Повідомлення в номер / Молоко у селян прийматимуть і надалі.

Згідно з цим стандартом, в Україні мали відмовитися від молока другого сорту – того, що закуповують безпосередньо у селян. Відтак селяни захвилювалися, що здавати молоко, яке часто є основним джерелом доходу на селі, вони більше не зможуть. 

Щоправда,  на засіданні, яке проводилося за участю Мінагрополітики, представників виробників молока і молочних продуктів та регулюючих органів, вирішили все ж таки доопрацювати редакцію цього стандарту і відтермінували його запровадження до липня.

Що ж "не так" із селянським молоком?

Нинішні норми мікробіологічних показників молока в Україні визначені з 1997 року і значно відрізняються від європейських. Наше молоко другого сорту вважається занадто забрудненим бактеріями порівняно зі стандартами ЄС.

Відповідно до євростандартів, непридатним вважається молоко, якщо мікробіологічні показники молока – зокрема, загального бактеріального обсіменіння та кількості соматичних клітин (КСК) – перевищують позначку в 500 тис./см3. Наше ж молоко другого сорту, згідно з  чинними вимогами, має загальне бактеріальне обсіменіння  Ј3000 тис./см3 та  Ј800 тис./см3 соматичних клітин. 

З цього виходить, що  навіть молоко першого сорту "не вписується"  у межі європейських норм.

Нові "молочні" норми – вимога асоціації з ЄС

У Національній асоціації молочників України таке рішення пояснюють вимогами асоціації з ЄС, і тому такі кроки потрібні, щоб поступово перевести галузь до нових стандартів.

"У нас галузь не підготовлена, 35% молока для переробних підприємств надходить від індивідуального сектора. Причому,  в нас дуже мало підприємств, які не збирають молоко у цього сектора, тому переробники старатимуться все ж таки зберегти цю нішу. 

Новий стандарт був розроблений ще 10 років тому, але за відсутності перехідного періоду,  та й взагалі тоді молочному тваринництву не приділялося багато уваги", – наголосила  заступник голови правління Національної асоціації молочників України "Укрмолпром" Зінаїда Карпенко.

За її словами, збереженню частки "індивідуального" молока сприятимуть сімейні ферми та кооперативи, які має підтримати держава, виділивши додаткові кошти на їхнє обслуговування. "Більшість країн світу підтримує молочне тваринництво – саме фермерів. Крім того, у інших країнах ПДВ на продукцію цієї галузі становить 5-10%, а не 20%, як в Україні. Хоча добрим знаком є те, що в Україні цьогоріч на підтримку фермерів виділено  мільярд гривень", – додала  Зінаїда Карпенко.

Нові норми вплинуть не лише на якість, 

а й на прибуток

Але що важливо – новий стандарт, який має запрацювати з липня, не є обов'язковою нормою, а має тільки рекомендаційний характер. 

Як пояснили  в прес-службі Міністерства аграрної політики, стандарти ТУ та ДСТУ, що їх використовують виробники при маркуванні та відповідно до яких виробляють кінцеву продукцію, не будуть відмінені. 

Але наказом Мінагрополітики визначатимуться вимоги саме до сировини, і для цього буде введено перехідний період, який поки що тільки визначається, але орієнтовно триватиме від двох до п'яти років. 

Передбачається, що переробник, який прийматиме сировину, має перевіряти її на відповідність технічному регламенту – і якщо вона не відповідатиме цим нормам, то він не зможе використовувати цю сировину для виробництва продуктів харчування.

Планується, що безпосередньо перевірятимуться виробники молока: до них у домогосподарство може приїхати інспекція і подивитися, як доглядається худоба, чи є в неї необхідні щеплення, як проходить процес доїння і вибірково взяти молоко на пробу для бактеріального дослідження. 

Таке ж дослідження здійснюватиметься і тоді, коли сировина вже прибула на переробку.

Також відомство планує доносити до кожного виробника і домогосподарства, що дотримання елементарних умов гігієни не тільки підвищить якість молока, а й прибутки, оскільки ціна молока першого класу на закупку майже вдвічі більша, ніж молока другого класу.

Заступник міністра аграрної політики і продовольства Олена Ковальова  запевнила, що закупівля  молока у населення буде продовжуватися, але при цьому необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до процесу виробництва молока (для цього буде проводитися роз'яснювальна робота): 

"Зазначу, що підвищення якості молока від другого сорту до першого не вимагає значних витрат. 

Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний в роботі з коровами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. 

Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І, звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду", – говорить Олена Ковальова.

Зважаючи на це, держава повинна провести широку роз'яснювальну роботу та налаштувати регуляторні механізми так, щоб для селян вони стали економічним стимулом, а не адміністративним примусом. А ще – забезпечити переробні підприємства сучасною технікою для збору і транспортування молока, яку, до речі, цьогоріч представили вітчизняні виробники. 

Лише тоді ця невеличка "молочна революція" відбудеться, і якщо ми хочемо бути в Європі, нам доведеться прийняти ці нові правила. Бажано тільки забезпечити це, не ламаючи виробників “через коліно”, а враховуючи їхні інтереси також. 

ххх

Тож, як бачимо, наші чиновники і надалі вперто ігнорують інтереси простих громадян, навіть не намагаючись дослухатись до їх буденних життєвих проблем. Мовляв: «І так непогано вам живеться. Чого ще хотіти більшого». А, дійсно, чого ще хотіти тим, в кого пенсія аж тисячу з лишком гривень?..

Ледь зводячи кінці з кінцями, люди на селі практично змушені виживати за рахунок підсобного господарства. Як відомо, незначний дохід в загальну суму сімейного бюджету приносить сякий-такий прибуток від реалізації молока.

Тож ті, кому здоров’я дозволяє господарювати, утримують не одну  корову, а по декілька голів великої рогатої худоби, щоб заробити на додаткові витрати. А гроші, як відомо, ніколи не бувають зайвими...

Про те, як ставляться до нововведень в молочній галузі, ми поцікавилися безпосередньо в тих, хто до цього найбільш причетний.

Марія Федорівна, жителька одного із прилеглих до райцентру сіл. Жінка мешкає вдвох із чоловіком. Обоє –  пенсіонери.

«Наш загальний місячний дохід (мається на увазі пенсія – авт.) становить три з половиною тисячі гривень. Варто сказати, що більшу частину із отриманого вкладаємо в підсобне господарство: то зерна птиці купити потрібно, то кормів поросятам придбати треба.

А ще – оплатити комунальні послуги. Тож на харчі для себе залишається не так і багато. Хоча, як дехто помилково вважає, “на селі все своє”. Але ж це “своє” потрібно постійно «фінансувати». Бо, як кажуть, як дбатимеш, так і матимеш”, – зауважила в розмові з нами жінка.

Тепер господиня бідкається, що «Зірку» (так кличе корову)  доведеться здавати. Адже, як зазначає вона, корову тримали, в основному, для додаткового заробітку.

«В день тепер здаємо в середньому 15 літрів молока. За 1 літр платять п’ять гривень. Хоча, як ми бачимо, вода навіть дорожче коштує. За місяць отримуємо, в основному, тисячу гривень. Хоча, в наш час це зовсім невеликі гроші.

А нещодавно заготівельниця молока нас просто ошелешила «новиною» про те, що з наступного літа молоко прийматимуть лише від тих селян, де в господарстві є доїльний апарат, а ще продукцію постійно перевірятимуть на якість», – бідкається Марія Федорівна.

Як пояснила далі співрозмовниця, незабаром із годувальницею будуть прощатися. Та й, як каже, вже сили не ті, аби корову тримати.

«Якось навчимось обходитись із хазяїном без молока, будемо воду пити», – сумно жартує на завершення розмови жінка.

ххх

І це, варто додати, думка не тільки пані Марії, а й багатьох інших селян.