Повідомлення в номер / Є ще порох в порохівницях!

Хто з нас не мріє побувати у казці, наповненій романтикою, возвеличеній славою і прихорошеній життєдайним побутом?

Так ось, доки дорослі готувалися до урочистостей, приурочених до Дня Захисника України, Дня козацтва та Дня створення УПА під знаком святої Покрови, учні міських шкіл на сцені Палацу учнівської молоді імені Івана Франка створили захоплюючу і правдиву казку. Вони, немов на крилах птаха історії, перенесли глядача у далекі ХVІ-ХVІІІ століття і нагадали про славу козацьку.

Шість шкіл міста взяли участь у конкурсі "Козацькому роду нема переводу". Кожен освітянський заклад готував до боротьби свого козака-характерника. Не менш відповідальним елементом цієї підготовки була "підтанцівка", тобто супровід піснею, танцем, єдиноборствами на шаблях тощо. Це суттєво підсилювало виступ того чи іншого героя-козака.

В залі лунало: "Гей, Ви, славні козаченьки! А й насправді всім хотілося знати:

– а чи є порох в порохівницях?

– чи не зітліли у побуті дух козацький і сила?

– чи не загубили вправність воювати за свій рідний край?

Юні конкурсанти  відповідали в один голос: "Є в нас і міць, і сила, і вправність, і порох в порохівницях".

Хочу, шановний читачу, повернути твою уяву від тих буремних минулих  часів до днів нинішніх. Поміркуй: чому тебе нарекли тим чи іншим іменем (таке запитання, до речі, звучало  і в конкурсі)?

Колись традиційно  називали новонародженого іменем святого, який ставав на все життя ангелом-охоронцем. Скажімо, пророк Ілля або архістратиг Михаїл. Козацькі імена чи прізвища відповідали характеру та поведінці героя.

Дехто обирав ім'я для свого нащадка на честь видатних особистостей – наприклад, Володимир, Владислав, Святослав. В  новітні часи батьки віддавали належне бурхливим революційним подіям, звідки походить хоча б ім'я Вікторія. Так чи інакше, ім'я людини мало впливати на її долю, життєві перемоги та славу і навіть благополуччя. Отож, і призадумайся мій співрозмовнику, що тобі насіяло по життю твоє ім'я. Та це – до слова.

ххх

Казкові сюжети, наче в калейдоскопі, відтворювали картини козацького буття. Там – і ритуал посвячення в козаки, і відповідальні миті присяги на вірність Батьківщині, і задушевна тужлива ритмічна (під марш) пісня, а разом із тим – єдиноборства на шаблях та іншій козацько-селянській зброї.

Не цуралися характерники і публічної сповіді. Конкурсанти розказували про свої захоплення, мрії, життєві плани. Приємно було чути, що серед юних козаків є прихильники журналістики. Це – мрія Владислава Строчука. "А таки прославить журналістику. У нього є дикція, відповідний артистизм і неабиякий інтелект", – подумалось мені. Відкрию невеличку таємницю – саме Владислав претендував на звання "Переможець" конкурсу.

А на конкурсантів  чекали змагання у знанні символів козацтва, зброї військово-мистецької атрибутики. Цей пізнавальний конкурс був корисний не тільки для виступаючих, але й всіх присутніх у залі. Словом, пізнавально, цікаво та захоплююче.

ххх

Та й  ще не все! На третьому етапі змагань юні козаки продемонстрували свій хист у домашньому завданні "Як козаки по сіль ходили".

Ех, гуляй, козаче в полі, вари куліш із сіллю чи без солі, але для роду свого до хліба здобудь солі.

І заполонила глядача сцена, де і пісня, і танець вирували, де юшка кипіла в казані, та так, що самому хотілось посмакувати нею.

Підкорила журі й глядача хореографічно-танцювальна вистава самодіяльців СШ № 3 із козаком Даніелем Тарасюком. Задиристо, жваво, артистично і все до ладу. Виплеснувся, мов із  чаші, дух козацький. Як згадувалося, по п'ятах за лідером, ступав Владислав Строчук. Із захопленням сприйняв зал окремих солістів сцени в програмі НВК № 11.

Маємо за обов'язок поіменно озвучити стрій козацький. Це Ілля Петручик (ЗОШ № 1), Ілля Сидорук (ЗОШ  № 2), Владислав Строчук (ЗОШ № 6), Антон Трухан (ЗОШ № 7), Сергій Корнійчук (НВК № 11). Переможцем за рішенням журі став Даніель Тарасюк (СШ № 3).  Всі юні конкурсанти – учні 8-9-их класів.

– То як: є в нас козаки? – запитав у залу очільник  міської освіти Віктор Бичковський у своєму вітальному слові.

– Є! – дружньо і злагоджено відповів зал.

Мав слово і автор цих рядків.

Подячного слова за змістовну організацію конкурсу заслуговують: методист управління освіти Жанна Колесникова, директорка ПУМу Тетяна Середюк, ведуча Богуслава Петричук та інші.

Конкурсанти були нагороджені грамотами, а також сертифікатом на відвідування торгового закладу "Классік" (сума сертифікату – 300 грн., а для "Переможця" – 600). Цей дарунок зробила сім'я ресторанів "Классік".

В одній із бувальщин йшлося, як козак на небо по дереву вибрався.

Цей конкурс засвідчив, що в нашому рідному місті характерники-козаки готові підносити славу міста і свою до Небес. Молодці!