"Мовчать лише ті, в кого кишені… повні", – саме так звучала б дещо перефразована відповідь на назву роману з народного життя Івана Нечуя-Левицького "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" в сучасних реаліях.
"Реве" (і то лишень мовчки) хіба що тільки згорьований від бідності народ, на нелегку долю якого щодня випадають якісь нові "сюрпризи".
Зціпивши міцно зуби, ті, хто вже навчився призвичаюватись до будь-яких ситуацій, смиренно несуть по життю свою нелегку ношу. Але таке життя, без усілякого перебільшення, можна назвати хіба що існуванням.
Виходить, що в переважній більшості ми існуємо… Навіть часто-густо, б'ючи себе в груди, говоримо, що наш терпець увірвався. Але це – всього лиш слова.
Чи можна прожити без грошей?
Фінансове питання цікавило і, напевно, буде цікавити багатьох завжди і в усі часи. Але трапляється так, що необхідно прожити без грошей якийсь час, наприклад – тиждень. Та як же це зробити? І взагалі, хіба таке можливо?
Проте, як не дивно, досвід деяких людей показує, що таке трапляється. Правда, сидіти, нічого не робити і жити без грошей – не вийде, а "ворушитися" все-таки доведеться.
Практично кожна сучасна людина на запитання: "Чи можна прожити без грошей?", посміхнеться і подумає, що коли б це було можливо, то кожен третій кинув би свою роботу. Але, виявляється, існує цілий рух "Світ без грошей".
Його натхненницею є Хайдемарі Швермер. Жінка роздала гроші з банківського рахунка і пішла з дому, прихопивши із собою лише декілька речей і 200 доларів (до речі, вони лежать донині в її сумці).
Замислившись над тим, як прожити без грошей один рік, Хайдемарі настільки захопилася процесом, що ось два десятки років не користується ними, розплачуючись за їжу, дах над головою, одяг своєю роботою. Вона вигулює собак, прибирає в супермаркетах, виконуючи домашню роботу і т. д.
Досвід зарубіжних ентузіастів "Світу без грошей" показовий, але все ж не варто забувати про вітчизняну специфіку. Так, у нас теж існують сайти, де прихильники натурального обміну пропонують віддати одяг, їжу за послуги, кличуть пожити до себе тощо.
Але до нас ця новизна прийшла лишень через 10 років після своєї появи. Та й менталітет у нас трохи не той: власники кафе і магазинів часто-густо просто не вірять, що за їжу людина потім розплатиться роботою.
Але варіанти, як прожити без грошей тиждень і більше, трохи інші, але все ж вони існують. Правда, вони більш підходять для безпритульників чи безхатченків.
Ось кілька прикладів:
- У нас багато людей є власниками такого "щастя", як дача, воліючи використовувати її не тільки для відпочинку, але й для вирощування овочів та фруктів.
Причому, приділяють цьому процесу чимало сил та часу, придумують масу пристосувань типу "теплих грядок". Та в результаті повертаються з вихідних з характерною "поперековою" засмагою і болями в тій же ділянці тіла. Якщо у вас є такі знайомі або родичі, то спробуйте запропонувати їм свою допомогу в обмін на їжу.
- Джерелом житла можуть стати ті ж самі дачі: на них часто потрібні сторож, якому надається дачний будиночок для житла та ще й гроші платять (правда, невеликі).
- Широко відомий метод придбання даху над головою – догляд за самотніми людьми похилого віку.
А що робити тим, в кого дає над головою є, а немає грошей?
- Їжу можна отримати, влаштувавшись нянечкою в дитячий садочок, кухарем – у їдальню, в службу доставки їжі додому і т. д.
- З транспортом і одягом справа вже дещо складніша. Але їх можна спробувати виміняти на роботу по господарству, догляд за дітьми, допомогу з ремонтом і т. д.
Звичайно, у цьому випадку в якості транспорту ми розглядаємо велосипед, а під одягом розуміємо речі не "від кутюр".
Як бачимо, незважаючи на успіхи руху "Світ без грошей", прожити зовсім без фінансів не вийде, та й ніхто б нам цього не дозволив – економіка країни не на натуральному обміні будується.
Можливо, декого врятує часткова економія:
1. При оплаті витрат шукайте найбільш вигідні пропозиції. Наприклад, купуючи їжу, акцентуйте увагу на виборі магазину, а так само на товарах з низькою вартістю.
2. Постарайтеся знизити витрати, які не є обов'язковими.
3. Робіть все самі для того, щоб не платити гроші іншим. У деяких випадках, краще пройтися пішки або приготувати їжу самостійно, ніж платити за чужу працю.
Жити без грошей неможливо, тому вчіться їх добувати, як стародавні люди добували різні ресурси. Пам'ятайте: якщо ви будете активно заробляти, грамотно розподіляти фінанси і економити, то шанс появи скрутних ситуацій буде мінімальним.
А тепер – більше практики. Пересічному українському жителю, в якого має бути мінімальна зарплата аж 3200 гривень, на ці кошти треба прожити цілий місяць. Якщо конкретизувати, то, в основному, гроші за цей час потрібні на:
– оплату комунальних послуг (однокімнатна квартира приблизно "потягне" на 1000 гривень, а то й більше);
– харчі;
– одяг і взуття;
– проїзд;
– ліки;
– інше.
Якщо детальніше, то за найнеобхідніші медикаменти доведеться віддати не одну купюру із зображенням великого патріота української нації Тараса Шевченка. Для прикладу, якщо купувати чоботи чи зимовий светр – це теж, принаймні, потягне за тисячу з лишком.
На продукти, за статистикою, витрачається теж немало щодня. А днів таких в календарному місяці чимало.
А що робити, коли в сім'ї – троє, четверо і більше? Тож, виходить що й далі ростимуть борги за несплачені послуги, люди хворітимуть довше, старі поношені речі знову ставатимуть "новими". Крім цього, доведеться економити на маршрутних автобусах, овочах (не говорячи вже про фрукти).
Про витрати на дозвілля мова не йде взагалі, адже про розваги деякі українці вже забули давно.
Звідси висновок – економити немає на чому, та й немає, власне, за що…
Насамкінець можна сказати лише одне: жити ми по-новому не будемо, тож будемо виживати по-старому.
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Залишити коментар