Повідомлення в номер / Комунальне господарство міста: “плюси” і “мінуси”

– Андрію Володимировичу, житлово-комунальне господарство, яким Ви в силу службових обов’язків сьогодні опікуєтеся, — один з найпроблемніших напрямків роботи органів місцевої влади. Чи можете дати оцінку ЖКГ нашого міста на сьогодні? Які у нас слабкі моменти, на котрі необхідно звернути особливу увагу?

– Слабких моментів є багато, але все залежить від реальних можливостей міського бюджету. Звісно, питань, швидше виробничих, аніж проблемних виникає багато, але в усіх напрямках житлово-комунальної сфери сьогодні помітний прогрес.

– Як триває процес ліквідації наслідків екологічного лиха, спричиненого діяльністю Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод»? На якій стадії будівництво водогонів, які забезпечать централізоване водопостачання мікрорайону Ковель-ІІ, прилеглого до його  території?

– На сьогодні з обласного бюджету надійшли кошти в сумі 1 млн. 300 тис. гривень, призначення яких – капітальний ремонт залізобетонних споруд для ізоляції відходів. Ці роботи нині на стадії завершення. 

Відповідно до Постанови Кабміну 17 мільйонів гривень з Державного бюджету уже також у розпорядженні міста (надійшли двома траншами: 12.09.2017 р. – 5,1 млн. грн. та 6.10.2017 р. – 11,9 млн. грн.). 

Збудовані вуличні водогони на семи вулицях з дев’яти, які відповідно до рішення виконкому визначені як такі, що входять до санітарно-захисної зони довкола Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод». Майже завершені такі роботи на вулицях Північній, Крилова, Зелінського, які профінансовано з міського бюджету. 

Однак лишаються ще проекти, які реалізуються за рахунок співфінансування з Державного та міського бюджетів. Зокрема, реконструкція свердловин по вул. Кияна. Аби виконати ці роботи стовідсотково, на жовтневій сесії внесено відповідні зміни у міський бюджет. 

А в наступному році місто бере на себе зобов’язання добудувати магістральні мережі з вул. Кияна до вулиць, прилеглих до території Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод», на що необхідно  майже 9 мільйонів гривень. Окрім цього, будемо продовжувати будувати мережі водопостачання на вулицях, що входять до санітарно-захисної зони ветсанзаводу.

– Проблема утилізації сміття у Ковелі з кожним роком дедалі більше загострюється. Як міська влада бачить шляхи її розв’язання?

– Це, справді, досить наболіле питання, вирішення якого залежить не лише від міської влади, а, в першу чергу, від нас, ковельчан. Адже чомусь біля окремих будинків стихійні сміттєзвалища не утворюються, бо люди адаптуються до встановленого графіка, за яким курсують сміттєвози. 

Але, на жаль, у нашому місті є мікрорайони, мешканці яких викидають відходи, коли і де їм заманеться. Скажімо, на вул. Кияна, де був проведений капітальний ремонт прибудинкової території. Однак, попри це, можна бачити гори сміття, які там час від часу «виростають». Тому, якщо не вдасться «достукатися» до свідомості жителів  методом попереджень, то будемо притягувати таких порушників до адміністративної відповідальності. 

Питання санітарного стану міста на цей час дуже актуальне і є пріоритетним для міської влади. Свого часу у Ковелі  була можливість будівництва сміттєпереробного заводу. Однак тоді завдяки «активістам» цього не вдалося реалізувати, не зважаючи на те, що мали інвестора. 

Зараз багато розмов ведеться навколо запровадження роздільного збору побутових відходів. Звичайно, ідея хороша. Аби підійти до її реалізації професійно, фахівцями Українського науково-дослідного інституту з розробки та впровадження комунальних програм та проектів розроблена санітарна схема очистки міста Ковеля, яка сьогодні знаходиться у нас на погодженні. Плануємо її презентувати, в першу чергу, депутатам міської ради.

У схемі визначено кількість транспортних засобів (сміттєвозів), норми утворення сміття. Можливо, проаналізувавши окремі моменти, буде потрібно щось змінити в кількості оборотних рейсів сміттєвозів. Якщо виникне необхідність у визначенні місць для встановлення контейнерів, це також буде передбачено у схемі.

Але не слід вважати, що немає нічого складного і проблематичного у встановленні контейнерів. Адже під них потрібно підготувати площадку (асфальтовану чи бетоновану, захищену накриттям від опадів), а головне – мати відповідну техніку з єврохватом під контейнер (сьогодні місто має таких чотири сміттєвози). Тож, щоб це втілити в життя, спочатку потрібно передбачити кошти у міському бюджеті для закупівлі техніки.

На мою думку, спершу варто запустити пілотний проект, випробувавши цей варіант в якомусь одному мікрорайоні, де на основі схеми санітарної очистки міста підготуємо площадки, встановимо контейнери, залучимо транспортні засоби, що є у наявності. Протягом року попрацюємо у цьому напрямку й оцінимо результат. 

Якщо ж підемо ще далі, запровадивши роздільний збір побутового сміття, матимемо дещо складнішу ситуацію. Адже в такому разі застосовуються інші контейнери й відповідно спецтехніка іншого призначення. Вважаю, що цей варіант для нас недоцільний. Бо який сенс у роздільному збиранні сміття, коли воно згодом скидається в один сміттєвоз, як це практикують у деяких інших містах? 

Так, як вже раніше казав, це питання серйозне, але не стільки на етапі впровадження, як на етапі фінансування. Інша річ, якби у Ковелі за всіма іншими напрямками житлово-комунального сектора не було особливих проблем: мали ідеальні дороги, благоустроєні двори, мережі вуличного освітлення, то тоді можна було б спрямувати всі зусилля винятково на впорядкування питання з побутовими відходами.

До того ж, є нарікання щодо стихійних сміттєзвалищ. Згідний з цим. Зробили перший крок, аби подолати це явище: закупили антивандальні урни, які використовують у Європі. Часто люди пишуть у фейсбуці: «Краще було б придбати їх більше, але дешевших». Можливо, й так. Але це доречно лише за умови, коли серед ковельчан було б більше свідомих мешканців. Можу показати вам оті «дешевші» урни – поламані, погнуті і побиті (прикладом, на жаль, є набережна). 

Але маємо те, що маємо. Адаптуємось, намагаємось щось змінити в цьому плані. Питання відкрите, отож, прислухаємося до всіх пропозицій.

– Впродовж кількох років міська рада надавала учасникам АТО землю. Однак нерідко доводиться чути закиди щодо «неповноцінності» наданих АТОвцям земельних ділянок. Чи справді це так?

– Дійсно, окремі «громадські активісти» звинувачують у цьому міську владу. Мовляв, беріть приклад з Європи: на наданій земельній ділянці вже підведені всі комунікації, прокладена дорога. Але ж не треба забувати, що у Європі безкоштовного надання земельних ділянок немає. Орган місцевого самоврядування, який продає земельну ділянку, тим самим компенсує пов’язані з її впорядкуванням фінансові видатки. 

Маємо розуміти й те, що фактично весь Ковель стоїть на болоті. Однак і над цим працюємо. Для прикладу – район вулиці Зерова (у цьому плані це складна ділянка), де ми завершили проект щодо водовідведення. Завдяки проведеним роботам в цьому житловому мікрорайоні більш, ніж на метр знизили рівень води. 

Так, сьогодні нам висувають претензії власники окремих земельних ділянок: мовляв, немає доріг, освітлення тощо. Але потрібно зважати й на потреби жителів інших мікрорайонів міста, які там проживають 40 – 50 років і чекають того ж. 

Якщо ж говорити про освітлення, то електрифікація вул. Зерова буде коштувати місту не менше трьох мільйонів гривень, а це питання стосується не тільки цієї вулиці, а й  Лісової, де теж учасникам АТО надавали земельні ділянки. А звідки сьогодні «знімати» ці кошти, зважаючи на те, що у нас, окрім сміття й доріг, є ще ветсанзавод?

Тож спрямувати всі фінансові ресурси на якийсь один житловий масив, м’яко кажучи, буде некоректно. Навряд, чи такий крок з розумінням сприймуть інші ковельчани.

А ще не слід забувати, що наступного року місту можуть підкинути «подарунок» у вигляді пільг і субсидій (а це для міського бюджету — «мінус» 20 — 25 мільйонів гривень) та новацій від впровадження медичної реформи, що нам додатково обійдеться в 27 млн. грн. 

– Впродовж тривалого часу жителі мікрорайону вулиці Холмської скаржаться на підтоплення восени і навесні. На всі їх скарги Ваші попередники надсилали фактично відписки. У телефонних дзвінках люди сигналізують, що справи й зараз у цьому плані не надто просуваються. Отож, городи ковельчан затоплюватиме й далі? Чи можуть люди сподіватись, що ситуація зміниться в кращий бік?

– Стосовно цього звітувати можу лише за той період, відколи займаю посаду заступника міського голови (а це трохи більше двох років). Ми знаємо про цю проблему. Зокрема, мешканці мікрорайону, про який згадуєте, через неї потерпають чи не найбільше. 

У минулому році по вулиці Холмській (у бік вул. Володимирської) проведено роботи з водовідведення: від АЗС «ОККО» були влаштовані всі мережі. Щодо лівого боку цієї вулиці (поблизу Держлісгоспу), то проблема підтоплень там частково пов’язана з хаотичною забудовою в попередні роки та самозахватом землі, де мали бути прокладені мережі водовідведення.

На сьогодні є проектно-кошторисна документація із влаштування мережі водовідведення від вул. Черняховського (вздовж вул. Холмської) до вул. Данила Галицького. Вона пройшла експертизу, ми отримали дозвіл на виконання відповідних робіт. 

Тож в цьому році, зважаючи на погодні умови, розпочнемо роботу, на що передбачено півмільйона гривень бюджетних призначень. У 2018 році ці роботи будуть завершені.

– До редакції газети надходить багато скарг на поганий стан доріг. Багато з них у сприятливий літній період так і не благоустроєно, ями і вибоїни не замощені і не заасфальтовані. Дехто прямо каже: коли начальником житлово-комунального відділу був Олександр Балак, то діло спорилося, а зараз – як мокре горить. Як Ви можете прокоментувати цю ситуацію?

– Не буду нікого критикувати і порівнювати. Натомість дещо проаналізую зроблене, з чого кожен зробить власні висновки. 

Сьогодні розбудовується набережна, замінено на сучасне вуличне освітлення майже на всіх магістралях, серйозно взялися за благоустрій прибудинкових територій, ремонтуємо дороги, хоч маємо проблему у вигляді ветсанзаводу, який за цей рік «з’їв» більше двох мільйонів гривень. Тому, на мій погляд, неправильно акцентувати увагу на якомусь одному напрямку, наприклад, на ремонті доріг. 

Адже окрім автомобілістів, є ковельчани, які не володіють автотранспортними засобами, але теж сплачують податки і хочуть мати благоустроєні двори, вуличне освітлення, жити в будинках, де не протікає дах і т. д, і т. п. Тому міська влада намагається поетапно задовольнити інтереси всіх мешканців міста. 

Цьогоріч чимало коштів було виділено на ремонт вул. Ярослава Мудрого, на що відповідно до проектно-кошторисної документації загалом необхідно 5 млн. 800 тис. грн. Ці роботи мали виконувати за рахунок співфінансування (порівну з обласного та міського бюджетів). Але  на сьогодні отримали  з обласного бюджету лише 690 тисяч гривень. Отже, фінансовий ресурс, що мав би бути спрямований на інші потреби, довелося перекинути, аби закрити зобов’язання перед підрядником, який виграв тендер на право виконувати роботи на цій вулиці.

– Розпочався осінньо-зимовий період, який для комунальників завжди важкий і складний. Чи буде тепло в домівках ковельчан і чи готове місто до зими? 

– Щодо початку опалювального сезону, то нам є чим похвалитися. Адже у цьому плані Ковель – місто, завдяки якому Волинь демонструє високі показники на рівні держави. Ми першими запустили опалення в школах і дитячих садочках, закладах охорони здоров’я. З 15 жовтня почали подавати тепло в оселі ковельчан. Звичайно, враховуючи погодні умови, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, призупиняли подачу теплоенергії. Середньодобова температура знизилась – теплопостачання відновили.     

А загалом, всі комунальні підприємства підготовлені. Всі заплановані заходи виконані. Місто готове до зими.

– Що ж, дякуємо за відверту розмову, яка, сподіваюся, допоможе читачам газети краще зрозуміти суть проблем, над розв’язанням яких працює нині міська влада. 

Розмову вела

Вікторія ЗІНЧУК.

НА ЗНІМКАХ: заступник міського голови Андрій ТОВСТИГА; один з робочих моментів; в оновленому дворі по вул. Грушевського, 5; відремонтована дорога по вул. Ярослава Мудрого; один із сміттєвозів, який щодня здійснює регулярні рейси по місту; пересвідчитись у перевагах нових антивандальних урн, встановлених у місті, можна, пройшовшись бульваром Лесі Українки.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

– Андрію Володимировичу, житлово-комунальне господарство, яким Ви в силу службових обов’язків сьогодні опікуєтеся, — один з найпроблемніших напрямків роботи органів місцевої влади. Чи можете дати оцінку ЖКГ нашого міста на сьогодні? Які у нас слабкі моменти, на котрі необхідно звернути особливу увагу?

– Слабких моментів є багато, але все залежить від реальних можливостей міського бюджету. Звісно, питань, швидше виробничих, аніж проблемних виникає багато, але в усіх напрямках житлово-комунальної сфери сьогодні помітний прогрес.

– Як триває процес ліквідації наслідків екологічного лиха, спричиненого діяльністю Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод»? На якій стадії будівництво водогонів, які забезпечать централізоване водопостачання мікрорайону Ковель-ІІ, прилеглого до його  території?

– На сьогодні з обласного бюджету надійшли кошти в сумі 1 млн. 300 тис. гривень, призначення яких – капітальний ремонт залізобетонних споруд для ізоляції відходів. Ці роботи нині на стадії завершення. 

Відповідно до Постанови Кабміну 17 мільйонів гривень з Державного бюджету уже також у розпорядженні міста (надійшли двома траншами: 12.09.2017 р. – 5,1 млн. грн. та 6.10.2017 р. – 11,9 млн. грн.). 

Збудовані вуличні водогони на семи вулицях з дев’яти, які відповідно до рішення виконкому визначені як такі, що входять до санітарно-захисної зони довкола Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод». Майже завершені такі роботи на вулицях Північній, Крилова, Зелінського, які профінансовано з міського бюджету. 

Однак лишаються ще проекти, які реалізуються за рахунок співфінансування з Державного та міського бюджетів. Зокрема, реконструкція свердловин по вул. Кияна. Аби виконати ці роботи стовідсотково, на жовтневій сесії внесено відповідні зміни у міський бюджет. 

А в наступному році місто бере на себе зобов’язання добудувати магістральні мережі з вул. Кияна до вулиць, прилеглих до території Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод», на що необхідно  майже 9 мільйонів гривень. Окрім цього, будемо продовжувати будувати мережі водопостачання на вулицях, що входять до санітарно-захисної зони ветсанзаводу.

– Проблема утилізації сміття у Ковелі з кожним роком дедалі більше загострюється. Як міська влада бачить шляхи її розв’язання?

– Це, справді, досить наболіле питання, вирішення якого залежить не лише від міської влади, а, в першу чергу, від нас, ковельчан. Адже чомусь біля окремих будинків стихійні сміттєзвалища не утворюються, бо люди адаптуються до встановленого графіка, за яким курсують сміттєвози. 

Але, на жаль, у нашому місті є мікрорайони, мешканці яких викидають відходи, коли і де їм заманеться. Скажімо, на вул. Кияна, де був проведений капітальний ремонт прибудинкової території. Однак, попри це, можна бачити гори сміття, які там час від часу «виростають». Тому, якщо не вдасться «достукатися» до свідомості жителів  методом попереджень, то будемо притягувати таких порушників до адміністративної відповідальності. 

Питання санітарного стану міста на цей час дуже актуальне і є пріоритетним для міської влади. Свого часу у Ковелі  була можливість будівництва сміттєпереробного заводу. Однак тоді завдяки «активістам» цього не вдалося реалізувати, не зважаючи на те, що мали інвестора. 

Зараз багато розмов ведеться навколо запровадження роздільного збору побутових відходів. Звичайно, ідея хороша. Аби підійти до її реалізації професійно, фахівцями Українського науково-дослідного інституту з розробки та впровадження комунальних програм та проектів розроблена санітарна схема очистки міста Ковеля, яка сьогодні знаходиться у нас на погодженні. Плануємо її презентувати, в першу чергу, депутатам міської ради.

У схемі визначено кількість транспортних засобів (сміттєвозів), норми утворення сміття. Можливо, проаналізувавши окремі моменти, буде потрібно щось змінити в кількості оборотних рейсів сміттєвозів. Якщо виникне необхідність у визначенні місць для встановлення контейнерів, це також буде передбачено у схемі.

Але не слід вважати, що немає нічого складного і проблематичного у встановленні контейнерів. Адже під них потрібно підготувати площадку (асфальтовану чи бетоновану, захищену накриттям від опадів), а головне – мати відповідну техніку з єврохватом під контейнер (сьогодні місто має таких чотири сміттєвози). Тож, щоб це втілити в життя, спочатку потрібно передбачити кошти у міському бюджеті для закупівлі техніки.

На мою думку, спершу варто запустити пілотний проект, випробувавши цей варіант в якомусь одному мікрорайоні, де на основі схеми санітарної очистки міста підготуємо площадки, встановимо контейнери, залучимо транспортні засоби, що є у наявності. Протягом року попрацюємо у цьому напрямку й оцінимо результат. 

Якщо ж підемо ще далі, запровадивши роздільний збір побутового сміття, матимемо дещо складнішу ситуацію. Адже в такому разі застосовуються інші контейнери й відповідно спецтехніка іншого призначення. Вважаю, що цей варіант для нас недоцільний. Бо який сенс у роздільному збиранні сміття, коли воно згодом скидається в один сміттєвоз, як це практикують у деяких інших містах? 

Так, як вже раніше казав, це питання серйозне, але не стільки на етапі впровадження, як на етапі фінансування. Інша річ, якби у Ковелі за всіма іншими напрямками житлово-комунального сектора не було особливих проблем: мали ідеальні дороги, благоустроєні двори, мережі вуличного освітлення, то тоді можна було б спрямувати всі зусилля винятково на впорядкування питання з побутовими відходами.

До того ж, є нарікання щодо стихійних сміттєзвалищ. Згідний з цим. Зробили перший крок, аби подолати це явище: закупилиантивандальні урни, які використовують у Європі. Часто люди пишуть у фейсбуці: «Краще було б придбати їх більше, але дешевших». Можливо, й так. Але це доречно лише за умови, коли серед ковельчан було б більше свідомих мешканців. Можу показати вам оті «дешевші» урни – поламані, погнуті і побиті (прикладом, на жаль, є набережна). 

Але маємо те, що маємо. Адаптуємось, намагаємось щось змінити в цьому плані. Питання відкрите, отож, прислухаємося до всіх пропозицій.

– Впродовж кількох років міська рада надавала учасникам АТО землю. Однак нерідко доводиться чути закиди щодо «неповноцінності» наданих АТОвцям земельних ділянок. Чи справді це так?

– Дійсно, окремі «громадські активісти» звинувачують у цьому міську владу. Мовляв, беріть приклад з Європи: на наданій земельній ділянці вже підведені всі комунікації, прокладена дорога. Але ж не треба забувати, що у Європі безкоштовного надання земельних ділянок немає. Орган місцевого самоврядування, який продає земельну ділянку, тим самим компенсує пов’язані з її впорядкуванням фінансові видатки. 

Маємо розуміти й те, що фактично весь Ковель стоїть на болоті. Однак і над цим працюємо. Для прикладу – район вулиці Зерова (у цьому плані це складна ділянка), де ми завершили проект щодо водовідведення. Завдяки проведеним роботам в цьому житловому мікрорайоні більш, ніж на метр знизили рівень води. 

Так, сьогодні нам висувають претензії власники окремих земельних ділянок: мовляв, немає доріг, освітлення тощо. Але потрібнозважати й на потреби жителів інших мікрорайонів міста, які там проживають 40 – 50 років і чекають того ж. 

Якщо ж говорити про освітлення, то електрифікація вул. Зерова буде коштувати місту не менше трьох мільйонів гривень, а це питання стосується не тільки цієї вулиці, а й  Лісової, де теж учасникам АТО надавали земельні ділянки. А звідки сьогодні «знімати» ці кошти, зважаючи на те, що у нас, окрім сміття й доріг, є ще ветсанзавод?

Тож спрямувати всі фінансові ресурси на якийсь один житловий масив, м’яко кажучи, буде некоректно. Навряд, чи такий крок з розумінням сприймуть інші ковельчани.

А ще не слід забувати, що наступного року місту можуть підкинути «подарунок» у вигляді пільг і субсидій (а це для міського бюджету — «мінус» 20 — 25 мільйонів гривень) та новацій від впровадження медичної реформи, що нам додатково обійдеться в 27 млн. грн. 

– Впродовж тривалого часу жителі мікрорайону вулиці Холмської скаржаться на підтоплення восени і навесні. На всі їх скарги Ваші попередники надсилали фактично відписки. У телефонних дзвінках люди сигналізують, що справи й зараз у цьому плані не надто просуваються. Отож, городи ковельчан затоплюватиме й далі? Чи можуть люди сподіватись, що ситуація зміниться в кращий бік?

– Стосовно цього звітувати можу лише за той період, відколи займаю посаду заступника міського голови (а це трохи більше двох років). Ми знаємо про цю проблему. Зокрема, мешканці мікрорайону, про який згадуєте, через неї потерпають чи не найбільше. 

У минулому році по вулиці Холмській (у бік вул. Володимирської) проведено роботи з водовідведення: від АЗС «ОККО» були влаштовані всі мережі. Щодо лівого боку цієї вулиці (поблизу Держлісгоспу), то проблема підтоплень там частково пов’язана з хаотичною забудовою в попередні роки та самозахватом землі, де мали бути прокладені мережі водовідведення.

На сьогодні є проектно-кошторисна документація із влаштування мережі водовідведення від вул. Черняховського (вздовж вул.Холмської) до вул. Данила Галицького. Вона пройшла експертизу, ми отримали дозвіл на виконання відповідних робіт. 

Тож в цьому році, зважаючи на погодні умови, розпочнемо роботу, на що передбачено півмільйона гривень бюджетних призначень. У 2018 році ці роботи будуть завершені.

– До редакції газети надходить багато скарг на поганий стан доріг. Багато з них у сприятливий літній період так і не благоустроєно, ями і вибоїни не замощені і не заасфальтовані. Дехто прямо каже: коли начальником житлово-комунального відділу був Олександр Балак, то діло спорилося, а зараз – як мокре горить. Як Ви можете прокоментувати цю ситуацію?

– Не буду нікого критикувати і порівнювати. Натомість дещо проаналізую зроблене, з чого кожен зробить власні висновки. 

Сьогодні розбудовується набережна, замінено на сучасне вуличне освітлення майже на всіх магістралях, серйозно взялися за благоустрій прибудинкових територій, ремонтуємо дороги, хоч маємо проблему у вигляді ветсанзаводу, який за цей рік «з’їв» більше двох мільйонів гривень. Тому, на мій погляд, неправильно акцентувати увагу на якомусь одному напрямку, наприклад, на ремонті доріг. 

Адже окрім автомобілістів, є ковельчани, які не володіють автотранспортними засобами, але теж сплачують податки і хочуть мати благоустроєні двори, вуличне освітлення, жити в будинках, де не протікає дах і т. д, і т. п. Тому міська влада намагається поетапно задовольнити інтереси всіх мешканців міста. 

Цьогоріч чимало коштів було виділено на ремонт вул. Ярослава Мудрого, на що відповідно до проектно-кошторисної документації загалом необхідно 5 млн. 800 тис. грн. Ці роботи мали виконувати за рахунок співфінансування (порівну з обласного та міського бюджетів). Але  на сьогодні отримали  з обласного бюджету лише 690 тисяч гривень. Отже, фінансовий ресурс, що мав би бути спрямований на інші потреби, довелося перекинути, аби закрити зобов’язання перед підрядником, який виграв тендер на право виконувати роботи на цій вулиці.

– Розпочався осінньо-зимовий період, який для комунальників завжди важкий і складний. Чи буде тепло в домівках ковельчан і чи готове місто до зими? 

– Щодо початку опалювального сезону, то нам є чим похвалитися. Адже у цьому плані Ковель – місто, завдяки якому Волинь демонструє високі показники на рівні держави. Ми першими запустили опалення в школах і дитячих садочках, закладах охорони здоров’я. З 15 жовтня почали подавати тепло в оселі ковельчан. Звичайно, враховуючи погодні умови, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, призупиняли подачу теплоенергії. Середньодобова температура знизилась – теплопостачання відновили.     

А загалом, всі комунальні підприємства підготовлені. Всі заплановані заходи виконані. Місто готове до зими.

– Що ж, дякуємо за відверту розмову, яка, сподіваюся, допоможе читачам газети краще зрозуміти суть проблем, над розв’язанням яких працює нині міська влада. 

НА ЗНІМКАХ: заступник міського голови Андрій ТОВСТИГА; один з робочих моментів; в оновленому дворі по вул. Грушевського, 5; відремонтована дорога по вул. Ярослава Мудрого; один із сміттєвозів, який щодня здійснює регулярні рейси по місту; пересвідчитись у перевагах нових антивандальних урн, встановлених у місті, можна, пройшовшись бульваром Лесі Українки.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.