Ось і знову настає 27 грудня – день, коли при загадкових обставинах загинув видатний керівник і державний діяч, Генеральний директор Укрзалізниці, Міністр транспорту і зв'язку, академік, Герой України Георгій Миколайович Кірпа. З того часу вже минуло вісім років, а його ім'я не лише не меркне, а, навпаки, виблискує новим та яскравим світлом.
Щороку працівники управління Львівської залізниці у переддень свого професійного свята покладають букети троянд до пам'ятної дошки з портретом Георгія Миколайовича, схиляючи голови в зажурі перед пам'яттю людини, котра, перебуваючи на посаді Генерального директора Укрзалізниці, високо підняла суспільний статус залізниць України і створила необхідні можливості для гідного життя залізничників, довела конкретними діяннями усій країні віддане служіння Батьківщині.
За складних умов Г. М. Кірпі вдавалось добиватися впровадження в життя великої кількості дивовижних сміливих та прогресивних проектів. Завдяки йому, в першу чергу, змінилось «обличчя» залізниць України. Оновлено вокзали і колії, з'явились нові комфортабельні поїзди.
Очоливши Міністерство транспорту і зв'язку, Георгій Миколайович піднімав у повітря літаки, активізував морський флот, допомагав армії вирішувати соціальні питання, не шкодував коштів на розвиток культури, спорту, освіти, медицини.
Георгій Миколайович народився 20 липня 1946 року в селі Клубівка Ізяславського району Хмельницької області. В 1970 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту. Трудовий шлях розпочинав черговим по станції Чоп, у 1993-2000 роках очолював Львівську залізницю, потім став Генеральним директором Укрзалізниці, а затим ще й Міністром транспорту і зв'язку України.
Залізничники Ковеля теж можуть пригадати багато добрих справ, які зробив для нашого транспортного вузла і міста Георгій Кірпа. Серед них – реконструкція вокзального комплексу, електрифікація ділянки колії Здолбунів – Ковель, розбудова і забезпечення залізничної лікарні сучасним обладнанням, нарощування потужностей пасажирського вагонного депо.
Згадую, як тоді, коли я ще працював машиністом локомотивного депо, водив пасажирські поїзди, Георгій Миколайович зустрічався з виборцями в Народному домі "Просвіта" в 2002 році. Я був зачарований його виступом, хоча у своєму житті доводилось слухати не одного політика. У виступі Георгія Кірпи були чіткість, аргументованість, переконаність у правильності своїх дій.
Як слушно зазначав у своїй книжці "Миті життя" редактор міськрайонної газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма, Георгій Миколайович Кірпа був не просто чудовим оратором, а й прекрасним організатором великого виробництва. Все, що він обіцяв людям, ставало реальністю.
За внесок у розбудову нашого міста Георгію Миколайовичу було присвоєно звання Почесний громадянин Ковеля, а за віддане служіння державі йому присвоєно звання "Герой України".
Георгій Миколайович цінував працівників та ветеранів транспорту. Залізничники-пенсіонери чи не єдині в державі завдяки його старанням отримували грошову надбавку до своїх пенсій. Дуже шкода, що ще багато хороших задумів не довелося йому втілити в життя.
М. Г. Кірпа був хорошим сім'янином, разом з дружиною Жанною Ігорівною виховали сина і доньку.
Залізничники Ковельського вузла висловлюють їй і всій родині покійного свої сердечні співчуття. Світла пам'ять про Георгія Миколайовича навіки залишиться у наших серцях.
Усю Україну залізнії вени
Пронизали наскрізь із краю в край,
Моя залізниця – це гордість для мене,
Це справжній залізний, збудований рай.
Ковель, Чоп, Донецьк, Херсон –
Усюди вас стріне ошатний перон.
Куди позникали бруднючі вокзали,
Хіба не за це нам колись дорікали?
Ось диво: шляхи, магістралі прекрасні.
Це все українське, це все – наше власне.
Георгій Кірпа – велика людина.
Згадаймо про нього у світлую днину.
До праці стає покоління нове
І пам'ять про нього між нами живе.
Володимир СТЕПАНЧУК,
Почесний залізничник,
Заслужений працівник
транспорту України.
Залишити коментар