Хай святяться Ваші імена, Герої Майдану!Вся Україна в неспокої, тривозі і переживаннях. Згадуємо події на Майдані, обурюємось окупацією Криму Москвою і малюємо картини політичного й соціального життя в майбутньому.
– Ми змінилися, – розмірковує директорка школи мистецтв Людмила Кобченко. – Майдан переконливо продемонстрував, що українці – це європейський народ, політично зрілий, має в душі патріотизм та Україну.
У супротив московській антиукраїнській брехливій пропаганді ми показали, що в нас присутній дух, який перемагає і вселяє надію на краще життя.
На жаль, за це прозріння українці заплатили дорогу ціну – сотні загиблих, поранених і зниклих безвісти. Не від політиків, а від щирої душі народу з'явилася назва "Небесна Сотня". По всій Україні вшановують Героїв.
Рівно через місяць після жахливих подій на Майдані зазвучав концерт-реквієм на честь пам'яті Героїв "Небесної Сотні" в залі школи мистецтв.
Вогнепальна зброя може вбити одного, десятьох людей. Музика ж піднімає дух мільйонів.
Злітає до небес Державний гімн України у виконанні симфонічного оркестру "Квінта" (кер. Т. Корнєва). А далі – хвилина мовчання. Переповнений зал школи мистецтв завмер, і тиша – це набат у серці кожного.
Ритуальна мить переходить у спокійну благодатну мелодію. Так само тихо палахкотять свічки.
Це музика очищає небесний шлях до Небесної Сотні. І вже по ньому полетіли урочисті акорди "Адажіо" А. Вівальді. Ця мелодія не тільки в небо летить, але і у душу широкою хвилею вливається. Свічі замерехтіли дужче.
Ці маленькі вогники-провісники сповістили, що душі хлопців Небесної Сотні почули мелодії, присвячені їхньому подвигу.
Вічне небесне життя загиблих українців освячується молитовним звуком "Аве Марія" Джуліо Каччіні (солістка Галина Оксіюк). Струна натягнулась, заголосила.
На екрані – Богородиця схилила голову в зажурі. Вона теж чує, адже це і її діти. Душевний спалах умиротворює "Ранкова молитва" П. Чайковського.
І немов би відчуваючи, що душа не може перебувати у вічному смутку, оркестранти зворушили простір залу фантазіями на тему українських пісень, присвячених Тарасові Шевченку композитором Гришпуном. Тут – і козацький хист відчувся, і на екрані характерники нагадали про героїчне і веселе.
А на сцені – Марія Карпук і Аня Марчук. Зворушили своєю неперевершеною майстерністю при виконанні серйозної філософської музики. Музика – це крила, на яких кожен летів у гості до Героїв, що там не небесах.
Приємно було слухати солістку Світлану Сіренко, яка приїхала із Києва. Вона подарувала дивну мелодію Мирослава Скорика на слова Б. Стельмаха "Свічка".
"На вікні свічка… миготіла" – за Україну, за тих, що пішли в небуття. А те голосіння летіло, по всьому краю…
І знову – чудова небесна мелодія Г. Свиридова "Заметіль" у виконанні солістів Аліни Сидляревич та Володимира Яцини.
Небесна Божа Мати на екрані – між білими хмарами. Згадалося, як апостоли з різних країв прилітали на Успіння Божої Матері. Так само і тут, на хмарах прилетіла до нас Небесна Сотня.
І ми вклонилися героям. А Галина Оксіюк, Анатолій Літвінчук завершили це чудове дійство твором Й.-С. Баха "Aве Марія".
Оркестрантів вітали стоячи. В залі був присутній батько Володимира Мовчана. Володя ще й сьогодні лікується в Кракові. Днями йому виповнилося 37 літ.
Душевно й щиро дякувала всім – і виконавцям, і залу родичка майданівця В. Мовчана Олена Дарчик. «Сьогодні дуже важливо не втратити почуття гідності і милосердя», – наголосила вона.
Не втратили. У благодійницьку скриньку пожертвували 1700 гривень. Але найголовніше, що люди не залишають своїх близьких і далеких наодинці з бідою. Ми всі – разом і єдині. У нас – єдина Україна.
Всі, хто був присутній на концерті-реквіємі, дякували за ті духовні хвилини, які подарувала їм "Квінта".
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКУ вгорі: під час концерту-реквієму у школі мистецтв.
Фото з архіву школи.
Залишити коментар