Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Однак громадські слухання щодо обговорення цих надзвичайно важливих проектів регуляторних актів того дня так і не відбулися, хоч окремі ковельчани прийшли. 

Серед присутніх – депутати міської ради, працівники структурних підрозділів міськвиконкому, представники громадської ради при Ковельській міській раді та інші небайдужі громадяни міста.

На початку засідання, яке вела секретар Ковельської міської ради Віра Федосюк, члени громадської ради висловили думку про недостатню кількість громади для обговорення важливих регуляторних актів безпосередньо для учасників АТО та інших пільгових категорій. Їхню думку підтримали й інші присутні в залі місцеві активісти, котрі, мотивуючи низьким рівнем підготовки громадських слухань, запропонували перенести їх проведення на 4 липня 2017 року. Рішення було поставлене на голосування та майже одноголосно підтримане присутніми. 

Звісно, можливо, і є певні прорахунки в цьому плані. Однак проблема ще й в іншому: на жаль, люди «розучилися» читати газети та інші друковані видання, а, користуючись Інтернетом, відвідують не зовсім ті сайти, які можуть про це інформувати. 

Та, все ж, ми не хочемо судити, хто в цій ситуації правий, а хто – ні, адже поважаємо і прислухаємось до думки кожного. Тож вирішили з’ясувати позицію обох сторін.

l

Микола ПЕЧЕНЮК, голова громадської ради при Ковельській міській раді:

—Справді, оголошення про те, що мають відбутись громадські слухання, було розміщене на сторінках газети «Вісті Ковельщини», на офіційному сайті міста. Але далеко не всі ковельчани читають міськрайонне видання та й на сайті, навіть якщо є така можливість, не всю інформацію переглянеш.

Вважаю, що про це керівництво міста мало б повідомити мене, як голову громадської ради при міській раді. У свою чергу, я поінформував би про громадські слухання керівників громадських організацій, активістів, людей, яких стосується питання, що мали тоді обговорюватись. Натомість міська влада нас проігнорувала. Складалося враження, що інформацію про проведення громадських слухань щодо порядку надання земельних ділянок учасникам АТО та сім’ям загиблих тримали в таємниці. Власне, це трапляється не вперше – не вважають за потрібне ставити до відома громаду щодо важливих заходів, що мають відбутися в місті, у більшості випадків. 

Ще на початку Революції Гідності у мене була конкретна пропозиція до очільників Ковеля. Аби повідомити громаду про те, що у місті щось будується, виділяється земля, реалізовуються інші проекти й таким чином уникнути земельних та інших конфліктів, великих зусиль та витрат не потрібно. Впевнений, таких питань не виникало б, якби, наприклад, міська влада інформувала ковельчан про важливі події чи заходи, які потребують спільної участі, скориставшись листівками та послугами пошти. 

Тому і в цьому випадку так вийшло, що, хоч вищезазначене питання спрямоване на вирішення проблеми забезпечення ветеранів АТО земельними ділянками, представників воїнів АТО у залі практично не було. Хоча вони готувалися, опрацьовували документи і т. д. 

Але громадські слухання не можуть відбуватись у переважній більшості за участю представників міськради й ледве двох десятків громадських активістів, ковельчан.

 l

Галина АРТЮШЕНКО, секретар громадської ради при Ковельській міській раді:

—Передусім, для того, щоб громадські слухання були легітимними, необхідний Статут міста, якого територіальна громада м. Ковеля й досі немає. Однак, не беручи до уваги цю обставину, як і в інших ситуаціях, влада і тут знайшла винного – громадську раду при міській раді, акцентуючи на тому, що вона, буцім-то, не виконує покладених на неї обов’язків та, так би мовити, існує на «папері». 

Тим не менше, ніхто не перешкоджає бажаючим працювати ефективніше, змінивши нинішніх голову громадської ради чи її секретаря, адже, на чиєсь переконання, вони «нічого не роблять». Аби це сприяло розвитку міста, підвищенню рівня життя ковельчан, ті, хто сьогодні займають ці посади, готові ними поступитися хоч зараз й лише порадами сприяти подальшій діяльності своїх наступників. Але в будь-якому разі міська рада, обрана громадою, має рахуватися з її думкою й без дозволу громади нічого не чинити.

Знаю, що повідомлення про те, що мають відбутися громадські слухання, було надруковане в газеті «Вісті Ковельщини», однак, зважаючи на мізерні пенсії, не надто високі зарплати й суцільну дорожнечу, не всі мають можливість передплачувати ковельську міськрайонку чи інші друковані видання, не всі також мають доступ до Інтернету, де про громадські слухання також можна було дізнатися. 

Проте є інші варіанти інформування населення. Зокрема, у цьому випадку учасників АТО, членів сімей загиблих Героїв, які стоять на черзі на отримання земельних ділянок. Чому, коли свого часу охочі йшли до влади, вони не шкодували коштів на друк агітаційних листівок, а тепер порівняно невеликі витрати на листи-повідомлення для людей, які віддавали своє життя та здоров’я заради нас усіх, здаються їм надмірними?

Особисто я вперше почула про громадські слухання від Людмили Данилевич – мами загиблого Героя Романа Данилевича, яка зателефонувала мені і повідомила, що випадково у фейсбуці побачила оголошення секретаря міської ради Віри Федосюк, розміщене в той самий день, коли вони повинні були відбутися. Тож ми мали лише кілька годин для того, щоб поінформувати про це тих, кого дане питання стосується.

Сьогодні громадській раді закидають, що, мовляв, її представники зірвали слухання. Але це не так. Ми просто показали владі, що працювати потрібно з громадою, з якою треба завжди рахуватися і належним чином інформувати про важливі питання, які варто спільно вирішувати.

За наполяганням присутніх громадські слухання з даних питань мають відбутися о 14:00 год. 4 липня 2017 року.

 l

Андрій ПАНАСЮК, член Ковельської міськрайонної Спілки учасників АТО:

—Оголошення про те, що мали відбутися громадські слухання, певний час розміщувалось на офіційному сайті міста. Про це інформували в міській раді.

Однак 13 червня ц. р. на громадські слухання прийшло дуже мало людей, хоч, чесно кажучи, був впевнений у тому, що збереться набагато більше ковельчан, які свою активність повною мірою виявляють у інших ситуаціях, або ж тих, котрих це питання стосується.

Головуюча, секретар міської ради Віра Федосюк, розпочала слухання, але, як виявилось, навіть та невелика кількість присутніх не була ознайомлена з проектами регуляторних актів, які пропонувалися для громадського обговорення. Розуміючи те, яка з цього може вийти катавасія, я висловив свою думку про те, що нам нічого приховувати (адже дехто у залі натякав на те, що хтось там щось «просовує», здійснює ще якість маніпуляції). 

Тому підтримав позицію більшості щодо перенесення на іншу дату проведення громадських слухань, аби дати можливість бажаючим додатково ознайомитися з усіма матеріалами. І вже 4 липня, на яке заплановані громадські слухання, ковельчани зможуть висловити свої думки з приводу цього. Це і є головне. А обговорювати чи коментувати причини, через які не відбулися громадські слухання, як на мене, сьогодні не варто. 

Звісно, ми таким чином втрачаємо час, але якщо це виправдано і сприятиме уникненню подальших взаємозвинувачень, то, думаю, таке рішення громади виправдане. 

 l

Віра ФЕДОСЮК, секретар Ковельської міської ради:

—Процитую уривок з інтерв’ю міського голови Олега Кіндера, опублікованого на шпальтах газети «Вісті Ковельщини» 16 березня 2017 року, № 17-18:

«—…Про цей документ говорять, починаючи з першої сесії нинішньої каденції. Нібито все, що робилось раніше, — неправильно, непрозоро, а зараз усе буде чесно та справедливо. Лишень варто розробити відповідне Положення. Слушна пропозиція. Погоджуюсь. Тож давайте спільно його розробимо, винесемо на розгляд громадськості і затвердимо рішенням ради. 

У відділі земельних ресурсів вже були напрацювання в цьому напрямку, але перед тим, як подавати проект на обговорення, хотів би почути думку депутатів про те, яким вони бачать цей документ.

ХХХ

Пройшов рік, а обранці громади так і не узгодили позиції. За пустою балаканиною втратили цілий рік. Далі зволікати, як на мене, немає сенсу, тому найближчим часом відділ земельних ресурсів оприлюднить громадськості власні напрацювання щодо цього Положення. А вже тоді ми точно почуємо пропозиції депутатів, а точніше – чергові нарікання, чому так, а не інакше».

(http://www.volynpost.com/articles/935-oleg-kinder-naprugu-schodo-tak-zvanoi-spekuliacii-navkolo-zemli-dlia-atovciv-nagnitayut-zadlia-piaru або “Вісті Ковельщини» від 16 березня 2017 року, № 17-18).

Нагадаю, що розмова велась у березні 2017 року. Тоді ж на сайті міської ради були оприлюднені розроблені проекти Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність».

Бажаючі мали можливість ознайомитись з цими проектами та внести свої пропозиції та побажання. Депутатів міської ради регулярно, чи не на кожній сесії, комісії запрошували до ознайомлення з проектами.

Але замість конструктивної співпраці бачимо чергові нарікання та звинувачення – тепер, мовляв, міська влада не вміє комунікувати з громадою, не подала оголошення про проведення слухань і таке інше.

Прикро констатувати, що головними дійовими особами виступають очільники громадської ради, органу, створеного міською радою якраз для здійснення комунікацій з громадою. Звісно, що не всі ковельчани передплачують чи купують газету «Вісті Ковельщини». Однак подібні виправдовування в необізнаності зовсім не личать першим представникам громадської ради , які зобов’язані читати офіційні видання міста та інформувати громадсткість про події, які відбуваються в місті.

Час прийняття міською радою місцевих правил прозорого відведення земельних ділянок, у тому числі й учасникам АТО, відкладається ще мінімум на місяць. Комусь вигідно, щоб подібні рішення якнайдовше не приймались, щоб чим довше був привід для звинувачень на адресу міської влади у відсутності прозорості та маніпуляцій на тему забезпечення земельними ділянками учасників АТО.

Наостанок хочу зазначити, що жодним нормативним документом не передбачена кількість громадян при громадських обговореннях, натомість згідно з Постановою Кабінету Міністрів України після оприлюднення регуляторного акту (31.03.2017р.), громадяни подають письмові пропозиції, яких по даних регуляторних актах у виконавчі органи Ковельської міської ради за цей період не поступило жодного.

 l

Вадим ЛОГВІНОВ, начальник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради:

—За розроблення даних проектів регуляторних актів взялися, в першу чергу, за дорученням депутатів міської ради, котрі бажали бачити чіткий механізм надання земельних ділянок учасникам АТО. Однак для того, аби запустити цей процес, його необхідно було урегулювати на загальному рівні, тому і виникло питання про розробку двох Положень. 

Неодноразово міська рада приймала рішення щодо розроблення регуляторного акту. Розпочали відповідні процедури: відділу земельних ресурсів було доручено розробити ці два Положення, які направили в Антимонопольний комітет, в Державну регуляторну службу України.

До речі, на квітневій та травневій сесіях міської ради, я підходив до мікрофона й інформував народних обранців про те, що на офіційному сайті міської ради розміщені Положення, з якими вони повинні були б ознайомитись і подати свої пропозиції. На жаль, жодної пропозиції так і не надійшло. 

Після того, як отримали листа Державної регуляторної служби України від 30 травня 2017 року й підготували пакет документів, оголошення про проведення громадських слухань було розміщене в газеті «Вісті Ковельщини», що відповідає засадам проведення регуляторної політики. Це оголошення оприлюднене на сторінках «Вістей Ковельщини» 8 червня ц. р. Тож вважаю, що було достатньо часу, аби з ним ознайомитись. Тому мені незрозуміла позиція депутатського корпусу, активістів стосовно недоцільності проведення 13 червня громадських слухань, мотивуючи тим, що про це належним чином не поінформували.

Щодо ковельчан-учасників АТО, котрих безпосередньо стосувались дані Положення, то їм попередньо ці документи надавались. Але від них також не надходили ні пропозиції, ні зауваження. Окрім того, відділ земельних ресурсів співпрацював із Спілкою учасників АТО, коли розроблялися Положення й Регламент. 

Отож, після затвердження Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ям, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність виконавчим комітетом міської ради була б створена комісія, до складу якої входили б учасники АТО, громадські активісти, депутати міської ради. І процес би уже зрушив з місця.

Тому мене відверто дивує ситуація, що склалася. Лишається сподіватись, що 4 липня 2017 року громадські слухання таки відбудуться. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Як вже повідомляли «Вісті Ковельщини», 13 червня ц. р. в сесійному залі Будинку рад були заплановані громадські слухання по обговоренню проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім’ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Про це інформувалося й на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 32

Люди, що живуть у містах, рідко замислюються над тим, яку воду вони п'ють. Мовляв, головне, щоби у кранах вона була чиста і смачна. А про те, яка повинна бути питна вода, яке очищення вона проходить і як така вода впливає на наше здоров'я, теж не завжди всім цікаво. Однак при цьому основна частина населення впевнена, що пити водопровідну воду не дуже корисно, тому купує фільтри для очищення води, кип'ятить, відстоює її або ж вживає бутильовану воду. 

Більшість з нас і не здогадується, від скількох факторів залежить якість води, яку ми п'ємо, тієї самої води, яку п'ють наші діти. Саме це ми й спробували  з'ясувати.

– Серед багатьох галузей виробництва, спрямованих на підвищення рівня життя людей, благоустрій населених пунктів і розвиток промисловості, водопостачання займає велике і важливе місце. 

Адже вода – це неодмінна частина всіх живих організмів, життєдіяльність яких без неї неможлива, – говорить начальник лабораторії Ковельського УВКГ Ніна ЛЕВЧУК. – Для нормальної течії фізіологічних процесів у людини й  створення сприятливих умов життя людей дуже важливим є гігієнічне значення води, тобто її якість. Нині забезпечення населення водою високої якості стало справжньою проблемою. Питна вода – це вода, найвища вимога до якості якої – бути безпечною в епідеміологічному і радіаційному відношеннях, нешкідливою за хімічним складом, мати сприятливі органолептичні властивості.

– Ніно Федорівно, що зроблено останнім часом для того, аби підвищити якість питної води?

– Для задоволення всіх необхідних вимог УВКГ "Ковельводоканал" використовує цілу низку заходів. Контроль якості питної води на відповідність нормативам ведемо від моменту підйому води з артезіанських свердловин до надходження її до споживача. Обов'язковими процесами підготовки води є якісне очищення і знезаражування.

Очищення, куди входить знезалізнення, є першим етапом водопідготовки. Знезаражування - це надійний і керований бар'єр на дорозі можливої передачі кишкових інфекцій та інших небезпечних хвороб, тобто знищення патогенних мікроорганізмів – бактерій і вірусів.

– Деякі ковельчани вважають, що хлорування води – це застаріла технологія, і є кращі альтернативи. Чи мають вони рацію?

– Хлорування – найбільш розповсюджений метод обробки води. До 2015 року "Ковельводоканал" використовував для знезаражування зріджений хлор. Хлорування водоводів і мереж з ємностей з рідким хлором було дуже небезпечною і дорогою операцією. Тому для безпечного проведення робіт керівництвом водоканалу було вирішено використовувати для знезаражування гіпохлорид натрію, який виробляється електро- хімічним способом на гіпохлоридних установках. Такі установки були придбані підприємством, і силами працівників водоканалу налагоджена їх робота. 

Електрохімічне хлорування води має ряд переваг перед хлоруванням рідким хлором: метод безпечний, не потрібно доставляти і зберігати на станції рідкий хлор (установки піддаються автоматизації).

Сьогодні ковельчани отримують якісну питну воду, яка відповідає вимогам ДСТУ 7525:2014 "Вимоги та методи контролювання якості" та ДержСанПіну 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

– Тобто ковельчанам немає підстав турбуватись з приводу якості води, яку вони щодня споживають? 

– Якість питної води, яка подається споживачам міста, відповідає вимогам всіх нормативних документів і не має відхилень від норм. Підприємство докладає багато зусиль для задоволення вимог споживачів до якості питної води. Це важка і непомітна праця, але дуже потрібна й важлива.

– У цьому навіть не сумніваюсь. Але, все ж таки, яким чином ведеться контроль якості питної води?

– Наступним чином. Відбір проб здійснюється пробовідбірниками згідно з робочими програмами і графіками, погодженими з Держпродспоживслужбою м. Ковеля. При відборі враховуються вимоги методик виконання вимірювань. При потребі проби води консервуються (згідно з МВВ), що обов'язково відображається у супроводжувальному акті відбору. Відібрані проби доставляються у відповідні лабораторії і реєструються у "Журналі реєстрації відбору проб".

– Які фактори негативно впливають на якість питної води?

– Факторами, які могли б впливати на якість води, є застарілі мережі та споруди водопостачання, недостатнє очищення на очисних спорудах водопроводу та введення реагенту для знезараження. 

Також негативний вплив на якість води може мати висока аварійність на мережах та ігнорування необхідності промивання водопроводів після ліквідації аварійних ситуацій.

l

Чи підприємство робить щось для того, аби запобігти цьому, цікавимось у начальника Ковельського УВКГ Юрія РИБАЧКА.

– Ковельським водоканалом постійно проводиться робота з недопущення впливу негативних факторів на якість води, – розповідає Юрій Іванович. – За останні роки було замінено більше трьох кілометрів аварійних водопровідних мереж (вул. Мазепи, Липинського, П. Мирного, Старицьких, Брестська, Шукшина, М. Гончара, Курбаса). Постійно проводиться промивання водопроводів відповідно до затвердженого графіка. 

На замовлення мешканців міста проводимо будівництво нових вуличних мереж водопостачання. У 2016 році прокладено водопроводи по вул. Черняховського та вул. Винниченка. 

Сьогодні розпочаті роботи з реконструкції водозаборів, що включають в себе повну заміну технологічного обладнання на свердловинах – насосів, труб, запірної арматури та автоматики. Окрім того, на стадії завершення знаходиться проект реконструкції водогонів від свердловин, в рамках реалізації якого буде здійснено повну заміну трубопроводів та запірної арматури від свердловин до насосної станції другого підйому по вул. Геологів. 

Для поліпшення водопостачання споживачам було замінено насосне обладнання та автоматику на насосній станції другого підйому по вул. В. Кияна (колишня вул. Ватутіна). 

З настанням літа і підвищенням температури навколишнього середовища різко зростає споживання води.

В спекотні місяці минулих років існуючих свердловин подекуди було недостатньо для нормального забезпечення споживачів необхідною кількістю води. Для покращення ситуації введено в експлуатацію резервну свердловину №7, що дозволило вже в минулому році подавати в мережі близько 1000 м3 питної води на добу додатково. 

Однак на поточний період цього вже недостатньо. Наразі "Ковельводоканал" хоче відновити роботу свердловини №2, розташованої на території  Зеленської сільради. Роботу цієї свердловини було припинено в 2011 році. Відновлення роботи свердловини коштуватиме нашому управлінню 200 тис. грн. На будівництво нової свердловини необхідно близько 2 млн. грн. Таких коштів "Ковельводоканал" не має.

Користуючись нагодою, звертаюсь за допомогою до органів місцевого самоврядування  усіх рівнів, адже з кожним роком питання водозабезпечення ставатиме гострішим, а відновлення роботи існуючої свердловини не потребуватиме таких затрат, як будівництво нової.

Хочу звернути увагу населення міста на необхідність вчасно розраховуватись за послуги водопостачання і водовідведення.

Дякую за розуміння тим, хто вчасно платить за надані послуги. Це дозволяє підприємству виконувати покладені на нас обов'язки по безперебійному та безаварійному забезпеченню міста питною водою.

– А які завдання все ж першочергові? 

– На сьогодні одним з основних завдань, що стоять перед управлінням, є вирішення питання  централізованого водопостачання населення мікрорайону Ковель-ІІ. В першу чергу, буде прокладатися водопровідна мережа в район тих вулиць, де населення не може користуватися водою від власних колодязів та свердловин через перевищення концентрацій забруднюючих речовин внаслідок діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод". Вже виділено кошти з міського бюджету на проектні роботи та проводяться інженерно-геодезичні вишукування для розроблення проекту.

Ковельське УВКГ й надалі буде працювати в напрямку покращення якісних і кількісних показників якості питної води та сподівається, що у ковельчан не будуть виникати сумніви щодо якості водопостачання.

Розмовляла 

Вікторія ЗІНЧУК.

Люди, що живуть у містах, рідко замислюються над тим, яку воду вони п'ють. Мовляв, головне, щоби у кранах вона була чиста і смачна. А про те, яка повинна бути питна вода, яке очищення вона проходить і як така вода впливає на наше здоров'я, теж не завжди всім цікаво. Однак при цьому основна частина населення впевнена, що пити водопровідну воду не дуже корисно, тому купує фільтри для очищення води, кип'ятить, відстоює її або ж вживає бутильовану воду. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 22

12 червня ц. р. з платформи Ковельського залізничного вокзалу відправився в перший рейс потяг з Ковеля до польського міста Холма. Новий поїзд № 751/752 сполученням "Ковель-Холм" відтепер курсуватиме щоденно за маршрутом Ковель-Ягодин-Дорогуськ-Холм. 

Перший поїзд до Холма –результат спільного проекту українських та польських залізничників, запорука збільшення пасажиропотоку з України в Польщу і в протилежному напрямку. Цей сучасний і комфортний двовагонний рейковий автобус розрахований на 182 пасажири. 

Поїзд буде відправлятися щодня об 11.53 год. та прибуватиме до Холма о 13.41 год. (за польським часом). Прибуттю передуватимуть півгодинна зупинка на станції "Ягодин" для проходження митного контролю та перевірка документів в Дорогуську, яка триватиме впродовж години. У зворотному напрямку потяг відправлятиметься о 14.51 год. (за польським часом) та прибуватиме до Ковеля о 18.40 год.

Вартість квитка становитиме 203,25 грн.

l

Ця подія виявилась знаковою, адже напередодні вступив у дію для громадян України довгоочікуваний безвізовий режим з Європейським Союзом, що, безумовно, потребує якісного міжнародного сполучення. Тож відкриття залізничного руху за маршрутом "Ковель-Холм" зробить свій конкретний внесок в хід євроінтеграційних процесів залізничного транспорту нашої країни. 

Урочистість, яка передувала відправленню нового поїзда, зібрала на пероні залізничного вокзалу чимало людей. Серед учасників святкового зібрання – перші особи області та міста, представники ПАТ "Укрзалізниця", депутати рад різного рівня, ковельчани.

До присутніх звернувся член правління ПАТ "Укрзалізниця" Сергій Михальчук. Він, зокрема, сказав, що, враховуючи можливість введення безвізового режиму з Європою, майже рік тому залізниця почала підготовку стратегії розвитку міжнародного сполучення, а також нагадав про те, що в грудні минулого року був запущений швидкісний поїзд "Київ-Львів-Перемишль", який нині дуже добре наповнюється.

Саме тому, як зазначив далі Сергій Михальчук, правління "Укрзалізниці" розглядає можливість запуску ще одного потяга "Хмельницький-Тернопіль-Вінниця-Холм". А за умови великої кількості пасажирів на поїзд "Ковель-Холм" у перспективі – відкриття нового залізничного маршруту "Рівне-Холм".

Директор регіональної філії "Львівської залізниці" Іван Груник вручив Почесні грамоти та грошові винагороди тим, хто взяв активну участь в реалізації цього проекту. 

З нагоди цієї визначної для Ковеля та області події голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик нагородив Подяками причетних до цієї справи працівників прикордонної та митної служб, залізничників. 

Народний депутат, голова постійної комісії з питань транспорту Верховної Ради України Ярослав Дубневич, звертаючись до присутніх, висловив сподівання, що поїзд "Ковель-Холм" користуватиметься великою популярністю, адже тоді залізниця матиме передумови для продовження цього маршруту не лише до Рівного, а й для запуску прямого поїзда сполученням "Київ-Рівне-Ковель-Холм", згодом із заїздом до Любліна та Варшави.

Нардеп зазначив, що є й інші стратегічні напрями, які потрібно розвивати залізниці першочергово, – зокрема, до Словаччини, Румунії та у польському напрямку. Так, уже з серпня розглядатиметься питання запровадження маршруту "Львів-Краків".

Привітав волинян з наступним кроком у Європу Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Вєслав Мазур.

Напутні слова й привітання супроводжували яскраві музично-хореографічні виступи у виконанні творчих колективів зі Львова. 

Тож відтепер на навчання, за покупками, на роботу чи відпочинок у місто Холм можна буде потрапити просто та зручно. Європа стала ближчою.

В першу поїздку до Холма вирушила чисельна група волинян. Серед них – Ковельський міський голова Олег Кіндер. До речі, як нам розповіли, Олег Олексійович ще сім років тому ініціював відновлення цього маршруту. На жаль, в силу об'єктивних причин тоді такий проект реалізувати не вдалося.

У той день подорожували до Холма Консул Республіки Польща в м. Луцьку Вєслав Мазур, заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук, депутати Ковельської міської ради, представники “Укрзалізниці”, ЗМІ.

У сусідній країні пасажирів першого рейсу привітали віце-маршалок Люблінського воєводства Кшиштоф Грабчук, заступник Президента міста Холма Йозеф Гурни. 

Вони у своїх промовах наголосили, що Україна потрібна Європі і їх радує, що тепер є більше можливостей для подорожей, перетину кордону, нових зустрічей і співпраці.

Міський голова Олег Кіндер висловив сподівання, що цей маршрут стане популярним серед ковельчан, мешканців Волинського краю.

Вікторія ЗІНЧУК.

НА ЗНІМКАХ: під час урочистостей з нагоди відправлення першого потяга "Ковель-Холм" на Ковельському залізничному вокзалі.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

12 червня ц. р. з платформи Ковельського залізничного вокзалу відправився в перший рейс потяг з Ковеля до польського міста Холма. Новий поїзд № 751/752 сполученням "Ковель-Холм" відтепер курсуватиме щоденно за маршрутом Ковель-Ягодин-Дорогуськ-Холм... 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 33

Розмову вела 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 93

На початку роботи двадцять шостої сесії Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер, депутати озвучили свої запити та звернення.

Так, один з депутатських запитів Галини Стасюк стосувався рішення громадської ради при міській раді: міському голові Олегу Кіндеру щомісяця звітувати перед депутатами про витрати, здійснені на його службові відрядження за рахунок бюджетних коштів.

У своєму наступному запиті Галина Стасюк знову порушила питання облаштування пішохідної доріжки від Ковельської школи мистецтв до вул. Театральної, а також попросила доручити юридичному відділу виконавчого комітету міської ради звернутися до суду з метою усунення перешкод у використанні для соціальних потреб земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності. Окрім того, доручити управлінню комунального господарства міськвиконкому виготовити технічну документацію на будівництво цієї пішохідної доріжки, а фінансовому управлінню – передбачити на це в бюджеті міста на 2017 рік відповідні кошти. 

Депутат також озвучила звернення мешканців вул. Театральної, 37б, котрі чекають роз’яснень з приводу зрізаних дерев на дитячому майданчику у їхньому дворі.

У своєму зверненні Ірина Роїк попросила посприяти в облаштуванні пандусів в соціальних аптеках, що нещодавно відкрились по вул. Незалежності та на привокзальній площі.

Олександр Місяць у зверненні озвучив прохання жителів окремих вулиць мікрорайону Ковель-ІІ  стосовно грейдерування дороги. 

Ігор Пініс подав депутатський запит про те, щоб за зверненням громадської ради при міській раді створити робочу групу з метою підготовки проекту рішення про повернення газових мереж та електромереж територіальній громаді м. Ковеля.

Ігор Пініс оголосив ще один свій запит, в якому у зв'язку з чисельними скаргами мешканців міста з приводу систематичного пересування автотранспортних засобів по тротуарах та пішохідних доріжках, що створює загрозу життю та безпеці громадян, просив створити робочу групу з вивчення вище зазначеної проблеми та розроблення рішення, спрямованого на її ліквідацію. 

Через депутатський запит Андрій Мілінчук, зокрема, попросив: аби місто набувало європейського вигляду, зобов'язати відділ містобудування та архітектури міськвиконкому до кінця 2017 року розробити типові проекти малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

Скоригувавши порядок денний, депутати приступили до розгляду внесених на сесію питань.

Спочатку було затверджено звіти про виконання Програми економічного і соціального розвитку міста Ковеля на 2016 рік та про виконання міського бюджету за перший квартал 2017 року.

Далі народні обранці взяли за основу проект рішення "Про внесення змін до рішення міської ради від 22.12.2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік".

Ігор Пініс попросив у колег-депутатів, голосуючи за це рішення, звернути увагу на те, що, з його слів, депутатські запити та звернення ряду обранців міської громади з незрозумілої причини не знаходять відображення в головному кошторисному документі міста. Окрім того, зазначив, що депутати не можуть знайти спільної позиції з владою щодо прозорості будівництва окремих об'єктів, що проводиться зараз у місті. 

Тому, зважаючи на це, І. Пініс запропонував при затвердженні змін до бюджету не давати дозвіл на виділення 1 млн. 390 тис. грн. на реконструкцію парку культури і відпочинку імені Лесі Українки в районі літньої естради та 700 тис. грн. – на будівництво сходів до зрізу води в районі вул. Волі.

Депутати підтримали пропозицію колеги. Однак свою думку змінили і повернулись до розгляду цього питання дещо пізніше. Й доки тривало сесійне засідання, був розроблений проект рішення "Про внесення  змін до рішення міської ради від 22.12.2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік". Тож народні обранці повернулись до порядку денного, внесли на розгляд новий проект рішення й без зайвих обговорень прийняли його в цілому.

Сесія міськради внесла зміни до місцевої "Програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017-2020 роки", а також до рішень міської ради "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Ковеля на 2016-2020 р. р." та "Про затвердження програми запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідації їх наслідків у 2017 році".

Народні обранці ухвалили низку рішень щодо регулювання земельних відносин у місті, в ході розгляду яких інколи виникали й спірні моменти.

Зокрема, тривала дискусія виникла під час обговорення питання про поновлення договорів оренди землі підприємцями, котрі торгують на квітковому ринку по вул. Театральній. 

Ірина Роїк запропонувала вилучити окремі пункти з цього проекту рішення, аби таким чином всі підприємці, що здійснюють там свою підприємницьку діяльність, мали можливість одночасно подати заяви на продовження договору оренди. Вона також зазначила, що такої позиції дотримуються депутати трьох фракцій у міській раді. 

Однак з приводу цього виникли деякі протиріччя, адже вже є відповідне звернення громадянки, котра здійснює підприємницьку діяльність на квітковому ринку, договір оренди в якої закінчується в червні 2017 року. Як пояснила на сесії її представник, позаяк згідно із Законом України "Про оренду" передбачено звернення на продовження оренди подавати за один місяць, то, відповідно, підприємець і звернулась у строк, визначений законодавством. У тому разі, якщо пункти, про які говорила депутат, будуть вилучені з проекту рішення ця громадянка позбудеться права на продовження оренди у зв'язку з порушенням визначеного Законом терміну подання заяви.

У результаті депутати підтримали цей проект рішення, доповнивши його пропозицією Святослава Степанюка щодо визначення єдиного для всіх підприємців квіткового ринку терміну закінчення договору оренди до 25 червня 2018 року.

Протягом перерви, оголошеної у сесійному засіданні, міські депутати поспілкувались з мешканцями Ковеля-ІІ, громадськими активістами, котрі тримають на контролі роботу з ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", адже громадськість стурбована тим, що процеси, пов'язані з вирішенням проблем ветсанзаводу, сьогодні, на їхній погляд, не відбуваються в бажаному ритмі. Серед іншого, присутні порушили питання будівництва централізованого водогону в районі Ковеля-ІІ, стосовно вивезення відходів тваринної сировини, зокрема, на територію Поворського воєнного полігону та ін.

Стосовно водогону міський голова Олег Кіндер зазначив, що до кінця червня проект має бути готовим, а далі відповідно до розроблених кошторисів будуть виділятися кошти на його реалізацію.

Начальник відділу з питань цивільного захисту та екологічної безпеки міськвиконкому Юрій Дідковський повідомив про те, що котел, придбаний для підприємства народним депутатом Степаном Івахівим, уже введено в експлуатацію і він почав працювати.  

Люди також повідомили про те, що напередодні побували в П'ятиднях Володимир-Волинського району, де за участю Президента України Петра Порошенка відбулася церемонія відкриття насіннєвого заводу, аби звернутися до нього з проханням, щоб після закриття ветсанзаводу ситуацію взяли під державний контроль. 

Проте, як виявилось, зустрітись з Главою держави їм так і не вдалося. Щоправда, з ковельчанами поспілкувався його помічник, котрий пообіцяв передати Президенту прохання людей і, між іншим, наголосив, що цим питанням має займатися міський голова, бо це сталося в “його” місті.

У свою чергу, Олег Кіндер вкотре пояснив, що ветсанзавод – державне підприємство, яке підконтрольне і підзвітне Мінагрополітики, тож вирішення його проблем знаходиться у компетенції держави. Він зазначив, що органи місцевого самоврядування не мають повноважень проводити різного роду експертизи та дослідження, адже згідно із законодавством місту заборонено фінансувати ці роботи.

Олег Олексійович також поінформував про те, що в цьому плані є й інші проблеми, зокрема, виникла значна заборгованість із заробітної плати перед працівниками ветсанзаводу та за спожиту електроенергію.

Міський голова сказав, що наразі очікує відповіді на ці та інші питання стосовно ветсанзаводу від голови  ОДА Володимира Гунчика та народного депутата Степана Івахіва.

Стосовно забезпечення житлом та земельними ділянками сімей та родин загиблих військовослужбовців-учасників АТО говорила на сесії голова організації "Члени родин загиблих в АТО "Віра" Людмила Данилевич.

Далі на сесії прийнято рішення щодо перейменування вулиць міста Ковеля, про дозвіл на розроблення детального плану території, затверджено Статут ремонтного житлово-комунального господарства № 2, а також Положення про порядок надання депутатами міської ради матеріальної допомоги та ін.

Депутати взяли до відома інформації, зокрема, про роботу відділів охорони здоров’я та земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради. 

На сесії було заслухано й інформацію про стан боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку у місті та виконання Комплексної програми профілактики правопорушень і злочинів на 2016-2017 роки у 2016 році, з якою виступив начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь. 

Відповідаючи на запитання депутатів, Іван Гаврилович, зокрема, повідомив про те, що розкриттю злочинів та ефективності роботи правоохоронних органів сприяють відеокамери, які встановлені у місті. Тому, принагідно, звернувся з проханням до місцевих підприємців, аби вони встановлювали камери відеонагляду біля своїх установ.

Ігор Пініс, якого, власне, й цікавило це питання, звернувся до очільника ковельської поліції з проханням на наступній сесії міськради надати рекомендації щодо встановлення додаткових камер спостережень у місті.

Цікавило обранців міської громади й кадрове питання. Іван Тусь повідомив про те, що до кінця року у Ковелі має бути сформований підрозділ патрульної поліції у складі 100 – 150 осіб, які будуть підпорядковуватись безпосередньо Голові Нацполіції і обслуговуватимуть дороги державного значення, а також проводитимуть патрулювання у Ковелі. 

Більшістю голосів депутати підтримали рішення стосовно звернення на адресу Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, голови НКРЕКП Дмитра Вовка щодо вчасного проведення взаєморозрахунків по субсидіях та пільгах.   

Розглянуто ряд інших питань порядку денного.

Вікторія ЗІНЧУК.

На початку роботи двадцять шостої сесії Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер, депутати озвучили свої запити та звернення.

Так, один з депутатських запитів Галини Стасюк стосувався рішення громадської ради при міській раді: міському голові Олегу Кіндеру щомісяця звітувати перед депутатами про витрати, здійснені на його службові відрядження за рахунок бюджетних коштів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 18

Потребу захистити свою країну, рідний край сьогодні відчуває чимало наших земляків. Однак, аби протистояти ворожому натиску, потрібно засвоїти основні навички поводження зі зброєю, тактику та медицину. Тепер з’явилася така можливість.

З ініціативи Ковельського об’єднаного міського військкомату 24 – 26 травня ц. р. на території Ковельського району проходили заняття з організаційним ядром підрозділів територіальної оборони. До них залучались  військовозобов’язані, які входять до складу цього підрозділу. 

Загалом у лісах Ковельщини на добровільних засадах зголосилось пройти навчання 20 військовозобов’язаних місцевих жителів (на знімку).

Свій бойовий досвід їм передавали інструктори з громадського формування «Буг». Тож протягом трьох днів під час занять військовозобов’язані відпрацьовували навики ведення партизанської війни в лісовій місцевості. Їх навчали тактиці, основам поводження зі зброєю, саперній справі (діючи у складі невеликих груп, виконували завдання зі встановлення й знешкодження мінно-загороджувальних засобів), а також «підтягували» інженерну, військово-медичну підготовку.

Щоб умови навчання максимально наблизити до бойових, на заняттях імітувалися вибухи, встановлення й знешкодження «розтяжок», використовувались холості набої до зброї.

Відрадно, що наші земляки охоче залучилися до навчань, адже мали можливість відпрацювати не лише теоретичну, а, в основному, практичну складову поставлених завдань. Тож взяти в них участь зможуть й інші військовозобов’язані, які матимуть таке бажання: заняття з військовозобов’язаними, які входять до складу підрозділів територіальної оборони відбуватимуться на теренах Ковельщини один раз у квартал.

Варто сказати й про те, що у червні ц. р. заплановано проведення єдиного стрілецького дня, що відбудеться на базі Володимир-Волинського полігону. Отож, учасники занять тероборони ще й матимуть нагоду вдосконалити вогневу підготовку (стрільба з автомата Калашникова та пістолета Макарова, метання бойових гранат).

Враження від навчання у хлопців неабияке, адже кажуть, що отримали величезний досвід підготовки виконання завдань у складі бойових груп. Деякі з них раніше не мали потрібних навиків, у інших за плечима – лише строкова служба. До речі, серед учасників занять було двоє учасників АТО, котрі зізнаються, що за рік мобілізації не отримали такого рівня знань і навиків. 

Та й не дивно, бо інструктори громадського формування «Буг» тренування проводили за системою підготовки відповідно до стандартів НАТО. 

«Нашим землякам заняття не лише сподобались. Головне, що в разі потреби вони будуть готові захистити свої місто чи село, оселю та сім’ю. Завдання підрозділу територіальної оборони – діяти на території міста Ковеля та Ковельського району, охороняти окремі об’єкти на території Ковельщини в особливий період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи введення воєнного стану», — зауважив під час спілкування з ним військовий комісар Ковельського об’єднаного міського військкомату Сергій Гладун.

До слова, заняття проводились на безоплатній основі завдяки підтримці міської влади і небайдужих керівників та підприємців. Тож шана і повага, велика вдячність за патріотизм тим, хто не залишається байдужим у цей важкий для усієї країни час. Це – перший заступник міського голови Михайло Гетьман, Олександр Калюжний (ГО «Буг»), Микола Заікін (ТОВ ВО «Ковельсільмаш»), Олександр Стречен (ЛВЧД-14), Володимир Кубський (Кричевичівська сільська рада), Іван Смітюх (ВАТ «Ковельський хлібокомбінат»), Андрій Бондарук (ТОВ «Добра кухня»), Віталій Галімський (ВКФ «Світанок»), Наталія Конопацька (ТОВ «Юкон-Продтрейд»), Володимир Потапчук (ТзОВ «Зоря»), Петро Сорока (Ковельський госпрозрахунковий ринок), Ольга Маковка (Ковельська філія Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою), перевізник – підприємець Петро М’якота. 

  Вікторія ЗІНЧУК.

Потребу захистити свою країну, рідний край сьогодні відчуває чимало наших земляків. Однак, аби протистояти ворожому натиску, потрібно засвоїти основні навички поводження зі зброєю, тактику та медицину. Тепер з’явилася така можливість.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 23

Цього року Ковельщина, як і вся Україна, відзначила 156-у річницю перепоховання Кобзаря на Чернечій горі в Каневі. 22 травня ц. р. у Ковелі біля пам'ятника Тарасу Шевченку відбулися урочистості з нагоди цього пам'ятного для всіх українців дня.

Вшанувати пам'ять українського поета, художника, громадського та політичного діяча і покласти квіти до його монумента прийшли представники міської та районної влади, громадські активісти, творча інтелігенція краю, духовенство, учнівська молодь.

– Його серце перестало битися на чужині. У петербурзькій землі Шевченко пролежав лише два місяці. Після отриманого дозволу домовина була викопана, перенесена через увесь Петербург до московського вокзалу і залізницею потрапила до Москви. Далі поштовим трактом через Тулу, Орел, Глухів, Батурин, Ніжин, Козелець, Бровари – до Києва. Труну поставили в церкві Різдва на Подолі. Попрощатися з Великою людиною приходили десятки тисяч киян. З Києва прах митця відбув до Канева, де в Успенському соборі відбулася багатолюдна панахида, після якої Тарас пішов своїм останнім шляхом на високу Чернечу гору, – розповіла присутнім про те, як була втоптана перша стежина до цього знакового для всіх нас місця, ведуча заходу, начальник міського відділу культури Вікторія Савлук.

Багато поетів страждало і гинуло, але небагато давали прихисток у слові цілій нації. Животворне слово Шевченка має лунати повсюди і якнайчастіше. Тож того дня біля підніжжя пам'ятника на його честь не виголошували пишних промов, а, вклоняючись у ноги рушниками, читали його вірші, як заклик до боротьби за волю і незалежність України. 

З вуст юнаків і дівчат у гарних українських вишиванках линуло пророче Шевченкове слово. І, ніби супроводжуючи натхненних юних читців, до підніжжя монумента "розпускались" промені вишитих візерунків на українських рушниках…

На завершення учасники заходу спільно читали "Заповіт" Шевченка.

l

У той день традиційна акція вшанування пам'яті Тараса Шевченка відбулася у селі Колодниці біля символічної могили Великого Кобзаря. Фоторепортаж про цю подію – у наступному номері "Вістей Ковельщини".

Вікторія ЗІНЧУК. 

На знімках: під час масового заходу 22 травня ц. р. біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Ковелі.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Цього року Ковельщина, як і вся Україна, відзначила 156-у річницю перепоховання Кобзаря на Чернечій горі в Каневі. 22 травня ц. р. у Ковелі біля пам'ятника Тарасу Шевченку відбулися урочистості з нагоди цього пам'ятного для всіх українців дня.

Вшанувати пам'ять українського поета, художника, громадського та політичного діяча і покласти квіти до його монумента прийшли представники міської та районної влади, громадські активісти, творча інтелігенція краю, духовенство, учнівська молодь.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 41

3200: чи стали 

ми багатшими?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 28

Доступні ліки… 

А чи правда?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 30

За роки своєї журналістської роботи довелося побувати у багатьох колективах, зустрічатися з різними людьми, опинятися у всіляких ситуаціях. Тож на папері намагалась відобразити власні емоції, враження, почуття, викликані від усього почутого та побаченого. Можливо, з моєю точкою зору не завжди всі погоджувались і не у всьому мала рацію, бо кожен помиляється, буває не правий та й, зрештою, відомо: часто-густо, що для одних біле, для інших може здатись чорним.

Можливо, цей принцип "спрацював" і в ситуації з Ковельською виховною колонією, адже, відверто кажучи, як мінімум, здивував сюжет з шокуючими кадрами з установи, де сама бувала не раз, спілкувалась з його керівництвом, працівниками, підопічними. І як на мене, життя малолітніх ув'язнених в нашій колонії виглядає не зовсім так, як про нього розповідалось у проекті журналістських розслідувань "Більше, ніж правда" у серії "Малолітні раби".

Зокрема, у передачі змальовано свавілля наглядачів над в'язнями: мовляв, в колонії їх примушують понаднормово працювати у холодному цеху, погано годують, дозволяють знущатися старшим "зекам" над молодшими. Засуджені розповіли журналістам про жорстокі побиття, демонстративні покарання, "лікування" сильнодіючим психотропним препаратом, після якого підліток не може їсти та нормально ходити…

Як результат, прокуратурою відкрито два кримінальні провадження за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень та зловживання владою.

Аби розібратися у тому, що все ж таки трапилось і з'ясувати ситуацію, звернулася за коментарем з приводу цього та інших питань до начальника Ковельської виховної колонії Івана АБРАМЧУКА, котрий чотири роки очолює цю установу. 

За роки своєї журналістської роботи довелося побувати у багатьох колективах, зустрічатися з різними людьми, опинятися у всіляких ситуаціях. Тож на папері намагалась відобразити власні емоції, враження, почуття, викликані від усього почутого та побаченого. Можливо, з моєю точкою зору не завжди всі погоджувались і не у всьому мала рацію, бо кожен помиляється, буває не правий та й, зрештою, відомо: часто-густо, що для одних біле, для інших може здатись чорним.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 34