Не всі гібриди "їстівні"…Чого тільки не вигадують наші чиновники-реформатори від освіти. То "корегують" уроки фізкультури, образотворчого мистецтва та трудового навчання (вже добре, хоч не скасовують їх зовсім), то змінюють вимоги до оцінювання учнів початкової ланки, то про перехід на 12-річне навчання говорять.
І ось на "хвилі" реформ – наступна сходинка освітньої "еволюції": Міносвіти України має на меті виключити з числа обов'язкових точні науки. Натомість вигадують нові предмети: шляхом "схрещення" планують об'єднати алгебру і геометрію в математику, а, "зліпивши" фізику, хімію, біологію, географію плюс астрологію та екологію, отримати такий собі "гібрид" під назвою "Людина і природа".
Таким чином в Міністерстві освіти прагнуть втілити ідею перетворення української старшої школи у профільну. Мовляв, це розвантажить учнів і дасть їм можливість поглиблено вивчати лише ті предмети, до яких душа лежить: точні науки чи гуманітарні. Зрештою, і про багатопредметність пора забувати. Бо замість 22 можуть зробити лише дев'ять обов'язкових предметів.
В школах ці новації сприймають, м'яко кажучи, скептично. Адже, на думку самих освітян, об'єднання кількох предметів в один може призвести, в першу чергу, до скорочення вчителів. До того ж, такий підхід аж ніяк не сприятиме популяризації точних наук. У цьому переконані в Національній академії наук України, де стурбовані не на жарт, адже впевнені у тому, що відмова молоді від їх вивчення сприятиме тільки одному – інтелектуальному "роззброєнню" нації.
Проте в Міносвіти налаштовані більш оптимістично і розраховують на учнів, які, всупереч усім прогнозам, для поглибленого вивчення таки обиратимуть математично-природничі предмети.
Та попри всі ці сподівання, все ж цікаво: де знайти вчителів для інтегрованих предметів та за якими підручниками вчити старшокласників? Не факт, що вчитель фізики, навіть найкращий у своїй "стихії", здатен дати такі ж хороші знання, скажімо, з хімії чи географії. Й не просто "склеїти" в один підручник навіть алгебру і геометрію.
Як інформують ЗМІ, ініціатива поки обговорюється, учбові плани лише складаються. Уже оголошено конкурс проектів програм та підручників, які планують підготувати до літа. І хоч з цього приводу запитань поки більше, ніж відповідей, та, за "прогнозами" МОН, оновлені навчальні плани і підручники з інтегрованими предметами для старшої школи повинні ввести вже на 2018 - 2019 навчальний рік.
Тож скільки "плюсів", а скільки "мінусів" може мати це чергове "ноу-хау" Міністерства освіти, ми спробували з'ясувати, поцікавившись думкою вчителів та учнів-старшокласників Люблинецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Любов КОРЕНЬ, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель біології:
– У Міністерстві освіти необхідність інтеграції предметів обґрунтовують тим, що, навчаючись у старшій школі, дитина має обов'язково отримати цілісну картину світу і свободу у виборі предметів. Водночас пропонують виключити з переліку обов'язкових дисциплін усі природничі науки та замінити їх одним предметом – "Людина і природа", на яку планують виділити лише три навчальних години на тиждень. А у такому разі неминуче зниження рівня викладання навіть через відсутність педагогічних кадрів з цього предмету. А сьогодні, як ніколи, слід боротися за якість освіти, не знижуючи вимог.
Зрештою, якщо ми проводимо такі зміни, потрібно перевчити вчителів, підготувати підручники і розробити належну навчально-методичну базу. А це за такий короткий термін нереально зробити.
Особливо тривожить ситуація з вчителями. Об'єднані дисципліни виявляться для них серйозним випробуванням, яке скоротить робочі місця і зобов'яже всіх проходити переатестацію і перекваліфіковуватись.
Звісно, українська освіта давно потребує серйозної "реанімації". Незважаючи на те, що ідеї, запропоновані МОН, досить привабливі на перший погляд, все це не стільки вирішить проблеми, як може натомість створити нові, для усунення яких у нас просто не вистачить ні часу, ні можливостей.
Анатолій ГУЛІТА, вчитель фізики та інформатики:
– На мою думку, інтеграція природних дисциплін є доцільною в старшій школі для профільного навчання як узагальнений курс з тематикою, орієнтованою на певний профіль. Вивчати явища, різні ситуації, події потрібно з різних точок зору (з погляду фізики, хімії, біології та ін.).
Але тут є певні труднощі і неузгодженість теперішніх програм з різних предметів, відсутність навчальних планів інтегрованих курсів, навчально-методичних посібників, нема чіткого і повного розуміння мети, очікуваних результатів цієї інновації.
З'явиться й проблема кадрового забезпечення. Адже значна частина вчительських колективів – це люди передпенсійного віку і пенсіонери. Їм важко крокувати в ногу з часом, ламати вироблені за роки багаторічної праці прийоми і методи педагогічної діяльності. Водночас молоду зміну вчителів неможливо підготувати за рік-півтора. А з відміною візового режиму слід очікувати її масовий виїзд за кордон. У результаті – дефіцит молодих спеціалістів.
Тому особисто я не готовий до таких кардинальних реформувань.
Тамара КОВАЛЬЧУК, вчитель географії:
– Про інтегроване навчання почула нещодавно. Мало про це знаю і зовсім не уявляю такого курсу навчання. Про те, що є спеціальність "тракторист-машиніст широкого профілю" я знала, а от те, що має бути "вчитель широкого профілю" і не здогадувалась.
Якщо одному вчителеві потрібно давати дітям знання з 5 - 6 предметів, то про якість і рівень освіти в ЗОШ не може бути й мови. Просто комусь вигідно "топити" загальноосвітнє навчання і при цьому ще й заробити.
Надія КОТІК, вчитель біології:
– Об'єднання предметів природничого циклу в один курс важко сприйметься кожною дитиною. Це позначиться на знаннях учнів не у кращий бік, у них зникне інтерес до вивчення основ наук.
На моє переконання, ця ідея не надто вдала, позаяк багато учнів старших класів обирають ці предмети для складання ЗНО, а при такому підході ми втратимо можливість проведення практичних, лабораторних занять, без яких неможливо вивчити більшість тем.
Людмила КІНАХ, вчитель біології
та географії:
– Я рахую, що за умови покращення матеріально-технічної бази і при введенні поглибленого вивчення предметів природничого напрямку, ми зможемо донести до учня найголовніше й цінне, допомогти їм досягти вершини знань.
Аби запровадити якісні зміни в реформуванні школи, ми повинні прислухатись до думки вчителів-практиків загальноосвітніх шкіл, врахувавши при цьому позицію батьків та учнів.
Галина ОКСЕНЮК, вчитель хімії та біології:
– Хотілося б почути не тільки тези про інтегрований курс "Людина і природа", а й побачити проект програми, а тоді її обговорювати.
Перш за все, необхідно підготувати кадри для викладання інтегрованих курсів. Спеціалісти, які працюють зараз в школі після закінчення вищих педагогічних закладів, мають вузьку спеціалізацію.
Гадаю, на початковому етапі можна об'єднати в один блок фізику, хімію, астрономію. Окремо виділити інтегрований курс, який включав би біологію, географію, екологію, основи здоров'я.
Максим ГНАТЮК, учень 11 класу:
– Думаю, є недоцільним викладання природничих наук як один предмет. Зараз я саме готуюся до ЗНО з біології та хімії. Як на мене, вивчаючи такі складні науки комплексно, учні отримуватимуть лише поверхові знання.
Софія ШВОРАК, учениця 11 класу:
– Це не дуже хороша ідея. Адже у такому випадку матимуть велике навантаження вчителі і учні, які готуються до ЗНО. Природничі предмети досить різні і їх варто вивчати окремо. Я переконана у тому, що фізика, хімія, біологія, географія є надзвичайно важливими предметами для вивчення у школі, і, "викинувши" їх, ми втратимо ціле покоління науковців, технологів, лікарів, дослідників…
Вікторія ЗІНЧУК.
Залишити коментар