Повідомлення в номер / "Швидка" поспішає на допомогу…

Під час інтерв'ю в прямому ефірі на одному з телеканалів Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, зокрема, сказав: "Ми починаємо реформу охорони здоров'я. Можливо, хтось когось хоче лякати цим, але мета реформи єдина – зробити якісні лікувальні послуги, дати належну лікарю, з точки його зору, зарплату і передбачити для українців гарантії медичного обслуговування". 

Цілі благородні, однак навряд, чи реальні, принаймні, щодо останнього, бо як щось тут можна гарантувати, якщо ці послуги стануть недоступними (у багатьох випадках вони такими вже є для більшості з нас).

Відсутність належної комунікації з громадськістю – невтішний "діагноз" Мінохорони здоров'я, яке взялося реанімувати українську медицину. Там досі не можуть чітко пояснити норми медреформи. Результат - хвиля незадоволення як пацієнтів, так і медиків. 

От навіть нові правила роботи "швидкої допомоги". Фельдшерів планують замінити парамедиками. Однак їздити вони будуть далеко не на всі виклики. Висока температура або "стрибки" тиску - це відтепер  не привід дзвонити на "103", хоча такі симптоми можуть попереджати про небезпечні захворювання. У МОЗі ж пояснили, що таким чином прагнуть привчити пацієнтів звертатись до сімейних лікарів. 

За новими правилами роботи "швидка" має приїжджати лише при серйозних травмах і хворобах. В екіпажі повинні бути два парамедики й водій. Вони не можуть ставити діагноз і призначати лікування. Їхнє завдання - живим довезти пацієнта до лікарні. Це – спеціалісти з середньою медичною освітою. На курсах парамедиків навчатимуть, як проводити реанімацію хворого, зупиняти кровотечу, допомагати при опіках та переломах. 

Та якось, м'яко кажучи, це дивно виглядає, зважаючи на те, що лише для супроводу перші особи нашої держави для себе вимагають, аби автомобіль швидкої допомоги був забезпечений реанімаційною бригадою у складі лікарів вищої категорії. А от для нас, простих смертних, – це парамедики, які мають доставити пацієнта у стаціонар практично без надання йому медичної допомоги.

Деякі експерти вважають, що нові стандарти роботи швидкої допомоги "на руку" приватним медичним закладам. Адже якщо за рахунок держави на виклики будуть приїжджати лише парамедики, то приватні "швидкі" зможуть прислати лікаря чи фельдшера, але, звісно, що заправлять за це чималенькі гроші. А від цього сумніваюся, що виграють звичайні громадяни з нашими зарплатами, пенсіями, безробіттям.

l

Про медичне обладнання, забезпечення ліками та потреби місцевої служби екстреної медичної допомоги й про те, чи готові до прийдешніх змін її працівники, ми поспілкувалися із завідувачем Ковельського відділення екстреної медичної допомоги Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Сергієм ПАЛАЙДОЮ.

– Ковельське відділення екстреної медичної допомоги з пунктами в с. Поворську та смт Голобах було створене у квітні 2013 року, – розповідає Сергій Ярославович. – Згідно із Законом України "Про екстрену медичну допомогу" й відповідними постановами Кабміну визначено нормативи доїзду до пацієнтів. В межах міста час доїзду становить 10 хвилин, а у сільській місцевості – до 20 хвилин. Тому, аби наблизити наші бригади до пацієнтів і працювати оперативніше, у 2015 році було створено пункт по вул. Відродження, 1 (на базі колишньої ППЧ № 34), район обслуговування якого – мікрорайон "Сільмаш", частково вул. Володимирська та смт Люблинець, траса Ковель-Варшава.

У минулому році відкрито ще один пункт на базі колишньої вузлової лікарні, де також дислокується одна бригада, яка обслуговує мікрорайон Ковель-2, вулиці В. Кияна, Луцьку, села Дубове та Облапи, частину міжнародної траси Ковель-Брест.

– Сергію Ярославовичу, чи завжди вдається дотримуватись встановлених норм?

– Усі виїзди моніторяться по GPS. Час надходження виклику та виїзду, прибуття на місце виклику бригади фіксується комп'ютером та  у медичній документації. Всі розмови з диспетчером записуються та архівуються. Основні показники роботи щодоби передаються в центральну оперативну диспетчерську і аналізуються на щоденній оперативній нараді по відеоселектору.

Щодо доїзду від населення особливих нарікань немає. Звісно, в цьому плані проблем не уникнути, адже, на жаль, не все залежить від нас. Якщо ж говорити мовою цифр, то маємо такі показники: 99,7 відсотка викликів по місту у 2017 році здійснено у встановлених законодавством межах, а от у районі без запізнень вдавалось доїжджати на 97,7 відсотка від їх загальної кількості. Як правило, причиною цих незначних запізнень є відсутність вільних бригад, незадовільний стан доріг, застарілі автомобілі та інші фактори.

Особлива увага під час моніторингу приділяється повідомленням про ДТП, гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), гострі порушення мозкового кругообігу, а також випадкам, які пов'язані з дітьми, надзвичайними ситуаціями, складними травмами, смерті в присутності бригад  та ін. З місця події керівник бригади доповідає про випадок старшому лікарю, з яким консультується щодо подальших дій у тій чи іншій ситуації.

Моніториться і якість надання допомоги. Ми працюємо згідно з нормами, затвердженими МОЗ, відповідно до яких дозволено застосовувати міжнародні стандарти. До прикладу, пацієнти з гострим коронарним синдромом, для порятунку яких важливо не зволікати з часом. Тактика, розроблена в світі, практикується і в нас: якнайшвидше відкрити коронарну артерію. 

Існує два таких методи. На догоспітальному етапі, за згодою пацієнта, вводиться спеціальний тромболітичний препарат, який частково чи повністю розчиняє тромб, відкриваючи артерію. Таким чином зменшується зона інфаркту або ж він зовсім не розвивається.

Далі таких пацієнтів відвозимо у кардіохірургічний центр, що знаходиться у Луцьку.

Також, враховуючи час і стан пацієнта, доставляємо його на  хірургічне втручання – стентування судин серця.

Так, у 2017 році проведено 18 тромболізисів, 5063 електрокардіограми передано в консультативний центр. Крім того, проводимо моніторинг стандартів надання допомоги при смерті у присутності медичної бригади: торік зафіксовано 90 таких випадків.

У минулому році зафіксовано помітний ріст дорожньо-транспортних пригод  у Ковельському районі. Про це свідчить статистика, адже у ДТП постраждало 213 осіб (136 у 2016 році), здійснено 187 виїздів на такі виклики (проти 104 у 2016 р.), загинуло на місці ДТП 16 осіб (17 осіб у 2016 р.), до лікарні доставлено 168 пацієнтів (у 2016 році – 97 пацієнтів).

– Яка ситуація із забезпеченням лікарськими препаратами?

– На сьогодні ми стовідсотково забезпечені лікарськими засобами. Немає такого препарату, який необхідний в умовах швидкої допомоги для надання екстреної медичної допомоги, щоб у нас його не було. А от автопарк варто було б обновити. Маємо сім бригад, які перебувають в постійній готовності, плюс 25 відсотків резервного транспорту. У нас в наявності – 11 автомобілів "швидкої", однак не всі вони сучасні й знаходяться у належному стані.

– Наскільки часто з'ясовується, що не було потреби викликати медиків? Як відомо, законодавство передбачає відповідальність за "липові" виклики. Чи у Ковелі знаходяться особи, що телефонують на "103" заради розваги?

– Так, у Кримінальному кодексі виписано покарання за такі речі. Згідно з відповідним наказом у разі такого виклику керівник бригади зобов'язаний повідомити про це працівників поліції, які повинні скласти протокол за завідомо неправдивий виклик.

Ще є виклики, які ми називаємо безрезультатними, але які не пов'язані з жартами, а з об'єктивними причинами, коли люди не можуть відповідно оцінити ситуацію. Наприклад, викликають до пацієнта, який перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Доки бригада доїжджає, той прийшов до тями, встав і пішов геть. Або наприклад: викликають "швидку" до родича. Бригада прибула, а той каже: "Мені стало легше, нічого не потрібно". Ми це розуміємо – людина стурбована станом свого здоров'я чи іншої особи і може прийняти неправильне рішення. 

У минулому році зареєстровано 305 безпідставних викликів. Це досить серйозна цифра, адже такі випадки трапляються майже щодня.

– Скільки викликів надійшло у Ковельське відділення екстреної медичної допомоги торік і яку їх кількість отримуєте за добу? Які виклики переважають?

– Нормами Закону України "Про екстрену медичну допомогу"  та положеннями Кабміну регламентовано норми  про невідкладний стан, домедичну, екстрену медичну допомогу і т. д.

Але варто зупинитись на основному: випадках, за яких слід викликати екстрену медичну допомогу. На законодавчому рівні визначено виклики екстрені та неекстрені, затверджено правила виклику бригад екстреної медичної допомоги.

Екстрені – це виклики, які несуть за собою загрозу життю та здоров'ю пацієнта. В таких випадках диспетчер, прийнявши виклик, повинен негайно направити бригаду на місце події. Екстреними виклики вважаються тоді, коли повідомляють про втрату свідомості, судоми, раптові розлади дихання та болі в ділянці серця, гострий біль в черевній порожнині, гострі мозкові порушення, коми, гіпертермічний синдром у дітей (висока температура, що не збивається), виражені зовнішні кровотечі, отруєння, порушення перебігу вагітності, анфілактичні (алергічні) реакції.

Окрім того, екстрену медичну допомогу викликають для транспортування пацієнтів до інших ЛПЗ з дому до лікувальних закладів, але винятково за викликом лікаря і лише при потребі медичного супроводу. 

Наші бригади виїжджають і на неекстрені виклики, хоча вони мають передаватися у відповідні відділення первинної медико-санітарної допомоги. Свого часу такий відділ ПМСД діяв при Ковельській поліклініці, однак у 2016 році за об'єктивних причин керівництвом прийнято рішення про його ліквідацію. Відтоді, крім екстрених викликів, всі інші "лягли" на відділення екстреної медичної допомоги: їх наші працівники обслуговують, але після цього зобов'язані передати пацієнта для подальшого нагляду в поліклініку.

До категорії неекстрених належать випадки, які супроводжуються раптовим підвищенням температури, болями при радикуліті, остеохондрозі, артриті, артрозі, підвищенням артеріального тиску, больовими синдромами в онкологічних хворих, при алкогольних, наркотичних, токсичних синдромах, а також при всіх видах висипань (крім гострих проявів алергії) та інших станах, які не загрожують життю людини.  Ми реагуємо на такі виклики.

Ці виклики наш диспетчер повинен передавати у відповідні відділення ПМСД, а якщо такої можливості немає, як це є у нас зараз, зареєструвати їх. У межах години медики екстреної допомоги мають прибути на місце.

За 2017 рік було здійснено 21715 викликів, зареєстровано 21086 осіб, яким надано медичну допомогу. З них 45,3 відсотка належить до неекстрених викликів. А це – величезне непрофільне навантаження на бригади. Буває, на таких викликах зайняті всі бригади, а в цей час до хворого, життя якого дійсно треба рятувати, медики можуть не встигнути.

Зі свого боку, аби змінити ситуацію на краще, ми ініціюємо звернення до вищих інстанцій щодо створення у Ковелі відділення ПМСД.

Загалом у Ковельському відділенні в середньому реєструється 60 виїздів за добу. У сільській місцевості в цьому плані завантаженість зазвичай менша,  ніж у місті.  

– Наскільки вплинула чи може вплинути нинішня медична реформа на роботу "швидкої"?

– Щодо медичної реформи 2017 року, то нещодавно у Києві відбувся з'їзд працівників екстреної медицини, у якому взяли участь й представники Волинської області. Обговорювалась постанова Кабінету Міністрів, якою до 2023 року всі лікарські та фельдшерські бригади мають припинити своє існування, натомість, на виклики виїжджатимуть парамедики, з приводу чого виникає чимало критики як з боку медиків, так і пацієнтів. 

Від нашої делегації прозвучала пропозиція щодо спільної роботи існуючих лікарсько-фельдшерських бригад, які пройдуть додаткову підготовку, та парамедиків (при чому останні виконували б допоміжну функцію). Хотілося б, щоб до нас прислухалися "зверху", адже цю думку підтримали учасники зібрання переважної більшості інших областей України. 

Сьогодні важливими є й інші моменти. Підвищувати свій фаховий рівень потрібно постійно. Зокрема, тільки в минулому році у нашому відділенні пройшли навчання 6 інструкторів у закордонних колег за міжнародною системою надання екстреної медичної допомоги. Постійно проводяться навчання з литовськими та польськими колегами.  А у 2016 році на першому Волинському чемпінаті бригад екстреної медичної допомоги  наша команда зайняла перше місце.

Вікторія ЗІНЧУК.

Під час інтерв'ю в прямому ефірі на одному з телеканалів Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, зокрема, сказав: "Ми починаємо реформу охорони здоров'я. Можливо, хтось когось хоче лякати цим, але мета реформи єдина – зробити якісні лікувальні послуги, дати належну лікарю, з точки його зору, зарплату і передбачити для українців гарантії медичного обслуговування". 

Цілі благородні, однак навряд, чи реальні, принаймні, щодо останнього, бо як щось тут можна гарантувати, якщо ці послуги стануть недоступними (у багатьох випадках вони такими вже є для більшості з нас).

Відсутність належної комунікації з громадськістю – невтішний "діагноз" Мінохорони здоров'я, яке взялося реанімувати українську медицину. Там досі не можуть чітко пояснити норми медреформи. Результат - хвиля незадоволення як пацієнтів, так і медиків. 

От навіть нові правила роботи "швидкої допомоги". Фельдшерів планують замінити парамедиками. Однак їздити вони будуть далеко не на всі виклики. Висока температура або "стрибки" тиску - це відтепер  не привід дзвонити на "103", хоча такі симптоми можуть попереджати про небезпечні захворювання. У МОЗі ж пояснили, що таким чином прагнуть привчити пацієнтів звертатись до сімейних лікарів. 

За новими правилами роботи "швидка" має приїжджати лише при серйозних травмах і хворобах. В екіпажі повинні бути два парамедики й водій. Вони не можуть ставити діагноз і призначати лікування. Їхнє завдання - живим довезти пацієнта до лікарні. Це – спеціалісти з середньою медичною освітою. На курсах парамедиків навчатимуть, як проводити реанімацію хворого, зупиняти кровотечу, допомагати при опіках та переломах. 

Та якось, м'яко кажучи, це дивно виглядає, зважаючи на те, що лише для супроводу перші особи нашої держави для себе вимагають, аби автомобіль швидкої допомоги був забезпечений реанімаційною бригадою у складі лікарів вищої категорії. А от для нас, простих смертних, – це парамедики, які мають доставити пацієнта у стаціонар практично без надання йому медичної допомоги.

Деякі експерти вважають, що нові стандарти роботи швидкої допомоги "на руку" приватним медичним закладам. Адже якщо за рахунок держави на виклики будуть приїжджати лише парамедики, то приватні "швидкі" зможуть прислати лікаря чи фельдшера, але, звісно, що заправлять за це чималенькі гроші. А від цього сумніваюся, що виграють звичайні громадяни з нашими зарплатами, пенсіями, безробіттям.

ххх

Про медичне обладнання, забезпечення ліками та потреби місцевої служби екстреної медичної допомоги й про те, чи готові до прийдешніх змін її працівники, ми поспілкувалися із завідувачем Ковельського відділення екстреної медичної допомоги Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Сергієм ПАЛАЙДОЮ.

– Ковельське відділення екстреної медичної допомоги з пунктами в с. Поворську та смт Голобах було створене у квітні 2013 року, – розповідає Сергій Ярославович. – Згідно із Законом України "Про екстрену медичну допомогу" й відповідними постановами Кабміну визначено нормативи доїзду до пацієнтів. В межах міста час доїзду становить 10 хвилин, а у сільській місцевості – до 20 хвилин. Тому, аби наблизити наші бригади до пацієнтів і працювати оперативніше, у 2015 році було створено пункт по вул. Відродження, 1 (на базі колишньої ППЧ № 34), район обслуговування якого – мікрорайон "Сільмаш", частково вул. Володимирська та смт Люблинець, траса Ковель-Варшава.

У минулому році відкрито ще один пункт на базі колишньої вузлової лікарні, де також дислокується одна бригада, яка обслуговує мікрорайон Ковель-2, вулиці В. Кияна, Луцьку, села Дубове та Облапи, частину міжнародної траси Ковель-Брест.

– Сергію Ярославовичу, чи завжди вдається дотримуватись встановлених норм?

– Усі виїзди моніторяться по GPS. Час надходження виклику та виїзду, прибуття на місце виклику бригади фіксується комп'ютером та  у медичній документації. Всі розмови з диспетчером записуються та архівуються. Основні показники роботи щодоби передаються в центральну оперативну диспетчерську і аналізуються на щоденній оперативній нараді по відеоселектору.

Щодо доїзду від населення особливих нарікань немає. Звісно, в цьому плані проблем не уникнути, адже, на жаль, не все залежить від нас. Якщо ж говорити мовою цифр, то маємо такі показники: 99,7 відсотка викликів по місту у 2017 році здійснено у встановлених законодавством межах, а от у районі без запізнень вдавалось доїжджати на 97,7 відсотка від їх загальної кількості. Як правило, причиною цих незначних запізнень є відсутність вільних бригад, незадовільний стан доріг, застарілі автомобілі та інші фактори.

Особлива увага під час моніторингу приділяється повідомленням про ДТП, гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), гострі порушення мозкового кругообігу, а також випадкам, які пов'язані з дітьми, надзвичайними ситуаціями, складними травмами, смерті в присутності бригад  та ін. З місця події керівник бригади доповідає про випадок старшому лікарю, з яким консультується щодо подальших дій у тій чи іншій ситуації.

Моніториться і якість надання допомоги. Ми працюємо згідно з нормами, затвердженими МОЗ, відповідно до яких дозволено застосовувати міжнародні стандарти. До прикладу, пацієнти з гострим коронарним синдромом, для порятунку яких важливо не зволікати з часом. Тактика, розроблена в світі, практикується і в нас: якнайшвидше відкрити коронарну артерію. 

Існує два таких методи. На догоспітальному етапі, за згодою пацієнта, вводиться спеціальний тромболітичний препарат, який частково чи повністю розчиняє тромб, відкриваючи артерію. Таким чином зменшується зона інфаркту або ж він зовсім не розвивається.

Далі таких пацієнтів відвозимо у кардіохірургічний центр, що знаходиться у Луцьку.

Також, враховуючи час і стан пацієнта, доставляємо його на  хірургічне втручання – стентування судин серця.

Так, у 2017 році проведено 18 тромболізисів, 5063 електрокардіограми передано в консультативний центр. Крім того, проводимо моніторинг стандартів надання допомоги при смерті у присутності медичної бригади: торік зафіксовано 90 таких випадків.

У минулому році зафіксовано помітний ріст дорожньо-транспортних пригод  у Ковельському районі. Про це свідчить статистика, адже у ДТП постраждало 213 осіб (136 у 2016 році), здійснено 187 виїздів на такі виклики (проти 104 у 2016 р.), загинуло на місці ДТП 16 осіб (17 осіб у 2016 р.), до лікарні доставлено 168 пацієнтів (у 2016 році – 97 пацієнтів).

– Яка ситуація із забезпеченням лікарськими препаратами?

– На сьогодні ми стовідсотково забезпечені лікарськими засобами. Немає такого препарату, який необхідний в умовах швидкої допомоги для надання екстреної медичної допомоги, щоб у нас його не було. А от автопарк варто було б обновити. Маємо сім бригад, які перебувають в постійній готовності, плюс 25 відсотків резервного транспорту. У нас в наявності – 11 автомобілів "швидкої", однак не всі вони сучасні й знаходяться у належному стані.

– Наскільки часто з'ясовується, що не було потреби викликати медиків? Як відомо, законодавство передбачає відповідальність за "липові" виклики. Чи у Ковелі знаходяться особи, що телефонують на "103" заради розваги?

– Так, у Кримінальному кодексі виписано покарання за такі речі. Згідно з відповідним наказом у разі такого виклику керівник бригади зобов'язаний повідомити про це працівників поліції, які повинні скласти протокол за завідомо неправдивий виклик.

Ще є виклики, які ми називаємо безрезультатними, але які не пов'язані з жартами, а з об'єктивними причинами, коли люди не можуть відповідно оцінити ситуацію. Наприклад, викликають до пацієнта, який перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Доки бригада доїжджає, той прийшов до тями, встав і пішов геть. Або наприклад: викликають "швидку" до родича. Бригада прибула, а той каже: "Мені стало легше, нічого не потрібно". Ми це розуміємо – людина стурбована станом свого здоров'я чи іншої особи і може прийняти неправильне рішення. 

У минулому році зареєстровано 305 безпідставних викликів. Це досить серйозна цифра, адже такі випадки трапляються майже щодня.

– Скільки викликів надійшло у Ковельське відділення екстреної медичної допомоги торік і яку їх кількість отримуєте за добу? Які виклики переважають?

– Нормами Закону України "Про екстрену медичну допомогу"  та положеннями Кабміну регламентовано норми  про невідкладний стан, домедичну, екстрену медичну допомогу і т. д.

Але варто зупинитись на основному: випадках, за яких слід викликати екстрену медичну допомогу. На законодавчому рівні визначено виклики екстрені та неекстрені, затверджено правила виклику бригад екстреної медичної допомоги.

Екстрені – це виклики, які несуть за собою загрозу життю та здоров'ю пацієнта. В таких випадках диспетчер, прийнявши виклик, повинен негайно направити бригаду на місце події. Екстреними виклики вважаються тоді, коли повідомляють про втрату свідомості, судоми, раптові розлади дихання та болі в ділянці серця, гострий біль в черевній порожнині, гострі мозкові порушення, коми, гіпертермічний синдром у дітей (висока температура, що не збивається), виражені зовнішні кровотечі, отруєння, порушення перебігу вагітності, анфілактичні (алергічні) реакції.

Окрім того, екстрену медичну допомогу викликають для транспортування пацієнтів до інших ЛПЗ з дому до лікувальних закладів, але винятково за викликом лікаря і лише при потребі медичного супроводу. 

Наші бригади виїжджають і на неекстрені виклики, хоча вони мають передаватися у відповідні відділення первинної медико-санітарної допомоги. Свого часу такий відділ ПМСД діяв при Ковельській поліклініці, однак у 2016 році за об'єктивних причин керівництвом прийнято рішення про його ліквідацію. Відтоді, крім екстрених викликів, всі інші "лягли" на відділення екстреної медичної допомоги: їх наші працівники обслуговують, але після цього зобов'язані передати пацієнта для подальшого нагляду в поліклініку.

До категорії неекстрених належать випадки, які супроводжуються раптовим підвищенням температури, болями при радикуліті, остеохондрозі, артриті, артрозі, підвищенням артеріального тиску, больовими синдромами в онкологічних хворих, при алкогольних, наркотичних, токсичних синдромах, а також при всіх видах висипань (крім гострих проявів алергії) та інших станах, які не загрожують життю людини.  Ми реагуємо на такі виклики.

Ці виклики наш диспетчер повинен передавати у відповідні відділення ПМСД, а якщо такої можливості немає, як це є у нас зараз, зареєструвати їх. У межах години медики екстреної допомоги мають прибути на місце.

За 2017 рік було здійснено 21715 викликів, зареєстровано 21086 осіб, яким надано медичну допомогу. З них 45,3 відсотка належить до неекстрених викликів. А це – величезне непрофільне навантаження на бригади. Буває, на таких викликах зайняті всі бригади, а в цей час до хворого, життя якого дійсно треба рятувати, медики можуть не встигнути.

Зі свого боку, аби змінити ситуацію на краще, ми ініціюємо звернення до вищих інстанцій щодо створення у Ковелі відділення ПМСД.

Загалом у Ковельському відділенні в середньому реєструється 60 виїздів за добу. У сільській місцевості в цьому плані завантаженість зазвичай менша,  ніж у місті.  

– Наскільки вплинула чи може вплинути нинішня медична реформа на роботу "швидкої"?

– Щодо медичної реформи 2017 року, то нещодавно у Києві відбувся з'їзд працівників екстреної медицини, у якому взяли участь й представники Волинської області. Обговорювалась постанова Кабінету Міністрів, якою до 2023 року всі лікарські та фельдшерські бригади мають припинити своє існування, натомість, на виклики виїжджатимуть парамедики, з приводу чого виникає чимало критики як з боку медиків, так і пацієнтів. 

Від нашої делегації прозвучала пропозиція щодо спільної роботи існуючих лікарсько-фельдшерських бригад, які пройдуть додаткову підготовку, та парамедиків (при чому останні виконували б допоміжну функцію). Хотілося б, щоб до нас прислухалися "зверху", адже цю думку підтримали учасники зібрання переважної більшості інших областей України. 

Сьогодні важливими є й інші моменти. Підвищувати свій фаховий рівень потрібно постійно. Зокрема, тільки в минулому році у нашому відділенні пройшли навчання 6 інструкторів у закордонних колег за міжнародною системою надання екстреної медичної допомоги. Постійно проводяться навчання з литовськими та польськими колегами.  А у 2016 році на першому Волинському чемпінаті бригад екстреної медичної допомоги  наша команда зайняла перше місце.