"Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!"
Я пишаюсь тобою, мій рідний
народе,
Бо заради Вкраїни, за гідність
й свободу,
Прості люди безстрашно
пліч-о-пліч устали,
Проти звірства і хамства влади
повстали.
ОКсеня.
У понеділок 21 листопада на Ковельщині відзначили День Гідності та Свободи. З цієї нагоди у місті та районі відбулося чимало патріотичних заходів. Зокрема, ковельчани та гості міста зібрались у цей день біля пам'ятника Борцям за волю України на бульварі Лесі Українки. Там відбувся загальноміський літературно-мистецький захід "Ангели сьогодення" та була відслужена панахида за загиблими захисниками України.
На площі перед пам'ятником, незважаючи на сильний вітер й прохолодну погоду, – представники міської та районної влади, установ, підприємств, духовенства, політичних партій, громадських організацій, військові, волонтери, учасники АТО та інші.
Приємно, що серед присутніх – багато молоді, зокрема із числа добровольчого батальйону “Азов”, для кого ця сторінка в історії країни стала не лише трагічною. Адже саме в День Гідності та Свободи ми віддаємо данину пам'яті й шани усім, хто восени 2004 року і в листопаді 2013-лютому 2014 років постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. А, як відомо, саме під час цих подій значною рушійною силою була українська молодь, студенти, школярі, які свідомо йшли на Майдан, виборюючи право на гідне майбутнє в європейській державі. В їх руках були лише прапори України та Євросоюзу, а в очах –надія та віра у майбутнє.
Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Тож правду кажуть: "Шукаючи Європу, ми знайшли Україну".
Влучно цю думку висловив в урочистому зверненні до присутніх Ковельський міський голова Олег Кіндер: "Ми продемонстрували усьому світові чудову самоорганізацію, нестримне бажання жити у вільній країні. На жаль, на вівтар перемоги було покладене найцінніше – людські життя. Сьогодні ми схиляємо голови перед нашими Українськими Ангелами, нашою святою Небесною Сотнею, яка пішла у Вічність, загинула за правду, свободу, незалежність своєї держави. Вони помирали, але до останнього не здавались. Нам важко і досі в це повірити, змиритись із втратами, але це – жорстока реальність".
Також Олег Олексійович подякував усім ковельчанам, які були безпосередніми учасниками тих подій, проявили патріотизм, високу громадянську позицію, доклали чимало зусиль заради кращого завтрашнього своєї країни.
Під час загальноміського літературно-мистецького заходу "Ангели сьогодення", ведучою якого була Наталія Гончар, важко було стримати гіркі сльози, адже в пам'яті назавжди закарбувались ті страшні моменти на Майдані, які хтось бачив лише по телевізору, а хтось і сам був їх учасником. Бринять сльози й гордості та радості, коли згадуєш ті численні прояви мужності, патріотизму та згуртованості.
Про це у цікавій інсценізації "Що таке гідність?" говорили працівники Народного дому "Просвіта" Анастасія Рубець, Світлана Рябчук, Максим Тихончук і вихованці Ковельського медичного коледжу Мирослава Гурко та Михайло Шпак.
Ось деякі фрагменти:
– Я бачила гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше.
– Я не бачив гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?".
– Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями. Але я не бачив гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.
– Я бачила гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриваючись самими тільки дерев'яними щитами, захищали барикади. Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ…
Не залишило байдужим і черствим нікого з присутніх і поетичне слово від Софії Шевчук ("Молитва за Україну") й музичні твори "Ангели Майдану" та "Примиріться сини" у виконанні Володимира Михалевича й Анастасії Смаль.
Безперечно, вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, що віддали своє життя на майданах по всій країні та в зоні АТО. Їх присутні вшанували хвилиною мовчання, а за вічний спокій душ молилися під час панахиди, яку відслужив отець Ростислав разом з духовенством УПЦ КП.
Завершився захід спільним виконанням Державного гімну України.
Пам'ять полеглих патріотів України вшанували цього дня й покладанням квітів до пам'ятника Борцям за волю України на бульварі Лесі Українки та до стели загиблих земляків – учасників АТО, що на Меморіалі Слави.
Аліна Романюк.
На знімках: під час заходів, приурочених до Дня Гідності та Свободи, у Ковелі.
Фото автора.
Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,
Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,
Прості люди безстрашно пліч-о-пліч устали,
Проти звірства і хамства влади повстали.
ОКсеня.
У понеділок 21 листопада на Ковельщині відзначили День Гідності та Свободи. З цієї нагоди у місті та районі відбулося чимало патріотичних заходів. Зокрема, ковельчани та гості міста зібрались у цей день біля пам'ятника Борцям за волю України на бульварі Лесі Українки. Там відбувся загальноміський літературно-мистецький захід "Ангели сьогодення" та була відслужена панахида за загиблими захисниками України.
На площі перед пам'ятником, незважаючи на сильний вітер й прохолодну погоду, – представники міської та районної влади, установ, підприємств, духовенства, політичних партій, громадських організацій, військові, волонтери, учасники АТО та інші.
Приємно, що серед присутніх – багато молоді, зокрема із числа добровольчого батальйону “Азов”, для кого ця сторінка в історії країни стала не лише трагічною. Адже саме в День Гідності та Свободи ми віддаємо данину пам'яті й шани усім, хто восени 2004 року і в листопаді 2013-лютому 2014 років постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. А, як відомо, саме під час цих подій значною рушійною силою була українська молодь, студенти, школярі, які свідомо йшли на Майдан, виборюючи право на гідне майбутнє в європейській державі. В їх руках були лише прапори України та Євросоюзу, а в очах –надія та віра у майбутнє.
Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Тож правду кажуть: "Шукаючи Європу, ми знайшли Україну".
Влучно цю думку висловив в урочистому зверненні до присутніх Ковельський міський голова Олег Кіндер: "Ми продемонстрували усьому світові чудову самоорганізацію, нестримне бажання жити у вільній країні. На жаль, на вівтар перемоги було покладене найцінніше – людські життя. Сьогодні ми схиляємо голови перед нашими Українськими Ангелами, нашою святою Небесною Сотнею, яка пішла у Вічність, загинула за правду, свободу, незалежність своєї держави. Вони помирали, але до останнього не здавались. Нам важко і досі в це повірити, змиритись із втратами, але це – жорстока реальність".
Також Олег Олексійович подякував усім ковельчанам, які були безпосередніми учасниками тих подій, проявили патріотизм, високу громадянську позицію, доклали чимало зусиль заради кращого завтрашнього своєї країни.
Під час загальноміського літературно-мистецького заходу "Ангели сьогодення", ведучою якого була Наталія Гончар, важко було стримати гіркі сльози, адже в пам'яті назавжди закарбувались ті страшні моменти на Майдані, які хтось бачив лише по телевізору, а хтось і сам був їх учасником. Бринять сльози й гордості та радості, коли згадуєш ті численні прояви мужності, патріотизму та згуртованості.
Про це у цікавій інсценізації "Що таке гідність?" говорили працівники Народного дому "Просвіта" Анастасія Рубець, Світлана Рябчук, Максим Тихончук і вихованці Ковельського медичного коледжу Мирослава Гурко та Михайло Шпак.
Ось деякі фрагменти:
– Я бачила гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше.
– Я не бачив гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?".
– Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями. Але я не бачив гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.
– Я бачила гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриваючись самими тільки дерев'яними щитами, захищали барикади. Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ…
Не залишило байдужим і черствим нікого з присутніх і поетичне слово від Софії Шевчук ("Молитва за Україну") й музичні твори "Ангели Майдану" та "Примиріться сини" у виконанні Володимира Михалевича й Анастасії Смаль.
Безперечно, вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, що віддали своє життя на майданах по всій країні та в зоні АТО. Їх присутні вшанували хвилиною мовчання, а за вічний спокій душ молилися під час панахиди, яку відслужив отець Ростислав разом з духовенством УПЦ КП.
Завершився захід спільним виконанням Державного гімну України.
Пам'ять полеглих патріотів України вшанували цього дня й покладанням квітів до пам'ятника Борцям за волю України на бульварі Лесі Українки та до стели загиблих земляків – учасників АТО, що на Меморіалі Слави.
Аліна Романюк.
На знімках: під час заходів, приурочених до Дня Гідності та Свободи, у Ковелі.
Фото автора.
Залишити коментар