Мільйони їх, мов колосків на ниві. Було — й нема, було й нема...У ці листопадові дні ми вшановуємо пам'ять невинно замордованих комуністичним режимом мільйонів роботящих хліборобів, що споконвіків щедро зрошували землю своїм потом, ростили врожаї та годували півсвіту. Безжальна рука голоду торкнулася практично кожного села, кожної родини.
Мільйони загиблих та десятки мільйонів ненароджених... Понівечені людські долі та виснажена душа українського народу... Немислимий масштаб цієї трагедії. Ім'я їй — Голодомор. Її суть — геноцид.
Це — безпрецедентний злочин у світовій історії, бо штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності. Поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна. Стерти генетичну пам'ять народу та викоренити навіть думки про свободу та власну державу.
У відповідь українське селянство, пам'ятаючи традиції збройної боротьби проти більшовиків часів Української Народної Республіки, взялося за зброю. Влада кидала проти повстанців, озброєних вилами, косами, сокирами і лопатами, збройні загони. Українське селянство продовжувало боротьбу, чинило активний спротив політиці влади.
Наша історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. В цьому — непересічна культурна значимість пам'яті. Історія вчить нас знову і знову: головною, незаперечною цінністю для нас, українців, є власна держава.
Надто велику ціну заплатив наш народ за прагнення бути господарем на власній землі. Ще й до сьогодні спогад про страшний голод в Україні — це незагоєна рана, невичерпаний біль, непрощений злочин.
У спільній молитві пом’янімо разом мільйони світлих душ, згадаймо усіх, хто став жертвами голодоморів, запалімо свічу пам'яті у власних оселях!
Маємо усвідомити: щоб цього не сталося більше з нашими дітьми і внуками, ми повинні бути єдиними у відстоюванні нашої Україн
ської незалежної держави.
Схилімо голови у скорботі.
Ми не забули.
Ми пам'ятаємо.
З повагою —
Ігор ВЕРЧУК, голова районної ради.
Степан ТОПОЛЬСЬКИЙ, керівник апарату райдержадміністрації.
ххх
Українська історія багата на великі й героїчні моменти, але досить в ній і трагічних та болючих сторінок: 22 листопада вся Україна відзначає сумну дату — День пам'яті жертв голодоморів.
Голодомор, що став страшною трагедією XX сторіччя, так чи інакше торкнувся кожної української родини — постраждали всі, бо кожен втратив частку свого коріння. Демографічні, соціально-економічні, історико-культурні наслідки тодішніх злодіянь Україна відчуває й досі.
Дорогі краяни!
Прошу Вас згадати у Ваших молитвах усіх, хто страждав і помер від голоду. Разом з усією Україною увечері 22 листопада запалімо свічки. Хай пам'ять про всіх безневинно загиблих згуртує нас, дасть нам силу та волю у боротьбі за територіальну цілісність України, мудрість та наснагу для зміцнення держави на власній землі!
З повагою —
Олег КІНДЕР,
Ковельський міський голова.
Залишити коментар