місто". Школярі вчилися працювати в команді, бути лідерами, а також здобули певні журналістські навички та практичний досвід у сфері фотографування. У вересні проект успішно завершився. В культурно-просвітницькому центрі відбулася виставка творчих робіт учасників проекту.

Протягом навчального року я проводжу англійські дискусійні клуби. І школярі, і дорослі можуть брати у них участь, щоб поспілкуватися, удосконалити знання англійської мови. Такі заняття безкоштовно проходять в центральній районній бібліотеці. Наші зустрічі не схожі на традиційний шкільний урок. Зазвичай, ми обираємо цікаву тему, наприклад, кіно, детально обговорюємо її, і так вчимо англійську. До речі, рівень англійської мови в багатьох учнів на дуже високому рівні. Інколи школярі знають мову краще, ніж вони думають, але трохи соромляться говорити з носієм мови, щоб не зробити помилок. Стараюся всіх заохотити до розмови, бо найкращий шлях гарно розмовляти іноземною – це почати нею розмовляти.  

Я особисто стараюся багато спілкуватися українською мовою. За рік перебування в Україні навчилася досить добре розуміти українців, хоча не завжди можу швидко відповісти.

Приємно, що громадські організації міста пропонують мені долучатися до своїх проектів. Зокрема, гарну співпрацю маємо з громадською організацією "Велика Ідея". Також співпрацюю з міськрайонним центром зайнятості: тренінги з написання резюме, проведення інтерв'ю, бізнес-англійська.

Працювала й у ковельських школах в рамках проекту, який називався "Тиждень англійської". Влітку відвідала багато літніх дитячих англомовних таборів в Карпатах, Черкаській області.  

– Кесіді, в Ковелі Ви живете майже рік. Які враження від нашого міста? 

–  Я дуже люблю місто Ковель, яке комфортне і затишне для проживання.  Тут легко працювати з громадою, люди охоче відгукуються на різні ініціативи. За час, що я тут живу, зустріла багато позитивних, доброзичливих людей, які дуже  допомагають мені в роботі.

– Традиційне запитання, яке, мабуть, Вам в Ковелі задають  часто: чи подобається українська кухня?

– Так, я люблю усю українську кухню. Дуже подобаються вареники з різними наповнювачами, страви з картоплі, голубці, млинці. Вдома я дуже люблю мексиканську кухню, мені також смакують грецькі страви і традиційна американська їжа. Серед моїх кулінарних уподобань немає риби.

– Ви приїхали до нас з теплої Каліфорнії. Як призвичаїлись до клімату?

– Я живу в місті Ранчо-Кукамонга, це близько 60 кілометрів від Лос-Анджелеса. У нас завжди тепло, сухий клімат, протягом літа мало дощу, невисока вологість, тому спека переноситься легше. У Ковель я приїхала в грудні. Чесно кажучи, не думала, що у вас так холодно. І хоч деякі теплі речі я привезла з Америки, їх було недостатньо (сміється, – авт.). Я навіть не мала зимової шапки, і мама родини, в якій я мешкала, дуже переживала з цього приводу, тож мені швиденько придбали шапку. 

Перед тим, як приїхати в Україну, я ніколи не бачила снігу. Тож це теж неймовірні нові відчуття!  

– А як Ви проводите своє дозвілля? Які Ваші улюблені заняття? 

– Займаюся спортом, люблю читати. У вільний час багато подорожую Україною. Мене вражають величні, з багатою історією міста України, яким по декілька сотень років, а деяким і за тисячу.  В Америці усе, по суті нове, адже американська культура сформована не так давно. Тому, коли відвідую старовинні міста України, від мене часто можна почути: "Вау, ця будівля була збудована п'ятсот років тому! Неймовірно!". 

Кожне місто вашої країни – особливе. Я вже побувала у Києві, Львові, Житомирі, Одесі, Івано-Франківську, Луцьку. А які прекрасні краєвиди у Карпатах! 

В США одне з моїх улюблених занять – плавання. Береги Каліфорнії омиває океан, тож часто проводжу час на пляжі. Мене надзвичайно  потішило те, що у Ковелі є гарна річка.  Мої куратори навіть жартували, що спеціально скерували мене на Волинь – чудовий озерний край.

До речі, наприкінці літа Україну відвідали мої батьки. Я свого часу навчалася в Австрії, тому подорожувала Європою. Але разом з сім'єю ми в Європі ще не були. Їм теж дуже сподобалися  Ковель, Волинь та Україна.

– Які особливості нашої національної культури, традиції сподобались? Чим відрізняється відзначення свят в США та Україні? 

– В Ковелі я мала нагоду відсвяткувати Новий рік, Різдво, Великдень, навіть ходила колядувати. Це було надзвичайно цікаво для мене, бо в Америці такого немає. Я вважаю, що в Україні всі святкування більш родинні. В Америці найбільше свято для нас – Різдво. Це сімейне свято.  Новий рік переважно відзначаємо  з друзями. 

– Які у Вас плани після повернення в Америку? Чи хотіли б займатися  волонтерською діяльністю в іншій країні? 

– Свою волонтерську програму я думаю продовжити, але дещо згодом. Коли повернуся в Америку, хочу продовжити навчання, отримати ступінь магістра. Щодо професійної кар'єри – мабуть, оберу політику.  Впевнена, що й досвід в Україні в цьому допоможе. 

– Що Ви розповідатимете американцям про Ковель, Україну та українців?  

– Перш за все, я скажу, що Україна – дуже цікава країна. Вона  абсолютно відрізняється від інших країн, в яких я була. Україна гостинно приймає іноземців. Має безліч гарних місць і багату культурну спадщину,  варта того, щоб її відвідати. Але подорожуйте Україною влітку! (сміється – авт.).

Тут я познайомилася з багатьма хорошими людьми, маю чимало друзів. Де б я не була, я завжди пам'ятатиму Україну та її привітних, доброзичливих людей. І впевнена, що після завершення дворічного терміну проекту я обов'язково  повернувся в Україну знову.

– Дякую, Кесіді, за цікаве інтерв'ю. Приємного Вам перебування у нашому місті, успіхів у всіх добрих справах  та починаннях!

Розмовляла 

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: Кесіді Крамтон у колі ковельських колег; в ході роботи над вишиванкою для пам'ятника Тарасу Шевченку; під час подорожі українськими містами.

Фото з архіву 

Кесіді Крамтон.

Довідково. Корпус миру – неполітична, нерелігійна організація, яку заснував Президент США Джон Кеннеді у 1961 році з метою зміцнення миру та дружби між людьми різних національностей і культур. Фінансування діяльності Корпусу миру здійснюється за рішенням Конгресу Сполучених Штатів з бюджету федерального уряду і формується за рахунок податків, сплачених громадянами США.

Діяльність Корпусу миру відбувається через співпрацю американських добровольців (волонтерів) з організаціями країни-партнера, що запросила Корпус миру до себе.  У своїй діяльності Корпус миру США в Україні керується трьома основними цілями: надавати громадянам України допомогу в професійному розвитку; сприяти кращому розумінню американців українцями; сприяти кращому розумінню українців з боку американців.

В Україні Корпус миру розпочав свою діяльність у травні 1992 року, коли Президент України Леонід Кравчук та Президент США Джордж Буш-старший підписали двосторонню угоду про започаткування програми Корпусу миру в Україні.  В Україні волонтери Корпусу миру працюють за трьома проектами: "Розвиток громад", "Викладання англійської мови як іноземної" та "Молодіжний розвиток". Всі проекти Корпусу миру зареєстровані в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України як проекти технічної допомоги.

У грудні 2017 року з ініціативи Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у Ковелі розпочала свою дворічну службу волонтер Корпусу миру США Кесіді Крамтон.

23-річна Кесіді – з штату Каліфорнія (США). В університеті вивчала бізнес та політику, працювала в американському Конгресі. Про свою роботу в Україні, враження від Ковеля, плани і перспективи Кесіді розповіла під час зустрічі з журналістом "Вістей Ковельщини".

– Кесіді, чому вирішили стати волонтером Корпусу миру? Що для цього потрібно? Як потрапили в Україну?

– Участь у цьому проекті я хотіла взяти ще з юних років. Мені подобається отримувати новий досвід, вивчати нову культуру, мову, хотілося познайомитися із побутом, життям в інших країнах, а Корпус миру дає таку можливість.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 116

День Незалежності України: 

урочисто, яскраво, творчо

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 58

У Луцьку жінка випадково викинула у смітник 2200 доларів і тисячу гривень.

Заощадження, які пенсіонерка з Луцька збирала на, так би мовити, «чорний» день, через прикру випадковість опинилися у смітнику. Лучанка повідомила Інформаційному агентству «Волинські новини», що зберігала кошти у сумі 2200 доларів США та тисячу гривень у коробочці за ліжком. Під час прибирання на Великдень, забувши, що у коробці зберігаються її заощадження, жінка помилково викинула її. 

Жінка закликала усіх небайдужих допомогти у пошуку викинутих коштів.

«Волинські новини».

х  х  х

В Одесі відкрили пам’ятник «ключу від квартири, де гроші лежать».

На одеській вулиці Ільфа й Петрова з’явився арт-об’єкт в формі ключа, присвячений роману “12 стільців”.

Пам’ятник “ключу від квартири, де гроші лежать” розташувався на початку вулиці на тротуарі. Цей предмет фігурував у романі “12 стільців” одеських письменників Іллі Ільфа та Євгена Петрова.

Довжина самої фігури становить лише 28 сантиметрів. Серед елементів її форми – скрипічний ключ, серце, а також скорочення “ЩВ”, що означає “Щастя вам”.

Скульптуру спеціально вирішили встановити не в центрі, а на вулиці Ільфа й Петрова. 

“Центр міста сам по собі дуже гарний. А в Київському районі багато висотних будинків, але мало пам’яток. Натомість Одеса – це не тільки центр, це і Суворовський, і Київський, і Малиновський райони”, – розповів одеський скульптор Андрій Любов.

«УКРІНФОРМ».

х  х  х

Дівчина з Нововолинська у США стала учасницею міжнародного конкурсу Mrs. Globe («Місіс Земна куля»).

Дівчина з Нововолинська Яна Власюк, яка більше двох років проживає у США, стала переможницею штату в рамках найпрестижнішого конкурсу світу серед дівчат після 25-ти років та заміжніх Mrs. Globe («Місіс Земна куля»).

Яна розповідає, що заявку подала випадково і навіть не розраховувала, що зможе взяти участь.

Отримавши перемогу  у своєму штаті і титул «Місіс Пенсильванія», Яна в червні буде змагатися за титул «Місіс США», який буде проходити в Каліфорнії. Якщо їй вдасться його отримати, то представлятиме Америку на фінальному етапі «Місіс Земна куля» в Китаї.

«Буг».

х  х  х

Німецькі археологи підняли з дна Боденського озера і передали в музей доісторичний корабель, який претендує на звання найстарішого на планеті. 

Повідомляється, що три роки тому судно було виявилено дайвером Крістофером Шмидом, який вивчав і проводив фотозйомку дна озера. Спочатку передбачалося, що вік корабля становить приблизно чотириста, потім – шістсот років. Але вивчення деревини судна показало, що він був побудований приблизно 3150 років тому. 

Як розповів голова Баварського товариства підводної археології Тобіас Пфледерер, судно зроблено з дуба, який зрубали біля озера приблизно у 1130-х роках до нашої ери. Його довжина становить трохи менше семи метрів, а ширина – близько метра. 

Після того, як у воді були зроблені знімки для 3-D реконструкції, артефакт підняли на поверхню. Зараз він знаходиться в музеї археоло-гічної державної колекції в Мюнхені. Археологи займаються консервацією знахідки. Публіка побачить артефакт приблизно через 3 роки.

«Голос українською».

У Луцьку жінка випадково викинула у смітник 2200 доларів і тисячу гривень.

Заощадження, які пенсіонерка з Луцька збирала на, так би мовити, «чорний» день, через прикру випадковість опинилися у смітнику. Лучанка повідомила Інформаційному агентству «Волинські новини», що зберігала кошти у сумі 2200 доларів США та тисячу гривень у коробочці за ліжком. Під час прибирання на Великдень, забувши, що у коробці зберігаються її заощадження, жінка помилково викинула її. 

Жінка закликала усіх небайдужих допомогти у пошуку викинутих коштів.

«Волинські новини».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 82

Запитів і запитань було багато

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 160

Кінотеатр "Прем'єра": 

позитивний настрій, гарний відпочинок

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 483

Відбулася вісімнадцята сесія Ковельської районної ради, яку вів  її голова Андрій Броїло. Депутати працювали понад п'ять годин, розглянувши  більше тридцяти питань порядку денного.

На початку засідання у сесійній залі виступив настоятель Свято-Пантелеймонівського храму селища Люблинець, військовий капелан отець Матвій, який закликав усіх небайдужих підтримати їх поїздку з капеланською волонтерською місією на Схід України.

Далі Андрій Броїло поінформував про кадрові зміни, які відбулися в органах влади в Ковельському районі в міжсесійний період, а також привітав депутатів, які відзначили у цей час дні народження. 

Урочиста мить сесії – з нагоди Дня місцевого самоврядування, яке в Україні відзначили 7 грудня, головам об'єднаних територіальних громад Сергію Гарбаруку, Віктору Ковальчуку, Наталії Сіховській, Сергію Семенюку, Роману Троцюку, Віталію Кашику було вручено вітальні адреси за підписом Прем'єр-Міністра України Володимира Гройсмана. 

Почесні грамоти райдержадміністрації та районної ради з нагоди Дня місцевого самоврядування отримали депутати районної ради Сергій Кондратюк та Григорій Рудюк. Подяку голови громадської організації інвалідів "Добродія в дії" вручено депутатам райради Володимиру Андросюку, Олександру Титомиру.

Традиційно протягом тридцяти хвилин депутати мали можливість виголосити свої запити та запитання. Зокрема, Володимир Андросюк озвучив звернення жителів сіл Борщівка, Малий Порськ з приводу того, що через незадовільний стан дорожнього покриття до цих населених пунктів не курсують рейсові автобуси.

В'ячеслав Шворак, враховуючи  неодноразові звернення жителів населених пунктів Ковельського району, апелював до начальника Ковельського відділу поліції Івана Туся щодо виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які здійснюють торгівлю фальсифікованими спиртогорілчаними виробами. Депутат просив керівництво Ковельського відділу поліції провести відповідну роботу у населених пунктах району та поінформувати районну раду про її результати на черговій сесії. 

Інший депутатський запит В'ячеслава Шворака стосувався звернень мешканців населених пунктів району з питань ремонту та будівництва доріг місцевого значення. Звертаючись до голови райради А. Броїла та голови райдержадміністрації В. Козака, депутат просив довести до відома депутатів перспективний план ремонту, капітального ремонту та реконструкції доріг місцевого значення на період 2018-2020 років.

Далі голова райради Андрій Броїло зачитав звернення ветерана Другої світової війни, жителя с. Ворони Якова Чуля, за посередництвом якого до депутатів районної ради звернулися жителі села Ворони. Звернення стосувалося питання повернення приміщення колишнього сільського магазину у с. Ворона громаді села, будівля якого зараз стоїть в непридатному для користування стані.

Питання неодноразово заслуховувалось на сесіях районної ради, тож, звертаючись до депутатів, Андрій Броїло запропонував спрямувати згадане звернення до Любитівської сільської ради, щоб це питання вирішувалось на місці.  

Голова фракції "ВО "Батьківщина" Володимир Андросюк, звертаючись до голови Любитівської сільської ради Віктора Павлова, запропонував прийняти будівлю у власність сільської ради і далі хай сільська рада розпоряджається тим майном.

– Нам вже має бути соромно перед тим сивочолим чоловіком, який їздить цілий рік (мова йде про 95-річного мешканця с. Ворони Якова Чуля, – авт.), – зазначив В. Андросюк.

Депутат Микола Чуль у своєму виступі звернувся до органів правопорядку, і закликав їх ще раз розглянути цю справу і прозвітувати про результати роботи у сесійній залі. 

Любитівський сільський голова Віктор Павлов теж долучився до розмови:

– Шановні депутати, питання щодо цього магазину вже розглядається, мабуть, до десятка років. В такому стані, в якому зараз знаходиться магазин, щоб сільська рада прийняла на себе, хто буде за нього відповідати? Якщо його відновлять, тоді можна передати. В нас стільки "дірок" на ті кошти, які є, а тут ще цей об'єкт? Я буду це питання ставити на сесії, говоритиму з громадою,  і будемо давати вам відповідь. 

Далі депутати перейшли до розгляду питань порядку денного. Першим було розглянуто питання "Про звіт голови Ковельської районної ради А. П. Броїла про роботу за період з листопада 2016 року по листопад 2017 року". Звіт було детально розглянуто під час засідань усіх постійних комісій районної ради, він був опублікований у газеті "Вісті Ковельщини" (газета № 63 від 14.12.2017 р.), тож під час виступу Андрія Петровича в депутатів запитань не було. 

– Дякую усім за співпрацю, сподіваюся, що конструктивна робота районної ради буде у нас і в 2018 році, –підсумував сказане Андрій Броїло.

Зі своїми думками та власними висновками виступив в ході обговорення питання депутат райради Анатолій Корнійчук. Він, зокрема, висловив вдячність Андрію Броїлу за підтримку жителів Поворської ОТГ, які в травні ц. р. перекривали міжнародну трасу "Київ-Варшава", протестуючи проти вивезення на територію сільської ради відходів з ветсанзаводу. Подякував голові райради і за організацію Дня депутата, який нещодавно відбувся для депутатів районної ради. 

Анатолій Авакумович нагадав про те, що в  депутатів районної ради не знайшла підтримки пропозиція про його введення до складу постійної комісії районної ради з питань бюджету, тому вніс пропозицію про внесення змін до  регламенту з метою надання депутату можливості (за згодою) працювати в декількох комісіях. 

Після обговорення депутати звіт голови райради взяли до відома. 

Далі депутати внесли зміни до рішення районної ради  від 23 грудня 2016 року, № 10/10 "Про районний бюджет на 2017 рік".

На сесії розглянуто питання "Про районний бюджет на 2018 рік". Інформувала начальник управління фінансів РДА Світлана Карпюк.  

В ході обговорення питання виступив депутат Володимир Андросюк. Передусім, Володимир Тимофійович подякував Світлані Карпюк та працівникам управління фінансів РДА за нелегку, кропітку роботу над головним фінансовим документом району. Серед іншого, аналізуючи бюджет, Володимир Андросюк критично зауважив, що в цьому році районний бюджет дуже мало доходів отримав від збору ягід і грибів – всього трохи більше як 74 тисячі гривень, тоді як торік ця сума була значно більша. 

Після свого виступу Володимир Андросюк закликав колег підтримати бюджет. Слово мав і депутат Володимир Хомік. Після виступів депутати приступили до голосування, в результаті якого ухвалили районний бюджет на 2018 рік.

Тривале обговорення викликало у залі питання "Про інформацію Ковельського районного відділу Управління ДМС України у Волинській області щодо стану забезпечення та виготовлення паспортів громадян України та документів для виїзду за кордон жителів Ковельського району". Інформував начальник Ковельського районного відділу Державної міграційної служби України у Волинській області Микола Дубій. 

Микола Михайлович коротко поінформував присутніх про діяльність підпорядкованого йому колективу. Зокрема, присутні дізналися, що протягом 11 місяців цього року Ковельським районним відділом ДМС оформлено 3301 паспорт громадянина України у вигляді ID-картки. (На сьогоднішній день паспорти громадянина України у вигляді книжечки вже не видаються). ID-картки видаються дітям із 14 років. Перший паспорт видається безкоштовно. В подальшому паспорт платний. Перший паспорт у 14 років видається терміном на чотири роки. З 18 років паспорти видаються на 10 років. ID-картка видається також при зміні прізвища, при втраті паспорта, а також при неналежному стані паспорта. М. Дубій поінформував, що заміна українського паспорта (у вигляді книжечки) на ID-картку сьогодні є необов'язковою. 

За 11 місяців цього року прийнято 8670 документів на виготовлення паспорта для виїзду за кордон. 

Депутати поставили Миколі Дубію чимало запитань, зокрема, з приводу великих черг у цій установі, щодо можливості введення електронної реєстрації тощо. На всі запитання Микола Михайлович дав вичерпні відповіді. В результаті обговорення і ухвалення цього питання, депутати прийняли відповідне звернення до керівництва ДМС України щодо поліпшення роботи Ковельського районного відділу ДМС України у Волинській області.

Жваве обговорення у залі викликало питання "Про інформацію лісогосподарських підприємств про стан забезпечення населення Ковельського району лісопродукцією (дровами) на опалювальний сезон 2017-2018 років", з якого теж прийнято відповідне рішення.

Під час сесії було ухвалено ряд інших важливих для життєдіяльності району питань: "Про районну комплексну програму з питань підтримки сім'ї, протидії торгівлі людьми та забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на період до 2021  року", "Про затвердження Порядку надання і використання коштів районного бюджету на реалізацію районної цільової соціальної Програми забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа на 2017-2021 роки", "Про делегування представників від Ковельської районної ради для роботи в складі Госпітальної ради Ковельського госпітального округу" та інші.

У "Різному" депутат Василь Мичко звернув увагу на питання безкоштовного перевезення дітей пільгових категорій. Він зазначив, що трапляються прикрі випадки, про які повідомляють ЗМІ, коли дітей, які мають безкоштовний квиток, просто виганяють з транспорту, або ж змушують платити за проїзд. Як правильно себе поводити дітям, їх батькам в таких ситуаціях? Куди звертатися? Таку тему, на переконання депутата, варто висвітлити й у місцевій газеті. "Я розумію, що, можливо, перевізникам не відшкодовують коштів, але це не проблема дітей. Нехай перевізники звертаються до суду чи в інші інстанції. Є Закон, що дитина має право придбати у касі безкоштовний квиток, тож нехай вона цією можливістю користується".

На завершення пленарного засідання сесії Віктор Козак та Андрій Броїло з найкращими побажаннями привітали присутніх із наступаючими Новорічно-Різдвяними святами.  

Світлана ЛЯШУК.

Відбулася вісімнадцята сесія Ковельської районної ради, яку вів  її голова Андрій Броїло. Депутати працювали понад п'ять годин, розглянувши  більше тридцяти питань порядку денного.

На початку засідання у сесійній залі виступив настоятель Свято-Пантелеймонівського храму селища Люблинець...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 109