Дякую Вам, Учителі!23 роки тому прийшла я у перший клас ЗОШ № 5. Моєю першою вчителькою стала Гнєушева Ганна Петрівна.
Важко перелічити все, чому вона навчила мене та моїх однокласників. Була вимогливою, але водночас справедливою. Назавжди запам'ятали її слова, що головне не ким бути – значно важливіше стати Людьми з великої літери.
Тому я не вагалася ні хвилини, коли прийшов час іти до школи моєму синові. Його першою вчителькою стала саме вона – Ганна Петрівна, а перша вчителька моєї дочки – Сиротюк Надія Митрофанівна, учитель з великим досвідом та безмежною відданістю своїй справі. Я вважаю, що моїм дітям пощастило і в тому, що вони ще застали деяких учителів, які навчали мене.
Для нас, дівчат-старшокласниць, справжнім прикладом елегантності та глибини знань була вчитель англійської мови, на той час завуч нашої школи, Кучерява Т. В. Зламала стереотипи несумісності науки та краси, чудово знаюча свій предмет, вчитель хімії Сергієнко В. Т.
На урок географії також завжди йшли із задоволенням, і все це завдяки Дідіцькій Є. Є. Класними керівниками були Мірочнік В. О. та Ткачук К. Г. Панасюк Любов Василівна, вчитель української мови та літератури, і Пащук Олена Іванівна, вчитель історії, ще й досі працюють у школі.
Пам'ятаю усіх, хто нас тоді навчав. На мою думку, вони досягли головного – розпалили у нас бажання пізнавати нове протягом усього життя, наполегливо працювати над собою.
Низький уклін Вам, Учителі, зичу здоров'я, наснаги та витримки! Своїй школі бажаю залишатися для учнів, вчителів та батьків другою домівкою.
Д. В. Коренга (Рогатіна), випускниця 1990 року.
У ЗОШ І-ІІІ ст. №5 я і мої сестри Яна і Оксана прийшли у грудні 1992 року. Це були особливі часи.
На наших очах писалась історія незалежної суверенної держави Україна. Не стояла осторонь величних подій і наша школа.
Збулася мрія всіх її випускників – у цьому ж,1992 році, школа стала середньою, а з часом – і україномовною.
Наш одинадцятий клас увійшов в історію як перший випуск середньої школи. Назавжди запам'ятався випускний вечір – перший в історії середньої школи №5 і особливий у моєму житті. Адже, крім атестата про середню освіту, я одержала і “золоту” медаль. Здобувши юридичну освіту, працюю нотаріусом у місті Ковелі.
Минають роки за роками, але ми завжди будемо пам'ятати наших учителів, які допомагали зростати, мужніти і пізнавати світ, навчали мудрості.
Низький уклін Вам за це, дорогі вчителі!
Стежкою знань,що і досі нас радує,
Ми у майбутнє пішли навпростець.
Все нам вдалося. І школу ми згадуєм
Вдячною піснею наших сердець.
Л. В. Лехкобит
(Свіржевська), випускниця 1995 року.
Ким станемо в майбутньому, залежить від того, з ким спілкуємося, хто надихає нас до праці, хто є наставником.
Такою людиною у нашій школі є директор – Ярослав Васильович Стасюк. Його мудрість, виваженість у прийнятті рішень і щодо колег, і щодо учнів, і щодо загальношкільних проблем, вміння ставити мету і досягати її, забезпечують успіх навчального закладу. А головне – це душевна родинна атмосфера у шкільному колективі.
Кажуть, посередній учитель – викладає, хороший – пояснює, видатний – показує, великий – надихає. Це й справді так, і учні 5-ї школи тішаться тим, що мають великих Учителів.
Я ще навчаюсь, але невідворотний плин часу віддаляє мене від безтурботних дитячих літ, які у свідомості асоціюються з рідною школою, де дають міцні ґрунтовні знання, вміють налагодити діалог з кожним учнем, де працюють талановиті педагоги – люди великого серця, допитливого розуму. А ми, вихованці, пронесемо крізь роки вогник їхньої доброти і мудре слово.
З ювілеєм, рідна школо!
Владислава Курята, учениця 10-го класу.
Від імені випускників 2015 року вітаю рідну ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 із 70-річчям і дарую такі віршовані рядки:
Бережуть нашу школу молитви
Батьків, вчителів і дітей.
Наша школа любов'ю розквітла
І святкує вже свій ювілей.
Будуть в неї іще ювілеї,
Ніби мрії чи лагідні сни,
І злітатися будуть до неї
Любі доньки її та сини.
Хай нелегко їй часом буває,
Бо життя – це не завжди свято,
Та сміється вона і співає,
І навчається також завзято.
Люба школо, надійна і рідна,
Хай не старять тебе роки!
Ми бажаєм тобі процвітати
Іще довгі щасливі віки!
Олена Грицюк,
випускниця 2015 року.
Залишити коментар