Солдатській вдові поклонисьУ переддень річниці початку війни до вдів Феодосії Садлей з Брухович, Тетяни Щесюк з Голоб, Павліни Наконечної, Раїси Фіщук з Білина, Пестимії Кіптик з Бахова, Ганни Свиридюк з Кричевич, Єфросинії Кравчик з Скулина, Харитини Сахнюк з Углів завітали представники виконавчої влади району і вручили продуктові набори.
Вечір-реквієм розпочався в Голобах 22 червня ц. р. біля обеліска Слави (на знімку). Від районної влади квіти пам’яті і любові поклали голова райдержадміністрації, депутат обласної ради І. Є. Смітюх та депутат районної ради Г. В. Рябко, від жителів селища – селищний голова С. В. Гарбарук та голова ветеранської організації селищної ради М. Ф. Янко. Панахиду по убитих та померлих воїнах відслужив священик Свято-Георгіївського храму о. Петро.
Зустріч продовжилась в селищній бібліотеці. Сивою журавкою кружляла вдовина пам’ять. Спогади, спогади… Розумію, що тема жінки-матері, яка пережила війну, неосяжна, вона з вічних. Я низько вклоняюсь перед мудрим материнським серцем. Бо саме це їм допомогло вижити в роки війни. І не лише тоді… Коли повертались чоловіки, сини, брати з війни, на їхні жіночі голови лягло світло зустрічі, а якщо не повертались – тінь вічної втрати.
«І ти, як говорили, на мирному фронті солдатом без фронту, без зброї була», – це про них писали тодішні поети. Тільки їхнє материнське серце не могло розірватись, витримати погляд сирітських голодних дітей. І тамувала ненька дитячий голод ласкою материнською, нерозтраченим теплом свого серця.
Їм треба було встигнути скрізь: на полі і в домі. Вели своє нехитре господарство. Вдовиними мозолями побудовано нові хати, висаджені сади, але хіба можна перелічити всю роботу, яку довелось тоді виконувати?
Нам, дітям своїм, віддали матері все найкраще з сердець своїх, з долі своєї.
Хто може описати вдовиний подвиг? Якби про кожну вдову, котра була на вечорі, розповісти, то це була би дуже об’ємна розповідь про велике людське життя, про жіночу вірність, материнську незрадливу любов, про невтомну працю в ім’я щасливого майбутнього своїх дітей.
На зустрічі теплі вітання для вдів приготували учні Голобської загальноосвітньої школи. Пісні їхньої молодості, воєнних років подарували Людмила Клинова, Зіна Хомчук. Хвилююче прозвучала пісня «Степом, степом» у виконанні Галини Халепи. Дует Ніни та Марка Грабовських заспівав «Сивину». Пісню своєї молодості виконала вдова інваліда війни Н. Андросюк з Нужеля, до сліз схвилював виступ М. Сахарчук та К. Махнюк з Попович.
Щиро, тепло подякував за самопожертву вдовам голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Іван Смітюх, який запевнив, що і надалі влада буде все робити, аби бачити спокійне, забезпечене життя ветеранів.
Задушевні вітання висловив вдовам селищний голова Сергій Гарбарук.
Як завжди, не залишилась осторонь Галина Рябко – депутат районної ради. Вона щиро подякувала вдовам за мужність, за терплячі люблячі материнські серця, за жіночу мудрість. Низько вклонилась їхній нелегкій вдовиній долі.
К. Махнюк – голова ветеранської організації з Попович – із хвилюванням розповіла про своє сирітське життя. Батько не повернувся з війни. Дуже важко було мамі ростити дітей. Але вона вистояла. Жінка прочитала вірш «Солдатській вдові».
Щирі спогади Н. Відринської – голови ветеранської організації Новомосирської сільської ради, вдови М. Мисюк з Голоб переплітались із піснями, котрі в далекій юності допомогли вижити.
Я щиро вдячна всім, хто прилучився до вшанування солдатських вдів!
Валентина СІЧКАР,
голова районної ветеранської організації.
Фото з архіву райдержадміністрації
Залишити коментар