Добрі люди у Майдані
Дні передплатника, які практикує редакція «Вістей Ковельщини», – це не просто агітаційно-пропагандистська акція, яка має на меті схилити сільського читача до видання. Найперше – то пізнання журналістами сучасного реального життя села. Пізнання його, так би мовити, із середини, із єства української життєвої реальності.
Невеликий журналістський «десант» газети на чолі із редактором Миколою Вельмою, в складі завідуючої відділом Ольги Стеблевець, фотокореспондента Мирослава Данилюка й автора цих рядків побував нещодавно у віддаленому селі Майдані.
Пронизливий холодний вітер позаганяв селян у домівки, і вулиці майже безлюдні. Погляд «спотикається» об хати-пустки, осиротілі обійстя та поруйновані паркани, яких по дорозі бачимо чимало.
Мимоволі народжується експромт:
Ой, село, ти село,
Бур’яном поросло,
Хати похилилися –
Чим же ти завинило?
Справді, чому селянин опинився сьогодні у безвиході, перед дилемою – бути і далі мучеником системи, чи втікати у світ за очі, на чужину заради виживання? Особливо прикро від того, що наші люди у переважній своїй більшості – добрі, відповідальні та довірливі.
Місцеві жителі зустрічають нас із відкритою душею. Начальник відділення зв’язку Світлана Лісовець каже «Чекаємо на вас. Передплата проходить важко на всі видання. Звичайно, що пріоритетною для нас є «міськрайонка». Для багатьох – то єдине джерело інформації про місцеве життя, дії влади, наших працьовитих людей та героїв-патріотів.
Сьогодні сільське життя не мед. Тут присутні і бідність, і відсутність нормального автобусного сполучення з містом. До того ж, порушений режим ритмічної роботи відділення поштового зв’язку. Триває скорочення працівників, мізерною є їх зарплатня. Посудіть самі: у нашому селі в одній особі з 1 січня 2018 року буде на 0,45 ставки об’єднано обов’язки начальника відділення, продавця товарів, бухгалтера та листоноші».
Та, попри оцей зимовий і моральний холод, песимізм із нами охоче розмовляють Марія Гоголюк, Лілія Савонюк, Євгенія Хом’як, Галина Редькович, Ганна Гринь, Надія Юхимук, Любов Артинюк та інші.
Ці гарні й привітні люди із задоволенням передплачують «Вісті Ковельщини» й отримують невеликі сувеніри. Не біда, що дарунки досить скромні – приємно гріє душу увага і сердечність. І раптом стаємо свідками дива: сірий, песимістичний настрій вивітрюється, а залишається тепле і довірливе спілкування. Воно поселяється у наших серцях із життєдайною усмішкою майданців.
Завідуюча бібліотекою Наталія Гоголюк знайомить нас із музейними експонатами місцевого значення і книжковими новинками.
– Читають люди, тягнуться до світла просвітництва. Он наш сусід – ветеран Володимир Янко – своєрідний рекордсмен у селі з передплати: одержує 13 видань. А найактивніші читачі бібліотеки – це учні місцевої школи. На жаль, їх всього 10.
Наталія Іванівна ще довго розповідає про життя-буття односельців, з гордістю називає прізвище свого земляка Віктора Козака, який нині очолює Ковельську районну державну адміністрацію, є депутатом Волинської обласної ради. Нещодавно за його сприяння заасфальтовано центральну вулицю села.
До речі, згадуваний вище Володимир Янко – це рідний дядько Віктора Теодосійовича, котрий нещодавно відзначив 90-річчя від дня народження. В якості подарунка редакція «Вістей Ковельщини» презентувала йому як активному читачу безкоштовну передплату на весь 2018 рік. Передплатну квитанцію вручив особисто редактор газети Микола Вельма.
А чим можемо ще зігріти цих добрих і милих людей ми, журналісти?
Найперше – добрим і щирим словом у газеті. Маємо писати про проблеми, котрі хвилюють невтомних трудівників села і, в міру можливості, допомагати їх розв’язувати. Разом з тим тішити добрими новинами, розповідями про уславлених земляків, нашу молодь, яка зі зброєю в руках воює на Сході України.
Нарешті, нагадувати вищестоящій владі і політикам, що рух до Європи повинен бути не тільки заради матеріального достатку, а в ім’я торжества людської гідності, моралі і духовності.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час Дня передплатника у Майдані.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Дні передплатника, які практикує редакція «Вістей Ковельщини», – це не просто агітаційно-пропагандистська акція, яка має на меті схилити сільського читача до видання. Найперше – то пізнання журналістами сучасного реального життя села. Пізнання його, так би мовити, із середини, із єства української життєвої реальності.
Невеликий журналістський «десант» газети на чолі із редактором Миколою Вельмою, в складі завідуючої відділом Ольги Стеблевець, фотокореспондента Мирослава Данилюка й автора цих рядків побував нещодавно у віддаленому селі Майдані.
Пронизливий холодний вітер позаганяв селян у домівки, і вулиці майже безлюдні. Погляд «спотикається» об хати-пустки, осиротілі обійстя та поруйновані паркани, яких по дорозі бачимо чимало.
Мимоволі народжується експромт:
Ой, село, ти село,
Бур’яном поросло,
Хати похилилися –
Чим же ти завинило?
Справді, чому селянин опинився сьогодні у безвиході, перед дилемою – бути і далі мучеником системи, чи втікати у світ за очі, на чужину заради виживання? Особливо прикро від того, що наші люди у переважній своїй більшості – добрі, відповідальні та
довірливі.
Місцеві жителі зустрічають нас із відкритою душею. Начальник відділення зв’язку Світлана Лісовець каже «Чекаємо на вас. Передплата проходить важко на всі видання. Звичайно, що пріоритетною для нас є «міськрайонка». Для багатьох – то єдине джерело інформації про місцеве життя, дії влади, наших працьовитих людей та героїв-патріотів.
Сьогодні сільське життя не мед. Тут присутні і бідність, і відсутність нормального автобусного сполучення з містом. До того ж, порушений режим ритмічної роботи відділення поштового зв’язку. Триває скорочення працівників, мізерною є їх зарплатня. Посудіть самі: у нашому селі в одній особі з 1 січня 2018 року буде на 0,45 ставки об’єднано обов’язки начальника відділення, продавця товарів, бухгалтера та листоноші».
Та, попри оцей зимовий і моральний холод, песимізм із нами охоче розмовляють Марія Гоголюк, Лілія Савонюк, Євгенія Хом’як, Галина Редькович, Ганна Гринь, Надія Юхимук, Любов Артинюк та інші.
Ці гарні й привітні люди із задоволенням передплачують «Вісті Ковельщини» й отримують невеликі сувеніри. Не біда, що дарунки досить скромні – приємно гріє душу увага і сердечність. І раптом стаємо свідками дива: сірий, песимістичний настрій вивітрюється, а залишається тепле і довірливе спілкування. Воно поселяється у наших серцях із життєдайною усмішкою майданців.
Завідуюча бібліотекою Наталія Гоголюк знайомить нас із музейними експонатами місцевого значення і книжковими новинками.
– Читають люди, тягнуться до світла просвітництва. Он наш сусід – ветеран Володимир Янко – своєрідний рекордсмен у селі з
передплати: одержує 13 видань. А найактивніші читачі бібліотеки – це учні місцевої школи. На жаль, їх всього 10.
Наталія Іванівна ще довго розповідає про життя-буття односельців, з гордістю називає прізвище свого земляка Віктора Козака, який нині очолює Ковельську районну державну адміністрацію, є депутатом Волинської обласної ради. Нещодавно за його сприяння заасфальтовано центральну вулицю села.
До речі, згадуваний вище Володимир Янко – це рідний дядько Віктора Теодосійовича, котрий нещодавно відзначив 90-річчя від дня народження. В якості подарунка редакція «Вістей Ковельщини» презентувала йому як активному читачу безкоштовну передплату на весь 2018 рік. Передплатну квитанцію вручив особисто редактор газети Микола Вельма.
А чим можемо ще зігріти цих добрих і милих людей ми, журналісти?
Найперше – добрим і щирим словом у газеті. Маємо писати про проблеми, котрі хвилюють невтомних трудівників села і, в міру можливості, допомагати їх розв’язувати. Разом з тим тішити добрими новинами, розповідями про уславлених земляків, нашу молодь, яка зі зброєю в руках воює на Сході України.
Нарешті, нагадувати вищестоящій владі і політикам, що рух до Європи повинен бути не тільки заради матеріального достатку, а в ім’я торжества людської гідності, моралі і духовності.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час Дня передплатника у Майдані.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Добрі люди у Майдані
довірливі.
передплати: одержує 13 видань. А найактивніші читачі бібліотеки – це учні місцевої школи. На жаль, їх всього 10.
Залишити коментар