28 вересня ц. р. відбулася чергова двадцять дев'ята сесія Ковельської міської ради.  

Перед початком її роботи секретар міської ради Віра Федосюк повідомила про створення в Ковельській міській раді депутатської фракції Ковельської міської організації політичної партії "ВО "Свобода", до складу якої увійшли Вадим Ткачук, Володимир Бичик, Ігор Ткачук, Валерій Кубай. Головою фракції обрано Вадима Ткачука. 

Слово для виступу було надано голові Ковельської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста Людмилі Стахорській, котра звернулася до депутатів з проханням посприяти роботі цієї благодійної організації, яка сьогодні, на жаль, залишилась без підтримки держави й не в змозі належним чином надавати соціальну допомогу малозабезпеченим верствам населення. Вона подякувала за розуміння міській владі, керівникам окремих підприємств, установ та організацій міста. 

Як завжди, активними виявилися народні обранці під час традиційної "тридцятихвилинки", коли мали можливість озвучити свої депутатські запити та звернення. Так, Ігор Пініс, звертаючись до міського голови, просив доручити відповідним структурним підрозділам міськвиконкому знайти приміщення, придатне для створення центру з надання допомоги безхатченкам та ковельчанам, що знаходяться за межею бідності, для організації гарячого харчування та надання інших видів допомоги вищезазначеним громадянам. 

У іншому запиті, який також був підтриманий депутатами, Ігор Пініс наголосив на необхідності проведення ремонту відрізка дороги по вул. Театральній на території привокзального ринку.

Андрій Мілінчук у своєму запиті просив обранців міської громади підтримати звернення батьківського колективу ДНЗ № 8 щодо облаштування та ремонту пішохідних доріжок до цього дитячого садочка.

Юрій Міцура звернувся з проханням посприяти у проведенні робіт з благоустрою прибудинкових територій по вул. Кияна, 84, Володимирській, 91а та 40 років Перемоги, 5.

Звернення Сергія Кошарука стосувалися питань забезпечення надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг сім'ям учасників АТО, які загинули на Сході України та сприяння організації зустрічі щодо реалізації ініціативи поліпшення благоустрою  пам'ятників у м. Ковелі, зокрема, пам'ятника Богдану Хмельницькому, проведення якої заплановане на 7 жовтня ц. р. в приміщенні ЗОШ № 2.

Андрій Неридько озвучив запит, в якому запропонував в бюджеті на 2018 рік передбачити кошти на закупівлю обладнання для виготовлення біометричних документів для міського центру надання адміністративних послуг.    

Працюючи згідно з порядком денним сесії, народні обранці спочатку внесли зміни до рішення міської ради від 22. 12. 2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік", до Програми соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля та Програми економічного і соціального розвитку міста Ковеля на 2017 рік.

В ході сесії були прийняті рішення щодо регулювання земельних відносин у місті, а також, що стосуються надання дозволів на розроблення детальних планів території. 

Вкотре депутати не дійшли згоди, розглядаючи питання про дозвіл на розроблення детального плану території по вул. Сагайдачного для подальшого надання учасникам АТО.

Так, Сергій Кошарук запропонував до даного проекту рішення внести зміни, зокрема, дати дозвіл на розроблення детального плану території розміщення озеленених територій загального користування в районі житлових будинків по вул. Сагайдачного, 3, 5 та вул. Соборній, 10, 24. На його переконання земельні ділянки для учасників АТО слід шукати у інших місцях, а у заплаві річки Турії залишити "зелену" зону. За пропозицією С. Кошарука має змінитися й назва проекту рішення, яка звучала б так: "Про дозвіл на розроблення детального плану території по вул. Сагайдачного з метою розвитку рекреаційних зон на території м. Ковеля".

У свою чергу, міський голова Олег Кіндер зазначив, що зміни, які пропонує внести депутат, не відповідають суті уже існуючого проекту рішення, в якому йдеться про індивідуальну житлову забудову. На його думку, озвучений С. Кошаруком проект рішення доцільно розглядати окремо.

Однак голосів обранців міської громади не вистачило, щоб прийняти запропоновані зміни, недостатньо їх виявилося і для того, аби "пройшов" запропонований головним архітектором міста Людмилою Мурай проект рішення. 

Під час й цього сесійного засідання депутати не змогли визначитись у тому, що краще для міської громади: проведення благоустрою території Ковельської школи мистецтв та частини вулиці Леонтовича чи будівництво пішохідної доріжки до цього закладу естетичного виховання з вулиці Театральної. Тож позаяк народні обранці не мали можливості проголосувати за обидва внесені на сесію проекти рішень, то знову більшістю голосів їх відхилили.   

Розглянувши звернення прокуратури Волинської області та товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Брук Сервіс", міська рада вирішила зменшити ТзОВ "Бетон Брук Сервіс" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля при проведенні будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Глібова, 8б (2 черга) на 321654,06 грн. за рахунок вартості виконаних робіт з будівництва дюкера через річку Турію по вул. Сагайдачного в м. Ковелі на суму 340078,8 грн.

Необхідність прокладання дюкеру зумовлена влаштуванням централізованого водопостачання прилеглих до ветсанзаводу вулиць мікрорайону Ковель-2.

Обранці міської громади затвердили Положення про Ковельський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в новій редакції, взяли до відома інформацію керівника Ковельської місцевої прокуратури Олександра Бабенкова про результати діяльності установи на території м. Ковеля у першому півріччі 2017 року.

Вікторія ЗІНЧУК.

28 вересня ц. р. відбулася чергова двадцять дев'ята сесія Ковельської міської ради.  

Перед початком її роботи секретар міської ради Віра Федосюк повідомила про створення в Ковельській міській раді депутатської фракції Ковельської міської організації політичної партії "ВО "Свобода", до складу якої увійшли Вадим Ткачук, Володимир Бичик, Ігор Ткачук, Валерій Кубай. Головою фракції обрано Вадима Ткачука. 

Слово для виступу було надано голові Ковельської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста Людмилі Стахорській, котра звернулася до депутатів з проханням посприяти роботі цієї благодійної організації, яка сьогодні, на жаль, залишилась без підтримки держави й не в змозі належним чином надавати соціальну допомогу малозабезпеченим верствам населення. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 21

17 серпня ц. р. відбулася двадцять восьма сесія Ковельської міської ради, яку вела її секретар Віра Федосюк.

Розпочалася сесія з озвучення депутатських запитів та звернень. Так, у своїх зверненнях Олександр Місяць висловився щодо необхідності врегулювання роботи об'єктів дорожньої інфраструктури, зокрема, на перехресті вул. Володимирська-Варшавська; Ірина Роїк – з приводу ремонту ділянки дороги по вул. Симоненка; Ігор Пініс – щодо фінансування з міського бюджету учнів Вербської ЗОШ, котрі проживають у м. Ковелі. 

Володимир Косцьов'ят порушив питання стосовно, з його слів, незаконної торгівлі спиртними напоями, яка здійснюється біля Палацу учнівської молоді. Наталія Сеник говорила про необхідність влаштування пішохідного переходу в районі розташування амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 по вул. Грушевського, 52.

Депутатами були озвучені і прийняті запити, зокрема, щодо першочерговості проведення робіт з наведення благоустрою окремих прибудинкових територій (Ірина Роїк); створення робочих груп з розроблення Програм громадських ініціатив та підтримки письменників і поетів у м. Ковелі, забезпечення заходів з диспансеризації жителів мікрорайону Ковель-2, котрі мешкають поблизу Ковельського ветсанзаводу (Ігор Пініс); відновлення асфальтного покриття по вул. Леонтовича (Галина Стасюк).

Згодом, прийнявши із змінами та доповненнями порядок денний сесії, народні обранці перейшли до розгляду його питань. 

Депутати затвердили рішення про виконання міського бюджету за перше півріччя 2017 року, внесли зміни до його показників. 

Після дискусії в ході сесії депутати так і не визначились з приводу доцільності будівництва пішохідної доріжки до Ковельської школи мистецтв з вулиці Театральної. 

На підтримку проекту рішення стосовно облаштування проходу з вул. Театральної виступили депутати Ігор Пініс, Галина Стасюк, Ірина Роїк, аргументуючи  тим, що його схвалено на громадських слуханнях, громадською радою при міській раді, колективом і батьками школи мистецтв, зважаючи, окрім іншого, й на те, що дана земельна ділянка є комунальною власністю міста.

Протилежну думку з цього приводу мала секретар міської ради Віра Федосюк, котра не погодилась з висловленням Ігоря Пініса стосовно того, що ця доріжка є центральним входом, адже, як вона пояснила, центральною була б доріжка, на якій сьогодні знаходиться приватизована земля, а пропонована вище – від вул. Театральної може з'явитися лише за рахунок прибудинкової території, якою тривалий час користуються мешканці прилеглих будинків.

Отже, проекти рішень щодо будівництва доріжки до Ковельської школи мистецтв з вул. Театральної між будинками № 5 і № 7 та стосовно влаштування благоустрою території Ковельської школи мистецтв та частини вулиці Леонтовича й цього разу не знайшли належної підтримки серед депутатського активу. 

На сесії депутати мали затвердити й зміни до Положення про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Ковеля" та Положення про комісію міської ради по розгляду матеріалів про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Ковеля". 

Під час обговорення цього проекту рішення Володимир Бойко запропонував відмінити процедуру присвоєння цього почесного звання. Однак із його думкою не погодилися Ігор Пініс та Галина Стасюк. Вони висловилися "за" прийняття такого рішення, але з доповненням, щоб усіх загиблих ковельських військових у зоні АТО удостоїли звання "Почесний громадянин міста". Секретар міської ради Віра Федосюк, у свою чергу, запропонувала їм підготувати альтернативний проект рішення.  

Підтримав пропозицію Володимира Бойка скасувати це звання Валерій Кубай. Він вважає його присвоєння відлунням радянської системи. На його думку, сім'ї загиблих Героїв АТО найбільше чекають від влади міста не нагород чи титулів, а допомоги та піклування. 

Зрештою, головуюча запропонувала відправити даний проект рішення на доопрацювання і отримала схвальний результат: пропозицію депутати підтримали 23 голосами.

Також було затверджене Положення "Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" та "Регламент розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність".

Того дня народні обранці прийняли Регламент Ковельської міської ради VІІ скликання. Були внесені зміни до окремих місцевих цільових програм, прийнято рішення про присвоєння Ковельській міській гімназії імені  Олени Пчілки.

На сесії  розглянуто понад 40 питань, що стосуються регулювання земельних відносин у місті, частину яких відправлено на доопрацювання.

Достатньої кількості депутатських голосів не отримала й більшість проектів рішень щодо розроблення детальних планів територій. У зв'язку з цим начальнику відділу архітектури та містобудування міськвиконкому Людмилі Мурай доручено запросити ковельчан, яких вони стосуються, на наступне засідання, аби депутати їм аргументували свою позицію.

Народні обранці не залишили без підтримки звернення Ковельської міської ради до Прем'єр-Міністра України В. Б. Гройсмана щодо врегулювання питання погашення заборгованості по субсидіях.

Вікторія ЗІНЧУК.

17 серпня ц. р. відбулася двадцять восьма сесія Ковельської міської ради, яку вела її секретар Віра Федосюк.

Розпочалася сесія з озвучення депутатських запитів та звернень. Так, у своїх зверненнях Олександр Місяць висловився щодо необхідності врегулювання роботи об'єктів дорожньої інфраструктури, зокрема, на перехресті вул. Володимирська-Варшавська; Ірина Роїк – з приводу ремонту ділянки дороги по вул. Симоненка; Ігор Пініс – щодо фінансування з міського бюджету учнів Вербської ЗОШ, котрі проживають у м. Ковелі. 

Володимир Косцьов'ят порушив питання стосовно, з його слів, незаконної торгівлі спиртними напоями, яка здійснюється біля Палацу учнівської молоді. Наталія Сеник говорила про необхідність влаштування пішохідного переходу в районі розташування амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 по вул. Грушевського, 52.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 27

Що зроблено 

і що слід іще зробити?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 34

Святкування першої річниці утворення Люблинецької об'єднаної територіальної громади, яке відбулося минулої неділі, інакше, як грандіозним, не назвеш.

На території центрального стадіону селища, де проходило свято, розваг було на будь-який смак. Духмяні шашлики, інші смаколики радували люблинчан та гостей селища.

З першої години дня працювали виставки народних умільців і сувенірне містечко, проводились майстер-класи. Яскраві намиста і браслети з дерева, колоритні українські обереги із соломи і засушених трав, картини, посуд, іграшки і багато чого іншого ще приємніше було придбати, зважаючи на те, що "чаклували" над ними руки люблячих сердець, адже свої вироби презентували цілі родини майстрів з Ковельщини, сусіднього Турійська. 

Дорослі на честь свята могли пригоститись традиційними ароматними настоянками та медівочкою, виготовленими за рецептами та з продукції власної пасіки ковельчанина Юрія Стречена. А представники ВО "Свобода" пригощали істинно козацькою стравою – гарячим українським кулішем.

Додав азартності й розіграш святкової лотереї. Тож особливо везучим пощастило повернутися додому не з порожніми руками, а з цінними подарунками.

Для малечі – свої атракціони: веселі гірки, батути, каруселі тощо. Навіть на кумедних шотландських поні дітлахи мали можливість покататися.

Приємно відзначити, що у заходах взяли участь жителі громади всіх вікових категорій, багато дітей та молоді у вишиванках, з національною символікою. 

А от шанувальників спорту зібрало спортивне свято. Серед найактивніших – майбутнє та надія Ковельщини юні вихованці ФК "Люблинець". Свою ігрову майстерність вони демонстрували під час товариського матчу з футболістами команди "Трактор" (Мінськ) і перемогли з рахунком 1:0. 

Того дня відбулася гра чемпіонату району між дорослими командами ФК "Бетон" (Люблинець) –ФК "Радошин", яка завершилась теж на користь господарів поля.

Спортсмени різного віку вправлялися й у змаганнях зі штовхання колоди, кидка набивного м'яча, піднімання гирі, дартсу. Згодом на сцені, в урочистій обстановці, під оплески глядачів переможців "Козацьких забав" було нагороджено грамотами та подарунками. 

l

І от розпочалася урочиста частина святкувань, яка проходила в не традиційній у таких випадках, неофіційній  атмосфері завдяки ведучим – красивій, люблячій подружній парі Тетяні та Івану Бурякам, котрі зустрічали гостей на святково прибраній сцені. 

Урочистості чергувалися виступами та пісенними номерами у виконанні місцевих талантів, які супроводжувалися нагородженнями й віншуваннями. Але про все по порядку.

Вітальні слова усім односельчанам і гостям свята лунали з вуст голови Люблинецької об'єднаної територіальної громади Наталії Сіховської, котра відзначила, що в ці непрості часи є свята, які дарують хороший настрій, віру в краще майбутнє, надію на благополуччя і стабільність.

– День громади об'єднує всіх, хто тут народився й виріс, хто став її жителем, –звернулася вона до присутніх. – Сьогодні ж творять історію громади, яка об'єднала Старокошарівську та Мощенську старостинські округи з адміністративним центром у селищі Люблинці, шість тисяч її мешканців. 

Наталія Миколаївна подякувала всім тим, хто небайдужий до проблем громади та бере активну участь у їх вирішенні й хто долучився до підготовки і проведення Дня громади, побажала миру, злагоди, добробуту, благополуччя та наснаги робити рідний край кращим спільними зусиллями. 

Очільниця громади нагородила Почесними грамотами за активну життєву позицію, особистий внесок в соціально-культурне життя об'єднаної громади  депутата Ковельської районної ради В'ячеслава Шворака, директора Мощенської ЗОШ І-ІІ ступенів Віталія Новосада, тренера Люблинецької ДЮСШ Юрія Мазура, головного спеціаліста-головного бухгалтера виконавчого комітету селищної ради Марію Вавриш, учасника АТО Сергія Корнелюка, а згодом відзначила дипломами найдостойніших представників громади у різних номінаціях. 

Тож у номінаціях "Кращий громадський діяч" відзначено завідуючу бібліотекою с. Мощеної Ольгу Ліщук, "Кращий платник податків" – директора ТзОВ "Укрдорс" Ростислава Сиротюка. А от "Кращими меценатами громади" визнано директора СТОВ "Ратнівський аграрій" Валентина Чернецького, підприємця, волонтера, президента ФК "Люблинець" Ігоря Рубеля, підприємця Руслана Сачука (с. Мощена). 

У номінацію "Кращий двір" потрапили сім’ї Петра і Євгенії Морозів (смт Люблинець), Олександра та Орисі Левчуків (с. Старі Кошари), Миколи та Галини Яворських (с. Мощена). Краща ж прибудинкова територія виявилась у мешканців будинку № 3, що знаходиться в Люблинці по вул. Соборній. 

Гордістю громади є талановита молодь, успіхи та здобутки якої є не лише на рівні району, області, а й на рівні держави. Це – великі і маленькі перемоги у різних галузях, громадських справах. 

Знайомтесь: переможці у номінаціях "Інтелектуальна надія громади" – Софія Бурим (с. Старі Кошари) і Марія Куцова (смт Люблинець), "Спортивна надія" – Діана Случик (с. Мощена) та  Антон Тарасюк (смт Люблинець), "Творча надія" – Анастасія Карпук-Сугак (смт Люблинець) та Анна Христюк (с. Мощена).

Але і це не всі нагороди. Керівник громадської організації "Теріус" Валентина Пасаман під оплески присутніх вручила грамоту ще одній активній люблинчанці Ользі Грицюк.

l

Українські воїни – надійні захисники, віддані патріоти і люди, безмежно відчайдушні, люблячі свою країну, серед яких більше сотні жителів Люблинецької ОТГ. На їхню адресу звучали особливі слова. Щеміла душа, коли отець Матвій, військовий капелан, настоятель парафії Великомученика Пантелеймона Цілителя УПЦ КП смт Люблинця, згадав у своїй проповіді бійців, яких особисто бачив, чув, спілкувався, радів та плакав з ними. 

Того дня він, а згодом настоятель місцевої Хресто-Воздвиженської церкви УПЦ отець Павло разом з присутніми на святі молилися за мир на українській землі, за тих, хто його відстоює на наших східних рубежах, за квітучу і щасливу Україну.

Аби розділити радість торжества на свято – завітали й почесні гості – заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук, перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик, голова районної ради Андрій Броїло, перший заступник голови райдержадміністрації Роман Кульцман, депутат обласної ради Галина Йовик, депутати районної ради Андрій Мигуля, В'ячеслав Шворак, Георгій Корнієвський, представники офіційної делегації з гміни Пухачув (Республіка Польща) та багато інших.

l

Барвистим калейдоскопом талантів вирувала святкова концертна програма.

Того дня чудову атмосферу та гарний настрій дарували артисти академічного камерного оркестру "Кантабіле" Волинської обласної філармонії (художній керівник Народний артист України Товій Рівець). 

Особливого колориту додали виступи місцевих аматорів сцени. Під час святкового концерту звучали народні і не тільки, усіма улюблені пісні, у виконанні дуету Миколи Крощука і Вадима Влащука, солістів Яни Буряк, Каріни Ткачук, Даринки Середи, Наталії Ягодинець, Ані Случик, Тетяни Савчишиної, Андрія Мигулі, а також аматорських гуртів з сіл Кругеля та Старих Кошар, квартету з с. Довгонос, гуртів "Молодички" і "Акцент" з Люблинця.

А увечері "запалили" публіку учасники українського поп-фолк-джаз гурту "Чорні черешні", які зіграли й заспівали як старі відомі хіти, так і нові пісні.  

l

Свято завершилось: вручено всі нагороди, призи, концертно-розважальна програма закінчилась. Яскраві емоції, щасливі і задоволені дорослі та діти – підтвердження того, що святкування вдалося. 

Тож щирі слова подяки того дня не раз звучали на адресу тих, завдяки кому воно відбулося, а саме: благодійних фондів Ігоря Палиці "Тільки разом" (забезпечення сценою та призами переможців спортивних змагань), Степана Івахіва "Патріоти Волині" (призи на лотерею, серед яких  – холодильник, телевізор, мікрохвильова піч, соковитискач, праски, фени та ін.), СТОВ "Ратнівський аграрій" (директор Валентин Чернецький), ТзОВ "Укрдорс" (директор Ростислав Сиротюк), ТзОВ "Негабарит" (директор Олег Козел), підприємців Петра М’якоти (ТзОВ "Бізнес рейс"), Руслана Ковальчука ("ВДТК"), Наталії Юсюк (салон-магазин "Вікна Саламандра"), підприємців Євгенії Буднік, Володимира Свиріпи, Анатолія Мовчана, Юрія Колотюка, Володимира Стасюка. 

Вікторія ЗІНЧУК.

НА ЗНІМКАХ: під час святкування Дня Люблинецької об’єднаної територіальної громади.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Святкування першої річниці утворення Люблинецької об'єднаної територіальної громади, яке відбулося минулої неділі, інакше, як грандіозним, не назвеш.

На території центрального стадіону селища, де проходило свято, розваг було на будь-який смак. Духмяні шашлики, інші смаколики радували люблинчан та гостей селища.

З першої години дня працювали виставки народних умільців і сувенірне містечко, проводились майстер-класи. Яскраві намиста і браслети з дерева, колоритні українські обереги із соломи і засушених трав, картини, посуд, іграшки і багато чого іншого ще приємніше було придбати, зважаючи на те, що "чаклували" над ними руки люблячих сердець, адже свої вироби презентували цілі родини майстрів з Ковельщини, сусіднього Турійська. 

Дорослі на честь свята могли пригоститись традиційними ароматними настоянками та медівочкою, виготовленими за рецептами та з продукції власної пасіки ковельчанина Юрія Стречена. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 103

Щодня, щогодини ми спостерігаємо за стосунками людей, які в кризовий період стають неконтрольовані, нелогічні, інколи смішні, а інколи неприйнятні в цивілізованому суспільстві. 

«Ну чому не сидиться їм вдома, куди вони з самісінького ранку поспішають? На роботу через тих пенсіонерів нормально не доїдеш», — не раз в автобусі бурчать молодші пасажири. І, чесно кажучи, раніше розділяла їхню думку. Тепер соромно за це.

А ще соромно за окремих водіїв «маршруток», котрі скоса дивляться на пенсіонерів. Іноді їхнє ставлення до літніх людей навіть невихованістю та грубістю важко назвати. Воно на жорстокість скидається.

Багато років прожила в мікрорайоні «Сільмаш». Батьки, як і інші пенсіонери, у міських автобусах користувалися правом на безкоштовний проїзд. І, знаєте, з водіями міських маршрутів щодо цього ніяких проблем не виникало. Є місце – сідайте і їдьте.

Але чомусь цього принципу свого часу ніяк не бажали дотримуватись водії окремих приміських маршрутів.

Вже четвертий рік мешкаю в Люблинці. Користуюся громадським автотранспортом майже щодня. Повірте, не раз ні за що, ні про що доводилось червоніти стареньким, яких лаяли водії, як вчителі неслухняних дітей у школі. Їм наче муляли ті два пенсіонера, яким «пощастило» першими сісти в автобус. 

«Проблема» відпала, коли для них взагалі відмінили безплатний проїзд. Тепер старшим людям без грошей на квиток до «маршрутки» краще не підходити. Тож більшість з них їздять поїздом, хто має здоров’я — велосипедом. 

Один випадок у «маршрутці», свідком якого якось довелося стати, мене просто шокував. Аби доїхати до Ковеля, сів у автобус дідусь й, заходячи у нього, як зазвичай усі пенсіонери, поцікавився, чи ще є безплатне місце. Пенсіонерів в салоні не було, тому водій неохоче кивнув: «Сідай».

Старенький, як на те, зайняв перше сидіння позаду водія. Біля себе поставив торбину, яка й стала для нечеми-водія, наче для собаки — «фас!». Давай чіплятись до старого. Мовляв, не платиш за себе, то плати за багаж. Так затявся, що не помітив, що й з графіка вибився. Лементував, що не рушить, допоки той йому не заплатить, на закони посилався, махав перед носом у розгубленого пенсіонера якимись папірцями. 

Бідолашний дідусь принишкло сидів, навіть слова не міг вставити в «монолог» шофера. Але не тільки в останнього, як кажуть нерви «здали». Слабкими вони виявились і у мене. Мовчки підійшла до водія і дала йому гривню, яку той вимагав за ту нещасну сумку. Ефект – вражаючий: водій на мить замовк, потім щось пробурмотів, повернув мені гроші й… поїхав.

Але не тільки взяла «за живе» поведінка цього водія. В автобусі були й інші люди. І ніхто не озвався, не вступився за старенького – всі мовчки слухали цю «маячню», а дехто вдавав, що не чує й дивився собі у вікно. Чому так, я не розумію.

А от ще одна «свіжа» історія, в якій головним «героєм» став вже водій одного міського соціального (!) маршруту, який безкоштовно перевозить усіх пенсіонерів. Річ у тім, що чоловіка неабияк дратує «галас», який буцім-то створюють пасажири-пенсіонери в салоні «маршрутки». 

Не раз з цього приводу робив їм різкі зауваження, сварився, не вирушав в дорогу допоки не вщухнуть розмови. То що, людям вже й словом не можна перемовитись, потрібно говорити пошепки, аби, не доведи Боже, не розтривожити водія? 

До слова, про це довідалась від старшого віку жіночки, котра на днях завітала в редакцію, та з іншого питання. Повідавши цю історію, зовсім не мала на меті покарати водія, просила нікуди не звертатися і не надсилати скарги. Мовляв, може, прочитає про це, і в нього прокинеться совість…

Так, розумію, всім працюється комфортніше у спокої та тиші. Але чомусь музичний супровід в форматі російської попси або якоїсь весільної співанки водіям наших «маршруток» аж ніяк не заважає, і п’яні дебошири, які інколи чіпляються до пасажирів, їхнього спокою теж не тривожать. 

Тому потрібно думати перш, ніж щось говорити, і пам’ятати, що старість не омине нікого.

Вікторія ЗІНЧУК.    

Щодня, щогодини ми спостерігаємо за стосунками людей, які в кризовий період стають неконтрольовані, нелогічні, інколи смішні, а інколи неприйнятні в цивілізованому суспільстві. 

«Ну чому не сидиться їм вдома, куди вони з самісінького ранку поспішають? На роботу через тих пенсіонерів нормально не доїдеш», — не раз в автобусі бурчать молодші пасажири. І, чесно кажучи, раніше розділяла їхню думку. Тепер соромно за це.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 41

Чоловіки і жінки – абсолютно різні. І з цим фактом важко не погодитись. Але, водночас, вони схожі так само, як і різняться. Хоча усі відмінності, несумісності, суперечності часто-густо у представників протилежних статей, на жаль, найяскравіше проявляються… в шлюбі.

…Заплакана жінка, перелякані діти, шоковані сусіди. Вкотре «розійшовся» глава сімейства, який і сам не знає, чого хоче. То йому обід погано смакує, то вечеря не так приготована, то вдома не «як треба» прибрано, то жінка «скоса» на нього глянула…

«І знову в неї холодильник порожній, й чомусь малому нові кросівки потрібні. А нащо вони йому взагалі? Щоб, як минулого разу, тиняючись з м’ячем по вулиці, вгатив ним в сусідське вікно? І дочка вечорами невідомо, де вештається. І як же так вдатися?..», — схожі «промови» чи не щодня доводиться вислуховувати багатьом нашим жінкам, котрі зазвичай, навпаки, є чудовими дружинами, турботливими матусями, гарними господинями, які встигають геть усе й, так би мовити, є генератором всіх домашніх справ.

«Жінчині докори й сльози вже в печінках сидять: допікає й допікає, а що їй бракує? Одягнена, як пава, виглядає, наче писанка. Бачите, їй «вгору ніколи глянути». Хоча б вже мовчала… З подругами ніби не бачиться. А у своїй «конторі» цілими днями з ким теревені розводить? Он, дітьми краще хай більше займається – чемнішими будуть», — не раз чула скарги деяких знайомих горе-мужчин (бо інакше ніяк їх назвати не можу), котрі не задоволені своїм подружнім життям і, як на мене, цілком заслуженими і справедливими «претензіями» їхніх других половинок, котрі від своїх чоловіків хочуть лише трішечки тепла, підтримки, вдячності й уваги. А натомість – безконечні приниження, п’яні вибрики, сліпа байдужість, недоречні повчання й докори, докори, докори… Але це ще у кращому разі.

– Не розумію, чим не догодила, — жаліється одна моя знайома. – Чоловіка наче підмінили. Де подівся він – колись ласкавий, люблячий – не знаю. Побив, забрав з кишені останні сто гривень і пішов собі геть. Додому з’явився п’яним десь під ранок. Певно, знову втішався «на стороні».  Добре, хоч напився так, що вже на ногах не стояв. Бо знову була б бита…

Скільки безнадійності, безвиході, сліз і болю! І все – в одній фразі: чоловік б’є жінку. Що робити? Сумно, але таких випадків дуже багато у повсякденному житті. Навіть більше, ніж звичайного щастя. Це не може не засмутити.

Важко щось порадити тій моїй знайомій. Чужа сім’я – темний ліс. Знаю її давно, як мудру жінку. Добре, що не влаштовує вдома «концертів» з приводу чоловікових коханок, аби, як каже, не травмувати зайвий раз дітей. А вони в цій сім’ї теж частенько отримують «на горіхи», бо татусеві, виявляється, все одно, на кого замахнутися. Щойно «запахне» сваркою, дітлахи нишкнуть, як мишенята.

Ось в цьому найбільша трагедія. Оту батьківську незрозумілу жорстокість бачать діти. І добре, якщо це не спотворить їхнього майбутнього світогляду, не зробить їх агресивними і небезпечними для суспільства. Адже скільки знаємо прикладів бійок підлітків, які інколи закінчуються бідою, скільки їх в юному віці опиняється на лаві підсудних й через це ламають своє життя. 

Так, насилля над дітьми – це болюче питання, яке викликає серйозну стурбованість суспільства. А от насилля між чоловіком та жінкою інколи «табу», мовляв, раз б’є – значить любить. Чесно кажучи, оця народна мудрість на мені, наприклад, свого часу не спрацювала.

Яка ж була безглузда, коли вийшла заміж і думала, як мені поталанило: такий «діамант» відітнула. А зараз, набравшись досвіду, зрозуміла, що просто, намалювавши у своїй уяві ідеал, думала, що він правий у всьому. Тож у всьому винна я – така «неідеальна», така «не варта» цього «принца».

Та казка закінчилась дуже швидко: «принц» обернувся в чудовисько, яке й зараз тривожить у снах…

Не хочу ворушити минулого, але з часом зрозуміла, що жити потрібно для себе, своїх дітей, батьків, тому що інші можуть не оцінити ні почуттів, ні старань. 

Подібний до мого сценарій сімейного життя, на жаль, мав і має місце й у деяких моїх знайомих молодих жінок. 

– Живемо вже шостий рік, у нас двійко маленьких дітей. І ось мій чоловік почав «розпускати» руки, — розповідає Лариса (з етичних міркувань не називаю справжніх імен моїх співрозмовниць). – Раніше, наче не було все так погано, а після новорічних свят, ніби з цепу зірвався. Я раптом усвідомила, що усі ці роки я для нього ніхто, просто непотрібна річ. Коли хотіла вперше подати на розлучення, наші батьки наполягали примиритись, мовляв, він «так кається», казали, ми обоє винні.

Але це не в нашому випадку. Бо коли б’є лише за те, що тримісячна дитина заплакала і не дала спокійно додивитись футбол, треба втікати від нього на край світу…

А ось ще одна історія. Марині 31 рік, має п’ятирічного синочка. Зі своїм обранцем в шлюбі вісім років.

– Сьогодні знову отримала стусана, — якось поскаржилась мені. – Ударив перший раз приблизно через рік після весілля. Шкодував, вибачався… Через півроку це знов повторилося, а тепер в нього руки «сверблять» майже щотижня. І вже не кається, бо для нього дати ляпас, потягати за волосся, штовхнути – це не означає вдарити, а так – пострахати. Ще трохи потерплю, а там — сина за руку і геть від нього.

Багато жінок потерпають від знущань у сім’ї, але не кожна признається, не всі розуміють, що це страшне лихо. Це злочин, який потребує покарання. 

В поліції розповідають, що реагують на всі сигнали. Але буває так, що жінка поскаржиться, а потім сама прийде і просить не карати чоловіка, бо вже помирилися. А через деякий час все повторюється знову. «Стражі» порядку називають найбільш поширені причини насилля. Це, перш за все, низький рівень особистої культури, зловживання алкоголем, психічна неврівноваженість особи. 

Як повідомили в Ковельському відділі поліції, нині на обліку перебуває 589 сімейних дебоширів, з яких 67 – дебоширок (!). З початку року складено 488 адмінпротоколів про вчинення насильства у сім’ї (стаття 173-2), які направлено в суд для прийняття рішення.         

До слова, згідно із законодавством до відповідальності притягуються не лише за вчинення будь-яких дій фізичного характеру в сім’ї, але й психологічного, економічного.

Наші жінки зазвичай не роблять надбанням громадськості випадки насилля в сім’ї. І, може, саме це заважає шукати в повній мірі шляхів вирішення цієї проблеми. Буває, що і сусіди знають, як погано живе та чи інша сім’я, як страждають там діти, але не втручаються. Дружина також намагається все тримати у таємниці. А закони про попередження насильства у сім’ї, як це зазвичай буває, знають ті, хто й не думає їх порушувати. 

Ця суспільна проблема потребує вирішення на рівні держави, адже багато конфліктів виникає через нестатки, бідність, неспроможність просто прогодувати сім’ю. І це питання вимагає комплексного вирішення. 

Але наостанок моя порада: не потрібно розраховувати на державу, сусідів чи рідних. Тільки на себе. 

Розповідь про цю молоденьку дівчину нехай стане повчальною для тих, хто потрапив в «лапи» домашнього тирана.

Вона «нажилася» з ним за рік… 

А перед тим, як стати на рушничок щастя, думала, що вона для нього найвродливіша, найбажаніша, найкоханіша… Виявилась, що найгірша у світі. 

Коли востаннє підняв на неї руку, навіть речі не збирала й так, як є, пішла від нього. Він її довго шукав, але знайти не зміг. 

Довго від нього ховалась. Вона не простить його нізащо…

Вирішила почати життя з чистого листка. Але, як би там не склалося, заміж більше не вийде. 

Вона любила його до безтями. Як їй боляче було подати заяву на розлучення! Сльози лилися струмком…

Шлюборозлучний процес триває і зараз, але вона нічого міняти не збирається. Перед очима весь час стоїть жахлива картина того, як він вдарив її вперше… 

Вона так хотіла, щоб це виявилося сном. Але ж це – реальність. І вона зробила свій вибір. І вибір правильний.

Якщо чоловік підняв руку, він повторить це. І ніякі його умовляння і клятви не повинні переконувати жінку у тому, що це ніколи не повториться. З таким чоловіком треба розлучатися, а не давати йому «другий» шанс. Пошкодувати вкотре – означає підписати собі вирок. Воно того варте?  

Вікторія ЗІНЧУК.   

Чоловіки і жінки – абсолютно різні. І з цим фактом важко не погодитись. Але, водночас, вони схожі так само, як і різняться. Хоча усі відмінності, несумісності, суперечності часто-густо у представників протилежних статей, на жаль, найяскравіше проявляються… в шлюбі.

…Заплакана жінка, перелякані діти, шоковані сусіди. Вкотре «розійшовся» глава сімейства, який і сам не знає, чого хоче. То йому обід погано смакує, то вечеря не так приготована, то вдома не «як треба» прибрано, то жінка «скоса» на нього глянула…

«І знову в неї холодильник порожній, й чомусь малому нові кросівки потрібні. А нащо вони йому взагалі? Щоб, як минулого разу, тиняючись з м’ячем по вулиці, вгатив ним в сусідське вікно? 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 20

Хоч сесія міськради

і не відбулася... 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 39

На черговому засіданні виконавчого комітету міськради, яке відбулось 17 липня ц. р., розглянуто важливі питання, вирішення яких тим чи іншим чином сприятиме покращенню життєдіяльності міста.

Члени міськвиконкому взяли до відома інформацію начальника загального відділу виконавчого комітету міської ради Надії Кончаківської «Про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчому комітеті міської ради та його структурних підрозділів у першому півріччі 2017 року». 

У ній, зокрема, зазначено, що протягом першого півріччя цього року до виконавчого комітету міської ради надійшло 1286 пропозицій, заяв та скарг громадян, що практично дорівнює аналогічному показнику минулого року (у 2016 році – 1285 звернень). За видом 99,3% становлять заяви і 0,7% — скарги.

Аналізуючи тематику звернень громадян за перше півріччя 2017 року, можна відзначити, що головними залишаються питання соціального захисту, житлово-комунального господарства, аграрної політики і земельних відносин, будівництва та архітектури.

Понад 50 відсотків від усіх звернень до виконавчого комітету міської ради складають звернення від громадян, що потребують соціального захисту та підтримки. Зокрема, у першому півріччі 2017 року звернулось: пенсіонерів – 252, інвалідів – 171, учасників бойових дій та інвалідів війни – 42, учасників АТО – 87, членів сімей учасників АТО – 34, членів багатодітних сімей – 30. 

Також було взято до відому інформації про підготовку міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2017 – 2018 р. р. та про висвітлення діяльності міської ради, виконавчого комітету та їх структурних підрозділів в засобах масової інформації.

Окрім цього, виконком узяв до відома інформацію начальника фінансового управління Валентини Романчук «Про підсумки виконання міського бюджету за перше півріччя 2017 року». Тож за підсумками першого півріччя 2017 року загальний обсяг доходів бюджету міста склав 393 млн. 77,4 тис. грн. або 100,1 відсотка до затвердженого показника на цей період. Зокрема, до загального фонду бюджету без врахування трансфертів надійшло податкових та неподаткових платежів в сумі 122 млн. 123,3 тис. грн., забезпечено виконання уточненого призначення на 106,2 відсотка.

З Державного бюджету отримано базової дотації в сумі 3 млн. 445,6 тис. грн., цільових субвенцій – 246 млн. 843 тис. грн.

На засіданні було розглянуто ряд інших питань, зокрема щодо виділення матеріальної допомоги з міського бюджету сім’ям мобілізованих та учасників АТО, особам, прийнятим на військову службу за контрактом в Збройні Сили України, на лікування хворим на онкологічні захворювання та дітей, хворих на муковісцидоз, а також, що входять до компетенції відділів економічного розвитку та торгівлі, містобудування та архітектури, обліку розподілу та приватизації житла, управління соціального захисту, служби у справах дітей міськвиконкому та ін.

У «Різному» депутат міської ради Ігор Пініс звернув увагу на необхідність врегулювати ситуацію довкола Ковельського ветсанзаводу, яка сьогодні виглядає невтішною, адже, з його слів, на спорудах, де планується захоронення відходів з підприємства, з’являється «свіже» сміття. Виявляється, окремі ковельчани по новозбудованій дорозі туди вивозять викачані з вигрібних ям відходи, які зливають на старі рештки очисних споруд, що звідти потрапляють у річку. 

Член виконкому, президент ТОВ “ВО «Ковельсільмаш» Микола Заікін порушив питання щодо ремонту вулиці Відродження, з яким до нього неодноразово зверталися жителі мікрорайону «Сільмаш».

Міський голова Олег Кіндер з цього приводу пояснив, що причина затримки проведення даних ремонтних робіт пов’язана із ситуацією, що склалася не тільки в м. Ковелі, але й в Україні. Справа в тім, що підрядники відмовились від виконання всіх видів робіт, позаяк не погоджуються з новими розцінками, які з’явилися в зв’язку з встановленням мінімальної зарплати в 3200 гривень. 

Оскільки на сьогодні уся проектно-кошторисна документація перераховується, виникла така затримка. Зі слів міського голови, саме з цих причин не вдалося, як це планувалося, здати в експлуатацію до Дня міста літню сцену в парку культури та відпочинку імені Лесі Українки.

Водночас очільник міста запевнив, що в міському бюджеті закладені кошти на ремонт вул. Відродження і пообіцяв, що в цьому році ремонтні роботи будуть проведені.   

Вікторія ЗІНЧУК.

На черговому засіданні виконавчого комітету міськради, яке відбулось 17 липня ц. р., розглянуто важливі питання, вирішення яких тим чи іншим чином сприятиме покращенню життєдіяльності міста.

Члени міськвиконкому взяли до відома інформацію начальника загального відділу виконавчого комітету міської ради Надії Кончаківської «Про стан роботи із зверненнями громадян у виконавчому комітеті міської ради та його структурних підрозділів у першому півріччі 2017 року». 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 36

Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Однак громадські слухання щодо обговорення цих надзвичайно важливих проектів регуляторних актів того дня так і не відбулися, хоч окремі ковельчани прийшли. 

Серед присутніх – депутати міської ради, працівники структурних підрозділів міськвиконкому, представники громадської ради при Ковельській міській раді та інші небайдужі громадяни міста.

На початку засідання, яке вела секретар Ковельської міської ради Віра Федосюк, члени громадської ради висловили думку про недостатню кількість громади для обговорення важливих регуляторних актів безпосередньо для учасників АТО та інших пільгових категорій. Їхню думку підтримали й інші присутні в залі місцеві активісти, котрі, мотивуючи низьким рівнем підготовки громадських слухань, запропонували перенести їх проведення на 4 липня 2017 року. Рішення було поставлене на голосування та майже одноголосно підтримане присутніми. 

Звісно, можливо, і є певні прорахунки в цьому плані. Однак проблема ще й в іншому: на жаль, люди «розучилися» читати газети та інші друковані видання, а, користуючись Інтернетом, відвідують не зовсім ті сайти, які можуть про це інформувати. 

Та, все ж, ми не хочемо судити, хто в цій ситуації правий, а хто – ні, адже поважаємо і прислухаємось до думки кожного. Тож вирішили з’ясувати позицію обох сторін.

l

Микола ПЕЧЕНЮК, голова громадської ради при Ковельській міській раді:

—Справді, оголошення про те, що мають відбутись громадські слухання, було розміщене на сторінках газети «Вісті Ковельщини», на офіційному сайті міста. Але далеко не всі ковельчани читають міськрайонне видання та й на сайті, навіть якщо є така можливість, не всю інформацію переглянеш.

Вважаю, що про це керівництво міста мало б повідомити мене, як голову громадської ради при міській раді. У свою чергу, я поінформував би про громадські слухання керівників громадських організацій, активістів, людей, яких стосується питання, що мали тоді обговорюватись. Натомість міська влада нас проігнорувала. Складалося враження, що інформацію про проведення громадських слухань щодо порядку надання земельних ділянок учасникам АТО та сім’ям загиблих тримали в таємниці. Власне, це трапляється не вперше – не вважають за потрібне ставити до відома громаду щодо важливих заходів, що мають відбутися в місті, у більшості випадків. 

Ще на початку Революції Гідності у мене була конкретна пропозиція до очільників Ковеля. Аби повідомити громаду про те, що у місті щось будується, виділяється земля, реалізовуються інші проекти й таким чином уникнути земельних та інших конфліктів, великих зусиль та витрат не потрібно. Впевнений, таких питань не виникало б, якби, наприклад, міська влада інформувала ковельчан про важливі події чи заходи, які потребують спільної участі, скориставшись листівками та послугами пошти. 

Тому і в цьому випадку так вийшло, що, хоч вищезазначене питання спрямоване на вирішення проблеми забезпечення ветеранів АТО земельними ділянками, представників воїнів АТО у залі практично не було. Хоча вони готувалися, опрацьовували документи і т. д. 

Але громадські слухання не можуть відбуватись у переважній більшості за участю представників міськради й ледве двох десятків громадських активістів, ковельчан.

 l

Галина АРТЮШЕНКО, секретар громадської ради при Ковельській міській раді:

—Передусім, для того, щоб громадські слухання були легітимними, необхідний Статут міста, якого територіальна громада м. Ковеля й досі немає. Однак, не беручи до уваги цю обставину, як і в інших ситуаціях, влада і тут знайшла винного – громадську раду при міській раді, акцентуючи на тому, що вона, буцім-то, не виконує покладених на неї обов’язків та, так би мовити, існує на «папері». 

Тим не менше, ніхто не перешкоджає бажаючим працювати ефективніше, змінивши нинішніх голову громадської ради чи її секретаря, адже, на чиєсь переконання, вони «нічого не роблять». Аби це сприяло розвитку міста, підвищенню рівня життя ковельчан, ті, хто сьогодні займають ці посади, готові ними поступитися хоч зараз й лише порадами сприяти подальшій діяльності своїх наступників. Але в будь-якому разі міська рада, обрана громадою, має рахуватися з її думкою й без дозволу громади нічого не чинити.

Знаю, що повідомлення про те, що мають відбутися громадські слухання, було надруковане в газеті «Вісті Ковельщини», однак, зважаючи на мізерні пенсії, не надто високі зарплати й суцільну дорожнечу, не всі мають можливість передплачувати ковельську міськрайонку чи інші друковані видання, не всі також мають доступ до Інтернету, де про громадські слухання також можна було дізнатися. 

Проте є інші варіанти інформування населення. Зокрема, у цьому випадку учасників АТО, членів сімей загиблих Героїв, які стоять на черзі на отримання земельних ділянок. Чому, коли свого часу охочі йшли до влади, вони не шкодували коштів на друк агітаційних листівок, а тепер порівняно невеликі витрати на листи-повідомлення для людей, які віддавали своє життя та здоров’я заради нас усіх, здаються їм надмірними?

Особисто я вперше почула про громадські слухання від Людмили Данилевич – мами загиблого Героя Романа Данилевича, яка зателефонувала мені і повідомила, що випадково у фейсбуці побачила оголошення секретаря міської ради Віри Федосюк, розміщене в той самий день, коли вони повинні були відбутися. Тож ми мали лише кілька годин для того, щоб поінформувати про це тих, кого дане питання стосується.

Сьогодні громадській раді закидають, що, мовляв, її представники зірвали слухання. Але це не так. Ми просто показали владі, що працювати потрібно з громадою, з якою треба завжди рахуватися і належним чином інформувати про важливі питання, які варто спільно вирішувати.

За наполяганням присутніх громадські слухання з даних питань мають відбутися о 14:00 год. 4 липня 2017 року.

 l

Андрій ПАНАСЮК, член Ковельської міськрайонної Спілки учасників АТО:

—Оголошення про те, що мали відбутися громадські слухання, певний час розміщувалось на офіційному сайті міста. Про це інформували в міській раді.

Однак 13 червня ц. р. на громадські слухання прийшло дуже мало людей, хоч, чесно кажучи, був впевнений у тому, що збереться набагато більше ковельчан, які свою активність повною мірою виявляють у інших ситуаціях, або ж тих, котрих це питання стосується.

Головуюча, секретар міської ради Віра Федосюк, розпочала слухання, але, як виявилось, навіть та невелика кількість присутніх не була ознайомлена з проектами регуляторних актів, які пропонувалися для громадського обговорення. Розуміючи те, яка з цього може вийти катавасія, я висловив свою думку про те, що нам нічого приховувати (адже дехто у залі натякав на те, що хтось там щось «просовує», здійснює ще якість маніпуляції). 

Тому підтримав позицію більшості щодо перенесення на іншу дату проведення громадських слухань, аби дати можливість бажаючим додатково ознайомитися з усіма матеріалами. І вже 4 липня, на яке заплановані громадські слухання, ковельчани зможуть висловити свої думки з приводу цього. Це і є головне. А обговорювати чи коментувати причини, через які не відбулися громадські слухання, як на мене, сьогодні не варто. 

Звісно, ми таким чином втрачаємо час, але якщо це виправдано і сприятиме уникненню подальших взаємозвинувачень, то, думаю, таке рішення громади виправдане. 

 l

Віра ФЕДОСЮК, секретар Ковельської міської ради:

—Процитую уривок з інтерв’ю міського голови Олега Кіндера, опублікованого на шпальтах газети «Вісті Ковельщини» 16 березня 2017 року, № 17-18:

«—…Про цей документ говорять, починаючи з першої сесії нинішньої каденції. Нібито все, що робилось раніше, — неправильно, непрозоро, а зараз усе буде чесно та справедливо. Лишень варто розробити відповідне Положення. Слушна пропозиція. Погоджуюсь. Тож давайте спільно його розробимо, винесемо на розгляд громадськості і затвердимо рішенням ради. 

У відділі земельних ресурсів вже були напрацювання в цьому напрямку, але перед тим, як подавати проект на обговорення, хотів би почути думку депутатів про те, яким вони бачать цей документ.

ХХХ

Пройшов рік, а обранці громади так і не узгодили позиції. За пустою балаканиною втратили цілий рік. Далі зволікати, як на мене, немає сенсу, тому найближчим часом відділ земельних ресурсів оприлюднить громадськості власні напрацювання щодо цього Положення. А вже тоді ми точно почуємо пропозиції депутатів, а точніше – чергові нарікання, чому так, а не інакше».

(http://www.volynpost.com/articles/935-oleg-kinder-naprugu-schodo-tak-zvanoi-spekuliacii-navkolo-zemli-dlia-atovciv-nagnitayut-zadlia-piaru або “Вісті Ковельщини» від 16 березня 2017 року, № 17-18).

Нагадаю, що розмова велась у березні 2017 року. Тоді ж на сайті міської ради були оприлюднені розроблені проекти Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність».

Бажаючі мали можливість ознайомитись з цими проектами та внести свої пропозиції та побажання. Депутатів міської ради регулярно, чи не на кожній сесії, комісії запрошували до ознайомлення з проектами.

Але замість конструктивної співпраці бачимо чергові нарікання та звинувачення – тепер, мовляв, міська влада не вміє комунікувати з громадою, не подала оголошення про проведення слухань і таке інше.

Прикро констатувати, що головними дійовими особами виступають очільники громадської ради, органу, створеного міською радою якраз для здійснення комунікацій з громадою. Звісно, що не всі ковельчани передплачують чи купують газету «Вісті Ковельщини». Однак подібні виправдовування в необізнаності зовсім не личать першим представникам громадської ради , які зобов’язані читати офіційні видання міста та інформувати громадсткість про події, які відбуваються в місті.

Час прийняття міською радою місцевих правил прозорого відведення земельних ділянок, у тому числі й учасникам АТО, відкладається ще мінімум на місяць. Комусь вигідно, щоб подібні рішення якнайдовше не приймались, щоб чим довше був привід для звинувачень на адресу міської влади у відсутності прозорості та маніпуляцій на тему забезпечення земельними ділянками учасників АТО.

Наостанок хочу зазначити, що жодним нормативним документом не передбачена кількість громадян при громадських обговореннях, натомість згідно з Постановою Кабінету Міністрів України після оприлюднення регуляторного акту (31.03.2017р.), громадяни подають письмові пропозиції, яких по даних регуляторних актах у виконавчі органи Ковельської міської ради за цей період не поступило жодного.

 l

Вадим ЛОГВІНОВ, начальник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради:

—За розроблення даних проектів регуляторних актів взялися, в першу чергу, за дорученням депутатів міської ради, котрі бажали бачити чіткий механізм надання земельних ділянок учасникам АТО. Однак для того, аби запустити цей процес, його необхідно було урегулювати на загальному рівні, тому і виникло питання про розробку двох Положень. 

Неодноразово міська рада приймала рішення щодо розроблення регуляторного акту. Розпочали відповідні процедури: відділу земельних ресурсів було доручено розробити ці два Положення, які направили в Антимонопольний комітет, в Державну регуляторну службу України.

До речі, на квітневій та травневій сесіях міської ради, я підходив до мікрофона й інформував народних обранців про те, що на офіційному сайті міської ради розміщені Положення, з якими вони повинні були б ознайомитись і подати свої пропозиції. На жаль, жодної пропозиції так і не надійшло. 

Після того, як отримали листа Державної регуляторної служби України від 30 травня 2017 року й підготували пакет документів, оголошення про проведення громадських слухань було розміщене в газеті «Вісті Ковельщини», що відповідає засадам проведення регуляторної політики. Це оголошення оприлюднене на сторінках «Вістей Ковельщини» 8 червня ц. р. Тож вважаю, що було достатньо часу, аби з ним ознайомитись. Тому мені незрозуміла позиція депутатського корпусу, активістів стосовно недоцільності проведення 13 червня громадських слухань, мотивуючи тим, що про це належним чином не поінформували.

Щодо ковельчан-учасників АТО, котрих безпосередньо стосувались дані Положення, то їм попередньо ці документи надавались. Але від них також не надходили ні пропозиції, ні зауваження. Окрім того, відділ земельних ресурсів співпрацював із Спілкою учасників АТО, коли розроблялися Положення й Регламент. 

Отож, після затвердження Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ям, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність виконавчим комітетом міської ради була б створена комісія, до складу якої входили б учасники АТО, громадські активісти, депутати міської ради. І процес би уже зрушив з місця.

Тому мене відверто дивує ситуація, що склалася. Лишається сподіватись, що 4 липня 2017 року громадські слухання таки відбудуться. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 68

Люди, що живуть у містах, рідко замислюються над тим, яку воду вони п'ють. Мовляв, головне, щоби у кранах вона була чиста і смачна. А про те, яка повинна бути питна вода, яке очищення вона проходить і як така вода впливає на наше здоров'я, теж не завжди всім цікаво. Однак при цьому основна частина населення впевнена, що пити водопровідну воду не дуже корисно, тому купує фільтри для очищення води, кип'ятить, відстоює її або ж вживає бутильовану воду. 

Більшість з нас і не здогадується, від скількох факторів залежить якість води, яку ми п'ємо, тієї самої води, яку п'ють наші діти. Саме це ми й спробували  з'ясувати.

– Серед багатьох галузей виробництва, спрямованих на підвищення рівня життя людей, благоустрій населених пунктів і розвиток промисловості, водопостачання займає велике і важливе місце. 

Адже вода – це неодмінна частина всіх живих організмів, життєдіяльність яких без неї неможлива, – говорить начальник лабораторії Ковельського УВКГ Ніна ЛЕВЧУК. – Для нормальної течії фізіологічних процесів у людини й  створення сприятливих умов життя людей дуже важливим є гігієнічне значення води, тобто її якість. Нині забезпечення населення водою високої якості стало справжньою проблемою. Питна вода – це вода, найвища вимога до якості якої – бути безпечною в епідеміологічному і радіаційному відношеннях, нешкідливою за хімічним складом, мати сприятливі органолептичні властивості.

– Ніно Федорівно, що зроблено останнім часом для того, аби підвищити якість питної води?

– Для задоволення всіх необхідних вимог УВКГ "Ковельводоканал" використовує цілу низку заходів. Контроль якості питної води на відповідність нормативам ведемо від моменту підйому води з артезіанських свердловин до надходження її до споживача. Обов'язковими процесами підготовки води є якісне очищення і знезаражування.

Очищення, куди входить знезалізнення, є першим етапом водопідготовки. Знезаражування - це надійний і керований бар'єр на дорозі можливої передачі кишкових інфекцій та інших небезпечних хвороб, тобто знищення патогенних мікроорганізмів – бактерій і вірусів.

– Деякі ковельчани вважають, що хлорування води – це застаріла технологія, і є кращі альтернативи. Чи мають вони рацію?

– Хлорування – найбільш розповсюджений метод обробки води. До 2015 року "Ковельводоканал" використовував для знезаражування зріджений хлор. Хлорування водоводів і мереж з ємностей з рідким хлором було дуже небезпечною і дорогою операцією. Тому для безпечного проведення робіт керівництвом водоканалу було вирішено використовувати для знезаражування гіпохлорид натрію, який виробляється електро- хімічним способом на гіпохлоридних установках. Такі установки були придбані підприємством, і силами працівників водоканалу налагоджена їх робота. 

Електрохімічне хлорування води має ряд переваг перед хлоруванням рідким хлором: метод безпечний, не потрібно доставляти і зберігати на станції рідкий хлор (установки піддаються автоматизації).

Сьогодні ковельчани отримують якісну питну воду, яка відповідає вимогам ДСТУ 7525:2014 "Вимоги та методи контролювання якості" та ДержСанПіну 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

– Тобто ковельчанам немає підстав турбуватись з приводу якості води, яку вони щодня споживають? 

– Якість питної води, яка подається споживачам міста, відповідає вимогам всіх нормативних документів і не має відхилень від норм. Підприємство докладає багато зусиль для задоволення вимог споживачів до якості питної води. Це важка і непомітна праця, але дуже потрібна й важлива.

– У цьому навіть не сумніваюсь. Але, все ж таки, яким чином ведеться контроль якості питної води?

– Наступним чином. Відбір проб здійснюється пробовідбірниками згідно з робочими програмами і графіками, погодженими з Держпродспоживслужбою м. Ковеля. При відборі враховуються вимоги методик виконання вимірювань. При потребі проби води консервуються (згідно з МВВ), що обов'язково відображається у супроводжувальному акті відбору. Відібрані проби доставляються у відповідні лабораторії і реєструються у "Журналі реєстрації відбору проб".

– Які фактори негативно впливають на якість питної води?

– Факторами, які могли б впливати на якість води, є застарілі мережі та споруди водопостачання, недостатнє очищення на очисних спорудах водопроводу та введення реагенту для знезараження. 

Також негативний вплив на якість води може мати висока аварійність на мережах та ігнорування необхідності промивання водопроводів після ліквідації аварійних ситуацій.

l

Чи підприємство робить щось для того, аби запобігти цьому, цікавимось у начальника Ковельського УВКГ Юрія РИБАЧКА.

– Ковельським водоканалом постійно проводиться робота з недопущення впливу негативних факторів на якість води, – розповідає Юрій Іванович. – За останні роки було замінено більше трьох кілометрів аварійних водопровідних мереж (вул. Мазепи, Липинського, П. Мирного, Старицьких, Брестська, Шукшина, М. Гончара, Курбаса). Постійно проводиться промивання водопроводів відповідно до затвердженого графіка. 

На замовлення мешканців міста проводимо будівництво нових вуличних мереж водопостачання. У 2016 році прокладено водопроводи по вул. Черняховського та вул. Винниченка. 

Сьогодні розпочаті роботи з реконструкції водозаборів, що включають в себе повну заміну технологічного обладнання на свердловинах – насосів, труб, запірної арматури та автоматики. Окрім того, на стадії завершення знаходиться проект реконструкції водогонів від свердловин, в рамках реалізації якого буде здійснено повну заміну трубопроводів та запірної арматури від свердловин до насосної станції другого підйому по вул. Геологів. 

Для поліпшення водопостачання споживачам було замінено насосне обладнання та автоматику на насосній станції другого підйому по вул. В. Кияна (колишня вул. Ватутіна). 

З настанням літа і підвищенням температури навколишнього середовища різко зростає споживання води.

В спекотні місяці минулих років існуючих свердловин подекуди було недостатньо для нормального забезпечення споживачів необхідною кількістю води. Для покращення ситуації введено в експлуатацію резервну свердловину №7, що дозволило вже в минулому році подавати в мережі близько 1000 м3 питної води на добу додатково. 

Однак на поточний період цього вже недостатньо. Наразі "Ковельводоканал" хоче відновити роботу свердловини №2, розташованої на території  Зеленської сільради. Роботу цієї свердловини було припинено в 2011 році. Відновлення роботи свердловини коштуватиме нашому управлінню 200 тис. грн. На будівництво нової свердловини необхідно близько 2 млн. грн. Таких коштів "Ковельводоканал" не має.

Користуючись нагодою, звертаюсь за допомогою до органів місцевого самоврядування  усіх рівнів, адже з кожним роком питання водозабезпечення ставатиме гострішим, а відновлення роботи існуючої свердловини не потребуватиме таких затрат, як будівництво нової.

Хочу звернути увагу населення міста на необхідність вчасно розраховуватись за послуги водопостачання і водовідведення.

Дякую за розуміння тим, хто вчасно платить за надані послуги. Це дозволяє підприємству виконувати покладені на нас обов'язки по безперебійному та безаварійному забезпеченню міста питною водою.

– А які завдання все ж першочергові? 

– На сьогодні одним з основних завдань, що стоять перед управлінням, є вирішення питання  централізованого водопостачання населення мікрорайону Ковель-ІІ. В першу чергу, буде прокладатися водопровідна мережа в район тих вулиць, де населення не може користуватися водою від власних колодязів та свердловин через перевищення концентрацій забруднюючих речовин внаслідок діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод". Вже виділено кошти з міського бюджету на проектні роботи та проводяться інженерно-геодезичні вишукування для розроблення проекту.

Ковельське УВКГ й надалі буде працювати в напрямку покращення якісних і кількісних показників якості питної води та сподівається, що у ковельчан не будуть виникати сумніви щодо якості водопостачання.

Розмовляла 

Вікторія ЗІНЧУК.

Люди, що живуть у містах, рідко замислюються над тим, яку воду вони п'ють. Мовляв, головне, щоби у кранах вона була чиста і смачна. А про те, яка повинна бути питна вода, яке очищення вона проходить і як така вода впливає на наше здоров'я, теж не завжди всім цікаво. Однак при цьому основна частина населення впевнена, що пити водопровідну воду не дуже корисно, тому купує фільтри для очищення води, кип'ятить, відстоює її або ж вживає бутильовану воду. 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 58