Найдорожча Людина у світіТак уже склалося, що коли у нас все добре, ми не завжди розуміємо справжню ціну найголовнішого, найціннішого, не звертаємо належної уваги на тих, хто нас оточує, не виявляємо їм поваги, якої вони заслуговують.
До Бога звертаємось переважно лише тоді, коли хворіємо і нам важко морально. І завжди, в найважчі хвилини життя смуток та біль із нами розділяють найрідніші – батьки, кохані, друзі.
Та розкрити свою душу ми можемо лише тій, яка дала нам життя, – Матері. Бо саме вона по-справжньому може зрозуміти та почути нас, адже її серце багате на безкорисливу, щиру любов, котра може зцілити в час відчаю, полегшити наші страждання.
Тільки біля найріднішої людини в світі ми здатні відчути себе захищеними, адже Мама все розуміє і все вміє. Вона ж, якоюсь мірою, чарівниця…
Ще із дитячого віку ми звикли до того, що ця Людина завше із нами поряд (всі думаємо, що так буде завжди). Адже як ми без Неї?
На жаль, реалії життя суворіші. Бо гіршого немає, коли щось недобре трапляється із Нею, – завжди усміхненою, привітною, готовою прийти на поміч.
Тоді, здається, земля "втікає" з-під ніг. А ми, діти, ладні будь-що робити (можливе і навіть неможливе), аби з Нею все було гаразд, аби очі нашої рідненької не затьмарювали біда й горе, щоб посмішка не сходила із її лагідного обличчя, яке випромінює світло надії, дарує душевне тепло.
Саме в такі трагічні моменти в наших очах Мама стає маленькою дитиною, якою були ми раніше. І тільки тепер розумієш той нерозривний зв'язок із життєдайною енергетикою, який поєднує двох рідних людей.
На все, як кажуть, воля Божа. І те, що нам дається в цьому земному житті, ми мусимо пережити. Просто так має бути. Пам'ятаймо: віра у світле майбутнє, віра у свої сили, в себе самого, цілеспрямованість допомагають впевнено йти вперед, вдихати повітря на повні груди і радіти тому, що маємо тепер. А ще жити потрібно із твердою вірою в те, що все краще у нас – ще попереду.
Напередодні Міжнародного жіночого дня – 8 Березня кожен із нас хоче побажати найголовнішого – здоров'я нашим Матерям. А заодно сказати й дещо змінити одну відому фразу: "І щастя більшого немає в світі, коли здорові матері та їхні діти".
Мимоволі на думку також спадають слова із дитячої пісеньки: "Хай завжди буде небо, хай завжди буде Сонце, хай завжди буде мама, хай завжди буду я…".
Тож хай матері та їх діти щодня бачать тільки мирне небо, а доля буде прихильною до всіх у всьому! Хай сльози бувають тільки від радості, а серце приємно тривожиться лише від хороших подій!
А на завершення, в якості подарунка – ліричні рядки від душі Тобі, моя люба Ненько.
Зацілую, Мамо, я Твої долоні,
Упаду в обійми, серцем
притулюсь,
Ніжно я рукою проведу
по скронях
І сердечно в думці прошепчу:
"Молюсь!".
Я молюсь за Тебе, найрідніша
в світі,
І щоночі в Господа у снах прошу,
Щоб були здорові Ти і Твої
діти.
Це прохання серця я в душі
ношу.
Зацілую спрагло руки
найтепліші,
Найдобріші руки на усій Землі.
І загляну в очі, очі наймиліші,
А тоді промовлю: "До ста літ
живи!".
Бо з Тобою, Мамо, легко все
дається,
Навіть біль і горе не такі
страшні.
Нам тоді довкола наче світ
сміється,
Десь акорди грають, чути десь
пісні.
Боже, я благаю, збережи,
Матусю,
Аби бути поруч ще немало літ.
Я за Неї знову й знову
помолюся,
І Ви, святі небесні, Маму
бережіть!
Оксана МОРОЗ.
Залишити коментар