У медичному коледжі освячено каплицю
Духовність – це внутрішній стан людини, який визначає її ставлення до життя. Зрештою, саме духовна людина є зразком моральності й інтелекту. І тим більш прикро чути окремих людей, котрі заявляють, що у Ковелі багато церков, і більше не треба.
Від таких слів незатишно стає на душі. Адже кожне Боже слово, яке засіває нашу свідомість, – це і є зернинка любові, така необхідна у наш жорстокий час.
l
У світле свято Різдва Пресвятої Богородиці 21 вересня ц. р. у Ковельському медичному коледжі відбулася знакова подія – освячення православної каплиці в ім'я Святителя Луки. Найменування святині не випадкове. Святитель Лука, архієпископ Сімферопольський і Кримський, професор Войно-Ясенецький, крім пастирської діяльності, присвятив себе зціленню та лікуванню хворих.
Цей дивовижний шлях, наповнений стражданнями і діяльністю в ім'я людини, визначив Творець.
В юності він проявив хист художника. На цій мистецькій стезі міг прославитися, але провидіння його привело до Київського медичного університету. Закінчив його із "відзнакою", відмовився від наукової практики і пішов працювати земським лікарем. Це йому не завадило захистити унікальну докторську працю у 1916 році в Москві і стати лауреатом престижної премії Варшавського університету.
Так сталося, що Бог покликав його на священство. Він пройшов шлях від найнижчого чину священика до постригу в ченці та висвячення у єпископи.
Комуно-більшовицька влада силувала владику відректися від священства, але він відмовився. За непокору у 1923 році був заарештований і покараний на заслання. Заслання тривало аж до 1943 року. Тамбов, Архангельськ, Турханськ, Крайня Північ, Єнісейськ, Ташкент та інші поселення Сибіру – така широка географія заслання.
Всюди, куди б не закинула доля владику Луку, він лікував і служив Богу.
Дивно, але факт: у 1946 році за свою наукову і практичну медичну діяльність він був удостоєний Державної премії і нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. р.".
І знову диво, яке можна пояснити провидінням Творця. Священний синод дорівняв лікування поранених і хворих до архієрейського служіння і підніс єпископа Луку у сан архієпископа.
У 1946 році Лука Войно-Ясенецький призначається архієпископом Сімферопольським і Кримським. Живе в Євпаторії і присвячує себе повністю служінню Богу. Тисячі вилікуваних і спасенних життів, вагомий вклад у наукову та практичну медицину і майже 2 тисячі проповідей вірним – такий вагомий слід на цій землі залишив лікар і владика, цілитель і святитель Лука Кримський.
Приниження, тортури, карцери в'язниць підірвали здоров'я святителя. Хворий, і вже незрячий відійшов на небеса 11 червня 1961 року.
Та повернемося на майдан коледжу. Зібралося багато студентів, а з ними – викладачі та очільники коледжу. Освячення каплиці провели о. Василь та о. Ігор, священнослужителі Св.-Благовіщенського собору УПЦ КП. Відтепер о. Ігор буде проводити молебні щопонеділка та щоп'ятниці. Щодня кожен, кому важко на душі, зможе зайти в капличку, помолитися і поставити свічку.
Слід відзначити, що до облаштування каплиці великих зусиль доклав директор закладу Ігор Холейко. До того ж, він подарував ікону святителя Луки та пожертвував кошти на облаштування престолу.
Настоятель Св.-Благовіщенського собору повідомив, що каплиця буде під їхньою опікою. Словом, така співпраця несе в собі велику користь духовного значення у формуванні світогляду майбутніх працівників медицини.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час освячення каплиці у Ковельському медичному коледжі.
Фото з архіву автора.
Духовність – це внутрішній стан людини, який визначає її ставлення до життя. Зрештою, саме духовна людина є зразком моральності й інтелекту. І тим більш прикро чути окремих людей, котрі заявляють, що у Ковелі багато церков, і більше не треба.
Від таких слів незатишно стає на душі. Адже кожне Боже слово, яке засіває нашу свідомість, – це і є зернинка любові, така необхідна у наш жорстокий час.
У світле свято Різдва Пресвятої Богородиці 21 вересня ц. р. у Ковельському медичному коледжі відбулася знакова подія – освячення православної каплиці в ім'я Святителя Луки. Найменування святині не випадкове. Святитель Лука, архієпископ Сімферопольський і Кримський, професор Войно-Ясенецький, крім пастирської діяльності, присвятив себе зціленню та лікуванню хворих.
Цей дивовижний шлях, наповнений стражданнями і діяльністю в ім'я людини, визначив Творець.
В юності він проявив хист художника. На цій мистецькій стезі міг прославитися, але провидіння його привело до Київського медичного університету. Закінчив його із "відзнакою", відмовився від наукової практики і пішов працювати земським лікарем. Це йому не завадило захистити унікальну докторську працю у 1916 році в Москві і стати лауреатом престижної премії Варшавського університету.
Так сталося, що Бог покликав його на священство. Він пройшов шлях від найнижчого чину священика до постригу в ченці та висвячення у єпископи.
Комуно-більшовицька влада силувала владику відректися від священства, але він відмовився. За непокору у 1923 році був заарештований і покараний на заслання. Заслання тривало аж до 1943 року. Тамбов, Архангельськ, Турханськ, Крайня Північ, Єнісейськ, Ташкент та інші поселення Сибіру – така широка географія заслання.
Всюди, куди б не закинула доля владику Луку, він лікував і служив Богу.
Дивно, але факт: у 1946 році за свою наукову і практичну медичну діяльність він був удостоєний Державної премії і нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. р.".
І знову диво, яке можна пояснити провидінням Творця. Священний синод дорівняв лікування поранених і хворих до архієрейського служіння і підніс єпископа Луку у сан архієпископа.
У 1946 році Лука Войно-Ясенецький призначається архієпископом Сімферопольським і Кримським. Живе в Євпаторії і присвячує себе повністю служінню Богу. Тисячі вилікуваних і спасенних життів, вагомий вклад у наукову та практичну медицину і майже 2 тисячі проповідей вірним – такий вагомий слід на цій землі залишив лікар і владика, цілитель і святитель Лука Кримський.
Приниження, тортури, карцери в'язниць підірвали здоров'я святителя. Хворий, і вже незрячий відійшов на небеса 11 червня 1961 року.
Та повернемося на майдан коледжу. Зібралося багато студентів, а з ними – викладачі та очільники коледжу. Освячення каплиці провели о. Василь та о. Ігор, священнослужителі Св.-Благовіщенського собору УПЦ КП. Відтепер о. Ігор буде проводити молебні щопонеділка та щоп'ятниці. Щодня кожен, кому важко на душі, зможе зайти в капличку, помолитися і поставити свічку.
Слід відзначити, що до облаштування каплиці великих зусиль доклав директор закладу Ігор Холейко. До того ж, він подарував ікону святителя Луки та пожертвував кошти на облаштування престолу.
Настоятель Св.-Благовіщенського собору повідомив, що каплиця буде під їхньою опікою. Словом, така співпраця несе в собі велику користь духовного значення у формуванні світогляду майбутніх працівників медицини.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час освячення каплиці у Ковельському медичному коледжі.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар