З тобою друзі вірні...Ювілярка народилася в селі Ніцаха Сумської області. З теплотою у душі згадує про своє дитинство та юність, рідне село.
За нашим селом — баштан, — говорить Віра. А далі — пагорби, яри.
Важкими для батьків були післявоєнні роки. Адже виховували троє дітей. Не було елементарних умов для праці й відпочинку.
Швидко збігали літа. Росла, мужніла дівчина серед розкішної природи. У школі відзначалась наполегливістю в оволодінні знаннями, добротою, працьовитістю. Її любили за простоту, щирість.
— Слово вчителя, — каже пані Віра, — було чимось особливим. Педагоги виховували нас в дусі гідності, порядності, високої культури, оточували увагою, зігрівали своєю добротою.
Дякуючи батькам, всі троє дітей отримали освіту, вийшли, як-то кажуть, в люди і зайняли гідне місце в суспільстві.
Доля закинула Віру Пиминівну на Волинь. Вийшла заміж за Чосіка Валерія Тимофійовича. Разом з чоловіком виховали двох синів, мають онуків. Відпрацювала в комунальній системі 30 років в ЖЕКу №1 і ЖЕКу №2.
Зарекомендувала себе працелюбною, дисциплінованою, відповідальною. Щоденна праця складалася з вирішення нагальних життєвих проблем жителів міста. З кожним роком зростала її майстерність, нагромаджувався досвід роботи. Найголовніше, що вміла налагодити контакт з людьми. Вона ніколи не буває злою. Зібраність, зовнішня скромність, уважність і чуйність, діловитість є прикладом для наслідування.
Сьогодні, хоч і на заслуженому відпочинку, не сидить на місці — активістка у громадському житті міста, учасниця хору ветеранів війни, праці й Збройних сил України, а також бере участь у роботі драматичного гуртка.
З нагоди ювілею шлемо Вірі найкращі зичення і вітання. Нехай Бог дарує довгі і щасливі роки життя, мир, благоплуччя!
Олександра Балюк, голова МГО "Захист дітей війни".
НА ЗНІМКУ: Віра Чосік в одній із сцен вистави драматичного гуртка.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар