Перша підпільна група у м. Ковелі виникла в серпні 1941 р. До складу її входили: Петро Григорович Клімашевський, Семен Лукич Лаховський, офіцер Радянської Армії Волков.
Група мала на меті організацію нових підпільних антифашистських груп, добування зброї, організацію розвідки про дислокацію і рух військових частин гітлерівської армії через Ковельський вузол.
З часом створюються підпільні групи, налагоджуються явки. Одну з таких груп очолили Дмитро Кошелєв і Олександр Колбасюк. Влітку 1943 р. їй вдалось налагодити зв'язок з представником партизанського з'єднання А. П. Бринського А. І. Тишком. Через нього отримували завдання і міни для проведення диверсій.
Активно діяли члени групи Георгій Кондратович, Борис Іванов, Олексій Кочетков і його дружина Тетяна Кочеткова, Іван Поліщук, Олександр Колбасюк і його дружина Антоніна. Дочка Колбасюка Валя в грудні 1943 р. була схоплена гітлерівцями і розстріляна в ковельській тюрмі.
В 1943 р. загинув при виконанні однієї з диверсій і відважний підпільник Дмитро Кошелєв, на рахунку його був не один висаджений ешелон.
Гітлерівці організували облави, закрили всі виїзди і виходи з міста. Проте все це виявилось марним. Група продовжувала діяти і постачати розвідданими штаб партизанського з'єднання А. П. Бринського аж до визволення Ковеля від загарбників.
З грудня 1942 р. і до кінця німецько-фашистської окупації діяла в Ковелі підпільна організація, яку очолював Володимир Маркович Трохимчук. Учасниками її були Володимир Приступа, Григорій Мичик, Володимир Здунек, Олександр Степанюк та ін. Вони підтримували зв'язок з партизанським загоном Коніщука, від якого і отримували завдання.
Підпільниками була виведена з ладу міська водокачка, здійснена диверсія в депо і багато інших героїчних справ.
Активну діяльність під час тимчасової гітлерівської окупації м. Ковеля проводила група, яку очолював П. Г. Клімашевський. До складу групи входили жителі міста В. Максимчук, Н. Максимчук, М. Білянчук, Л. Білянчук, А. Кондраль, Г. Ветинська. Група мала зв'язки з підпільниками Старих Кошар, Годовичів.
В кінці березня 1942 р. Клімашевський через Якова Миронюка з с. Городища Ковельського району встановив зв'язки з партизанським з'єднанням А. П. Бринського. Згодом були встановлені зв'язки і з партизанськими загонами з'єднання О. Ф. Федорова [...]
Підпільна група через своїх членів і зв'язківців виконувала розвідувальні завдання по місту, які передавались в загін Логінова з'єднання Бринського. Дані певний час передавались і доставлялись Клімашевським в с. Нові Кошари на квартиру Петра Сидоровича Олещука.
Група також діставала зброю, підбирала активістів і направляла їх в партизанські загони та успішно здійснювала диверсійні акти на залізниці.
...Ішов 1944 рік. Частини Радянської Армії розпочали наступ за звільнення західних областей України. 8 січня 1944 р. Клімашевський одержав в штабі партизанського з'єднання важливе бойове завдання: добратись в м. Ковель і, зв'язавшись з своїми людьми, збирати і передати розвідувальні дані про угруповання і рух німецьких військ. Підступи до м. Ковеля були з усіх сторін заміновані, дороги охоронялись фашистами.
Вночі П. Г. Клімашевський, радист і група на чолі з Л. Тишком, яка їх супроводжувала, вирушили на Ковель. П. Г. Клімашевському вдається непомітно проникнути в місто. На ранок вже були встановлені зв'язки з Миколою Білянчуком та зібрані перші розвідувальні дані.
Того ж дня, незважаючи на небезпеку, була послана зв'язківець Анастасія Кондрась з першими даними до радиста. І так регулярно протягом 22 днів від П. Г. Клімашевського передавали радисту цінні інформації.
Члени підпільної групи діяли на території міста аж до його оточення регулярними частинами Радянської Армії і брали активну участь у визволенні міста від німецько-фашистських загарбників.
Василь Іванюк.
Залишити коментар