Майдан: біль і надіяМайдан. Схід. Війна. Скільки підстав для тривоги! А, виявляється, найбільша небезпека чатує поруч. За якусь сотню кілометрів від нас і Європи – Рівненська атомна електростанція. Ми пережили Чорнобиль, тому немає сенсу розповідати про небезпеку. В умовах терористичної війни цей об'єкт – реальна загроза не для десятків, а для мільйонів мирних людей.
На початку квітня цього року в район Рівненської АЕС було передислоковано із Стрия підрозділ ракетників, який з першого дня приведений в стан підвищеної бойової готовності.
І ось я – на цій "гарячій точці". Зі мною розмовляє заступник командира частини майор Богдан К.
– Як опинилися на Поліссі?
– Проводили бойові навчання "Весняна злива-2014", де ввідною було завдання: "Умовний захист АЕС". Так від навчання перейшли у стан реальної бойової обстановки.
– Ви тут на постійно?
– Поки невідомо. Те, що небо над територією АЕС потрібно захищати, тим більше в умовах нестабільності, розуміють всі. Рішення – за командуванням та Урядом країни.
– На Сході диверсанти, озброєні терористи. Тут спокійніше?
– Це на перший погляд. Поруч, в Білорусі, російські військові аеродроми з винищувачами.
– Якщо не секрет, зона захисту велика?
– Ми контролюємо територію в радіусі 100 кілометрів. Звичайно, зона дії наших ракет "земля – повітря" дещо інша, але це надійний захист об'єкта від ворожих літаків та ракет.
– Стратегічний об'єкт вимагає чітких дій, високої бойової і тактичної підготовки. Начулися, яка "підготовка" вояків Української армії була в останні роки. Жах!
– Не знаю, як в інших частинах, але у нас двічі на рік проводяться навчання на полігонах, де ми стріляємо по реальних цілях.
Вишкіл достатній, щоб у лічені хвилини привести в дію комплекс, уразити ворога.
– Ви знаходитеся в умовно-комфортних польових умовах, далеко від домівки. Хоч-не-хоч, а це впливає на психологічний та моральний стан солдата, його патріотичний дух.
– Можливо, не повірите, але дух наших хлопців достатньо високий. Маємо конкретне завдання і утримуємо постійну бойову готовність. Як не дивно, але високий патріотизм демонструють "східняки". Ось вам відповідь про єдність і Україну.
– Надійна охорона об'єкта може бути забезпечена лише тоді, коли і ви будете захищені від нападу ворога.
– У нас по всьому периметру – своя охорона. Цілодобово чергують постові із бойовою зброєю. Слава Богу, що автоматів, набоїв та інших засобів захисту достатньо.
– А бронежилети?
– І бронежилети відповідного рівня захисту, і каски є в достатній кількості.
– Поля, окопи, бліндажі, палатки. Як в таких умовах нести службу? Важко?
– До польових умов ми звикли. Жалітися немає сенсу. Постачання всім необхідним налагоджене. Гарно ставляться місцеве населення і влада. За короткий відрізок часу нам провели постійний водовід та електролінію. Вода і світло – це ж головне.
Місцеві бізнесмени допомогли влаштувати лазню, подарували електробойлерну. Прості люди приходять і питають, що потрібне. Часом сльози на очах від такої уваги та довіри.
– Все ж таки ваш тимчасовий об'єкт, очевидно, перетвориться в постійний. Життя цього вимагає.
– У свій час, наскільки мені відомо, для ракетної частини була виділена земля. Сьогодні через ту ділянку вже проходить ЛЕП-750 на Київ. А тут землю потрібно викуповувати.
Хмельницька АЕС має стаціонарну установку, а Рівненська чекає рішень вищої влади.
– За домівкою сумуєте?
– Звичайно. Вдома дружини і діти – хочеться бачити, бути поряд. Не забувайте, що виникають побутові проблеми, які лягають на їхні плечі. Радісно, коли вони до нас приїжджають. Це свято!
– Ви – військовий командир. Чому, на Вашу думку, "буксує" АТО?
– Одна з причин – відсутність дієвого центру, який має координувати, направляти і контролювати силовиків, Національну гвардію, Самооборону, контррозвідку, армійців. Хочеться вірити, що команда нового Президента України таку координацію забезпечить.
– Майдан потрібен був?
– Майдан зрушив усю ситуацію, яка склалася. Хтозна куди б ми зайшли, які були б вибори.
– Духовність, культурний відпочинок – як із цим?
– Місцева влада концерти організовує. Священики службу Божу проводять. Отець Леонід приїжджає з Ковеля, а ми з нетерпінням на його слова чекаємо. Посповідаєшся, побудеш на Божій літургії і легше стає.
Слухаю, спостерігаю і роздумую. На цьому необжитому пагорбі розташувався бойовий загін наших славних соколів. Хлопці – як дуби. Готові стояти на смерть, захищаючи рідну Україну.
У день П'ятидесятниці Дух святий зійшов на апостолів. Сьогодні Дух святий гарячими язиками полум'я сходить на український народ, на багатостраждальну, политу кров'ю, землю.
Я бачу цих хлопців у молитві, розмові, побуті. На них – велика місія. Поки цей Животворящий Дух сходить на землю, вони охороняють небо, щоб воно було чистим для Бога. А коли в їхніх локаторах з'являться ракети сатани, воїни готові їх знищити і забезпечити мир, а з ним – і Божу Благодать.
Витримки, здоров'я, духу і благополуччя Вам, наші вірні сини-воїни!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар