Дмитро Ковган: «Моє життєве кредо – допомагати людям»Стан справ на території будь-якого села залежить від багатьох складових, а насамперед – від діяльності місцевої ради, сільського голови. Якщо останній працює, виходячи з інтересів територіальної громади, він злагоджено працюватиме і з сільською радою в цілому, і з кожним депутатом, мешканцем зокрема.
Жителям сіл Радошина, Байківець, Битня, Мар'янівки пощастило з сільським головою. Він – розумний керівник, добра, уважна людина, тому мешканці не прагнуть бачити на цьому місці нікого іншого.
Дмитро Ковган працює сільським головою уже друге скликання. Проблеми чотирьох сіл добре йому знайомі, бо народився і виріс у Битні, тут живе його родина. Він знає людей, шанобливо ставиться до старших. Його хвилює доля сіл і кожної родини.
Проблем у сільського голови вистачає, адже недарма кажуть, що кожен день має свої турботи, лишень встигай їх роз'язувати. То ж чим нині живуть села Радошинської сільської ради, як люди вирішують повсякденні проблеми, – про це наша розмова з Дмитром Дмитровичем КОВГАНОМ.
– Чи важко було напочатку, без досвіду роботи в органах місцевого самоврядування?
– Робота в органах місцевого самоврядування була новою. За освітою я – агроном. Після закінчення Горохівського радгоспу-технікуму кілька місяців працював на Деребгинському цукрокомбінаті Шаргородського району Вінницької області.
Потім була служба в рядах Радянської Армії, працював у місцевому колгоспі агрономом, інженером по техніці безпеки на Голобському комбінаті хлібопродуктів, агрономом Голобської льононасіннєвої станції, агрономом, а згодом – завідуючим Голобським бурякопунктом.
З 1982 року живу у селі. Завжди цікавився громадськими справами, був серед людей, а тому не лякала посада керівника, яка вимагає постійного спілкування з виборцями.
– А що було для Вас найважчим?
– Це осягнути нормативно-правову базу, в межах якої повинні діяти органи місцевого самоврядування та їх посадові особи. Вдячний керівникам та спеціалістам структурних підрозділів райдержадміністрації та апарату районної ради, керівникам територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, установ, підприємств та організацій, колегам-сільським головам, які із розумінням ставляться до цієї проблеми, надають кваліфіковані консультації та поради.
– На посаді сільського голови Вам вдалося зробити для своїх сіл чимало, проте, певно, є щось особливе?
– Це, мабуть, відновлення клубу в селі Битні з добудовою ФАПу, урочисте відкриття яких відбулося у 2008 році, в період світлих Пасхальних свят.
Можна назвати й інші добрі справи: відкриття пожежного депо місцевої пожежної охорони в с. Радошині (2007 р.), газифікація сіл Радошина, Битня, Байківець (2008–2010 рр.), введення в експлуатацію сучасних енергозберігаючих систем вуличного освітлення в усіх населених пунктах сільської ради (2008–2010 рр.), відкриття клубу в с. Байківцях (2013 р.) та багато інших, на перший погляд, буденних, але таких життєво необхідних для громади справ.
Думаю, що попереду ще багато роботи. Щоб було все до ладу, треба співпрацювати з усіма установами, організаціями, які функціонують на території, знаходити взаєморозуміння з їхніми керівниками. Ми ж живемо у селі, працюємо для громади і хочемо, аби населені пункти розвивалися і процвітали.
Тож маємо спільно створювати максимально комфортні умови для жителів сіл.
– Що допомагає Вам досягати успіху? На кого cпираєтесь у роботі?
– Постійно відчуваю підтримку громади. Без неї я ніхто… І ще не було випадку, щоб мене хтось не послухав або не підказав, як зробити краще. Все вирішуємо спільно на сходах селян, розглядаємо на виконкомах чи на сесіях сільської ради.
Щиро вдячний громадам чотирьох сіл, депутатам сільської ради, членам виконавчого комітету за підтримку. Надійними помічниками є секретар, бухгалтер, спеціаліст-землевпорядник, які розуміють мене з півслова.
Наш колектив дружний і працелюбний, бо кожен з працівників – добрий фахівець у своїй галузі, людяний та доброзичливо ставиться до ближнього. Інакше 
у нашій роботі не можна.
– А загалом як керівник, які акценти й пріоритети ставите в роботі?
– Роблю все в міру можливості. Та головне для мене – це високий рівень благоустрою в селах, підпорядкованих сільраді.
Також намагаюся не боротися з наслідками, а попереджувати їх. Адже в селі робота – це нескінченний коловорот, в якому, завершуючи одну справу, одразу розпочинаєш іншу.
Як представник влади на селі, маю показувати приклад іншим, брати і робити щось самому, а не просто гарно говорити, переконувати чи домовлятися. Вважаю, що коли люди мене обрали, то, крім довіри, на мене лягає ще й часточка їхньої надії на краще майбутнє. А це – дуже важливо.
Тому намагаюся працювати за принципом: "Хто звернувся до мене чи в сільську раду, має йти звідти задоволеним". Прагну кожному допомогти, вирішити, підказати.
– Дмитре Дмитровичу, що, на Вашу думку, потрібно змінити в органах місцевого самоврядування?
– Проблема реформування місцевого самоврядування є однією з найактуальніших. Майбутня реформа місцевого самоврядування передбачає його посилення.
Це означає, що згодом сільські, селищні, районні, міські та обласна громади матимуть змогу не лише самостійно визначати пріоритети для себе, але й самостійно виконувати власні рішення. Але щоб брати на себе не лише такі повноваження, але і таку, найбільшу, відповідальність, ми маємо бути до цього готові.
В першу чергу, треба розуміти, що від активності місцевих громад, від позиції кожного мешканця, від його бажання облаштувати власний дім, село, селище, місто залежить, чи виправдаємо ми ту відповідальність, яку беремо на себе, чи ні.
Маємо розуміти, що місцеве самоврядування – це не відповідальність одного сільського голови чи депутатського корпусу. Це відповідальність всієї громади – кожного, хто проживає у даному населеному пункті.
Перш, ніж на повну потужність розпочати втілювати реформи, ми повинні розбудити у громади бажання змінити уклад свого життя. Довести людям, що об'єднуватись і приймати самостійні рішення – не тягар, а інструмент, який дає змогу зробити ті речі, які ще вчора здавалися неможливими.
– З чим звертаються до Вас селяни?
– Так уже повелося, що місцеві жителі з усім йдуть до сільського голови, і я стараюся допомогти людині, дати розумну пораду, як вийти з ситуації, що склалася. Це і скарги, і господарські та фінансові проблеми, й навіть негаразди у сім’ї.
Буває, сусіди сваряться за межі, подвір’я, поле чи сіножать, і з цим біжать в сільраду, аби їх розсудили... Часто звертаються за довідками або просять підказати, як правильно оформити документи на право власності на хату чи переоформити пай, отримати свідоцтво про народження дитини чи про одруження… 
Колись, давно, почув слова: "Не чекай вдячності від людей… Просто роби їм добро, вони цього потребують". Моє життєве кредо – допомагати людям. Живу своєю роботою і стараюся допомогти іншим жити краще.
– Які маєте плани на майбутнє?
– Зробити капітальний і поточний ремонт доріг у всіх селах, завершити будівництво спортивного майданчика та дитячого розважального комплексу в селі Радошині. Є й інші задуми...
– Якими б Ви хотіли бачити свої села у майбутньому?
– Звичайно, сучасними, з розвиненою інфраструктурою та европейськими дорогами. Мрію, аби до нас прибувала молодь, щоб села зажили і задихали на повні груди. Аби на вулицях лунав сміх дітвори, алеями гуляли молоді мами з немовлятами.
Хочу, щоб діти навчалися і розуміли, що вони потрібні селу. Тішуся, що у нас є ентузіасти, які підтримують розвиток культури, освіти, медицини, спорту. І це радує. У нас дуже багато обдарованих дітей. Тож добре, коли є меценати, які підтримують різноманітні культурно-просвітницькі заходи.
– Дмитре Дмитровичу, ми спілкуємося з Вами напередодні Дня місцевого самоврядування. Це – професійне свято для багатьох, чиї фахові інтереси пов'язані з функціонуванням представницьких влад на місцях. Що Ви побажаєте цим людям?
– Хочу побажати працівникам органів місцевого самоврядування (які сьогодні на передньому краї ситуації, адже саме до них люди, в першу чергу, йдуть із своїми проблемами і болями), депутатам рад усіх рівнів, активістам самоврядних органів міцного здоров'я, щастя, добра, творчої сили та нових звершень на ниві зміцнення Української державності!
Дякую Сергію Васильовичу Матяшуку – голові районної державної адміністрації, Петру Григоровичу Якубуку – голові районної ради за допомогу і сприяння у вирішенні проблем нашого краю.
Нехай цей святковий день додасть натхнення і наполегливості у справі подальшого розвитку територіальних громад Ковельщини, зміцнення авторитету України в європейській спільності!
Я щиро вірю, що майбутнє України можливе лише за умови відповідальних і професійних органів місцевого самоврядування й виконавчої влади. Ми взяли на себе зобов'язання перед людьми, і повинні їх із честю виконати.
– Дякую за розмову. Бажаю успіхів!
Розмову вела
Світлана КРАВЧИК.
НА ЗНІМКАХ: вгорі - Дмитро КОВГАН; в центрі – Радошинський сільський голова та почесні гості – голова районної ради Петро ЯКУБУК, заступник голови райдержадміністрації Андрій МИГУЛЯ під час відкриття клубу в Байківцях (цей заклад культури своїм "народженням" завдячує вагомим старанням, енергії керівника органу місцевого самоврядування); внизу – вчителі Олеся АНДРЄЄВА, Марія МАРТИНЮК, Наталія ЮРЧИК, Людмила ЛИТВИНЮК, Євгенія ВАСИЛЮК, Світлана МОРОЗЮК та Олександр СТЕПАНЮК – директор Радошинської ЗОШ імені Г. Остапюка (цей заклад освіти – "об'єкт" постійної уваги сільського голови).
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар