Навчитися вчитись по-новому
Реформа освіти – ще одна, яка, як вважають в Міносвіти, сьогодні теж на часі. “Зелене світло” їй дали українські депутати, котрі на початку вересня проголосували за Закон про освіту. Тож як реформа змінить життя вчителя, школи та учня, а, головне, скільки коштів ці зміни будуть коштувати державі і чи достатній для цього ресурс? – питання, які цікавлять кожного з учасників навчального процесу.
Знання не заради знань, а вмінь використовувати їх у професії, поліпшення матеріального становища вчителів. Саме це передбачає Закон про освіту.
Замість 11 років школярі сидітимуть за партами дванадцять років. При цьому школа буде трирівнева: початкова – чотири роки, що вводиться з 2018 року, базова середня освіта – 5 років у гімназії (з 2022 року), профільна середня освіта – три роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), яка започаткується в 2027 році.
Профільна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибирати те, що цікаве саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах замість того, щоб вчити всього по трішки, як це відбувається зараз. Якщо учневі видасться, що помилився у виборі, протягом першого року в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію. По суті, профільна освіта повинна стати першим курсом ВНЗ.
Протягом навчання від учня не чекатимуть зазубрення та бездумного відтворення інформації.
Кількість обов'язкових предметів скоротять: з 22 до дев'яти. Дисципліни об'єднають, чим зменшать навантаження на учнів. Але цей момент вже сприймається неоднозначно: чи не вплине це на якість освіти і освіченості дітей?
Дванадцятирічна середня освіта – загальноприйнята світова практика. Сьогодні в закордонні вузи випускникам наших шкіл шлях замовлений. Тож очевидний "плюс" – реформа повинна забезпечити визнання українських атестатів за кордоном.
Які ж пріоритети отримають вчителі? Обіцяють: зарплатня вчителя в Україні стартуватиме з 9 тисяч гривень залежно від категорії. Щоправда, оскільки на реформу потрібно понад 120 млрд. грн., її проведення планують розтягнути на десять років, тож коли саме українським вчителям чекати на такий рівень зарплатні, поки невідомо. Закон зараховує до заробітної плати також виховну, методичну, організаційну та іншу трудову діяльність вчителя.
А, окрім того, контролювати їхню роботу більше не будуть місцеві управління. Зникне і монополія інститутів післядипломної освіти. А де і як підвищувати кваліфікацію, вирішуватиме сам учитель. До того ж, стимул для сертифікації – 20-відсоткова надбавка до зарплати.
В цілому, втілюючи реформу у життя, спочатку обіцяють надрукувати оновлені підручники, потім – провести перенавчання вчителів, а згодом, відступаючи від загальноосвітнього принципу, створити мережу профільних шкіл. Але й тут є нюанси: чи вистачить часу і коштів для таких масштабних змін? А найголовніше, чи буде бажання самих педагогів кардинально перебудовувати звичну систему?
Саме такі запитання ми поставили вчителям та учням ЗОШ № 10, а також батькам школярів, і ось які отримали відповіді.
Світлана ШВОРАК,
директор ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 м. Ковеля:
– Концепція Нової української школи, яка законодавчо закріплена Законом України "Про освіту", змінила орієнтири і підходи до освітнього процесу в цілому. Перед керівниками закладів освіти постали нові виклики щодо успішного втілення стратегічних завдань удосконалення усіх ланок шкільної освіти.
Реалізація норм нового Закону про освіту вимагає особливої уваги уже до підготовки, налаштування на особливі умови учителів 1-х класів, які будуть започатковувати власне Нову українську школу; надання максимальної автономії закладам освіти. Це сьогодні дуже важливо і водночас непросто.
Наша освіта має змінюватися, і це може змінити напрямок усієї нації, тому директори шкіл та вчителі в авангарді цього напряму. На плечах учителя сьогодні, як і в минулому, лежить особлива відповідальність за навчання і виховання покоління, яке має впливати і на своє життя, і на життя суспільства. Тому ми шукаємо, апробуємо такі засоби, які на нашу думку, в майбутньому забезпечать сьогоднішнім учням кращі можливості й благополучне оточення, яке формуватиме їх розвиток. Цього ми досягаємо, відшукуючи баланс між різними методами навчання, інтегруючи різні педагогічні підходи, що сприяють розвитку "емоційного інтелекту", вміння розуміти і зважати на інших людей.
Наше бачення освітнього процесу, досягнення його мети – підвищення успішності, тому, передусім, – це виховання в емоційно позитивному середовищі й благополуччі. Мегатренди сучасної освіти – використання інформаційних технологій, соціальних медіа та інтерактивна присутність – все більше й більше змінюватимуть структуру навчання, ефективніше, ніж будь-яка освітня реформа. Забезпеченість освітніх закладів міста комп'ютерною технікою на сьогодні є незадовільною (зокрема, у нашому закладі 49 учнів на один комп'ютер).
Відповідно до нового Закону про освіту держава гарантує безоплатну освіту й підручники, державні та комунальні заклади освіти мають бути відокремлені від релігії.
Видовження тривалості навчання у старшій школі – це створення повноцінної старшої профільної школи, навчання у якій триватиме 3 роки (10-11 класи).
Попереду – переоформлення установчих документів закладів освіти.
Стаття 26 Закону передбачає призначення на основі конкурсного відбору директора школи строком на 6 років (строком на 2 роки – для особи, яка призначається на посаду вперше). Відповідно призначення працівників закладів загальної середньої освіти здійснює директор школи.
Впровадження нового Закону має спрямувати усіх на наполегливу працю: і державу через законодавчі та виконавчі органи, і директорів шкіл та їхні колективи, і батьківські ради, і, безумовно, учнів – це суттєві складові успішної освітньої реформи.
Школи не повинні конкурувати між собою, важливі результати, яких досягли самі освітні заклади та їх директори, і найважливіша перевага – це можливість ділитись своїм передовим досвідом з іншими школами й фахівцями в галузі освіти. Наразі директори є учителями з управлінськими функціями, а від претендента на посаду керівника школи, згідно з новим Законом, не вимагається педагогічна освіта. Можливо, це змінить підходи до оплати праці директора.
Дуже часто у фаховій літературі й виступах робота директора школи порівнюється з роботою виконавчого директора фірми. І хоча між ними є дійсно багато спільного, та мало хто з виконавчих директорів настільки близький до основного робочого процесу в своїй повсякденній роботі, як директори шкіл. Уявіть собі директора школи, який втішає учня, що постраждав від жорстокої реальності життя, – таке досить важко уявити частиною робочого дня виконавчого директора.
Школу вважаю тим місцем, в якому цікаво працювати.
Ірина Товкач,
вчитель початкових класів, вища кваліфікаційна категорія, "Старший вчитель", голова шкільної методичної комісії:
– Вчителі початкових класів на засіданні методичної комісії ознайомились і обговорили Концепцію "Нова українська школа", реалізацію якої заплановано здійснити протягом 2017–2029 років трьома етапами, з котрих, зокрема, для учасників освітнього процесу початкової освіти найбільш динамічними є перших два.
Кожному вчителю методичної комісії на першому етапі доведеться планувати та будувати свою діяльність, адаптуючись до нових Закону України "Про освіту" та Державного стандарту початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості.
Перед нами також постане завдання підвищити свою кваліфікацію, доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного підходу в початковій школі. Нашим головним завданням буде: "Не вчити, а навчити вчитися". І ми цього прагнемо – потрібно вчитися працювати по-новому!
У сучасному складному світі дитині не достатньо дати лише знання. Неабияк важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння формують в учня життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у навчанні та житті.
Водночас, я вважаю, що роль батьків у вихованні дитини є первинною. Домашня атмосфера формує дитину з раннього віку. То ж реформування загальної освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками. Ми, вчителі, будемо надавати педагогічні консультації батькам. А батьки повинні усвідомити свою постійну відповідальність за дітей та взаємозв'язок зі школою.
Я у 2018 - 2019 навчальному році вкотре буду працювати з першокласниками. За новим стандартом початкова освіта залишилася чотирирічною, яка здобувається, як правило, з шести років. Наповнюваність класів не змінилася – 30 учнів, а працювати з такою кількістю не просто, як учителям, так і самим дітям при тривалості уроку 35 хв.
Очікуємо нових навчальних програм та підручників. І, сподіваюсь, що спільними зусиллями органів влади, педагогів, батьків та учнів вдасться впродовж наступного десятиріччя реалізувати заплановане. Результатом цього буде здорова, всебічно розвинена особистість, здатна критично мислити, приймати відповідальні рішення, патріот з активною позицією та морально-етичними принципами.
Оксана Подпалова,
мама учня:
– Теперішнє покоління дітей інше, в них інше бачення, інше сприймання, їх мало чим зараз можна здивувати, тому і потрібні зміни в освіті, інші підходи, інші методи. Це покоління, яке народилося з відчуттям власної гідності. Доброю новиною є принцип педагогіки партнерства, який, по суті, є ключовим для Нової української школи. Як на мене, то широкий вибір освіти: формальна, неформальна і інформальна – це дуже актуально.
Мене, як маму, завжди хвилювало питання, чому учні старших класів вивчають неймовірно великий обсяг матеріалу, який не завжди під силу, не кажучи вже про цікавість та потрібність. А профільна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибрати те, що цікаво саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах. Важливим є також і те, якщо учень помилився у виборі, протягом першого року навчання в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію.
Дуже приємною новиною для мене, як мами, є також і те, що в новій українській школі від учня не чекатимуть зазубрення та бездумного відтворення інформації.
В Законі описані "Нові методи навчання", серед яких – повага до учня, справедливість, об'єктивність та таємність оцінювання, свобода творчої, спортивної, оздоровчої діяльності та інші. Я з цим не погоджуюсь (а що – до цього вчителі ними не керувались?). Склалось враження, що все що робилось до прийняття Закону про освіту, було не актуальним, не важливим.
Впровадження нового Закону України "Про освіту", як на мене, справді, вимагатиме від педагогів додаткових зусиль, ініціативи, свіжих підходів, але вчитель буде вільним у виборі форм і методів навчання.
Ознайомлюючись із Законом, була приємно здивована тим, що навчальні заклади отримали право надавати платні освітні послуги. Як на мене, це чудова нагода запрошувати різних фахівців для розвитку творчих здібностей наших дітей.
Хочеться вірити, що в перспективі, від упровадження нового Закону підвищиться соціальний статус вчителя і важливість педагогічної професії.
Батьківська рада і піклувальна рада – громадські органи самоврядування. Проте їх повноваження чітко не прописані в Законі і мають визначатись спеціальним Законом та статутом школи. У законопроекті також виписані права батьків та склад і діяльність піклувальної ради.
Учні 11-А класу
Ольга КУЗЬМІНЕЦЬ:
– Було почуто думку багатьох людей стосовно цієї реформи: як позитивних, так і негативних. Щодо мене, то зміни покращать життя у майбутньому. Виходячи з фактів, у багатьох країнах Європи система освіти подібна до нововведеної у нас. Рівень життя, освіти цих країн досить високий, тому з легкістю можна сказати, що реформа піде нам на користь. А головне, що багатьом учням вона подобається. Невже це не головне в даній ситуації? Так, адже вона залежить від думки й сприйняття її дітьми.
Максим КИСЛЯК:
– На мою думку, новий Закон про освіту позитивно вплине на діяльність учнів, так як у зв'язку з 12-річною системою навчання буде менше навчальних предметів і учні зможуть більше сконцентруватися на предметах, які потрібні їм для складання ЗНО. В усіх навчальних закладах викладатимуть виключно українською мовою, а для навчання іноземними мовами співпрацюватимуть окремі класи.
Юрій ТКАЧУК:
– Вважаю, що Закон про освіту дасть змогу учням обирати напрям свого розвитку, предмети, щоб на далі працювати за спеціальністю. Дванадцятирічна система дасть змогу більше підготуватися до вступу у доросле життя, швидше адаптуватись до студентського. Ця система позитивно вплине на учнів, адже менше буде уроків і менше навантаження. На рахунок вчителів скажу, що більша зарплатня та сертифікація дасть мотивацію для нового підходу для викладання. Уроки мають стати цікавішими не тільки для учнів, а й для самих вчителів.
Андрій ВЛАСЮК:
– На мою думку, ця реформа добре вплине на освіту, бо зменшиться кількість "води", яку зараз вчать діти у старшій школі. До прикладу, багатьом не потрібна хімія, біологія – це важливі предмети для майбутніх фармацевтів, лікарів. Ця реформа для старшокласників дає не одні плюси, бо це розгрузить сьогодні надто завантажених дітей. Учні зможуть вступати після закінчення 9-ти класів в ліцеї, коледжі. І це спростить вибір майбутньої професії. Новий Закон про освіту – це доволі сміливий крок до покращення освіти. Шкода, що я не буду вчитися за цією програмою.
Дмитро ГРИЦИШИН, Ілля ЗІНЧУК:
– Новий Закон про освіту має суттєво підвищити рівень освіченості молоді. Добре, що ми повернулися до 12-річної освіти і відмовилися від менш ефективної 11-річної, яка створює значне навантаження на учнів. Варто відзначити й те, що тепер ЗНО буде проводитись у 4, 9 та 12 класах. Це підвищить контроль якості освіти. Загалом ця реформа має кардинально змінити систему освіти в нашій державі в кращий бік, але не факт, що все буде так прозоро і просто, як ми очікуємо.
Лариса ЛЕСИК,
класний керівник 11-А класу, вчитель фізики, вища кваліфікаційна категорія, “учитель-методист”:
– Реформа освіти є однією з ключових на шляху України до змін. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що саме освіта і наука є запорукою розвитку країни. Хочеться вірити в те, що новий Закон України "Про освіту" сприятиме тому, що освіта в Україні досягне високого рівня якості.
На мою думку, зміни в профільній освіті, забезпечать свідомий вибір учнями майбутніх професій. А реформа в ВНЗ сприятиме тому, що наші спеціалісти стануть конкурентоспроможними на світовому ринку праці. Позитивним напрямком змін, який стосується працівників освіти, вважаю підвищення соціального статусу педагогів (в тому числі підвищення заробітної плати), забезпечення їхнього права на академічну свободу. А добровільна сертифікація вчителів дасть можливість молодим педагогам отримувати пристойну заробітну плату. І професія вчителя знову стане престижною в нашій країні.
Підготувала
Вікторія ЗІНЧУК.
Реформа освіти – ще одна, яка, як вважають в Міносвіти, сьогодні теж на часі. “Зелене світло” їй дали українські депутати, котрі на початку вересня проголосували за Закон про освіту. Тож як реформа змінить життя вчителя, школи та учня, а, головне, скільки коштів ці зміни будуть коштувати державі і чи достатній для цього ресурс? – питання, які цікавлять кожного з учасників навчального процесу.
Знання не заради знань, а вмінь використовувати їх у професії, поліпшення матеріального становища вчителів. Саме це передбачає Закон про освіту.
Замість 11 років школярі сидітимуть за партами дванадцять років. При цьому школа буде трирівнева: початкова – чотири роки, що вводиться з 2018 року, базова середня освіта – 5 років у гімназії (з 2022 року), профільна середня освіта – три роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), яка започаткується в 2027 році.
Профільна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибирати те, що цікаве саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах замість того, щоб вчити всього по трішки, як це відбувається зараз. Якщо учневі видасться, що помилився у виборі, протягом першого року в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію. По суті, профільна освіта повинна стати першим курсом ВНЗ.
Протягом навчання від учня не чекатимуть зазубрення та бездумного відтворення інформації.
Кількість обов'язкових предметів скоротять: з 22 до дев'яти. Дисципліни об'єднають, чим зменшать навантаження на учнів. Але цей момент вже сприймається неоднозначно: чи не вплине це на якість освіти і освіченості дітей?
Дванадцятирічна середня освіта – загальноприйнята світова практика. Сьогодні в закордонні вузи випускникам наших шкіл шлях замовлений. Тож очевидний "плюс" – реформа повинна забезпечити визнання українських атестатів за кордоном.
Які ж пріоритети отримають вчителі? Обіцяють: зарплатня вчителя в Україні стартуватиме з 9 тисяч гривень залежно від категорії. Щоправда, оскільки на реформу потрібно понад 120 млрд. грн., її проведення планують розтягнути на десять років, тож коли саме українським вчителям чекати на такий рівень зарплатні, поки невідомо. Закон зараховує до заробітної плати також виховну, методичну, організаційну та іншу трудову діяльність вчителя.
А, окрім того, контролювати їхню роботу більше не будуть місцеві управління. Зникне і монополія інститутів післядипломної освіти. А де і як підвищувати кваліфікацію, вирішуватиме сам учитель. До того ж, стимул для сертифікації – 20-відсоткова надбавка до зарплати.
В цілому, втілюючи реформу у життя, спочатку обіцяють надрукувати оновлені підручники, потім – провести перенавчання вчителів, а згодом, відступаючи від загальноосвітнього принципу, створити мережу профільних шкіл. Але й тут є нюанси: чи вистачить часу і коштів для таких масштабних змін? А найголовніше, чи буде бажання самих педагогів кардинально перебудовувати звичну систему?
Саме такі запитання ми поставили вчителям та учням ЗОШ № 10, а також батькам школярів, і ось які отримали відповіді.
Світлана ШВОРАК,
директор ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 м. Ковеля:
– Концепція Нової української школи, яка законодавчо закріплена Законом України "Про освіту", змінила орієнтири і підходи до освітнього процесу в цілому. Перед керівниками закладів освіти постали нові виклики щодо успішного втілення стратегічних завдань удосконалення усіх ланок шкільної освіти.
Реалізація норм нового Закону про освіту вимагає особливої уваги уже до підготовки, налаштування на особливі умови учителів 1-х класів, які будуть започатковувати власне Нову українську школу; надання максимальної автономії закладам освіти. Це сьогодні дуже важливо і водночас непросто.
Наша освіта має змінюватися, і це може змінити напрямок усієї нації, тому директори шкіл та вчителі в авангарді цього напряму. На плечах учителя сьогодні, як і в минулому, лежить особлива відповідальність за навчання і виховання покоління, яке має впливати і на своє життя, і на життя суспільства. Тому ми шукаємо, апробуємо такі засоби, які на нашу думку, в майбутньому забезпечать сьогоднішнім учням кращі можливості й благополучне оточення, яке формуватиме їх розвиток. Цього ми досягаємо, відшукуючи баланс між різними методами навчання, інтегруючи різні педагогічні підходи, що сприяють розвитку "емоційного інтелекту", вміння розуміти і зважати на інших людей.
Наше бачення освітнього процесу, досягнення його мети – підвищення успішності, тому, передусім, – це виховання в емоційно позитивному середовищі й благополуччі. Мегатренди сучасної освіти – використання інформаційних технологій, соціальних медіа та інтерактивна присутність – все більше й більше змінюватимуть структуру навчання, ефективніше, ніж будь-яка освітня реформа. Забезпеченість освітніх закладів міста комп'ютерною технікою на сьогодні є незадовільною (зокрема, у нашому закладі 49 учнів на один комп'ютер).
Відповідно до нового Закону про освіту держава гарантує безоплатну освіту й підручники, державні та комунальні заклади освіти мають бути відокремлені від релігії.
Видовження тривалості навчання у старшій школі – це створення повноцінної старшої профільної школи, навчання у якій триватиме 3 роки (10-11 класи).
Попереду – переоформлення установчих документів закладів освіти.
Стаття 26 Закону передбачає призначення на основі конкурсного відбору директора школи строком на 6 років (строком на 2 роки – для особи, яка призначається на посаду вперше). Відповідно призначення працівників закладів загальної середньої освіти здійснює директор школи.
Впровадження нового Закону має спрямувати усіх на наполегливу працю: і державу через законодавчі та виконавчі органи, і директорів шкіл та їхні колективи, і батьківські ради, і, безумовно, учнів – це суттєві складові успішної освітньої реформи.
Школи не повинні конкурувати між собою, важливі результати, яких досягли самі освітні заклади та їх директори, і найважливіша перевага – це можливість ділитись своїм передовим досвідом з іншими школами й фахівцями в галузі освіти. Наразі директори є учителями з управлінськими функціями, а від претендента на посаду керівника школи, згідно з новим Законом, не вимагається педагогічна освіта. Можливо, це змінить підходи до оплати праці директора.
Дуже часто у фаховій літературі й виступах робота директора школи порівнюється з роботою виконавчого директора фірми. І хоча між ними є дійсно багато спільного, та мало хто з виконавчих директорів настільки близький до основного робочого процесу в своїй повсякденній роботі, як директори шкіл. Уявіть собі директора школи, який втішає учня, що постраждав від жорстокої реальності життя, – таке досить важко уявити частиною робочого дня виконавчого директора.
Школу вважаю тим місцем, в якому цікаво працювати.
Ірина Товкач,
вчитель початкових класів, вища кваліфікаційна категорія, "Старший вчитель", голова шкільної методичної комісії:
– Вчителі початкових класів на засіданні методичної комісії ознайомились і обговорили Концепцію "Нова українська школа", реалізацію якої заплановано здійснити протягом 2017–2029 років трьома етапами, з котрих, зокрема, для учасників освітнього процесу початкової освіти найбільш динамічними є перших два.
Кожному вчителю методичної комісії на першому етапі доведеться планувати та будувати свою діяльність, адаптуючись до нових Закону України "Про освіту" та Державного стандарту початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості.
Перед нами також постане завдання підвищити свою кваліфікацію, доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного підходу в початковій школі. Нашим головним завданням буде: "Не вчити, а навчити вчитися". І ми цього прагнемо – потрібно вчитися працювати по-новому!
У сучасному складному світі дитині не достатньо дати лише знання. Неабияк важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння формують в учня життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у навчанні та житті.
Водночас, я вважаю, що роль батьків у вихованні дитини є первинною. Домашня атмосфера формує дитину з раннього віку. То ж реформування загальної освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками. Ми, вчителі, будемо надавати педагогічні консультації батькам. А батьки повинні усвідомити свою постійну відповідальність за дітей та взаємозв'язок зі школою.
Я у 2018 - 2019 навчальному році вкотре буду працювати з першокласниками. За новим стандартом початкова освіта залишилася чотирирічною, яка здобувається, як правило, з шести років. Наповнюваність класів не змінилася – 30 учнів, а працювати з такою кількістю не просто, як учителям, так і самим дітям при тривалості уроку 35 хв.
Очікуємо нових навчальних програм та підручників. І, сподіваюсь, що спільними зусиллями органів влади, педагогів, батьків та учнів вдасться впродовж наступного десятиріччя реалізувати заплановане. Результатом цього буде здорова, всебічно розвинена особистість, здатна критично мислити, приймати відповідальні рішення, патріот з активною позицією та морально-етичними принципами.
Оксана Подпалова,
мама учня:
– Теперішнє покоління дітей інше, в них інше бачення, інше сприймання, їх мало чим зараз можна здивувати, тому і потрібні зміни в освіті, інші підходи, інші методи. Це покоління, яке народилося з відчуттям власної гідності. Доброю новиною є принцип педагогіки партнерства, який, по суті, є ключовим для Нової української школи. Як на мене, то широкий вибір освіти: формальна, неформальна і інформальна – це дуже актуально.
Мене, як маму, завжди хвилювало питання, чому учні старших класів вивчають неймовірно великий обсяг матеріалу, який не завжди під силу, не кажучи вже про цікавість та потрібність. А профільна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибрати те, що цікаво саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах. Важливим є також і те, якщо учень помилився у виборі, протягом першого року навчання в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію.
Дуже приємною новиною для мене, як мами, є також і те, що в новій українській школі від учня не чекатимуть зазубрення та бездумного відтворення інформації.
В Законі описані "Нові методи навчання", серед яких – повага до учня, справедливість, об'єктивність та таємність оцінювання, свобода творчої, спортивної, оздоровчої діяльності та інші. Я з цим не погоджуюсь (а що – до цього вчителі ними не керувались?). Склалось враження, що все що робилось до прийняття Закону про освіту, було не актуальним, не важливим.
Впровадження нового Закону України "Про освіту", як на мене, справді, вимагатиме від педагогів додаткових зусиль, ініціативи, свіжих підходів, але вчитель буде вільним у виборі форм і методів навчання.
Ознайомлюючись із Законом, була приємно здивована тим, що навчальні заклади отримали право надавати платні освітні послуги. Як на мене, це чудова нагода запрошувати різних фахівців для розвитку творчих здібностей наших дітей.
Хочеться вірити, що в перспективі, від упровадження нового Закону підвищиться соціальний статус вчителя і важливість педагогічної професії.
Батьківська рада і піклувальна рада – громадські органи самоврядування. Проте їх повноваження чітко не прописані в Законі і мають визначатись спеціальним Законом та статутом школи. У законопроекті також виписані права батьків та склад і діяльність піклувальної ради.
Учні 11-А класу
Ольга КУЗЬМІНЕЦЬ:
– Було почуто думку багатьох людей стосовно цієї реформи: як позитивних, так і негативних. Щодо мене, то зміни покращать життя у майбутньому. Виходячи з фактів, у багатьох країнах Європи система освіти подібна до нововведеної у нас. Рівень життя, освіти цих країн досить високий, тому з легкістю можна сказати, що реформа піде нам на користь. А головне, що багатьом учням вона подобається. Невже це не головне в даній ситуації? Так, адже вона залежить від думки й сприйняття її дітьми.
Максим КИСЛЯК:
– На мою думку, новий Закон про освіту позитивно вплине на діяльність учнів, так як у зв'язку з 12-річною системою навчання буде менше навчальних предметів і учні зможуть більше сконцентруватися на предметах, які потрібні їм для складання ЗНО. В усіх навчальних закладах викладатимуть виключно українською мовою, а для навчання іноземними мовами співпрацюватимуть окремі класи.
Юрій ТКАЧУК:
– Вважаю, що Закон про освіту дасть змогу учням обирати напрям свого розвитку, предмети, щоб на далі працювати за спеціальністю. Дванадцятирічна система дасть змогу більше підготуватися до вступу у доросле життя, швидше адаптуватись до студентського. Ця система позитивно вплине на учнів, адже менше буде уроків і менше навантаження. На рахунок вчителів скажу, що більша зарплатня та сертифікація дасть мотивацію для нового підходу для викладання. Уроки мають стати цікавішими не тільки для учнів, а й для самих вчителів.
Андрій ВЛАСЮК:
– На мою думку, ця реформа добре вплине на освіту, бо зменшиться кількість "води", яку зараз вчать діти у старшій школі. До прикладу, багатьом не потрібна хімія, біологія – це важливі предмети для майбутніх фармацевтів, лікарів. Ця реформа для старшокласників дає не одні плюси, бо це розгрузить сьогодні надто завантажених дітей. Учні зможуть вступати після закінчення 9-ти класів в ліцеї, коледжі. І це спростить вибір майбутньої професії. Новий Закон про освіту – це доволі сміливий крок до покращення освіти. Шкода, що я не буду вчитися за цією програмою.
Дмитро ГРИЦИШИН, Ілля ЗІНЧУК:
– Новий Закон про освіту має суттєво підвищити рівень освіченості молоді. Добре, що ми повернулися до 12-річної освіти і відмовилися від менш ефективної 11-річної, яка створює значне навантаження на учнів. Варто відзначити й те, що тепер ЗНО буде проводитись у 4, 9 та 12 класах. Це підвищить контроль якості освіти. Загалом ця реформа має кардинально змінити систему освіти в нашій державі в кращий бік, але не факт, що все буде так прозоро і просто, як ми очікуємо.
Лариса ЛЕСИК,
класний керівник 11-А класу, вчитель фізики, вища кваліфікаційна категорія, “учитель-методист”:
– Реформа освіти є однією з ключових на шляху України до змін. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що саме освіта і наука є запорукою розвитку країни. Хочеться вірити в те, що новий Закон України "Про освіту" сприятиме тому, що освіта в Україні досягне високого рівня якості.
На мою думку, зміни в профільній освіті, забезпечать свідомий вибір учнями майбутніх професій. А реформа в ВНЗ сприятиме тому, що наші спеціалісти стануть конкурентоспроможними на світовому ринку праці. Позитивним напрямком змін, який стосується працівників освіти, вважаю підвищення соціального статусу педагогів (в тому числі підвищення заробітної плати), забезпечення їхнього права на академічну свободу. А добровільна сертифікація вчителів дасть можливість молодим педагогам отримувати пристойну заробітну плату. І професія вчителя знову стане престижною в нашій країні.
Підготувала Вікторія ЗІНЧУК.
Навчитися вчитись по-новому
Залишити коментар