Їх поєднала любов до праціВ народі часто говорять: "На таких, як вони, все село тримається". Це сміливо можна сказати і про подружжя Петра та Людмили Моїсеєнків із Білашева, про яких гарно відгукуються не тільки у селі, а й за його межами.
Чоловік та дружина впевнено ведуть підсобне господарство, намагаючись всьому дати лад.
"Якби не ваша бульба, то я з тобою не зустрівся б. Тоді б не мала такого вправного фермера", – каже, жартуючи тепер, Петро Володимирович.
Так склалося, що більше 10 років тому донеччанин-шахтар (в селі його називають "донецький") приїхав сюди, як і багато його земляків, за картоплею. Тут і запримітив для себе майбутню обраницю. Побачив, що Людмила роботи не боїться, працьовита (жінка тоді була розлучена), сама виховує дітей.
"За такою роботящою, і до того ж, ще й красунею, я проїхав половину України. А було за чим!", – продовжує він далі. "Моє серце повністю він підкорив своїм почуттям гумору”, –доповнює його відразу дружина.
Так і стали жити пліч-о-пліч, і, як в тій казці, добра наживати. Родина більшала (спільних дітей наживали), тож і клопотів, відповідно, вистачало. Та їх це не лякало, бо вони скрізь – разом.
Видно, що і зараз в сім'ї панують любов та злагода, бо чоловік ще й досі дивиться на свою Людмилу закоханими очима, а та, мов голубка, ніжно горнеться до нього.
Нині в підсобному господарстві фермера Петра Моїсеєнка – сім корів, телички, двоє коней (як не дивно, без техніки справляються), птиця. "А ще ми в цьому році найбільше молока в селі здали", – хвалиться отриманими результатами їх спільної праці Людмила Іванівна.
Варто додати, що, не дивлячись на те, що пан Петро із Сходу, він не підтримує політики деяких тамтешніх агресивно настроєних людей. Себе вважає патріотом України. "Ще б тільки українською розмовляти тебе навчити", – знову долучається до розмови жінка.
Зараз господар дому прихворів, тож всі домашні й хазяйські клопоти лягли на плечі дружини, якій неабиякою підмогою є діти.
Приємним і радісним буде для родини і цьогорічне 15 листопада, що співпало із двома датами, – одруженням сина та Днем працівників сільського господарства.
"Перед цим один син, повернувшись із АТО, оженився, а тепер – другий. Обидва – залізничники", – мовить господиня.
Тож щиро бажаємо великій і дружній родині Моїсеєнків всіляких сімейних гараздів, добробуту й міцного здоров'я. Хай ніякі труднощі не затьмарюють життєвих буднів, а доля завжди дарує свою прихильність!
Оксана МОРОЗ.
Залишити коментар