Пані Катерина рухлива, розумна і говірка. Її цікаво слухати. Майданівський "стаж" у неї – всього тиждень: з 12 по 18 грудня 2013 року.
Чому поїхала?
"Кортіло. Не втрималася, сіла на поїзд і поїхала. Хотілося побачити, відчути той рух і, зрештою, при можливості чимось прислужитися. На Майдані волинської палатки не знайшла, тому "пристала" до вінничан.
Дізналася про "Вільний університет", який діяв неподалік, то спочатку ходила на лекції. Почула багато цікавого, адже виступали відомі професори та науковці київських вишів. Цікаво було слухати і пана Квіта, теперішнього очільника Міністерства освіти та науки.
Взагалі, почувалася "вільним художником": спостерігала, аналізувала і малювала в уяві рожеві картини майбутнього.
Записалася в групу волонтерів. Працювала на кухні. Допомагала готувати страви і роздавати їжу зголоднілим "майданівцям". Не цуралася мити посуд, адже скрізь мав бути порядок і чистота. Як і всі, ходила на віча, брала участь у пікетуванні Верховного суду тощо.
Ви скажете: про що там писати? Майданівський "стаж" — невеликий. Участі у смертельній битві не брала. Геройства не проявила.
Так склалися обставини. Головне, що прийшло прозріння: жити так далі не можна. Патріотична позиція і намагання хоч чимось допомогти людям та Україні багато важать. Тому маємо схилити голову в пошані перед кожним "майданівцем".
Із закінченням "бойових дій" Майдан не відлетів за вітром, не розвіявся. Він залишається стимулом до дії патріотично налаштованим душам.
Ковельські "майданівці", в тому числі пані Катерина, усвідомивши, що потрібно продовжувати боротьбу, зібрались в гурт і створили громадську організацію "Майдан Гідності". У ній – майже 50 активістів. Зацікавлених багато, тому чисельність організації постійно зростає. І це тільки початок!
Що хочуть люди? Яку Україну і життя в ній бачать?
Тезисно це виглядає так.
Кожен українець має усвідомити, що він є господарем на цій Землі, що повернення до старого режиму не може бути, що суспільство, громада і кожен з нас мають право контролювати дії влади, робити все, щоб влада від "гори" до місцевого рівня чула громаду і відповідала на її запити.
"Майдан Гідності" здійснює просвітницьку місію. Вона має стати головним інструментом наших намагань жити по-новому, що означає:
– роз'яснення прав і обов'язків громадянина;
– проведення громадянських уроків у школах;
– вивчення податкового законодавства та підготовка пропозицій щодо його вдосконалення;
– участь у громадських акціях;
– допомога людям, які були на Майдані, тим, хто потерпає від бюрократичного чиновництва;
– участь у реформуванні місцевого самоврядування, вимога люстрації чиновників;
– проведення акцій з наведення порядку на території, підпорядкованій громаді.
Майдан – це запорука чесного, гідного, справедливого життя. Це – оновлення. Це – весняна повінь, яка ламає кригу холодної заскорузлої зими.
Перші зібрання, віча, на яких було презентовано проект реформ економіки та місцевого самоврядування, відбулись в багатьох містах України, в тому числі й у Ковелі.
Представники Асамблеї ГО МСБУ та інших громадських ініціатив наголошують, що самоврядування у нинішньому форматі забезпечити нормальну життєдіяльність громади не спроможне.
Настав час створювати територіальну громаду власників. Земля, надра, ліс, водні ресурси, промисловий та економічний потенціал на основі Державного акта (договору) мають належати громаді. Кожен громадянин є співвласником цього багатства. Тобто власник отримує свободу, право на реальний захист своєї власності, а разом з тим має право на контроль над місцевою владою й не дозволяє зловживати і розкрадати належне йому майно.
Зазвичай, територіальна громада обирає свій представницький орган і виконавчий комітет. Доленосні рішення приймаються на загальних зборах.
В Україні уже створено понад 45 громадських структур нового типу, які засвідчили свою результативність. Опробування ефективності реформи відбулося у Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Київській, Хмельницькій та інших областях.
Дозволю висловити одним рядком своє бачення запропонованих змін. Теоретики реформи хочуть розбудити активність індивідуума, члена громади, надавши йому у "володіння" реальну власність, яку він має захищати, відстоювати і розвивати. Дай-то, Боже, щоб реформа виявилася ефективною.
Не менш важливим на сучасному етапі розвитку є вдосконалення податкового законодавства.
Реформатори констатують, що ПДВ виявився неефективним. Непосильні нарахування на зарплату загнали в тінь більше 50 відсотків вітчизняної економіки. Малий бізнес, як основа економіки, не розвивається. Податок на прибуток не дає позитивного результату.
Тому ПДВ має бути відмінений. Прибутковий податок з фізичних осіб зменшений до 10 відсотків. Доцільно ввести диференційований податок на придбання рухомого і нерухомого майна. Разом з тим держава має стимулювати розвиток малого бізнесу та оновлення основних фондів в економіці.
При цьому має бути проведено реальне скорочення затрат на адміністративний апарат різних рівнів.
Повторюсь, що це — тільки окремі штрихи в глобальній всеукраїнській реформі економіки та управління.
При всіх "за" і "проти" мусимо зауважити, що за майже 23 роки суспільно-економічної діяльності держава Україна не піднялася на гідний її багатств рівень, зате наплодила сотні мільйонерів та мільярдерів.
Суспільство, влада мають пам'ятати, що Майдан, освячений людською кров'ю, має стати дієвим механізмом, який забезпечує зворотний зв'язок між громадою та обраною нею владою. Він стає індикатором “хвороб” усіх векторів суспільного життя.
Нарешті, це – народний наглядовий контроль, який застерігає від проявів корупції, зловживань і стимулює громаду та суспільство будувати країну, де панують справедливість, патріотизм, висока духовність, матеріальне благополуччя європейського рівня.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар