Березень – місяць весняних клопотівРоботи в саду
Весна – кращий час для посадки кущів, посіву газонів і планування ділянки. Ранньою весною температури сприятливі для пересадки рослин, до того ж, багато дерев знаходяться в стані спокою і легше переносять стрес при пересадці.
Особливу увагу слід приділити захисту дерев від грибкових хвороб і різних шкідників. На початку березня їх обробляють розчином нітрафену з розрахунку 300 г речовини на 10 л води.
Для захисту дерев від сонячних опіків їх штамби (стовбур дерева до розгалуження) обертають білою тканиною чи мішковиною або ж білять вапняним розчином. Білити дерева краще зверху вниз – для рівномірного розподілу і затікання розчину в тріщини кори.
Наступний етап – прибирання. Садове сміття, сухі торішні рослини і листя, поламані вітром гілки прибирають відразу після танення снігу. У парниках миють вікна і рами, прочищають водостоки, що засмітилися, миють садові меблі. Якщо в саду є штучні водоймища, огляньте їх (чи не пошкоджені), приберіть сміття і обробіть хімічними засобами.
За зиму і осінь коріння деяких рослин могло оголитися через вітри і дощі. Тож деревам може знадобитися додаткове підгортання і мульчування, що захистить їх від пересихання влітку.
Якщо температура повітря сприятлива, то можна приступати до обрізання дерев, кущів, троянд та інших рослин, що в'ються. Санітарного обрізання весною потребують всі рослини в саду. З них видаляють сухі й надламлені гілки, пошкоджені хворобами або комахами. Видаляти гілки необхідно із запасом, захоплюючи 2-3 см здорової деревини. Місця зрізів замазують садовим варом (густа мазь для свіжих відкритих ран дерева), а гілки спалюють.
Для молодих дерев проводять формуюче обрізання, завданням якого є стимулювання зростання, зміцнення деревини і формування крони майбутнього дерева. Крону формують так, щоб кожна гілка добре освітлювалась Сонцем, обрізаючи слабкі гілки і крони, що ростуть всередині, вниз і у напрямку до стовбура. Старим плодовим деревам і чагарникам роблять омолоджуюче обрізання, проріджуючи їх крону і вкорочуючи гілки так, щоб стимулювати розгалуження дерева вгору і в сторони. Варто зазначити, що омолоджуюче обрізання сприяє відновленню процесів зростання дерева і підвищенню його врожайності.
Коли ж потепліє до 5-6 градусів, починають знімати зимові укриття з теплолюбивих чагарників – троянд, гортензій і рододендронів. Робити це потрібно поступово, у декілька етапів, щоб рослини встигали звикати до зміни температури.
В той же час прополюють і спушують грунт під чагарниками, ставлять опори для тих, які цього потребують, і підв'язують їх.
Пам'ятайте: кращий час обрізки плодових дерев – до набрякання бруньок. Спочатку зрізують хворі, зламані та підмерзлі гілки, потім проріджують крону. Наприкінці березня починають формувати крони в молодому саду. Не забувайте робити це з першого після посадки року, інакше виправити крону, що сформувалася неправильно, буде важко. Надалі це призведе до малої врожайності дерев або до розламу кістякових гілок під вагою плодів.
Кущі смородини також потрібно підстригти на 1/3 довжини однолітнього приросту гілок. Це викличе ріст бічних пагонів, на яких формується майбутній урожай. Це буде й профілактикою від шкідливих грибків і бактерій. Одночасно видаляють хворі, поламані та старі гілки, що відплодоносили. Обов'язково знищують роздуті округлі бруньки (вони заражені кліщем), в аґруса – кінці однолітніх пагонів, уражені борошнистою росою.
Роботи на городі
Весняні роботи в городі, як і в саду, починають з прибирання. З грядок прибирають торішнє листя і видаляють молоді бур'яни.
Перекопані восени грядки культивують і боронують граблями; грядки, які не перекопувалися, перекопують з внесенням добрив – суперфосфату і перегною органічних речовин. Ефективним є і внесення азотних добрив – сечовини і аміачної селітри, стимулюючих зростання листя рослин.
З кущів суниці і полуниці видаляють висохле листя і вуса, і обприскують їх розчином нітрофену (2%) і карбофосу з розрахунку 30 грам суміші цих речовин на 10 л води.
У березні перевіряють насіння на схожість. Найціннішим вважається те, що проросло в перші дні. Як правило, насіння редису, ріпи, огірків, кабачків, капусти, моркви, салату, буряка, гарбуза, томатів проростає через 7-10 днів, а цибулі, петрушки, кропу – через 12-14 днів. Перед посівом насіння заливають водою. Дрібне і погане, як правило, спливає, тож його варто викинути. Потім у склянку води всипають дві чайні ложки цукрового піску, розчиняють його і поміщають насіння, що залишилося. Насіння, яке спливло, знову видаляють, яке залишилося, підсушують і залишають для посіву.
Час весняного рівнодення (22 березня), коли день із ніччю рівняється – кращий строк посіву багатьох овочевих і гілкових культур на розсаду, у тому числі томатів. Для загартовування насіння томатів протравлюють 10-20 хвилин у розчині марганцівки фіолетового кольору, промивають чистою водою і тримають дві доби в мокрій марлі в темному місці. Потім набрякле насіння в поліетиленовому пакеті поміщають на верхню полицю холодильника на 4-5 діб.
Як тільки проклюнуться паростки, їх сіють у ящик з підготовленою земляною зволоженою сумішшю, ставлять у тепле місце й накривають поліетиленовою плівкою. Коли сходи з'являться, плівку знімають і ящик переносять у світле, прохолодне місце, щоб рослини не витягувалися.
На початку місяця в парник густо сіють на розсаду ранньостиглу білокачанну і цвітну капусту, наприкінці – капусту пізніх сортів. У теплицях висаджують розсаду овочів і квітів-однорічників. Перед посівом насіння перців, томатів і баклажанів рекомендується обробити імуностимулюючими препаратами. Бажано висаджувати насіння із запасом, щоб при подальшій пересадці можна було вибрати кращі рослини.
Посіви багаторічників на городі спушують і підгодовують фосфорними добривами. Для отримання раннього урожаю багаторічні овочі можна накрити спеціальними плівками або прозорими пластиковими ковпаками.
В кінці березня або на початку квітня у відкритий грунт висівають насіння холодостійких рослин – цибулі, редиски, пастернаку та інших, а також зелені культури – кинзу, кріп, салат.
За місяць-півтора до посадки (наприкінці березня) підготовляють бульби картоплі. Їх укладають в один ряд у плоскі ящики або коробки і ставлять на тиждень у світле, тепле (20-25°С) приміщення. Від яскравих сонячних променів бульби притіняють папером. За місяць до посадки ящики переносять у світле, але більш прохолодне приміщення (8-10°С). Щоб на картоплі пробудилися всі вічка, її щотижня перевертають. Бульби, на яких ростуть нитковидні паростки, видаляють. Те ж варто зробити з усіма іншими зіпсованими і захворілими бульбами.
Доглядаємо за газоном
Уваги господаря потребує і газон. На початку березня необхідно прослідкувати, щоб сніг на газоні танув рівномірно, не викликаючи перезволоження трави в окремих місцях.
Якщо ж на газоні є замети і купи снігу, їх слід розподілити на території рівномірно, а крижані кірки, що утворилися в місцях накопичення снігу, розбивають лопатою або вилами. Бажано також звести до мінімуму всі пересування по газону – це може викликати утворення слідів і вибоїн на його поверхні.
Після того, як сніг повністю розтанув, верхній шар грунту і трава злегка підсохнули, газон прочісують віяловими граблями або вертикулятором (пристрій для надрізання дерну), налаштувавши його так, щоб він лише злегка дряпав грунт.
Прочісування газону допомагає видалити з нього сухе листя, відмерлу траву, що загнили, різне сміття і розпушити верхній шар грунту, що ущільнився, поліпшивши доступ повітря до коріння рослин.
Якщо газон не був підстрижений восени або встиг сильно відрости під час зимової відлиги, після прочісування його необхідно підстригти на висоту до 2 см, щоб прискорити просихання трави.
Підстрижений газон потребує підгодівлі добривами (з підвищеним вмістом азоту – карбамідом або аміачною селітрою, з розрахунку 100-150 кг добрив на гектар газону, або 1-1,5 кг на одну сотку). Бажано вносити добрива до того, як на газоні з'явилася свіжа зелень – вона може "згоріти" від їх гранул під дією Сонця, якщо відразу ж не полити рясно водою.
Якщо на газоні з'явилася свіжа травичка, краще додати добрива в автоматичну систему поливу, щоб гранули розчинилися у воді перед тим, як потрапити до рослин, або ж просто вносити їх перед дощем.
Не слід підживлювати газон, якщо очікується сніг або він ще не встиг повністю розтанути і на газоні утворилися калюжі, оскільки розчинені добрива стікаються в калюжі і ямки на газоні, де їх концентрація стає досить високою і може викликати "вигорання" трави в цих місцях.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
Залишити коментар