Проснися, земле – ти ж бо в нас свята...Біля Меморіальної стели "Хрест пам'яті жертв більшовицького терору" в Ковелі зібралися сотні ковельчан, щоб вшанувати тих, хто загинув в роки Голодоморів. Пам'ять стукає у серце, і небайдужі щороку приходять сюди. Приходять, щоб вшанувати і застерегти від подібного.
Набатом відлунюють слова міського голови Олега Кіндера, декана Ковельського благочиння УПЦ КП Анатолія Александрука та ведучих мітингу-реквієму. В руках учасників дійства – лампадки і квіти. В цьому жалобному строю – голова районної ради Ігор Верчук та керівник апарату РДА Степан Топольський.
Оголошується Всеукраїнська хвилина мовчання. Сутеніє. У вікнах багатоповерхівок спалахкують свічі. Ми всі єдині!
Спільна молитва священиків УПЦ КП і Греко-католицької церкви, присмерк і смуток навіюють роздуми й поетичні рядки.
ххх
Скорботна панахида. Похмурі лиця.
Молитва птахою злітає до небес.
О, кров людська, невже ж бо ти водиця?
Молімося, щоб дух потоптаний воскрес.
Схилились прапори. Принишкли квіти.
В домівках мерехтять, мов зорі, свічі.
Воскресає пам'ять. Серце спогад гнітить,
Слова летять у простори німі космічні.
ххх
Волання людські просяться до Бога.
Літають чорні круки над долами й полями.
Тілами людськими застелена дорога,
І сльози висохли. Немає батька й мами.
Вкраїно-нене! Пам'ять не стерти.
Чому твій обраний народ вмирає?
Карбує голова міський статистику про жертви,
На небі – сіро й хмарно. Тут знову смерть гуляє.
ххх
Чорнобиль. Геноцид. Війна на Сході.
Батурин. Крути. Репресії. УПА.
Привид смерті, віками, тінню бродить…
Проснися, земле – ти ж бо в нас свята…
Ми прозріваємо, на панахидах мовим правду.
Ми патріоти! Ми сильні і єдині!
Бандитську і злочинну подолали владу.
О, Господи! Спаси й помилуй Україну!
ххх
Сумна мелодія. Живі біля хреста,
Крилаті янголи несуть сумні вінки.
Ми через смерть проходим неспроста:
Повернуться з небес невинні душі на віки.
А поки свічі мерехтять, і квіти
Покірно туляться до мармурових плит.
Настане час: злочинців Бог буде судити,
Сьогодні ж перед мертвими складаєм звіт.
ххх
Стою. І раптом з неба чую заповіти:
"Вставайте в стрій – країну й волю боронити!".
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час мітингу-реквієму з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів 22 листопада ц. р.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар