"Мені праця приносить задоволення"Саме так говорить одноосібник із села Підріжжя Юрій Чмусь, трудівник із діда-прадіда.
"Щоб будь-яка робота не була тобі тягарем, потрібно, насамперед, любити її", – впевнено каже чоловік.
Юрій Михайлович – шофер. Так склалось, що справжнім покликанням його життя стала земля, на якій він господарює вже не один рік.
…Їдемо до нього "в гості". Мимоволі пригадується вірш Т. Шевченка: "…Село, і серце одпочине…".
Біля воріт нас зустрічає привітний чоловік в капелюсі, запрошує оглянути господарство. Познайомившись і перекинувшись жартівливими словами, починає розповідь про справу свого життя.
Господар спочатку трохи бідкається про те, що вже довгий час немає дощів, тож врожаї будуть, як Бог дасть. Далі показує нам невеличку "тракторну бригаду" під навісом. Не відриваючись від розмови, заганяє худобу до хліва.
Біля нього весь час крутяться маленький кіт й собачка. "Підождіть, зараз вам обід буде", – усміхається, глядячи маленьких пухнастих.
Крокуючи за господарем, зауважую: відразу видно, що справжній хазяїн, адже все в нього – за розпорядком.
В 1997 році, приїхавши із заробітків з Польщі, він придбав трактор. "З цього все й почалося", – розповідає пан Юрій. Варто зазначити, що нині в його господарстві значно побільшало техніки. Господар має два трактори, комбайн, культиватори і плуги, обприскувачі та інший потрібний реманент.
"Землі (паїв) в нас близько 16 гектарів. Сіємо цукровий буряк, вирощуємо зернові, садимо різних сортів картоплю. З усім стараємось справлятись вдвох із дружиною Надією Артемівною. Звичайно, і діти допомагають", – каже Юрій Чмусь.
Донька Тетяна із зятем Романом, син Михайло із невісткою Оксаною мешкають в Луцьку, тож часто приїздять із поміччю до батьків. Зараз дідусеві й бабусі потіхою є внучка Соломійка.
Господині, як і кожній жінці, хатніх та інших справ вистачає. Крім того, вона добре розуміється в сільському господарстві, адже працює техніком штучного осіменіння (нещодавно її, як кращого спеціаліста в нашому районі, відзначили в області).
На подвір'ї затишного обійстя – чистота й порядок, а різноманітні конструкції, виготовлені власноруч, додають ще більшого затишку й комфорту садибі справжніх хазяїв.
Біля літньої кухні прихисток знайшов виноградник, зовсім поруч розмістилась гарно оздоблена бесідка. Тут, в затінку, красуються улюбленці пані Надії – квіти, про які жінка може розповідати довго.
За парканом, на грядці, червоніють налиті соком, з усіх боків облюблені Сонцем, домашні помідори. Трохи далі видніється ставок. Одним словом, гарно та мальовничо скрізь і всюди, куди не кинь оком.
"За роботою якось і не зогледілись, як літо добігає кінця. Дивіться, вже виноград майже достиг, тож невдовзі будемо робити вино", – зауважує, трішки відійшовши від розмови про свої буденні справи, Юрій Михайлович.
"Стараємось виводити молочну породу. На даний час утримуємо 9 голів великої рогатої худоби (разом із молодняком). Молоко, іншу продукцію, возимо в Маневичі (35 кілометрів від нашого села, до Ковеля більша відстань) на ринок. Там вже маємо своїх покупців", – жваво продовжує бесіду далі наш співрозмовник.
В підсобному господарстві чоловіка й дружини є ще 10 свиней. Раніше, як кажуть хазяї, ще більше поросят тримали. Тепер –зупинились на розведенні худоби, яка, за їх словами, дещо прибутковіша справа.
Спілкуючись із подружжям, відразу помітила, що в сім'ї панують мир і злагода. Думаю, що на таких батьків рівняються й їх діти.
А ще подумалось: якби таких працьовитих та щирих душею людей було більше, то стало б краще жити не тільки в селі чи в місті, а у нашій із вами рідній державі.
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ: одноосібник із села Підріжжя Юрій ЧМУСЬ із дружиною Надією.
Фото Тетяни БЕРЕГИ.
Залишити коментар