Дбайливий господар
Квітень – найкращий час для висіву насіння, якщо, звичайно, дозволяє погода. Що ще необхідно зробити в цей період в городі?
В умовах середньої смуги можна приступати до посіву холодостійких культур: бобів, гороху, цибулі, редиски, петрушки, кропу, пастернака та ін.
Ранній посів особливо актуальний на ділянках з легким грунтом, що дозволяє ефективно використовувати грунтову вологу.
У надмірно вологий грунт насіння згаданих вище культур можна висівати пізніше.
В кінці першої – початку другої декади місяця можна висівати насіння томатів на розсаду для відкритого грунту.
Сіянці, вирощені в кімнатних умовах, після появи двох справжніх листків пікірують в невеликий парник.
Необхідно заглибити його в грунт і зробити подвійне укриття з відстанню між шарами 10-15 см. Розсада, вирощена в такому парнику, більш стійка до несприятливих умов, ніж кімнатна.
Від заморозків «мешканців» парника можна врятувати, додатково укривши ганчір’ям на ніч, а підвищити температуру в парнику допоможуть також пластикові пляшки з гарячою водою.
Квітень – найкращий час для вегетативного розмноження літників: лаванди вузьколистої, шавлії лікарської, полину естрагонового, полину лікувального, оману високого, чаберу гірського, спаржі лікарської, бадану товстолистого, ехінацеї пурпурової.
Якщо ваша щавлева грядка вже “постаріла” (а нову так і не засіяли), можна закласти нову ділянку, розділивши старі екземпляри на частини.
Те ж саме можна зробити з багаторічними видами цибулі. Не забудьте про озимий часник.
Коли листки досягнуть висоти 10 сантиметрів, рослини необхідно підживити азотними добривами (20-30 г аміачної селітри на квадратний метр). А, при необхідності, таку підгодівлю поєднують ще й з поливом.
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Що робити в городі у квітні?
Квітень – найкращий час для висіву насіння, якщо, звичайно, дозволяє погода. Що ще необхідно зробити в цей період в городі?
В умовах середньої смуги можна приступати до посіву холодостійких культур: бобів, гороху, цибулі, редиски, петрушки, кропу, пастернака та ін.
Ранній посів особливо актуальний на ділянках з легким грунтом, що дозволяє ефективно використовувати грунтову вологу.
У надмірно вологий грунт насіння згаданих вище культур можна висівати пізніше.
В кінці першої – початку другої декади місяця можна висівати насіння томатів на розсаду для відкритого грунту.
Сіянці, вирощені в кімнатних умовах, після появи двох справжніх листків пікірують в невеликий парник.
Необхідно заглибити його в грунт і зробити подвійне укриття з відстанню між шарами 10-15 см. Розсада, вирощена в такому парнику, більш стійка до несприятливих умов, ніж кімнатна.
Від заморозків «мешканців» парника можна врятувати, додатково укривши ганчір’ям на ніч, а підвищити температуру в парнику допоможуть також пластикові пляшки з гарячою водою.
Квітень – найкращий час для вегетативного розмноження літників: лаванди вузьколистої, шавлії лікарської, полину естрагонового, полину лікувального, оману високого, чаберу гірського, спаржі лікарської, бадану товстолистого, ехінацеї пурпурової.
Якщо ваша щавлева грядка вже “постаріла” (а нову так і не засіяли), можна закласти нову ділянку, розділивши старі екземпляри на частини.
Те ж саме можна зробити з багаторічними видами цибулі. Не забудьте про озимий часник.
Коли листки досягнуть висоти 10 сантиметрів, рослини необхідно підживити азотними добривами (20-30 г аміачної селітри на квадратний метр). А, при необхідності, таку підгодівлю поєднують ще й з поливом.
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Яровизація бульб
Картоплярі, котрі практикують яровизацію бульб, завжди у великому виграші. Адже чим картоплини крупніші, тим краще. Бажано, щоб вони були вагою не менше 60 грамів.
Строк яровизації залежить від температури в приміщенні: чим вона вища, тим швидше проростають картоплини. Але бажано пророщувати їх повільно - у такому випадку паростки виходять однакові, їх виростає більше, вони кращі. Якщо, скажімо, садіння буде у першій декаді травня, то яровизацію потрібно розпочинати у другій половині березня.
Необхідно пам’ятати, що на перший тиждень температура повітря встановлюється до 15-20оС. Потім поступово знижується до очікуваної в грунті під час садіння. Якщо до часу садіння грунт не прогрівся, паростки потрібно призупинити в рості. Для цього включають слабке світло. Можна дати і природне.
Якщо, навпаки, картопля запізниться з ростом, довжина паростків недостатня, температуру в приміщенні потрібно підвищити, але так, щоб до часу садіння вона співпала з температурою грунту. Справа в тому, що при перепадах температури паростки гинуть.
Краще всього, якщо довжина паростка не менша 10 сантиметрів. Нестандартні паростки придатні для садіння, але висаджувати їх потрібно по 3-6 штук, пучками.
Під час яровизації потрібно подбати і про підживлення бульб. Підживлювати бульби при яровизації потрібно аерозолем: на 100 л води – 30 г суперфосфату, 100 г аміачної селітри, 100 г хлорофосу, 60 г калієвої селітри. Після появи паростків ця норма скорочується наполовину. Температура розчину повинна відповідати температурі у приміщенні.
Може трапитися так, що у вас немає вищеназваних препаратів. Як бути? У такому випадку потрібно бульби просто зволожувати водою кімнатної температури.
Крім того, необхідно кожного тижня провітрювати приміщення. При появі жовтих плям рослини потрібно обприскати однопроцентним розчином аміачної селітри. Тут слід бути дуже обережним, оскільки при найменшому збільшенні концентрації паростки можуть загинути.
При хороших умовах ( підживленні, нормальному вмісту вологи в бульбах і т. ін.) кожне вічко дає не один паросток, а декілька. При постійному підживленні бульба повністю зберігає поживну цінність, від неї можна одержати повторні паростки. У третій раз її можна саму висаджувати, вона дасть хороший урожай.
Влітку яровизувати маточні бульби можна безпосередньо в полі. У відкриту площу засипається картопля в три шари і більше. Її обігрівають або обшивають довкола дошками. Потім засипають піском, закривають тонким шаром соломи або іншим утеплювачем, після чого підтримують вологість до 95%. При цьому потрібно стежити, щоб температура співпала з температурою грунту.
Добрива і якість врожаю
Різні добрива неоднаково впливають на якість і лежкість плодів. Так, мінеральні добрива в деякій мірі впливають на хімічний склад плодів, їхній ріст і здатність до збереження. Внесення певних добрив у ґрунт призводить до відповідного нагромадження цих речовин у продукції. Надлишок азоту шкідливий. Чому? За рахунок надлишку азоту зменшується щільність плодів і ягід, погіршуються їхнє забарвлення, транспортабельність, стійкість до механічних ушкоджень.
А ось достатня кількість у ґрунті калію і фосфору сприяє наповненню в плодах цукрів, ароматичних речовин, поліпшує їх лежкість.
Мінеральні добрива впливають на появу деяких фзіологічних захворювань при збереженні. При цьому визначальна роль належить кальцію. Недостатній вміст його в яблуках сприяє виникненню фзіологічних захворювань (гіркої ямчатості, побурінню м’якоті), що призводять до швидкого старіння плоду.
Ефективний засіб проти таких захворювань – передзбиральна обробка дерев 0,3—0,7 % розчином хлористого кальцію чи занурення плодів у 4 % розчин цієї солі.
Калій, на відміну від азоту, позитивно впливає на колір і щільність плодів.
Доречно зазначити, що під впливом мінеральних добрив може змінюватися і смак плодів. Зокрема, при надлишку фосфору плоди здобувають грубу консистенцію.
«Присадибне і дачне господарство».
Дбайливий господар
Залишити коментар